Справа № 947/26733/21
Провадження № 1-кс/947/12124/21
07.09.2021 року слідчий суддя Київського районного суду м. Одеси ОСОБА_1 , при секретарі судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у судовому засіданні в м. Одесі клопотання старшого слідчого слідчого управління ГУНП України в Одеській області ОСОБА_3 , яке погоджене прокурором відділу Одеської обласної прокуратури ОСОБА_4 , про арешт майна в рамках кримінального провадження №12021160000001181 від 01.09.2021 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України, -
Як вбачається з клопотання, в провадженні слідчого управління Головного управління Національної поліції в Одеській області перебувають матеріали кримінального провадження відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12021160000001181 від 01.09.2021, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України, за фактом заяви ОСОБА_5 стосовно незаконного заволодіння належною їй нерухомістю.
В ході розслідування кримінального правопорушення, з метою збереження зазначеної у клопотанні нерухомості, та недопущення її реалізації третім особам, у органу досудового розслідування виникла необхідність звернутись до слідчого судді із клопотанням про накладенням арешту на майно, перелік якого викладено у клопотанні.
Вивчивши клопотання та матеріали, які обґрунтовують доводи клопотання, слідчий суддя приходить до наступного переконання.
Відповідно до ч. 1-3 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.
Арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди. У випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 2 ст. 171 КПК України, у клопотанні слідчого, прокурора про арешт майна повинно бути зазначено: 1) підстави і мету відповідно до положень статті 170 цього Кодексу та відповідне обґрунтування необхідності арешту майна; 2) перелік і види майна, що належить арештувати; 3) документи, які підтверджують право власності на майно, що належить арештувати, або конкретні факти і докази, що свідчать про володіння, користування чи розпорядження підозрюваним, обвинуваченим, засудженим, третіми особами таким майном; 4) розмір шкоди, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, у разі подання клопотання відповідно до частини шостої статті 170 цього Кодексу.
Згідно ч. 3 ст. 172 КПК України, слідчий суддя, суд, встановивши, що клопотання про арешт майна подано без додержання вимог статті 171 цього Кодексу, повертає його прокурору, цивільному позивачу та встановлює строк в сімдесят дві години або з урахуванням думки слідчого, прокурора чи цивільного позивача менший строк для усунення недоліків, про що постановляє ухвалу.
Слідчим суддею встановлено, що в порушення вимог ст. 171 КПК України у прохальній частині клопотання зазначено, що майно вилучено в ході проведення обшуку, разом з тим в описовій частині клопотання мова йде про майно, яке наразі не вилучено а набуте кримінально-протиправним шляхом.
У зв'язку з тим, що вказане клопотання неконкретизоване та слідчому судді з вказаного клопотання не зрозуміло на яке майно орган досудового розслідування просить накласти арешт.
На підставі викладеного, враховуючи вищевказані недоліки клопотання сторони обвинувачення, слідчий суддя приходить до переконання, що клопотання підлягає поверненню прокурору для усунення зазначених в ухвалі слідчого судді недоліків, з встановленням відповідного процесуального строку.
Керуючись ст. ст. 170-173,309 КПК України, слідчий суддя, -
Клопотання старшого слідчого слідчого управління ГУНП України в Одеській області ОСОБА_3 , яке погоджене прокурором відділу Одеської обласної прокуратури ОСОБА_4 , про арешт майна в рамках кримінального провадження №12021160000001181 від 01.09.2021 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України - повернути прокурору.
Встановити строк для усунення недоліків в сімдесят дві години.
Ухвала слідчого судді оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_1