Роздільнянський районний суд Одеської області
Справа № 511/864/20
Номер провадження: 1-кп/511/79/21
08.09.2021 року Роздільнянський районний суд Одеської області в складі:
головуючого судді ОСОБА_1
при секретарі ОСОБА_2 ,
за участю прокурора - ОСОБА_3 ,
обвинуваченого - ОСОБА_4
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду м. Роздільна Одеської області клопотання прокурора про обрання запобіжного заходу по кримінальному провадженню за обвинуваченням
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Роздільна, Одеської області, громадянин України, не одруженого, утриманців не має, з незакінченою вищою освітою закінчив 3 курси Одеського аграрного університету, працюючого не офіційно, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого:
1)18.12.2003 року Приморським районним судом м. Одеси за ч. 2 ст. 187 КК України до 7 років позбавлення волі з конфіскацією майна;
2) 11.01.2012 року Приморським районним судом м. Одеси за ч. 2 ст. 185 КК України до 2-х років позбавлення волі із застосуванням ст. 75 КК України з іспитовим терміном 1 рік;
3)06.05.2014 року Роздільнянським районним судом Одеської області за ст.ст. 201 ч.1, 321 ч. 3 КК України до 5 років позбавлення волі з конфіскацією майна із застосування ст.ст. 75,76 КК України з іспитовим терміном 2 роки;
4) 27.11.2015 року Роздільнянським. районним судом Одеської області за ч. 1 ст. 185, 71 КК України до 5 років 14 днів позбавлення волі, звільненого 25.10.2019 року умовно-достроково, невідбутий строк 5 місяців 30 днів,
у вчинені злочину за ч. 3 ст.185 КК України,
14.12.2020 року до Роздільнянського районного суду Одеської області з Одеського апеляційного суду надійшов обвинувальний акт у кримінальному провадженні №12020160390000169, внесеного до ЄРДР від 12.03.2020 року за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчинені злочину, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України.
Згідно обвинувального акту ОСОБА_4 звинувачується в тому , що на початку лютого 2020 року близько 1.00 год , перебуваючи в приміщенні прихожої кімнати житлового будинку по АДРЕСА_2 , до якої він попав без дозволу власника, умисно, повторно, з корисливих мотивів таємно викрав належне потерпілому ОСОБА_5 майно - велосипед вартістю 2525 грн.
15.04.2021 року в підготовчому судовому засіданні по даному кримінальному провадженню ухвалою Роздільнянського районного суду Одеської області обвинуваченого ОСОБА_4 було оголошено в розшук в зв'язку з його неявкою в суд по судовим повісткам та зупинено провадження по справі.
Ухвалою суду від 08.09.2021 року поновлено провадження по справі та суд перейшов до розгляду клопотання про обрання обвинуваченому запобіжного заходу на період розгляду справи у суді.
В судовому засіданні прокурор заявив клопотання про необхідність обрання обвинуваченому запобіжного заходу у виді тримання терміном на 2 місяці на період судового розгляду справи, мотивуючи його тим, що ОСОБА_4 звинувачується у вчиненні тяжкого злочину. Тривалий час перебував у розшуку, а тому на думку прокурора, перебуваючи на волі може продовжити злочинну діяльність, а також впливати на хід судового слідства, свідків.
Обвинувачений ОСОБА_4 просив обрати йому більш м'який запобіжний захід ніж тримання під вартою, так як за період перебування на волі він виправився, нових злочинів не вчиняв, працював. Про те, що справу направлено на новий розгляд до Роздільнянського районного суду Одеської області не знав, повісток не отримував, а по місцю постійного проживання тимчасово не проживав, а зараз продовжує проживати зі співмешканкою за адресою АДРЕСА_3 . Наміру ховатися від суду не має, вже тривалий час проживає за вказаною адресою. Також зареєстрований в АДРЕСА_1 , це будинок його батьків, однак фактично він проживає по АДРЕСА_3 .
Заслухавши думку прокурора, обвинуваченого, суд прийшов до наступного висновку, що прокурору належить відмовити в задоволенні клопотання з огляду на таке..
Частиною 3 ст. 315 КПК України, передбачено, що під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого.
Відповідно до положень ст.177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам, зокрема переховуватися від суду, незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому кримінальному провадження, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.
Підставою застосування запобіжного заходу є відповідно до ч.2 ст.177 КПК України наявність обґрунтованої підозри у вчиненні кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений може здійснити дії, передбачені ч.1 ст.177 КПК України.
У відповідності до ст. 178 КПК України, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 КПК України, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний в сукупності оцінити тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі, дані про особу підозрюваного, розмір майнової шкоди, в заподіянні якого підозрюється особа, міцність соціальних зв'язків, репутацію обвинуваченого, наявність судимостей, постійного місця роботи.
Суд вважає наявними в провадженні заявлені прокурором ризики - можливість переховуватись від суду з огляду на суворість ймовірного покарання; вчинити інше кримінальне правопорушення, зважаючи на те, що обвинувачений ОСОБА_4 неодноразово притягався до кримінальної відповідальності, в тому числі за злочини проти власності, не працює та не має постійного легального джерела доходів, що може змусити його до продовження злочинної діяльності, вчинення корисливих злочинів; незаконно впливати на потерпілого у кримінальному провадженні, враховуючи конкретний характер інкримінованого його злочину.
Поряд із тим, суд враховує, що у частині першій статті 183 Кодексу визначено, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризик.
Згідно висновку, викладеного в рішенні ЄСПЛ «Харченко проти України», при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обов'язково має бути розглянута можливість застосування інших (альтернативних) запобіжних заходів.
В контексті ст. 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод Європейський суд з прав людини не одноразово зазначав, що серйозність обвинувачення або суворість санкції інкримінованого злочину не може бути єдиною підставою для тримання особи під вартою («Єчус проти Литви»).
Відповідно до рішення Конституційного Суду України від 8 липня 2003 року у справі №1-23/2003, запобіжний захід у вигляді взяття під варту не може бути застосований лише з мотиву тяжкості злочину, оскільки це суперечить Конституції України, відповідно до якої особа вважається невинуватою у вчинені злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку та встановлено обвинувальним вироком суду (статті 29, 62 Конституції України).
При вказаних обставинах, суд вважає, що прокурором доведені обставини, викладені в п.п.1, 2 ч.1 ст.194 КК України, однак не доведено жодними матеріалами (доказами) неможливість застосування більш м'яких запобіжних заходів.
Відповідно до ч. 4 ст. 194 КПК України, якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбачені пунктами 1 та 2 частини першої цієї статті, але не доведе обставини, передбачені пунктом 3 частини першої цієї статті, суддя має право застосувати більш м'який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні
Відповідно до ч.1 ст. 181 КПК України, домашній арешт як запобіжний захід полягає в обмеженні свободи пересування підозрюваного, обвинуваченого шляхом його ізоляції в житлі через заборону залишати житло цілодобово або у певний період доби.
Відповідно до ч.3 Інструкції про порядок виконання органами Національної поліції ухвал слідчого судді, суду про обрання запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту та про зміну раніше обраного запобіжного заходу на запобіжний захід у вигляді домашнього арешту від 26.08.2016 року, затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 13.07.2016 № 654 встановлено, що домашній арешт - вид запобіжного заходу, який застосовується в кримінальному провадженні відповідно до ухвали слідчого судді, суду до підозрюваних або обвинувачених осіб за вчинення ними злочинів, за які законом передбачено покарання у вигляді позбавлення волі, та полягає в забороні залишати їм житло цілодобово або в певний період доби.
Відповідно до ч.2 ст. 181 КПК України домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі.
Тому суд вважає, що відмовивши прокурору в обранні запобіжного заходу стосовно обвинуваченого ОСОБА_4 у виді тримання під вартою, обвинуваченому ОСОБА_4 необхідно обрати запобіжний захід у виді домашнього арешту на період судового розгляду справи, цей запобіжний захід є достатнім та дієвим запобіжним заходом, який необхідно застосувати до обвинуваченого з метою забезпечення кримінального провадження, так як встановлені судом ризики на теперішній час не відпали.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.176-178,182,183,184,395 КПК України, суд,-
Відмовити в задоволенні клопотання прокурора про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_4 .
Обрати обвинуваченому ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за ч. 3 ст. 185 КК України запобіжний захід у виді домашнього арешту за місцем фактичного проживання: АДРЕСА_3 , на строк 60 (шістдесят) днів - до 06.11.2021 року включно.
Заборонити ОСОБА_4 , залишати житло за адресою: АДРЕСА_3 , - з 21 години до 6 години наступної доби та покласти наступні обов'язки:
- прибувати за викликом до суду;
- не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу суду;
- заборонити спілкування зі свідками та потерпілим по вказаному кримінальному провадженню.
Роз'яснити обвинуваченому, що відповідно до частини п'ятої статті 181 КПК України, працівники органу внутрішніх справ з метою контролю за його поведінкою, мають право з'являтися в житло, під арештом в якому він перебуває, вимагати надання усних чи письмових пояснень з питань, пов'язаних із виконанням покладених на нього зобов'язань.
Звільнити обвинуваченого ОСОБА_4 з під варти в залі суду.
Зобов'язати ОСОБА_4 невідкладно прибути до місця свого проживання - АДРЕСА_3 .
Копію ухвали вручити обвинуваченому.
Відповідно до ч.3 ст.181 КПК України копію ухвали направити до Роздільнянського РВП ГУНП в Одеській області для виконання, прокурору Роздільнянського окружної прокуратури, ОСОБА_4 - для відома.
Ухвала підлягає оскарженню протягом п'яти днів з дня її проголошення до Одеського апеляційного суду, відповідно до п. 1-1 ч. 2 ст. 395 КПК України.
Головуючий суддя: ОСОБА_1