Справа № 496/440/16-ц
Провадження № 2/496/181/21
06 вересня 2021 року Біляївський районний суд
Одеської області
у складі: головуючого судді Трушиної О.І.
за участю секретаря Диженко М.В.
відповідача ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду міста Біляївка заяви ОСОБА_1 про збільшення позовних вимог зустрічної позовної заяви від 24.05.2021 року та доповнення з уточненням вимог до заяви про збільшення позовних вимог від 15.06.2021 року,
В провадженні Біляївського районного суду Одеської області знаходиться цивільна справа за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення суми інфляційних втрат та 3% річних та за зустрічним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення безпідставно набутої винагороди.
Позивач ОСОБА_2 в судове засідання не з'явився, але подав до суду заяву, в якій на задоволенні позовних вимог наполягав та просив розглянути справу за його відсутності.
Відповідач ОСОБА_1 в судовому засіданні просила прийняти заяву про збільшення позовних вимог зустрічної позовної заяви від 24.05.2021 року та доповнення з уточненням вимог до заяви про збільшення позовних вимог від 15.06.2021 року, оскільки вона доплатила судовий збір, але не повному обсязі, у зв'язку з тим, що знаходиться у скрутному матеріальному становищі, хворіє та потребує постійного лікування і придбання ліків. Крім того, з цих підстав просила розстрочити або зменшити судовий збір.
Вислухавши пояснення ОСОБА_1 , вивчивши матеріали справи, оцінивши надані докази, суд приходить до наступного.
Від позивача за зустрічним позовом ОСОБА_1 надійшла заява про збільшення позовних вимог зустрічної позовної заяви, в якій остання просить, зокрема:
1)визнати факт розірвання 26.03.2015 року договорів від 25.09.2013 року та від 11.10.2013 року про представництво та надання правової допомоги між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 на підставі встановлення рішеннями Київського суду від 06.10.2016 року та від 21.11.2017 року, апеляційних судів від 10.05.2018 року та від 28.02.2018 року по справам № 520/2450/16-ц, 520/16323/15-ц, факту нотаріального скасування 26.03.2015 року довіреності відповідно до ст. 249, 250 ЦК України, який відповідно до ст. 82 ч. 4 ЦПК України, не доказуються при розгляді іншої справи;
2)визнати факт омани її з боку ОСОБА_2 у приховуванні істотних умов про розірвання договорів від 11.10.2013 року та від 25.09.2013 року відповідно до ст. ст. 249, 250 ЦК України та порушення на підставі ст. 250 ЦК України ОСОБА_2 умов договорів, відмовою надати послугу особисто, яка була визначена довіреністю від 25.09.2013 року, оригінал якої був спочатку ліквідований ОСОБА_2 , тому що ця послуга була невідкладною та спрямована на запобігання завданню їй матеріальних збитків у наданні ОСОБА_2 невірного математичного розрахунку гонорару-винагороди у розмірі 45554,80 грн у позовній заяві від 01.04.2015 року;
3)визнати факт зловживанням ОСОБА_2 процесуальними правами шляхом надання завідомо безпідставного (на підставі відсутності предмету спору) позову 01.04.2015 року щодо стягнення з неї гонорару-винагороди на підставі невірного оманного математичного розрахунку гонорару-винагороди у розмірі 45554,80 грн, що суперечать завданню цивільного судочинства;
4)визнати безпідставність набрання ОСОБА_2 за рішенням Біляївського районного суду від 19.05.2015 року по справі № 496/1463/15-ц гонорару-винагороди у розмірі 45554,90 грн на підставі встановлених рішень судів, які набрали чинності;
5)визнати факт передплати ОСОБА_2 по умовам договорів від 25.09.2013 року та від 11.10.2013 року по п. 4.1 - Замовник здійснює оплату за цим договором у наступному порядку: - передплату у розмірі 100% від обумовленої суми у день укладення договору від 25.09.2013 року - гонорару адвоката - 1500 доларів США та 2000 грн за представництво, - передплаті у розмірі 100% від обумовленої суми у день укладення договору від 11.10.2013 року - гонорару адвоката - 1500 доларів США та 2000 грн за представництво;
6)стягнути з ОСОБА_2 на її користь на підставі ст. ст. 22, 387, 386, 388, 1212, 1213 ЦК України кошти у розмірі 45554,80 грн, як безпідставно набране ОСОБА_2 майно ОСОБА_1 з нарахуванням інфляційних втрат та 3% річних, у розмірі 96179,65 грн;
7)стягнути з ОСОБА_2 на її користь, отриманий 25.09.2013 року ОСОБА_2 оманим шляхом гонорар адвоката у розмірі 1500 доларів США на підставі ст. 230 ЦК України у подвійному розмірі по укладеному договору від 25.09.2013 року з урахуванням курсу долара по НБУ на 03.02.2021 року 1 долар США = 28,27 грн, що становить 84810 грн та отримані безпідставно 933,33 грн за неналежне виконання представництва у Білгород-Дністровському міськрайонному суді Одеської області по справі № 1505/4414/2012;
8)стягнути з ОСОБА_2 на її користь, отриманий 10.11.2013 року ОСОБА_2 оманим шляхом гонорар адвоката у розмірі 1500 доларів США на підставі ст. 230 ЦК України у подвійному розмірі по укладеному договору від 25.09.2013 року з урахуванням курсу долара по НБУ на 03.02.2021 року 1 долар США = 28,27 грн, що становить 84810 грн та отримані безпідставно 1000 грн за невиконання представництва у касації по справі № 22-ц/785/8625/13 (№ 2-1821/11);
9)стягнути з ОСОБА_2 на її користь судові витрати у розмірі 19850,79 грн по усім справам які були відкриті для з'ясування істотних фактів по договорам;
10)відмовити у позовних вимогах ОСОБА_2 у повному обсязі;
Крім того, просила зменшити або розстрочити визначений судовий збір.
Ухвалою Біляївського районного суду Одеської області від 24.05.2021 року позовну заяву залишено без руху, позивачу за зустрічним позовом ОСОБА_1 був наданий строк для усунення недоліків, оскільки не в повному обсязі сплачений судовий збір. Визначено розмір судового збору, який підлягає сплаті: судовий збір за вимоги майнового характеру становить 3685,79 грн, за вимоги немайнового характеру - 4540 грн.
15.06.2021 року на адресу суду від ОСОБА_1 надійшло доповнення з уточнення вимог до заяви про збільшення позовних вимог від 24.05.2021 року, з якої вбачається, що зміст вимог аналогічний, як і у заяві про збільшення позовних вимог від 24.05.2021 року.
Проте, ОСОБА_1 доплачено судовий збір у розмірі 3760 грн, про що додано відповідні квитанції, але незрозуміло, за які вимоги був сплачений судовий збір. При цьому судом встановлено, що судовий збір сплачено не в повному обсязі.
Водночас, ОСОБА_1 просить зарахувати до суми судового збору судовий збір у розмірі 300 грн та 550 грн, який був нею сплачений у цивільній справі № 496/1434/19 за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про стягнення інфляційних втрат та 3% річних. Вказана цивільна справа перебуває в провадженні судді Біляївського районного суду Одеської області Пендюри Л.О., а перерахування судового збору з одного провадження в інше, не передбачено чинним законодавством України.
Разом з цим, положенням ст. 7 Закону України «Про судовий збір» визначений вичерпний перелік, у яких випадках сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила.
При цьому заява ОСОБА_1 про розстрочення сплати судового збору ухвалою суду від 24.05.2021 рокузалишена без задоволення.
27.08.2021 року на адресу суду надійшло клопотання ОСОБА_1 , в якому вона просить зменшити розмір судового збору до сплаченого нею у розмірі 5028,40 грн або розстрочити повний судовий збір на підставі п. 1, п. 2, ч.1, п.п. «г» п. 2 ч. 1, ч. 2 ст. 8 ЗУ «Про судовий збір» мотивуючи тим, що у неї відсутні грошові кошти, через невеликий розмір пенсії, також є заборгованість по сплаті комунальних послуг, через похилий вік наявні хронічні захворювання, на які вона витрачає багато коштів, у зв'язку з чим просила розстрочити сплату судового збору.
Так, в силу вимог ч. 1, 3 ст. 136 ЦПК України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк у порядку, передбаченому законом, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі. З підстав, зазначених у частині першій цієї статті, суд у порядку, передбаченому законом, може зменшити розмір належних до сплати судових витрат, пов'язаних з розглядом справи, або звільнити від їх сплати.
Відповідно до ч. 1 п. 1, 2 ст. 8 Закону України «Про судовий збір» враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов, зокрема, якщо розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
Отже, відповідно до положень ст. 8 Закону України «Про судовий збір» та ст. 136 ЦПК України єдиною підставою для відстрочення чи розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати є врахування судом майнового стану сторони. Особа, яка заявляє відповідне клопотання, згідно з ч. 3 ст. 12 ЦПК України повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.
З урахуванням пункту 29 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ №10 від 17 жовтня 2014 року «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» доказами, які підтверджують майновий стан сторони можуть бути, наприклад довідка про доходи, про склад сім'ї, про наявність на утриманні непрацездатних членів сім'ї, банківські документи про відсутність на рахунку коштів, довідка податкового органу про перелік розрахункових та інших рахунків, тощо.
Окрім того, незадовільний матеріальний стан залежить і від відсутності у особи депозитів, акцій, активів у фінансових установах, документів про відсутність доходів членів сім'ї, наявність або відсутність виплат соціальної допомоги, наявність або відсутність нерухомого майна та транспортних засобів (підтверджується витягами із відповідних державних реєстрів).
Європейський суд з прав людини вказав, що інтереси справедливого здійснення правосуддя можуть виправдовувати накладення фінансових обмежень на доступ особи до суду.
Положення п. 1 ст. 6 Конвенції про виконання зобов'язання забезпечити ефективне право доступу до суду не означає просто відсутність втручання, але й може вимагати вчинення позитивних дій у різноманітних формах з боку держави; не означає воно й беззастережного права на отримання безкоштовної правової допомоги з боку держави у цивільних спорах, так само це положення не означає надання права на безкоштовні провадження у цивільних справах (п. 59 рішення ЄСПЛ від 19 червня 2001 року у справі «Креуз проти Польщі» («Kreuz v. Poland»)).
Оцінюючи фінансове становище особи, яка звертається до суду з вимогою про звільнення її від сплати судового збору, зменшення його розміру, надання відстрочки чи розстрочки в його сплаті, національні суди повинні встановлювати наявність у такої особи реального доходу (розмір заробітної плати, стипендії, пенсії, прибутку тощо), рухомого чи нерухомого майна, цінних паперів, можливості розпорядження ними без значного погіршення фінансового становища (п. 44 рішення ЄСПЛ від 26 липня 2005 року у справі «Kniat v. Poland»; пункти 6364 рішення ЄСПЛ від 26 липня 2005 року у справі «Jedamski and Jedamska v. Poland»).
На підтвердження свого майнового стану ОСОБА_1 надано довідку з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків ДФС України від 26.08.2021 рок № 44396, згідно якої за період з 01.01.2020 року по 31.03.2021 року доходи у неї відсутні, довідки з Малиновського об'єднаного управління ПФУ в м. Одесі в Одеській області, згідно яких сума пенсії за період з 01.01.2020 року по 31.12.2020 року складає 20157 грн, з 01.12.2020 року по 31.05.2021 року складає 10614 грн, крім того, у неї є донька із зятем, які мають статус багатодітної сім'ї.
Проте, вказані довідки не є в своїй сукупності тим достатнім доказом, що підтверджує скрутний матеріальний стан, та не свідчить про відсутність у заявника інших джерел доходу.
Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що докази, надані позивачем за зустрічним позовом на підтвердження доводів про неможливість сплати судового збору, не дають достатньо підстав для розстрочення ОСОБА_1 судового збору за збільшення розміру позовних вимог.
При цьому, необхідно зазначити, що визначення майнового стану фізичної особи, крім довідок про доходи, включає в себе також відповідну інформацію про наявність володіння та користування особою рухомим та нерухомим майном, банківські документи про відсутність на рахунку коштів, склад сім'ї тощо.
Виходячи із правового аналізу норм права, які регламентують дані правовідносини, звільнення або розстрочення судових витрат, є мірою, яка застосовується за наявності обставин, коли судом встановлено документально підтверджену майнову неможливість сплати особою судового збору у певному розмірі ні на даний час, ні в майбутньому. Таким чином, застосування вказаних норм права проводиться судом з врахуванням майнового стану сторони.
Отже, недоліки, зазначені в ухвалі суду від 24.05.2021 року, усунуті не були, судовий збір не сплачений в повному обсязі.
Слід зазначити, що у рішенні ЄСПЛ від 03.04.2008 «Пономарьов проти України» суд вказав, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.
Крім того, як наголошує у своїх рішеннях Європейський суд, сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватись належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Згідно з ч. 3 ст. 185 ЦПК України якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.
Відповідно до ч. 7 ст. 185 ЦПК України повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви.
Оскільки ухвала суду не виконана, заява ОСОБА_1 про збільшення позовних вимог зустрічної позовної заяви підлягає поверненню заявнику на підставі ч. 3 ст. 185 ЦПК України.
Керуючись ст. 136, 185 ЦПК України, ЗУ «Про судовий збір», суд
Клопотання ОСОБА_1 про розстрочення сплати судового збору - залишити без задоволення.
Заяви ОСОБА_1 про збільшення позовних вимог зустрічної позовної заяви від 24.05.2021 року та доповнення з уточненням вимог до заяви про збільшення позовних вимог від 15.06.2021 року вважати неподаними та повернути заявнику.
Повернення заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви.
На ухвалу суду може бути подана апеляційна скарга до Одеського апеляційного суду, через Біляївський районний суд Одеської області протягом п'ятнадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повний текст ухвали суду складено 06.09.2021 року.
Суддя О.І. Трушина