Справа № 496/3627/21
Провадження № 1-кс/496/1444/21
06 вересня 2021 року слідчий суддя Біляївського районного суду Одеської області ОСОБА_1 , за участю секретаря ОСОБА_2 , заявника ОСОБА_3
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Біляївка клопотання ОСОБА_3 про закриття кримінального провадження, скасування арешту, повернення майна, за матеріалами кримінального провадження № 12021167250000188 від 12.08.2021 року, за ознаками ст. 290 КК України,
ОСОБА_3 звернувся до слідчого судді з вказаним клопотанням і просить закрити кримінальне провадження № 12021167250000188 від 12.08.2021 року, за ознаками ст. 290 КК України, скасувати арешт, накладений на автомобіль марки HIUNDAI моделі Н 100 р.н. НОМЕР_1 , та повернути йому зазначений автомобіль або передати на відповідальне зберігання.
Свої вимоги мотивує тим, що ухвалою слідчого судді Біляївського районного суду Одеської області від 17.08.2021 року був накладений арешт на вказане вище майно, яке перебуває у його користуванні. Зазначає, що співробітниками поліції був затриманий та проведений огляд автомобіля марки HIUNDAI моделі Н 100 р.н. НОМЕР_1 , під час якого згідно з даними ІПС «Гарпун» вказаний автомобіль знаходиться у розшуку, а також було виявлено порушення п. 31.3 ПДР, ч. 3 ст. 121 КУпАП. Крім цього, було встановлено, що ідентифікаційний номер автомобіля з VIN-кодом відсутній та мається дублююча табличка з номером кузова, яка не являється ідентифікаційним номером транспортного засобу. Але вказане не відповідає дійсності, так як автомобілю більше 20 років, на ньому є сліди ремонту, ідентифікаційний номер транспортного засобу наносився на лонжерон рами в районі заднього правого колеса, дублююче позначення ідентифікаційного номеру наносилось на заводській табличці, яка закріплена в кабіні на панелі моторного відсіку з правої сторони. Даний автомобіль знаходиться у його володінні на підставі довіреності від 28.08.2019 року, виданою ОСОБА_4 на його ім'я. Зазначив, що обставини, які слугували підставою для порушення кримінального провадження, є припущенням співробітників СРПП, огляд був проведений протиправно, а також не входить до їх компетенції. Вважає, що відсутня подія кримінального правопорушення і кримінальне провадження необхідно закрити, а автомобіль, який на теперішній час перебуває на спецмайданчику, повернути йому. Також вказує, що наявний висновок експерта, який свідчить про відсутність змін в номері рами, у зв'язку з чим вважає, що в арешті майна відпала потреба. У зв'язку з викладеним він звернувся до суду з вказаним клопотанням.
Заявник ОСОБА_3 в судовому засіданні на задоволенні клопотання наполягав. При цьому пояснив, що арешт був накладений помилково, оскільки він уклав договір оренди автомобіля з подальшим викупом на ім'я дівчини ОСОБА_5 , та видав останній довіреність на право користування автомобілем. Згодом він дізнався, що його автомобіль потрапив у дорожньо-транспортну пригоду, і він вирішив забрати автомобіль. В подальшому він передав свій автомобіль товаришу у користування, який був зупинений співробітниками поліції. Ідентифікаційний номер рами автомобіля не був змінений, для підтвердження цього факту він самостійно звернувся до спеціаліста, який у висновку підтвердив вказане. Натомість автомобіль до теперішнього часу перебуває на арештмайданчику, у зв'язку з чим він звернувся до суду з клопотанням.
Дізнавач СД відділення поліції № 2 Одеського районного управління поліції № 2 ГУНП в Одеській області ОСОБА_6 в судове засідання не з'явилася, подала до суду заяву, в якій заперечувала проти задоволення клопотання, оскільки експертиза не проведена, а також просила розглянути клопотання без її участі.
Вислухавши пояснення заявника, вивчивши матеріали, додані до клопотання, слідчий суддя вважає, що у задоволенні клопотання слід відмовити, з наступних підстав.
В провадженні СД відділення поліції № 2 Одеського районного управління поліції № 2 ГУНП в Одеській області перебуває кримінальне провадження № 12021167250000188 від 12.08.2021 року, за ознаками ст. 290 КК України.
Постановою дізнавача СД відділення поліції № 2 Одеського районного управління поліції № 2 ГУНП в Одеській області ОСОБА_7 від 13.08.2021 року вказаний автомобіль визнаний речовим доказом у кримінальному провадженні № 12021167250000188 від 08.08.2021 року, за ознаками ст. 290 КК України.
Ухвалою слідчого судді Біляївського районного суду Одеської області від 17.08.2021 року в рамках вказаного кримінального провадження накладено арешт, зокрема на автомобіль марки HIUNDAI моделі Н 100 р.н. НОМЕР_1 , що на праві приватної власності належить ОСОБА_4 , та перебуває у користуванні ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , що був вилучений 12.08.2021 року в ході проведення огляду місця події, до прийняття остаточного рішення у кримінальному провадженні.
Відповідно до довіреності, посвідченої 28.08.2019 року приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу ОСОБА_9 , ОСОБА_4 уповноважила ОСОБА_3 представляти її інтереси з питання експлуатації, обслуговування, розпорядження (продати, при умові сплати податку з доходів фізичних осіб, здавати в оренду на умовах за його розсудом, заставляти на будь-яких умовах та будь-якій установі банку за його розсудом, укладати договір позички, обміняти, страхувати) належного їй автомобіля марки HIUNDAI моделі Н 100 р.н. НОМЕР_1 .
Під час розгляду клопотання дізнавача про арешт майна судом було встановлено, що вказаний автомобіль є речовим доказом, який зберіг на собі сліди кримінального правопорушення, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження.
Згідно п. 2 ч.1 ст. 174 КПК України арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
З аналізу ст. 100 КПК України вбачається, що речові докази повинні бути збережені до закінчення кримінального провадження.
Враховуючи викладене, слідчий суддя приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення клопотання ОСОБА_3 про скасування арешту, що був обґрунтовано накладений на автомобіль марки HIUNDAI моделі Н 100 р.н. НОМЕР_1 , з метою забезпечення зберігання слідової інформації, яка міститься на автомобілі, інших відомостей, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, для уникнення загрози зміни або знищення транспортного засобу, його окремих складових частин, втрати слідової інформації, після повернення автомобіля його власнику (володільцю).
Також слідчий суддя враховує, що на даний час досудове розслідування у формі дізнання у даному кримінальному провадженні триває та з цим транспортним засобом, який є речовим доказом у справі проводиться слідча дія - експертиза, висновок якої ще не отриманий. Тобто підстави для скасування арешту, що передбачено ст. 174 КПК України, не відпали.
Висновок спеціаліста № 294119 з комплексного дослідження автомобіля HIUNDAI моделі Н 100 р.н. НОМЕР_1 , складеного 14.08.2021 року, слідчий суддя до уваги не бере, оскільки спеціаліст не був попереджений про кримінальну відповідальність за надання завідомо неправдивого висновку, крім того, слідчим призначено експертизу, проведення якої доручено експертам відповідної установи, але висновок ще не складений.
Що стосується питання ОСОБА_3 про закриття кримінального провадження № 12021167250000188 від 12.08.2021 року, за ознаками ст. 290 КК України, слідчий суддя також відмовляє у його задоволенні з огляду на наступне.
Так, слідчий суддя не вправі у запропонований заявником спосіб зобов'язати орган досудового розслідування вчинити процесуальні дії необхідні та достатні для закінчення досудового розслідування у кримінальному провадженні № 12021167250000188, в тому числі і закрити кримінальне провадження, зазначене питання орган досудового розслідування вирішує на власний розсуд шляхом оцінки фактичних обставин кримінального провадження, зібраних доказів і співставлення їх з положеннями закону.
Слід звернути увагу на те, що прокурор та слідчий, дізнавач, здійснюючи свої повноваження, є самостійними у своїй процесуальній діяльності, втручання в яку осіб, що не мають на те законних повноважень, забороняється.
Наведене вище узгоджується із висновком Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду, який знайшов відображення у постанові від 16.05.2019 за № 761/ 20985/18 (провадження № 51-8007 км 18), де зазначено, що жодною з норм кримінального процесуального закону, не передбачене повноваження слідчого судді про встановлення слідчому процесуального строку для закінчення досудового розслідування. Беззаперечно, ухвалюючи таке рішення, слідчий суддя виходить за межі КПК України, адже таке рішення кримінальним процесуальним законом не передбачено.
Слідчий суддя суд не вправі перебирати на себе функції інших учасників кримінального провадження, зокрема функцію процесуального керівництва досудовим розслідуванням, яке здійснюється прокурором.
Водночас, даючи оцінку наведеним у клопотання аргументам, слідчий суддя звертає увагу, що всі вони зводяться до необхідності спонукання органу досудового розслідування прийняти одне з рішень, яким закінчується досудове розслідування у кримінальному провадженні, - винесення постанови про закриття кримінального провадження. В той же час, строк досудового розслідування встановлюється для вчинення слідчим, прокурором процесуальних дій щодо встановлення обставин кримінального правопорушення та осіб, причетних до його вчинення.
Слідчий суддя роз'яснює, що відповідно до положень ч.1 ст.306 КПК України слідчим суддею місцевого суду розглядаються скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого чи прокурора під час досудового розслідування.
З аналізу ст. 303 КПК України вбачається, що на досудовому провадженні можуть бути оскаржені рішення, дії чи бездіяльність слідчого чи прокурора, вичерпний перелік яких визначений у ст. 303 ч. 1 КПК України.
Заявником даного клопотання, обрано неналежний спосіб захисту прав та законних інтересів третьої особи, який не відповідає положенням ст. 284 КПК України. Тому, питання про наявність підстав для прийняття органом досудового розслідування рішення про закриття кримінального провадження до повноважень слідчого судді з розгляду даного клопотання не входить.
Що стосується повернення зазначеного вище автомобіля, який перебуває на спецмайданчику, слідчий суддя зазначає наступне.
Відповідно ч.1 ст. 100 КПК України речовий доказ, який був наданий стороні кримінального провадження або нею вилучений, повинен бути якнайшвидше повернутий володільцю, крім випадків, передбачених статтями 160-166, 170-174 цього Кодексу.
Витрати, пов'язані зі зберіганням речових доказів відповідно до «Порядку зберігання речових доказів стороною обвинувачення, їх реалізації, технологічної переробки, знищення, здійснення витрат, пов'язаних з їх зберіганням і пересиланням, схоронності тимчасово вилученого майна під час кримінального провадження», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1104 від 19 листопада 2012 року, покладаються на орган, у складі якого функціонує слідчий підрозділ, який здійснював передачу речових доказів на зберігання.
У відповідності до п. 20 Порядку зберігання речових доказів стороною обвинувачення, їх реалізації, технологічної переробки, знищення, здійснення витрат, пов'язаних з їх зберіганням і пересиланням, схоронності тимчасово вилученого майна під час кримінального провадження, який затверджений Постановою КМ України від 19 листопада 2012 року за № 1104 «Про реалізацію окремих положень Кримінального процесуального кодексу України», зберігання речових доказів у вигляді автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів, мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів та мопедів, здійснюється на спеціальних майданчиках і стоянках територіальних органів Національної поліції для зберігання тимчасово затриманих транспортних засобів.
Згідно із п. 32 цього Порядку, фінансування витрат, пов'язаних із зберіганням чи пересиланням речових доказів, здійснюється за рахунок коштів державного бюджету, передбачених для утримання органу, у складі якого функціонує слідчий підрозділ, який здійснив пересилання речових доказів або їх передачу на зберігання.
Так, на момент розгляду клопотання про скасування арешту, власник, користувач не звертався до слідчого з вимогою безоплатно повернути автомобіль, а також відсутня постанова слідчого про відмову у такому поверненні.
Водночас, до компетенції слідчого судді при вирішенні клопотання про скасування арешту майна, не відноситься встановлення порядку виконання ухвали, оскільки скасування арешту покликане відновити власника майна у всіх його правах, пов'язаних із володінням, користуванням та розпорядженням майном, а не у встановленні порядку повернення майна, як речового доказу по кримінальному провадженню його власнику.
Тому, через те, що нормами ст. 174 КПК України не передбачено встановлення порядку виконання ухвали слідчого судді про скасування арешту майна, а вимога про повернення безоплатно тимчасово вилученого майна може бути заявлена власником тільки у випадку, коли на майно упродовж встановленого законом строку не накладено арешт, клопотання ОСОБА_3 в частині повернення йому майна, задоволенню не підлягає.
Керуючись ст. 174 КПК України, слідчий суддя
Клопотання ОСОБА_3 про закриття кримінального провадження, скасування арешту, повернення майна, за матеріалами кримінального провадження № 12021167250000188 від 12.08.2021 року, за ознаками ст. 290 КК України - залишити без задоволення.
Ухвала оскарженню не підлягає, але заперечення проти неї може бути подано під час підготовчого провадження в суді.
Слідчий суддя ОСОБА_1