справа № 369/3255/20 головуючий у суді І інстанції Пінкевич Н.С.
провадження № 22-ц/824/11468/2021 суддя-доповідач у суді ІІ інстанції Березовенко Р.В.
про повернення апеляційної скарги
07 вересня 2021 року м. Київ
Київський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати в цивільних справах:
головуючого судді -Березовенко Р.В.,
суддів:Лапчевської О.Ф., Нежури В.А.,
розглянувши матеріали цивільної справи за апеляційною скаргою Акціонерного товариства Комерційний Банк «ПриватБанк», поданою представником - Криловою Оленою Леонідівною, на заочне рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 24 вересня 2020 року у справі за позовом Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-
Заочним рішенням Києво-Святошинського районного суду Київської області від 24 вересня 2020 року позов задоволено частково.
Не погодившись з зазначеним рішенням суду, Акціонерне товариство Комерційний Банк «ПриватБанк» 29 червня 2021 року засобами поштового зв'язку направило апеляційну скаргу до суду першої інстанції.
Ухвалою Київського апеляційного суду від 12 липня 2021 року апеляційну скаргу Акціонерного товариства Комерційний Банк «ПриватБанк» на заочне рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 24 вересня 2020 року залишено без руху та встановлено строк п'ять днів з дня вручення копії ухвали для усунення вказаних недоліків.
Апелянта попереджено, що в разі невиконання вимог ухвали у визначений строк, апеляційна скарга вважатиметься неподаною та буде повернута.
Згідно супровідного листа Київського апеляційного суду від 12 липня 2021 року копію ухвали суду від 12 липня 2021 року про залишення апеляційної скарги без руху направлено на поштову адресу апелянта.
29 липня 2021 року на адресу Київського апеляційного суду надійшла заява представника Акціонерного товариства Комерційний Банк «ПриватБанк», направлена засобами поштового зв'язку 26 липня 2021 року, на виконання вимог ухвали Київського апеляційного суду від 12 липня 2021 року, до якої додано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження.
Однак, апелянтом не усунуто недоліки апеляційної скарги, зважаючи на таке.
У заяві про поновлення строку на апеляційне оскарження апелянт, вказуючи на те, що оскаржуване рішення отримано 31 травня 2021 року та посилаючись на положення п. 3 Розділу XII ЦПК України щодо продовження строків під час дії карантину, просить суд визнати причини пропуску строку подання апеляційної скарги поважними.
Як вбачається із матеріалів справи, заочне рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 24 вересня 2020 року, направлено сторонам 24 вересня 2020 року (а.с. 66) та оприлюднено в Єдиному реєстрі судових рішень 28 грудня 2020 року.
Апеляційну скаргу на рішення суду відправлено засобами поштового зв'язку 29 червня 2021 року (а.с.111), тобто з пропуском встановленого строку на апеляційне оскарження.
Суд критично оцінює посилання апелянта, що строк пропущено з поважних причин у зв'язку з дією карантину, встановленого Постановою Кабінету Міністрів України, який продовжено.
17 липня 2020 року набрав чинності Закону України від 18 червня 2020 року №731-ІХ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо перебігу процесуальних строків під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)». У пункті 2 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» вказаного Закону зазначено, що процесуальні строки, які були продовжені відповідно до пункту 4 розділу X «Прикінцеві положення» Господарського процесуального кодексу України, пункту 3 розділу XII «Прикінцеві положення» Цивільного процесуального кодексу України, пункту 3 розділу VI «Прикінцеві положення» Кодексу адміністративного судочинства України в редакції Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв'язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)» № 540-IX від 30 березня 2020 року, закінчуються через 20 днів після набрання чинності цим Законом. Протягом цього 20-денного строку учасники справи та особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов'язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цими кодексами), мають право на продовження процесуальних строків з підстав, встановлених цим Законом.
Отже, строки, які були продовжені відповідно до пункту 3 розділу ХІІ «Прикінцеві положення» ЦПК України в редакції Закону України № 540-IX від 30 березня 2020 року «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв'язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)», закінчилися 06 серпня 2020 року.
Оскільки апеляційну скаргу направлено 29 червня 2021 року, тому відсутні підстави для визнання поважними причини пропуску строку на апеляційне оскарження.
Відповідно до ч. 1 ст. 44 ЦПК України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.
Згідно п.2 та п.6 частини другої статті 43, частини першої статті 44 ЦПК України, учасники справи та їх представники зобов'язані сприяти своєчасному, всебічному, повному та об'єктивному встановленню всіх обставин справи, виконувати процесуальні дії встановлені судом та добросовісно користуватися своїми процесуальними правами.
Європейський суд з прав людини в рішенні від 07 липня 1989 року у справі «Юніон Аліментаріа проти Іспанії» зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосереднього його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
В силу вимог ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов'язків має право на судовий розгляд упродовж розумного терміну. Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції. Така позиція викладена в рішенні Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 року у справі «Смірнова проти України».
У своїх рішеннях Європейський суд також наголошує, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Враховуючи викладене, суд не вбачає підстав для визнання поважними причин пропуску строку на апеляційне оскарження та його поновлення.
Прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що, реалізуючи п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду, кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух (рішення суду у справі Жоффер де ля Прадель проти Франції від 16.12.1992 р.).
Разом з тим, сторони у розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження (рішення у справі «Олександр Шевченко проти України»).
Європейський суд з прав людини в рішенні від 07 липня 1989 року у справі «Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії» зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь у всіх етапах розгляду, що мають безпосередній стосунок до нього, утримуватися від використання прийомів для затягування процесу, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухань.
У зв'язку з наведеним, повернення апеляційної скарги, на думку апеляційного суду, у даному випадку, не є порушенням права на справедливий судовий захист та не може вважатися обмеженням права доступу до суду.
Згідно правової позиції Великої Палати Верховного Суду, викладеної у постанові від 23 лютого 2021 року (справа №263/4637/18, провадження №14-126цс20) за змістом ч.6 ст.357 ЦПК України на стадії відкриття апеляційного провадження суддя-доповідач одноособово може вирішити лише питання залишення апеляційної скарги без руху. Питання щодо повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті та відкриття апеляційного провадження вирішує суд апеляційної інстанції. Його склад визначений у ч.3 ст.34 ЦПК України, що міститься у Главі 3 розділу І «Загальні положення» ЦПК України. Згідно з приписом вказаної частини перегляд в апеляційному порядку рішень судів першої інстанції здійснює колегія суддів суду апеляційної інстанції у складі трьох суддів. Велика Палата Верховного Суду вважає, що слова «суд апеляційної інстанції» вжитті у ч.ч.1,2 ст.358 ЦПК України, треба розуміти як колегію суддів суду апеляційної інстанції у складі трьох суддів у світлі загальних положень ЦПК України щодо складу суду, який здійснює перегляд в апеляційному порядку рішень судів першої інстанції (ч.3 ст.34 ЦПК України).
Враховуючи вказану правову позицію, судом апеляційної інстанції не було вирішено питання про повернення апеляційної скарги у визначений частиною 2 статті 359 ЦПК України строк у зв'язку з відсутністю одного з членів колегії (довідка від 06 вересня 2021 року).
Оскільки у зазначені строки апелянтом вказані недоліки апеляційної скарги не виправлені, відповідно до вимог ст. ст. 185, 357 ЦПК України, апеляційну скаргу слід вважати неподаною та повернути апелянту.
Керуючись ст.ст. 185, 357 ЦПК України, апеляційний суд, -
Апеляційну скаргу Акціонерного товариства Комерційний Банк «ПриватБанк», подану представником - Криловою Оленою Леонідівною, на заочне рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 24 вересня 2020 року у справі за позовом Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості вважати неподаною та повернути скаржнику.
Копію ухвали надіслати учасникам справи. Апелянту надіслати копію ухвали про повернення апеляційної скарги разом з апеляційною скаргою та доданими до неї матеріалами.
Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів.
Суддя-доповідач: Р.В. Березовенко
Судді: О.Ф. Лапчевська
В.А. Нежура