Справа №824/117/21
Апеляційне провадження №22-вк/824/151/2021
06 вересня 2021 року місто Київ
Київський апеляційний суд у складі судді судової палати в цивільних справах - Сержанюка А.С., із участю секретаря Ткаченко Ю.М., розглянувши матеріали цивільної справи у місті Києві за заявою Індивідуального підприємця « ОСОБА_1 » про визнання та надання дозволу на виконання рішення Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті України від 19 січня 2021 року у справі № 158/2020 за позовом Індивідуального підприємця « ОСОБА_1 » до Товариства з обмеженою відповідальністю «Ай.Ен.СІ ХОЛДИНГ» про стягнення коштів, попередньо сплачених за товар, що мав бути поставлений, але не був поставлений, відшкодування витрат на правову допомогу та витрат по сплаті арбітражного збору,
24 травня 2021 року ІП «ОСОБА_1» звернувся до Київського апеляційного суду з заявою про визнання та надання дозволу на виконання рішення Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті України (далі - МКАС при ТПП України) від 19 січня 2021 року, прийнятого у вищевказаній справі.
В обґрунтування заяви зазначав, що 19 січня 2021 року МКАС при ТПП України ухвалено рішення у справі № 158/2020 за позовом Індивідуального підприємця « ОСОБА_1 » до Товариства з обмеженою відповідальністю «Ай.Ен.СІ ХОЛДИНГ» ( далі - ТОВ «Ай.Ен.СІ ХОЛДИНГ»), яким стягнуто з ТОВ «Ай.Ен.СІ ХОЛДИНГ» на його користь 135 000,00 доларів США, попередньо сплачених за товар, який підлягав постачанню, але не був поставлений, 7 250,00 доларів США на відшкодування витрат по сплаті арбітражного збору і 500,00 доларів США - витрат на правову допомогу, а всього 142 750,00 доларів США.
Спір, який став предметом розгляду арбітражного суду, виник на підставі порушення умов контрактів № 17/01-1 від 17 січня 2019 року ( а.с. 35-40, 41-47 ), № 23/12-1 від 23 грудня 2019 року ( а.с. 48-51, 52-56 ), № 23/12-2 від 23 грудня 2019 року ( а.с. 57-59, 60-63 ), укладених між сторонами.
Відповідно до пунктів 10.2, укладених сторонами контрактів № 17/01-1 від 17 січня 2019 року ( а.с. 42 ), № 23/12-1 від 23 грудня 2019 року ( а.с. 53 ), № 23/12-2 від 23 грудня 2019 року ( а.с. 61 ), будь-який спір, що виникає за цими контрактами або в зв'язку з ними, підлягає передачі на розгляд і остаточне вирішення в Міжнародний комерційний арбітражний суд при Торгово-промисловій палаті України.
Про день, час і місце розгляду справи відповідач був належним чином повідомлений, свого представника в засідання МКАС при ТПП України не направив.
Письмових заперечень на заяву Індивідуального підприємця « ОСОБА_1 » про визнання та надання дозволу на виконання рішення Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті України від 19 січня 2021 року, від ТОВ «Ай.Ен.СІ ХОЛДИНГ» не надходило.
У судовому засіданні представник заявника - адвокат Деркач Д.В. підтримав заяву з підстав, наведених у ній, та просив задовольнити у повному обсязі.
Представник ТОВ «Ай.Ен.СІ ХОЛДИНГ» у судове засідання не з'явився. Про день, час та місце судового розгляду повідомлялося у встановленому законом порядку, причини неявки не повідомило.
Вислухавши пояснення представника заявника, вивчивши та дослідивши заяву разом з доданими до неї матеріалами, суд дійшов висновку про задоволення заяви з наступних підстав.
Згідно з ч. 3 ст. 475 ЦПК України заява про визнання і надання дозволу на виконання рішення міжнародного комерційного арбітражу подається до апеляційного суду, юрисдикція якого поширюється на місто Київ, протягом трьох років з дня прийняття рішення міжнародним комерційним арбітражем.
Заявником надано нотаріально посвідчену копію рішення МКАС при ТПП України від 19 січня 2021 року, яким стягнуто з ТОВ «Ай.Ен.СІ ХОЛДИНГ» на користь Індивідуального підприємця ОСОБА_1 135 000,00 доларів США, попередньо сплачених за товар, який підлягав постачанню, але не був поставлений, 7 250,00 доларів США на відшкодування витрат по сплаті арбітражного збору і 500,00 доларів США витрат на правову допомогу, а всього 142 750,00 доларів США ( а.с. 5-34 ).
Рішення прийнято МКАС при ТПП України в складі: голови - Чижикова Г.Д., арбітрів - Нагнибіди В.І., Нестеренко Л.А.
Статтею 81 Закону України «Про міжнародне приватне право» передбачено, що в Україні можуть бути визнані та виконані рішення іноземних судів у справах, що виникають з цивільних, трудових, сімейних та господарських правовідносин, вироки іноземних судів у кримінальних провадженнях, у частині, що стосується відшкодування шкоди та заподіяних збитків, а також рішення іноземних арбітражів та інших - органів іноземних держав, до компетенції яких належить розгляд цивільних і господарських справ, що набрали законної сили.
Частиною 1 статті 82 Закону України «Про міжнародне приватне право» встановлено, що визнання та виконання рішень, визначених у статті 81 цього Закону, здійснюється у порядку, встановленому законом України.
Відповідно до ч. 1 ст. 35 Закону України «Про міжнародний комерційний арбітраж» арбітражне рішення, незалежно від того, в якій країні воно було винесено, визнається обов'язковим і при поданні до компетентного суду письмового клопотання виконується з урахуванням положень цієї статті та статті 36.
Визнання та надання дозволу на виконання рішення міжнародного комерційного арбітражу - це поширення законної сили такого рішення на територію України і застосування засобів примусового виконання в порядку, встановленому Цивільним процесуальним кодексом України.
Порядок розгляду і вирішення заяви про визнання та надання дозволу на виконання рішення міжнародного комерційного арбітражу визначені в Главі 3 Розділу IX ЦПК України «Визнання та надання дозволу на виконання рішення міжнародного комерційного арбітражу».
Згідно положень ч. 1 ст. 482 ЦПК України, надання дозволу на виконання рішення міжнародного комерційного арбітражу, якщо місце арбітражу знаходиться на території України, здійснюється судом у порядку, встановленому цією главою, з особливостями, передбаченими цією статтею.
У відповідності до ст. 474 ЦПК України рішення міжнародного комерційного арбітражу ( якщо його місце знаходиться за межами України ), незалежно від того, в якій країні воно було винесено, визнається та виконується в Україні, якщо їх визнання та виконання передбачено міжнародним договором; згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України. У разі якщо визнання та виконання рішення міжнародного комерційного арбітражу залежить від принципу взаємності, вважається, що він існує, оскільки не доведено інше.
Вирішуючи питання про визнання та надання дозволу на виконання рішення міжнародного комерційного арбітражу, суд не може оцінювати чи законним є прийняте рішення, обговорювати його правильність по суті чи вносити будь-які зміни до його змісту, а перевіряє лише дотримання строків звернення з клопотанням, дотримання вимог процесуального закону щодо його форми і змісту та наявність обставин, які можуть бути підставою для відмови в задоволенні заяви.
При вирішенні питання про визнання та надання дозволу на виконання рішення міжнародного комерційного арбітражу, суд також не може встановлювати наявність чи відсутність між сторонами інших зобов'язань за контрактом.
Визнання та виконання арбітражних рішень регулюється також Конвенцією про визнання та виконання іноземних арбітражних рішень від 10.06.1958 (Нью-Йорк) (далі-Конвенція); яка набрала чинності для України з 08.01.1961, та членами якої є Швейцарія та Сполучене Королівство Велика Британія.
Нью-Йоркська Конвенція встановлює, що кожна Договірна Держава визнає арбітражні рішення як обов'язкові і приводить їх до виконання згідно з процесуальними нормами тієї території, де запитується визнання і приведення у виконання цих рішень, на умовах, викладених у нижченаведених статтях Конвенції.
Відповідно до статті 4 Конвенції для визнання і приведення у виконання рішення іноземного арбітражного суду сторона, яка просить про таке визнання і виконання, при подачі відповідного прохання надає: а) належним чином засвідчений оригінал арбітражного рішення або належним чином завірену копію такого; b) оригінал арбітражної угоди або її належним чином засвідчену копію. Якщо арбітражне рішення або угода викладені не офіційною мовою тієї країни, де порушене клопотання про визнання і приведення у виконання рішення, також надається переклад цих документів на офіційну мову. Переклад засвідчується офіційним чи присяжним перекладачем чи дипломатичною або консульською установою.
Індивідуальний підприємець «ОСОБА_1» звернувся із заявою про визнання та надання дозволу на виконання рішення МКАС при ТПП від 19 січня 2021 року у межах встановленого законом строку.
Заявником до заяви долучено документи у відповідності до переліку, визначеного статтею 4 Конвенції, що узгоджуються з положеннями ст. 476 ЦПК України та ст. 36 Закону України «Про міжнародний комерційний арбітраж», зокрема: нотаріально завірена копія арбітражного рішення МКАС при ТПП від 19.01.2021 ( 5-34 ), нотаріально завірені копії контрактів № 17/01-1 від 17 січня 2019 року ( а.с. 35-40, 41-47 ), № 23/12-1 від 23 грудня 2019 року ( а.с. 48-51, 52-56 ), № 23/12-2 від 23 грудня 2019 року ( а.с. 57-59, 60-63 ), укладених між ТОВ «Ай.Ен.СІ ХОЛДИНГ» та Індивідуальним підприємцем ОСОБА_1 та офіційні переклади вищевказаних документів на українську мову.
Конвенція про визнання та виконання іноземних арбітражних рішень від 10.06.1958, презюмуючи обов'язковість арбітражного рішення, передбачає вичерпний, що не підлягає розширеному тлумаченню, перелік підстав, за яких компетентний суд може відмовити у визнанні та виконанні арбітражного рішення.
Перелік підстав для відмови у визнанні і наданні дозволу на виконання рішення міжнародного комерційного арбітражу визначено у ст. 478 ЦПК України, ст. 5 Конвенції та ст. 36 Закону України «Про міжнародний комерційний арбітраж».
Згідно зі ст. 478 ЦПК України суд відмовляє у визнанні і наданні дозволу на виконання рішення міжнародного комерційного арбітражу, якщо: 1) на прохання сторони, проти якої воно спрямоване, якщо ця сторона подасть суду доказ того, що: а) одна із сторін в арбітражній угоді була якоюсь мірою недієздатною; або ця угода є недійсною за законом, якому сторони цю угоду підпорядкували, а в разі відсутності такої вказівки, - за законом держави, де рішення було винесено; або б) сторону, проти якої винесено рішення, не було належним чином сповіщено про призначення арбітра чи про арбітражний розгляд або з інших поважних причин вона не могла подати свої пояснення; або в) рішення винесено щодо спору, не передбаченого арбітражною угодою, або такого, що не підпадає під її умови, або містить постанови з питань, що виходять за межі арбітражної угоди; проте якщо постанови з питань, охоплених арбітражною угодою, можуть бути відокремлені від тих, які не охоплюються такою угодою, то та частина арбітражного рішення, яка містить постанови з питань, що охоплені арбітражною угодою, може бути визнана і виконана; або г) склад міжнародного комерційного арбітражу або арбітражна процедура не відповідали угоді між сторонами або, за відсутності такої, не відповідали закону тієї держави, де мав місце арбітраж; ґ) або рішення ще не стало обов'язковим для сторін, або було скасовано, або його виконання зупинено судом держави, в якій або згідно із законом якої воно було прийнято; або 2) якщо суд визнає, що: а) відповідно до закону спір, з огляду на його предмет, не може бути переданий на вирішення міжнародного комерційного арбітражу; або б) визнання та виконання цього арбітражного рішення суперечить публічному порядку України.
Згідно зі ст. 5 Конвенції про визнання та виконання іноземних арбітражних рішень від 10 червня 1958 року, у визнанні і приведенні у виконання арбітражного рішення може бути відмовлено на прохання тієї сторони, проти якої воно спрямовано, лише у разі, якщо ця сторона надасть компетентній владі за місцем порушеного клопотання про визнання і приведення рішення у виконання докази того, що: а) сторони в арбітражній угоді, за принципами застосовуваного до них закону, в будь-якій мірі були недієздатними або ця угода є недійсною за законом, якому сторони цю угоду підпорядкували, а за відсутності вказівки про таке підпорядкування, згідно із законом країни, де рішення було винесено, або b) сторона, проти якої винесено рішення, не була належним чином повідомлена про призначення арбітра або про арбітражний розгляд або з інших причин не могла подати свої пояснення, або с) вказане рішення винесено у спорі, не передбаченому або не підпадаючому під дію положень арбітражної угоди або арбітражного застереження в договорі, або містить висновки з питань, що виходять за межі арбітражної угоди або арбітражного застереження в договорі, з тим, однак, що у разі, якщо висновки з питань, охоплених арбітражною угодою або застереженням, можуть бути відокремлені від тих, які не охоплюються такою угодою або застереженням, то та частина арбітражного рішення, яка містить висновки з питань, охоплених арбітражною угодою або арбітражним застереженням в договорі, може бути визнана і виконана, або d) склад арбітражного органу або арбітражний процес не відповідали угоді між сторонами або, за відсутності такої, не відповідали закону тієї країни, де мав місце арбітраж, або е) рішення ще не стало остаточним для сторін або було скасовано або призупинено його виконання компетентною владою країни, де воно було винесено, або країни, закон якої застосовувався. У визнанні та приведенні у виконання арбітражного рішення може бути також відмовлено, якщо компетентна влада країни, в якій порушується клопотання про визнання і приведення у виконання рішення, дійде висновку, що: а) об'єкт спору не може бути предметом арбітражного розгляду за законами цієї країни, або b) визнання і приведення у виконання цього рішення суперечать публічному порядку цієї країни.
Стаття 36 Закону України «Про міжнародний комерційний арбітраж» також передбачає, що у визнанні або у виконанні арбітражного рішення, незалежно від того, в якій державі воно було винесено, може бути відмовлено лише: 1) на прохання сторони, проти якої воно спрямоване, якщо ця сторона подасть компетентному суду, у якого просить визнання або виконання, доказ того, що: - одна із сторін в арбітражній угоді, зазначеній у статті 7, була якоюсь мірою недієздатною; або ця угода є недійсною за законом, якому сторони цю угоду підпорядкували, а в разі відсутності такої вказівки, - за законом держави, де рішення було винесено; або - сторону, проти якої винесено рішення, не було належним чином сповіщено про призначення арбітра чи про арбітражний розгляд або з інших поважних причин вона не могла подати свої пояснення; або - рішення винесено щодо спору, не передбаченого арбітражною угодою, або такого, що не підпадає під її умови, або містить постанови з питань, що виходять за межі арбітражної угоди; проте, якщо постанови з питань, охоплених арбітражною угодою, можуть бути відокремлені від тих, які не охоплюються такою угодою, то та частина арбітражного рішення, яка містить постанови з питань, що охоплені арбітражною угодою, може бути визнана і виконана; або - склад третейського суду або арбітражна процедура не відповідали угоді між сторонами або, за відсутності такої, не відповідали закону тієї держави, де мав місце арбітраж; або - рішення ще не стало обов'язковим для сторін, або було скасовано, або його виконання зупинено судом держави, в якій або згідно із законом якої воно було прийнято; або 2) якщо суд визнає, що: - об'єкт спору не може бути предметом арбітражного розгляду за законодавством України; або - визнання та виконання цього арбітражного рішення суперечить публічному порядку України.
За змістом даних норм тягар доведення наявності підстав для відмови у визнанні і виконанні арбітражного рішення покладається на сторону, яка заперечує проти заяви стягувача.
Згідно рішення МКАС при ТПП від 19 січня 2021 року вбачається, що відповідач був належним чином повідомлений про день, час та місце розгляду справи.
Розгляд спорів у МКАС при ТПП передбачено пунктом 10.2 контрактів.
Рішення ухвалено щодо спору, який передбачений арбітражною угодою.
Склад міжнародного комерційного арбітражу відповідав угоді між сторонами, а відтак - зазначене рішення стало обов'язковим для сторін.
При цьому, ТОВ «Ай.Ен.СІ ХОЛДИНГ» не ставило питання про скасування цього рішення.
Оскільки ТОВ «Ай.Ен.СІ ХОЛДИНГ» не надало доказів про наявність підстав для відмови у визнанні і виконанні арбітражного рішення, апеляційний суд приходить до висновку про необхідність задоволення заяви про визнання та надання дозволу на виконання рішення МКАС при ТПП України від 19 січня 2021 року у справі № 158/2020.
Оскільки за результатами розгляду заяву необхідно задовольнити, то судовий збір за подачу заяви підлягає стягненню з боржника на користь заявника.
На підставі викладеного та керуючись ст. 268, 474-479 ЦПК України, суд
Заяву Індивідуального підприємця « ОСОБА_1 » задовольнити частково. Визнати і надати дозвіл на виконання рішення Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті України від 19 січня 2021 року у справі №158/2020 за позовом Індивідуального підприємця « ОСОБА_1 » до Товариства з обмеженою відповідальністю «Ай.Ен.СІ ХОЛДИНГ» про стягнення коштів, попередньо сплачених за товар, що мав бути поставлений, але не був поставлений, відшкодування витрат на правову допомогу та витрат по сплаті арбітражного збору.
Видати виконавчий лист згідно рішення Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті України від 19 січня 2021 року у справі №158/2020 за позовом Індивідуального підприємця « ОСОБА_1 » до Товариства з обмеженою відповідальністю «Ай.Ен.СІ ХОЛДИНГ» про стягнення коштів, попередньо сплачених за товар, що мав бути поставлений, але не був поставлений, відшкодування витрат на правову допомогу та витрат по сплаті арбітражного збору, як зазначено:
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «АЙ. ЕН. СІ Холдинг» ( вул. Вітчизни, 3, м. Кривий Ріг, Дніпропетровська область, 50051, Україна, ідентифікаційний код юридичної особи 41000819 ) на користь Індивідуального підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНН НОМЕР_1 , ІІН/БІН НОМЕР_2 , свідоцтво про державну реєстрацію ІП серія 2115 №0013620 ) 135 000 доларів США, попередньо сплачених за товар, який підлягав постачанню, але не був поставлений, 7 250 доларів США в відшкодування витрат по сплаті арбітражного збору і 500 доларів США в відшкодування витрат на правову допомогу, а всього 142 750 доларів США.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «АЙ. ЕН. СІ Холдинг» на користь Індивідуального підприємця ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 1 135 грн.
Ухвала суду може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня проголошення шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до цього суду.
Ухвала суду, якщо вона не була оскаржена в апеляційному порядку, набирає законної сили після закінчення строку на апеляційне оскарження. У разі подання апеляційної скарги ухвала суду набирає законної сили після розгляду справи судом апеляційної інстанції.
Суддя Київського
апеляційного суду А.С. Сержанюк