Провадження № 11-кп/4820/654/21
Справа № 686/1476/21 Головуючий в 1-й інстанції ОСОБА_1
Категорія : ухвала Доповідач ОСОБА_2
06 вересня 2021 року Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Хмельницького апеляційного суду у складі:
судді-доповідача ОСОБА_2 ,
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
з участю секретаря
судового засідання ОСОБА_5 ,
прокурора ОСОБА_6 ,
захисника ОСОБА_7 ,
обвинуваченого ОСОБА_8 ,
перекладача ОСОБА_9 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Хмельницькому кримінальне провадження, внесене до ЄРДР за №12020240010003161 від 22.10.2020 за апеляційними скаргами обвинуваченого ОСОБА_8 та його захисника - адвоката ОСОБА_7 на ухвалу Хмельницького міськрайонного суду від 11 серпня 2021 року, -
Ухвалою Хмельницького міськрайонного суду від 11 серпня 2021 року клопотання прокурора задоволено.
ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Брест, Республіки Білорусь, громадянина Республіки Узбекистан, білоруса, з середньою освітою, не працюючому, зареєстрованому на території Республіки Узбекистан, проживаючому за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимому:
-02.06.2020 Кіровським районним судом м. Кіровограда за ч.3 ст.185 КК України до покарання у виді 3 років позбавлення волі, на підставі ст.75 КК України від відбування покарання звільнений із випробувальним терміном 2 роки, вирок вступив у законну силу 03.07.2020,
продовжено строк тримання під вартою по 09 жовтня 2021 року включно.
У разі внесення ОСОБА_8 застави в розмірі 157650 грн на нього будуть покладені такі обов'язки:
-прибувати за кожною вимогою до суду;
-не відлучатись із населеного пункту де він проживає без дозволу суду;
-повідомляти суд про зміну місця проживання;
-утриматись від спілкування із свідками та потерпілим у даному провадженні;
-здати уповноваженому органу на зберігання свій паспорт чи інші документи, що посвідчують право на в'їзд в Україну чи виїзд з України.
Своє рішення суд обґрунтовував тим, що продовжують існувати ризики: переховування суду, знищення чи схову речей, які можуть мати істотне значення для справи, незаконного впливу на потерпілого, вчинення іншого злочину, перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином, а тому з урахуванням ступеня тяжкості та суспільної небезпеки злочину у якому обвинувачується ОСОБА_8 , особи обвинуваченого, тяжкості можливого покарання у разі визнання обвинуваченого, винним у вчиненні інкримінованого йому злочину та що застосування більш м'яких запобіжних заходів не зможуть забезпечити належну процесуальну поведінку обвинуваченого та запобігти ризикам визначеним у ст.177 КПК України, є необхідність у продовженні строку тримання під вартою щодо ОСОБА_8 .
В апеляційній скарзі захисник обвинуваченого ОСОБА_8 - адвокат ОСОБА_7 просить ухвалу Хмельницького міськрайонного суду від 11.08.2021 року стосовно ОСОБА_8 в частині продовження строку застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою скасувати, та постановити нову ухвалу про обрання обвинуваченому більш м'якого запобіжного заходу не пов'язаного з триманням під вартою.
Вказує про неповноту судового розгляду, яка полягає у тому, що судом не здійснювалося дослідження обставин, на які посилався у клопотанні прокурор.
Прокурор у клопотанні послався на засудження ОСОБА_8 неіснуючим судом - Кіровоградським районним судом м. Кіровограда; а також на перебування ОСОБА_8 на обліку в неіснуючому органу пробації.
Клопотання про продовження строку дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою заявлене не уповноваженою особою - прокурором ОСОБА_6 , яка станом на 11.08.2021 перебувала у відпустці.
Судом не були перевірені підстави та доводи щодо продовження існування ризиків, передбачених ч.1 ст.177 КПК України. Не досліджувалися та не перевірялися доводи та докази сторони захисту, викладені у запереченні на клопотання прокурора.
Ухвала суду не відповідає вимогам ст.372 КПК України щодо змісту.
Суд прийшов до висновку про те, що ризики, які були враховані при обранні запобіжного заходу ОСОБА_8 не відпали та продовжують існувати лише на підставі мотивів викладених в ухвалі слідчого судді від 24.10.2020.
Ризики зазначені у клопотанні прокурора та в ухвалі суду є недоведеними.
Судом не розглядалося питання щодо можливості застосування до обвинуваченого більш м'якого запобіжного заходу.
Розглядаючи клопотання прокурора суд врахував тяжкість злочину, який інкримінується обвинуваченому, при цьому не врахував, що сама по собі тяжкість злочину не може бути безумовною підставою для обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою.
Також обрання найсуворішого запобіжного заходу не може обґрунтовуватися виключно наявністю в особи судимості.
Відсутність постійного місця проживання саме по собі не створює небезпеки переховування від правосуддя.
Не враховано, що шкода заподіяна потерпілому становить 3149 грн, тобто її розмір є незначним, що свідчить про низьку суспільну небезпеку як діяння так і особи, яка обвинувачується у вчиненні злочину.
Не врахований стан здоров'я обвинуваченого, який хворіє на закриту форму туберкульозу легень і перебування в умовах слідчого ізолятора шкодить здоров'ю ОСОБА_8 .
Також захисник обвинуваченого вказує про порушення права обвинуваченого на відвід, оскільки заявлений обвинуваченим відвід судді ОСОБА_1 розглянутим не був; порушення права на відвід прокурору.
Клопотання прокурора не відповідає вимогам п.1 ч.3 ст.199 КПК України.
Обвинувачений ОСОБА_8 у поданій ним апеляційній скарзі просить скасувати ухвалу Хмельницького міськрайонного суду від 11.08.2021 та постановити нову ухвалу про обрання щодо нього більш м'якого запобіжного заходу не пов'язаного з триманням під вартою.
Вказує, що ухвала суду не відповідає вимога ст.ст. 186, 196, 372 КПК України та нормам Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Зокрема в ухвалі суду від 11.08.2021 не зазначені: дані про особу обвинуваченого; встановлені судом обставини з посиланням на докази, мотиви з яких не були враховані інші докази; мотиви з яких суд виходив при постановленні ухвали і положення закону, якими суд обґрунтовував своє рішення.
До клопотання прокурора не додані матеріали, які підтверджують доводи клопотання про продовження строку тримання під вартою.
Копія клопотання обвинуваченим та його захисником була отримана без будь-яких доданих матеріалів.
Суд не врахував стан здоров'я обвинуваченого ОСОБА_8 , який має закриту форму туберкульозу легень.
Крім того в ухвалі зазначені відомості, які не відповідають тому, що говорив обвинувачений у судовому засіданні.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення обвинуваченого ОСОБА_8 та його захисника ОСОБА_7 на підтримку доводів апеляційних скарг, думку прокурора про законність і обґрунтованість ухвали суду, вивчивши матеріали кримінального провадження та перевіривши доводи апеляційних скарг, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги не підлягають задоволенню з наступних підстав.
Згідно ч. 3 ст. 331 КПК України, незалежно від наявності клопотань суд зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Суд з врахуванням обставин провадження, при відсутності підстав для обрання іншого, більш м'якого запобіжного заходу, який не пов'язаний з триманням під вартою, обґрунтовано продовжив обвинуваченому ОСОБА_8 строк дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою.
Відповідно до ч.1 ст.183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбачених ст.177 цього Кодексу.
З матеріалів кримінального провадження видно, що обвинувачений ОСОБА_8 обґрунтовано обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину, передбаченого ч.3 ст.185 КК України, а саме у таємному викраденні чужого майна (крадіжка), вчиненому повторно, поєднаному з проникненням у житло; санкція якого передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк до 6 років; кримінальне правопорушення вчинене під час іспитового строку за вироком Кіровського районного суду м. Кіровограда від 02.06.2020, яким обвинувачений засуджений за вчинення корисливого злочину проти власності; обвинувачений на шлях виправлення не став; ОСОБА_8 є громадянином Республіки Узбекистан, постійного місця проживання на території України та безпосередньо у м. Хмельницькому не має; оголошувався в державний розшук; не має стійких соціальних зв'язків на території України.
Тому, з урахуванням обставин передбачених ст.178 КПК України, обґрунтованим є висновок суду першої інстанції про те, що продовжують існувати ризики, передбачені ст. 177 КПК України, які стали підставою для обрання та продовження запобіжного заходу і виправдовують тримання обвинуваченого під вартою, а саме ризики: переховування від суду; знищення чи схову речей, які можуть мати істотне значення для справи, незаконного впливу на потерпілого, вчинення іншого злочину, перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином.
Відповідно до положень ч.3 ст.183 КПК України судом визначений розмір застави відносно обвинуваченого ОСОБА_10 .
Застосування більш м'якого запобіжного заходу відносно обвинуваченого ОСОБА_8 не забезпечить належної процесуальної поведінки обвинуваченого, та не зможе запобігти ризикам, зазначеним в ухвалі суду.
Розглядаючи клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_8 , суд першої інстанції дослідив обставини, які враховувалися судом при обранні запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, які на даний час не змінилися.
В ухвалі суду викладені обставини, на підставі яких суд дійшов до висновку що продовжують існувати ризики, які дають підстави вважати, що обвинувачений, може здійснити дії, передбачені ч.1 ст.177 КПК України, враховані усі обставини, передбачені статтею 178 КПК України у тому й числі тяжкість можливого покарання у разі визнання обвинуваченого винним у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, і висновок суду про те, що належну процесуальну поведінку обвинуваченого зможе забезпечити лише найсуворіший запобіжний захід ґрунтується на матеріалах кримінального провадження.
За таких обставин, суд обґрунтовано прийняв рішення про необхідність продовження ізоляції обвинуваченого ОСОБА_8 від суспільства.
А отже доводи апеляційних скарг про те, що судом не були перевірені підстави та доводи щодо продовження існування ризиків, передбачених ч.1 ст.177 КПК України та що ухвала суду не відповідає вимога ст.196 КПК України, безпідставні.
Під час розгляду клопотання прокурор довів, що ризики, передбачені ст.177 КПК України не зменшилися та вони виправдовують продовження тримання обвинуваченого ОСОБА_8 , під вартою, та що більш м'який запобіжний захід, не зможе забезпечити мету застосування запобіжного заходу.
Наявність ризиків у межах кримінального провадження, ґрунтується на реальних фактичних даних, наведених прокурором у поданому клопотанні та доведених в судовому засіданні.
Тому безпідставними є доводи апеляційних скарг про необґрунтованість клопотання прокурора, невідповідність його вимогам КПК України та про недоведеність ризиків зазначених в ухвалі суду.
Зважаючи на викладене, колегія суддів не вбачає підстав для задоволення апеляційних скарг обвинуваченого та його захисника та обрання відносно ОСОБА_8 запобіжного заходу не пов'язаного з триманням під вартою.
Необґрунтованими є посилання апеляційної скарги захисника обвинуваченого ОСОБА_8 - адвоката ОСОБА_7 про неповноту судового розгляду, яка полягає у тому, що судом не здійснювалося дослідження обставин, на які посилався у клопотанні прокурор.
Судом першої інстанції відповідно до вимог КПК України під час розгляду клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою обвинуваченого досліджувалися обставини, які мають значення для вирішення питання про застосування (продовження) запобіжного заходу.
Твердження про те, що прокурор у клопотанні послався на засудження ОСОБА_8 неіснуючим судом - Кіровоградським районним судом м. Кіровограда не заслуговують на увагу.
У клопотанні про продовження строку застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою у даних про особу обвинуваченого вірно зазначені відомості про його судимість.
Безпідставними є посилання захисника обвинуваченого на те, що клопотання про продовження строку дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою заявлене не уповноваженою особою - прокурором ОСОБА_6 .
Прокурор Хмельницької місцевої прокуратури ОСОБА_6 призначена до групи прокурорів у кримінальному провадженні №12020240010003161 від 22.10.2020, а тому наділена повноваженнями на звернення до суду із клопотанням про продовження строку тримання під вартою щодо обвинуваченого ОСОБА_8 .
Не спростовують висновків суду твердження захисника обвинуваченого про те, що не може бути безумовною підставою для обрання найсуворішого запобіжного заходу зокрема: сама по собі тяжкість злочину; виключно наявність судимості; лише відсутність постійного місця проживання, оскільки усі обставини, передбачені ст.178 КПК України, судом оцінюються у сукупності.
Доводи апеляційних скарг обвинуваченого та його захисника, про те що суд не врахував стан здоров'я ОСОБА_8 , який хворіє закритою формою туберкульозу легень, розмір заподіяної потерпілому шкоди, не спростовують висновків суду першої інстанції про необхідність продовження строку тримання під вартою обвинуваченому, оскільки на думку колегії суддів такі обставини не є такими, що давали б підставу обрати щодо обвинуваченого запобіжний захід не пов'язаний з триманням під вартою.
Інші доводи апеляційних скарг на законність ухвали суду не впливають.
Ухвала суду першої інстанції постановлена з дотриманням норм кримінального процесуального закону, і підстав для її скасування колегія суддів не вбачає.
Керуючись ст.ст.407, 418, 419, 4221 КПК України, колегія суддів, -
Ухвалу Хмельницького міськрайонного суду від 11 серпня 2021 року про продовження щодо обвинуваченого ОСОБА_8 строку тримання під вартою по 09 жовтня 2021 року включно, залишити без змін, а апеляційні скарги обвинуваченого ОСОБА_8 та його захисника - адвоката ОСОБА_7 - без задоволення.
Ухвала набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Судді: