запорізький апеляційний суд
Провадження №33/807/548/21Головуючий у 1-й інстанції Кучерук І.Г.
Єдиний унікальний №337/2179/21Доповідач в 2-й інстанції Гончар О.С.
Категорія - ст.121 ч.4 КУпАП
27 серпня 2021 року м.Запоріжжя
Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Запорізького апеляційного суду Гончар О.С., за участі захисника Алуф О.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Хортицького районного суду м. Запоріжжя від 08 липня 2021 року, якою
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який мешкає за адресою: АДРЕСА_1 ,
притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.4 ст.121 КУпАП,
Згідно з постановою суду, 11.04.2021 року об 11:16 годині по вул. Хортицьке шосе, 2 в м. Запоріжжі, ОСОБА_1 керував транспортним засобом CHEVROLET NIVA номерний знак НОМЕР_1 , з переобладнанням, а саме: з встановленими зовнішніми світловими приладами на передній та задній частинах автомобіля не передбаченими конструкцією.
ОСОБА_1 визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 121 КУпАП, та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді позбавлення права керування транспортними засобами строком на 3 (три) місяці.
Стягнуто з ОСОБА_1 в дохід держави судовий збір в сумі 454 грн.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просив постанову районного суду скасувати, справу про адміністративне правопорушення щодо нього закрити за відсутністю події та складу адміністративного правопорушення. Зазначав, що районний суд неповно з'ясував усі фактичні обставини справи, не дослідив і не надав належної оцінки протоколу про адміністративне правопорушення, відеозапису обставин правопорушення, листу Науково-дослідного центру з безпеки дорожнього руху МВС України від 08.10.2004 року №11859/ПН. Прийнята судом постанова не відповідає фактичним обставинам справи, є незаконною та необґрунтованою.
Заслухавши захисника Алуф О.В., який в судовому засіданні апеляційної інстанції підтримав доводи та вимоги апеляційної скарги; перевіривши матеріали справи, доводи, наведені у скарзі, суд дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.
Відповідно до положень ст.ст.245,280 КУпАП одним із завдань провадження в справах про адміністративне правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом. При цьому, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно ст.251 КУпАП доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у встановленому законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх доказів в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
На думку апеляційного суду, суддя першої інстанції, розглядаючи справу про вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення в повній мірі дотримався вимог закону.
Статтею 121 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за керування водієм транспортним засобом, що має несправність.
За положеннями ч.4 ст. 121 КУпАП, відповідальність за вказаною нормою закону настає у разі повторного протягом року вчинення будь-якого з порушень, передбачених частинами першою-третьою цієї статті.
Як вбачається із матеріалів справи, 27.02.2021 року ОСОБА_1 піддавався адміністративному стягненню у виді штрафу за вчинення правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 121 КУпАП.
Факт вчинення адміністративного правопорушення та винність ОСОБА_1 у його вчиненні підтверджується протоколом про адміністративне правопорушення серії ААБ №188577 від 11.04.2021 року, рапортом працівника поліції; відеозаписом правопорушення, що міститься в матеріалах справи, а також поясненнями самого ОСОБА_1 .
Зокрема, ОСОБА_1 не оспорюючи факт встановлення ним на свій автомобіль додаткових світлових приладів, пояснював, що не користується ними, оскільки вважав, що саме користування такими приладами є підставою для притягнення його до адміністративної відповідальності.
Відповідно до п.31.1 ПДР технічний стан транспортних засобів та їх обладнання повинні відповідати вимогам стандартів, що стосуються безпеки дорожнього руху та охорони навколишнього середовища, а також правил технічної експлуатації, інструкцій підприємств-виробників та іншої нормативно-технічної документації.
Згідно п. 31.4.3 «а» ПДР, зовнішні світлові прилади: кількість, тип, колір, розміщення і режим роботи зовнішніх світлових приладів не відповідають вимогам конструкції транспортного засобу.
Пунктом 6.1 Національного стандарту України 3649:2020 , зокрема, вимогами щодо безпечності технічного стану та методів контролювання заборонено змінювати розташування зовнішніх світових приладів, їх демонтувати, встановлювати додаткові зовнішні світлові прилади, а також змінювати режим їх роботи, якщо це не передбачено конструкцією або документами щодо погодження переобладнання колісного транспортного засобу.
А отже, суд першої інстанції правильно встановив фактичні обставини справи та дійшов правильного висновку про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого йому адміністративного правопорушення.
Твердження ОСОБА_1 про те, що в його діях будь-яких порушень ПДР немає, оскільки встановленими на його автомобіль світловими приладами він не користується за призначенням, а відтак вони виконують суто декоративну функцію не спростовують факту наявності в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення.
Протокол про адміністративне правопорушення серії ААБ №188577 від 11.04.2021 року складений відповідно до «Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматизованому режимі», затвердженої наказом МВС України №1395 від 07.11.2015 року, тому підстав вважати вищевказаний протокол недопустимим доказом немає.
Відносно доводів апеляційної скарги щодо незаконності дій поліцейського слід звернути увагу на те, що ані під час розгляду справи судом першої інстанції, ані під час апеляційного розгляду ОСОБА_1 та його захисником не надано жодних доказів щодо оскарження протизаконних дій працівників поліції, тому доводи апеляційної скарги в цій частині не підтверджуються матеріалами справи про адміністративне правопорушення.
За таких обставин, доводи ОСОБА_1 з приводу відсутності в його діях ознак інкримінованого адміністративного правопорушення, з огляду на викладене, є безпідставними.
Що стосується решти вимог апелянта, то жодного доказу, який би спростовував його винуватість у правопорушенні, яке йому інкримінується, надано не було, до того вказані доводи не є визначеними законом підставами для скасування вказаного судового рішення.
За таких обставин, приймаючи до уваги відсутність законних підстав для скасування чи зміни судового рішення про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, суд вважає необхідним постанову судді Хортицького районного суду м.Запоріжжя від 08 липня 2021 року залишити без змін, а апеляційну скаргу ОСОБА_1 - без задоволення.
Керуючись ст.294 КУпАП, апеляційний суд,
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Постанову судді Хортицького районного суду м. Запоріжжя від 08 липня 2021 року щодо ОСОБА_1 в цій справі залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя О.С. Гончар
Дата документу Справа № 337/2179/21