Дата документу 07.09.2021 Справа № 937/937/21
Єдиний унікальний № 937/937/21
Провадження №22-ц/807/2699/21
Головуючий в 1-й інстанції - Бахаєв І.М.
07 вересня 2020 року місто Запоріжжя
Запорізький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого, судді-доповідачаКухаря С.В.,
суддів:Бєлки В.Ю., Онищенка Е.А.,
розглянувши у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 11 травня 2021 року, ухвалене у м. Мелітополь (повний текст рішення складено 24 травня 2021 року) у справі за позовом ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Мелітопольгаз» про визнання дій відповідача протиправними, зобов'язання вчинити дії та стягнення коштів,-
У лютому 2021 року позивач ОСОБА_1 звернувся до Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області з позовом до ПрАТ «Мелітопольгаз» про визнання дій відповідача протиправними та стягнення коштів, в якому просив визнати дії ПрАТ «Мелітопольгаз» протиправними, незаконність полягає: у несанкціонованих і без будь-якого попередження роботах про відключення газу; у нехтуванні умов діючого договору, укладеним між позивачем та ПрАТ ««Мелітопольгаз», у неправомірній вимозі оплати за ТО газового обладнання, ненаданні документу з переліком проведених робіт та їх вартістю, у ненаданні доступу до складових тарифу на газ та його розподіл, у стягуванні коштів за транспортування газу по трубам, які не належать ПрАТ «Мелітопольгаз»; ухвалити рішення про примусове стягнення з відповідача 288 грн., зайво сплачених позивачем за проведення технічного обслуговування газообладнання та 2102 грн. судового збору, всього 2390 грн.; зобов'язати ПрАТ «Мелітопольгаз» зробити доступною для споживачів інформацію про складові діючого тарифу, тобто надати економічне та нормативно-правове обґрунтування ціни за поставлений природний газ, його транспортування та розподіл; повідомити за рахунок яких коштів функціонує «ДП Мелітопольгаз», вирішити питання матеріальної компенсації за доставку газу по трубам, що обслуговують домоволодіння позивача та оренду газового лічильника - 20% НДС оплати за спожитий газ, створити безкоштовну гарячу лінію Мелітопольгазу - «0800» для того, щоб абоненти могли по телефону вирішувати з відповідачем нагальні і невідкладні питання, заздалегідь повідомляти абонента про контрольне зняття показів лічильника газу та перевірку газового обладнання, зробити перерахунок за спожитий позивачем газ жовтні-листопаді: 50% від суми 1126,16-у жовтні за тарифом 6,627 грн./м3 і 50% у листопаді за тарифом 8,768 грн./м3. Позов обґрунтований тим, що згідно договору ПрАТ «Мелітопольгаз» зобов'язалося постачати позивачу природний газ, а позивач погодився сплачувати за надані ним послуги. Проте, у 2019 році з'явилося дочірнє підприємство «Газ Мелітополя», через що збільшується ціна за спожитий газ і відповідно витрати. 10.05.2017 позивач направляв претензію на адресу відповідача, зазначаючи, що отримувач плати за спожитий газ зобов'язаний спочатку пред'явити чек до сплати. Проте, відповідач досі не надав економічного обґрунтування ціни за поставлений природний газ та оплати за проведення технічного обслуговування газового обладнання. Крім того, позивач вказує, що 24.09.2020 незнайомі особи повідомили позивача, що будуть відключати йому природний газ, не надавши при цьому дозвільних документів, на що позивач викликав працівників поліції, які склали заяву. Зазначене стало підставою для звернення до суду за захистом прав та інтересів.
Рішенням Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 11 травня 2021 року, позов ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Мелітопольгаз» про визнання дій відповідача протиправними, зобов'язання вчинити дії та стягнення коштів - залишено без задоволення.
Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду першої інстанції, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду скасувати та прийняти нове рішення про задоволення позовних вимог у повному обсязі.
Узагальненими доводами апеляційної скарги є те, що у позивача відсутні договірні відносини з ДП «Газ Мелітополя» з надання послуг, а тому відсутні підстави для сплати за виставленими рахунками. Догорівні зобов'язання з відповідачем не передбачають сплату позивачем витрат на ТО.
Відповідно до відзиву на апеляційну скаргу Приватне акціонерне товариство «Мелітопольгаз» зазначає, що під час розгляду справи судом першої інстанції надано належну правову оцінку правовідносинам, що склалися між сторонами у справі, з'ясовано їх правову природу та як наслідок винесено обґрунтоване та законне рішення, а доводи апеляційної скарги є безпідставними та необґрунтованими. В зв'язку з наведеним, просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.
В силу вимог ч. 1 та ч. 2 ст. 369 ЦПК України апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, з 1 січня 2020 року це 210 200 грн. (відповідно до Закону України «Про Державний бюджет на 2020 рік» з 1 січня 2020 року прожитковий мінімум для працездатних осіб складає 2102,00 грн. (2102,00 грн. Х 100 = 210 200 грн.), крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.
Відповідно до ч. 13 ст. 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
Ухвалою Запорізького апеляційного суду справу призначено до апеляційного розгляду в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи та без проведення судового засідання в порядку ч. 1, ч. 2 ст. 369 та ч. 13 ст. 7 ЦПК України.
Заслухавши суддю - доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції та обставини справи в межах доводів апеляційної скарги і вимог, заявлених в суді першої інстанції, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
За вимогами п.1 ч. 1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.
Відповідно до вимог ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням вимог матеріального і процесуального права.
Судом першої інстанції встановлено, що позивач ОСОБА_1 є споживачем природного газу за адресою: АДРЕСА_1 .
Позивачем ОСОБА_1 до позовної заяви додано копію договору від 11.03.2013 укладений з ВАТ «Мелітопольгаз» (а.с.8-11).
Разом з тим, позивачем на підтвердження позовних вимог, надано копію квитанції на оплату послуг з газопостачання за серпень 2020 року споживач: ОСОБА_1 , адреса: АДРЕСА_1 , видану ДП «Газ Мелітополя» ПрАТ «Мелітопольгаз» та копію квитанції на оплату послуг з газопостачання за вересень 2020 року, споживач: ОСОБА_1 , адреса: АДРЕСА_1 , видані ПрАТ «Мелітопольгаз» та копію квитанції на оплату технічного обслуговування, видану ПАТ «Мелітопольгаз», платник: ОСОБА_1 , адреса: АДРЕСА_1 (а.с.18).
Відповідно до ЗУ «Про ринок природного газу» від 09.04.2015, було створено Дочірне підприємство «Газ Мелітополя» Публічного акціонерного товариства «Мелітопольгаз». Підприємство було зареєстровано у Реєстраційній службі Мелітопольського міськрайонного управління юстиції Запорізької області 08.06.2015. Згідно Положення про покладення спеціальних обов'язків на суб'єктів ринку природного газу для забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку природного газу (відносини у перехідний період), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01.10.2015 року №758 та ліцензією на постачання природного газу, газу (метану) вугільних родовищ за регульованим тарифом ДП «Газ Мелітополя» ПрАТ «Мелітопольгаз» було суб'єктом зі спеціальними обов'язками з постачання природного газу на території ліцензованої діяльності ПрАТ «Мелітопольгаз», а саме на території м. Мелітополя, Приазовського, Веселівського та Мелітопольського районів Запорізької області.
Однак, позивачем не надано копії укладеного договору постачання природного газу за адресою: АДРЕСА_1 , діючого на час розгляду справи, тоді як у прохальній частині позову ОСОБА_1 просить визнати неправомірним діями відповідача у нехтуванні умов договору, укладеним між позивачем та ПрАТ «Мелітопольгаз».
10 травня 2017 року позивач ОСОБА_1 звернувся до ВАТ «Мелітопольгаз» з претензією, посилаючись на ЗУ «Про захист прав споживачів», через відсутність своєчасної інформації про субсидіарні нарахування за спожитий природний газ; відмову Мелітопольгаз платити за номер мобільного телефону (гаряча лінія 0800) для отримання оперативної інформації; перевірку контролерами Мелітопольгазу у вихідні та в обідню перерву, що суперечить вимогам ст. 45 Конституції України.
Відповідно до листа адресованого ОСОБА_1 від ПАТ «Мелітопольгаз» від 19.05.2017 № 891 повідомлено, що відповідно до умов Публічного договору постачання природного газу оплата спожитого природного газу здійснюються Споживачами за розрахунками та/або квитанціями абонентської книжки. Оплата Споживачів за природний газ постачальнику ДП «Газ Мелітополя» ПАТ «Мелітопольгаз» здійснюються за квитанціями абонентської книжки. При цьому споживач не обмежується у праві здійснювати оплату через банківську платіжну систему, шляхом он-лайн переказу,поштового переказу та в інший не заборонений чинним законодавством спосіб. Отже, ДП «Газ Мелітополя» ПАТ «Мелітопольгаз» не надає послуг з доставки платіжних квитанцій. При розрахунку за квитанціями абонентської книжки постачальника споживач самостійно розраховує суму платежу та сплачує його постачальнику не пізніше 10 числа місяця, наступного за розрахунковим, ПАТ «Мелітопольгаз» проінформувало також проте, що на сайті підприємства ДП «Газ Мелітополя» ПАТ «Мелітопольгаз» dpmeIgaz.com.ua запроваджено online - сервіс «Особистий кабінет». Особистий кабінет - це безкоштовний веб-сервіс, який надає абсолютно всю інформацію щодо особового рахунку. Особистий кабінет є первинним джерелом інформації, тому споживач отримує достовірні та точні дані про свої розрахунки за спожитий природний газ. У разі реєстрації та отримання доступу до вашого «Особистого кабінету», є можливість переглядати діючі тарифи, наявний баланс, а також всю історію оплат та показань лічильників. Крім того, споживач зможе за власним бажанням, роздруковувати квитанції та сплачувати за спожитий природний газ.
Субсидіарні нарахування станом на 01.01.2017 становлять 2221 гривень 80 коп. (740 грн. 60 коп. у місяць). Надати інформацію щодо субсидіарних нарахувань станом на 01.07.2017 ПАТ «Мелітопольгаз» не має змоги, оскільки до 01.06.2017 буде здійснено перерахунок нарахувань. Отже, для отримання інформації щодо субсидіарних нарахувань станом на 01.07.2017 ОСОБА_1 необхідно буде звернутись за роз'ясненнями після 01.07.2017(а.с.13/).
Відповідно до листа адресованого ОСОБА_1 від ПрАТ «Мелітопольгаз» від 04.11.2019 № 1188 повідомлено, що ПрАТ «Мелітопольгаз» постійно проводить аналіз параметрів якості природного газу, які контролює вимірювальна лабораторія Запорізького п/м Запорізького ЛВУМГ та надає відповідні дані. Згідно наданих паспортів фізико-хімічні показники природного газу, який подається споживачам, відповідає вимогам Кодексу газотранспортної системи, затвердженого Постановою НКРЕКП №2493 від 30.09.2015 Відповідні паспорти публікуються щомісячно на сайті ПрАТ «Мелітопольгаз» (http: melgaz@com.ua). Згідно п.5 гл. 2 розділу VІІI Кодексу газорозподільних систем, затвердженого Постановою НКРЕКП 30.09.2015 за № 2494, Перевірка величини тиску та/або якісних показників газу здійснюється Оператором ГРМ на підставі письмової заяви споживача. У разі надходження такої заяви Оператор ГРМ зобов'язується направити свого представника за місцем виклику протягом двох робочих днів у містах і п'яти календарних днів у сільській місцевості в узгоджений із споживачем час. Згідно п. 6, глави 2, розділу VIII Кодексу газорозподільних систем, якщо за результатами перевірки величини тиску та/або якісних показників газу Оператором ГРМ буде підтверджено факт невідповідності тиску та/або якісних показників газу, Оператор ГРМ здійснює перерахунок об'ємів (обсягів) розподіленого/спожитого природного газу по об'єкту споживача відповідно до вимог цього Кодексу, а споживач отримує від Оператора ГРМ компенсацію, яка розраховується відповідно до глави 3 Кодексу. В іншому випадку споживач повинен компенсувати Оператору ГРМ витрати, понесені ним на перевірку якості та тиску газу(а.с.17).
Відповідно до листа адресованого ОСОБА_1 від ПрАТ «Мелітопольгаз» від 05.11.2019 № 1417 повідомлено, що технічне обслуговування внутрішньо будинкових систем газопостачання за рахунок експлуатаційних витрат ПрАТ «Мелітопольгаз» з 01.01.2019 не проводиться. Проведення технічного обслуговування (ТО), згідно з діючими нормативно-правовими актами, повинно відбуватися за рахунок власників (співвласників) житлових будинків. ПрАТ «Мелітопольгаз» виконує технічне обслуговування на договірних засадах на платній основі згідно розроблених калькуляцій за видами робіт, які оприлюднені на сайті підприємства «Мелітопольгаз». Вартість робіт по кожній адресі розраховується індивідуально, в залежності від встановленого газового обладнання. За адресою: АДРЕСА_1 , встановлені прилади: котел газовий, плита газова «Львів», регулятор тиску газу. У травні 2019 року споживач ОСОБА_1 отримав квитанцію на оплату послуг технічного обслуговування системи газопостачання квартири, в якій зазначені ціни по ТО приладів та загальна сума ТО системи газопостачання вищевказаної адреси. Вартість робіт з технічного обслуговування становить по приладам: ТО опалювального приладу (котел) - 83,87 грн., ТО плити газової - 42,83 грн., ТО регулятору тиску - 23,04 грн. Загальна вартість технічного обслуговування: обладнання та газопроводу квартири складає 149 грн. 74 коп. ПрАТ «Мелітопольгаз» не має можливості проводити роботи по технічному обслуговуванню безкоштовно, так як працює в умовах вільного ринку. Після сплати споживачем послуги за наданою квитанцією, фахівцями ПрАТ «Мелітопольгаз» буде проведено технічне обслуговування системи газопостачання житлового будинку (а.с.16).
Відповідно до листа адресованого ОСОБА_1 від Запорізької обласної державної адміністрації департаменту промисловості та розвитку інфраструктури від 29.07.2020 на звернення ОСОБА_1 до урядової «гарячої» телефонної лінії від 21.06.2020 № ТК-10817681 та Запорізького обласного контактного центру від 19.06.2020 № 23-Т-13525 про надання роз'яснень щодо правомірності дій працівників ПрАТ «Мелітопольгаз», які проводили перевірку газового обладнання без персональних засобів захисту (масок та рукавичок) у період дії карантину, та складання протоколу щодо порушення правил карантину, а також до урядової «гарячої» телефонної лінії від 28.06.2020 № ТК-10849894 та Запорізького обласного контактного центру від 16.07.2020 № 23-Т-15033 про надання ТОВ «Запоріжжяелектропостачання» довідки про відсутність заборгованості за вказаною адресою, в межах компетенції, повідомляємо про таке. Порушені ОСОБА_1 питання були опрацьовані Департаментом спільно з ПрАТ «Мелітопольгаз» та ТОВ «Запоріжжяелектропостачання». За інформацією ПрАТ «Мелітопольгаз», згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 № 211 «Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19» (зі змінами) по підприємству ПрАТ «Мелітопольгаз» запровадженні та виконуються карантинні обмеження. Крім того, ПрАТ «Мелітопольгаз» повідомляє, що 17.06.2020 працівниками ПрАТ «Мелітопольгаз» в с. Терпіння, зокрема, за вказаною адресою, ніякі роботи не проводилися (а.с.15).
Суд першої інстанції відмовляючи у позові, виходив з того, що позивачем ОСОБА_1 не надано доказів на підтвердження своїх позовних вимог.
З вказаними висновками суду першої інстанції погоджується і колегія суддів апеляційного суду.
Згідно зі ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Як передбачено ст.ст. 76,77 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.
Відповідно до ст.ст. 79, 80 ЦПК України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.
Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.
Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Згідно з ч. 2 ст. 78 ЦПК України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Як установлено ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях (ч.6 ст. 82 ЦПК України).
Відповідно до ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.
Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом.
Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи не вчинення нею процесуальних дій.
Так, вимоги позову ОСОБА_1 ґрунтуються на наявності між позивачем на ПрАТ «Мелітопольгаз» договірних відносин, які на думку позивача систематично порушуються з боку відповідача у справі.
Позивачем на підтвердження вказаних обставин надано копію договору ТП1192 від 11.03.2013 року про надання населенню послуг з газопостачання.
Між тим, встановлено, що у відповідності до ЗУ «Про ринок природного газу» від 09.04.2015, було створено Дочірне підприємство «Газ Мелітополя» Публічного акціонерного товариства «Мелітопольгаз». Підприємство було зареєстровано у Реєстраційній службі Мелітопольського міськрайонного управління юстиції Запорізької області 08.06.2015. Згідно Положення про покладення спеціальних обов'язків на суб'єктів ринку природного газу для забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку природного газу (відносини у перехідний період), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01.10.2015 року №758 та ліцензією на постачання природного газу, газу (метану) вугільних родовищ за регульованим тарифом ДП «Газ Мелітополя» ПрАТ «Мелітопольгаз» було суб'єктом зі спеціальними обов'язками з постачання природного газу на території ліцензованої діяльності ПрАТ «Мелітопольгаз», а саме на території м. Мелітополя, Приазовського, Веселівського та Мелітопольського районів Запорізької області.
За таких обставин, позивачем не доведено, що на час виникнення спірних відносин, вони були врегульовані саме умовами договору ТП1192 від 11.03.2013 року про надання населенню послуг з газопостачання.
Що стосується вимог позову, з приводу визнання протиправними дій відповідача, щодо несанкціонованих робіт по відключенню газу за адресою суб'єкта споживання; неправомірній вимозі оплати за ТО газового обладнання; примусове стягнення з відповідача 288 грн., зайво сплачених позивачем за проведення технічного обслуговування газообладнання, то слід зазначити наступне.
Відповідно до пункту 4 Розділу 1 Глави ІІІ Кодексу ГРС, оператор ГРМ повинен забезпечити попереджувальні заходи безаварійної експлуатації газорозподільних систем, а саме комплекс робіт, що виконується на підставі результатів технічного огляду або технічного обстеження газорозподільних систем, з метою забезпечення її подальшого безаварійного експлуатування шляхом проведення технічного обслуговування, поточного або капітального ремонтів.
Відповідно до п.3.2 та 3.3 Правил безпеки систем газопостачання, власник повинен забезпечити утримання систем газопостачання відповідно до вимог чинного законодавства України та відповідати за технічний стан і безпечне користування газопроводами, газовими приладами, димовими та вентиляційними каналами.
Відповідно до листа адресованого ОСОБА_1 від ПрАТ «Мелітопольгаз» від 05.11.2019 № 1417 повідомлено, що технічне обслуговування внутрішньо будинкових систем газопостачання за рахунок експлуатаційних витрат ПрАТ «Мелітопольгаз» з 01.01.2019 не проводиться. Проведення технічного обслуговування (ТО), згідно з діючими нормативно-правовими актами, повинно відбуватися за рахунок власників (співвласників) житлових будинків. ПрАТ «Мелітопольгаз» виконує технічне обслуговування на договірних засадах на платній основі згідно розроблених калькуляцій за видами робіт, які оприлюднені на сайті підприємства «Мелітопольгаз». Вартість робіт по кожній адресі розраховується індивідуально, в залежності від встановленого газового обладнання.
Згідно вимог п.5.7 Правил безпеки систем газопостачання, підлягає відключенню від системи газопостачання обладнання громадських будинків із встановленням заглушки за умови не забезпечення власником технічного обслуговування.
Таким чином, дії співробітників відповідача щодо виконання попередніх робіт з відключення від системи газопостачання обладнання, що належить позивачу, за умови відсутності технічного обслуговування є правомірними.
Згідно діючого законодавства проведення ТО забезпечується власником внутрішньо будинкових систем газопостачання, тому відповідачем обґрунтовано нарахована вартість ТО, яка сплачена позивачем і будь яких підстав для відшкодування такої вартості ОСОБА_1 не має.
Щодо позовних вимог про зобов'язання ПрАТ «Мелітопольгаз» зробити доступною для споживачів інформацію про складові діючого тарифу, тобто надати економічне та нормативно-правове обґрунтування ціни за поставлений природний газ, його транспортування та розподіл; повідомити за рахунок яких коштів функціонує «ДП Мелітопольгаз», створити безкоштовну гарячу лінію Мелітопольгазу - «0800» для того, щоб абоненти могли по телефону вирішувати з відповідачем нагальні і невідкладні питання, заздалегідь повідомляти абонента про контрольне зняття показів лічильника газу та перевірку газового обладнання, то як вірно вказав суд першої інстанції позивач ОСОБА_1 не уповноважений на представництво інтересів інших споживачів природного газу, які мають договірні відносини з ПрАТ «Мелітопольгаз» та ДП «Газ Мелітополя» ПрАТ «Мелітопольгаз», зокрема, звертатись від їх імені та в їхніх інтересах до суду із відповідним позовом.
А якщо розглядати вказані вимоги в контексті лише споживача ОСОБА_1 , то позивачем у справ не доведено, що будь-які його права були порушені, а саме, що позивач звертався із зазначеними вимогами зокрема з приводу надання інформації, а вона не була йому надана, або надана не в повному обсязі. Що стосується вимог створення гарячої лінії, то у відповідача функціонує кол-центр для обслуговування споживачів, який оснащений багатоканальним номером 0-800-303-104.
Щодо позовних вимог ОСОБА_1 про зобов'язання ПрАТ «Мелітопольгаз» зробити перерахунок за спожитий позивачем газ в жовтні-листопаді: 50% від суми 1126,16 - у жовтні за тарифом 6,627 грн./м3 і 50% у листопаді за тарифом 8,768 грн./м3, то слід зазначити, що доводи позивача з приводу надання показів лічильника газу електронною поштою за жовтень 2020 року є голослівними і не підтверджені належними доказами, а відповідно до виставлених рахунків (а.с.7), у жовтні 2020 року відсутнє споживання за адресою позивача, за листопад 2020 року спожито 128 куб.м., будь-якого спростування такої інформації позивачем не надано.
Щодо позовних вимог ОСОБА_1 про зобов'язання ПрАТ «Мелітопольгаз» вирішити питання матеріальної компенсації за доставку газу по трубам, що обслуговують домоволодіння позивача та оренду газового лічильника - 20% НДС оплати за спожитий газ, що вони є необґрунтованими та безпідставними, конкретизовані лише у прохальній частині позову, при цьому без зазначення періоду за який повинна бути проведена компенсація та її розмір, а головне без зазначення підстави такої компенсації передбаченої договором або законом.
Доводи апеляційної скарги в частині порушення вимог процесуального права шляхом порушення строків розгляду справи не заслуговують на увагу, оскільки закон не пов'язує такі порушення з обов'язковим скасуванням судового рішення.
Колегія суддів, перевіривши доводи апеляційної скарги, дослідивши наявні в матеріалах справи докази та обставини справи, вважає, що висновки суду першої інстанції по суті вирішеного спору є правильними, законними та обґрунтованими, підтверджуються матеріалами справи.
Належних, достовірних та достатніх доказів, які б містили інформацію щодо предмета доказування і спростовували висновки суду першої інстанції та впливали на законність і обґрунтованість оскаржуваного рішення, апеляційна скарга не містить.
Апеляційна скарга не містить нових фактів чи засобів доказування, які б спростовували висновки суду першої інстанції. Наведені в апеляційній скарзі доводи фактично зводяться до переоцінки доказів та незгоди позивача з висновками суду першої інстанції, а тому не дають підстав для висновку про неправильне застосування місцевим судом норм матеріального і процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.
Ухвалюючи рішення у справі, суд першої інстанції, правильно визначився з характером спірних правовідносин та нормами матеріального права, які підлягають застосуванню, повно та всебічно дослідивши наявні у справі докази і надавши їм належну оцінку та дійшов правильного висновку про те, що позовні вимоги не підлягають задоволенню у повному обсязі.
Частиною четвертою статті 10 ЦПК України передбачено, що суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Відповідно до статей 1 та 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.
Закон України "Про судоустрій і статус суддів" встановлює, що правосуддя в Україні здійснюється на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів та спрямоване на забезпечення права кожного на справедливий суд.
Суд враховує положення Висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень (пункти 32-41), в якому, серед іншого, звертається увага на те, що усі судові рішення повинні бути обґрунтованими, зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов'язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення.
Суд також враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у апеляційному провадженні), сформовану, зокрема у справах "Салов проти України" (заява № 65518/01; від 6 вересня 2005 року; пункт 89), "Проніна проти України" (заява № 63566/00; 18 липня 2006 року; пункт 23) та "Серявін та інші проти України" (заява № 4909/04; від 10 лютого 2010 року; пункт 58): принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain) серія A. 303-A; 09 грудня 1994 року, пункт 29).
З урахування наведеного колегія суддів вважає, що рішення суду постановлено з додержанням вимог закону і підстав для його скасування не вбачається.
Керуючись ст.ст. 367, 374, 381, 382, 384 ЦПК України, апеляційний суд у складі колегії суддів,-
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Рішення Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 11 травня 2021 року у цій справі залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, проте може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повної постанови.
Повна постанова складена 07 вересня 2021 року.
Судді: С. В. Кухар
В.Ю. Бєлка
Е.А. Онищенко