Дата документу 07.09.2021 Справа № 333/6361/20
Єдиний унікальний № 333/6361/20
Провадження №22-ц/807/2728/21
Головуючий в 1-й інстанції - Стоматов Н.Г.
07 вересня 2021 року м. Запоріжжя
Запорізький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого, судді-доповідачаКухаря С.В.,
суддів:Бєлки В.Ю., Онищенка Е.А.,
секретарСеменчук О.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за апеляційними скаргами ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на рішення Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 17 травня 2021 року, ухвалене у м. Запоріжжі (повний текст рішення складено 21 травня 2021 року) у справі за первісною позовною заявою Комунального підприємства «Водоканал» до ОСОБА_1 , ОСОБА_3 про стягнення заборгованості по оплаті за централізоване водопостачання і водовідведення та за зустрічною позовною заявою ОСОБА_1 до Комунального підприємства «Водоканал» про захист прав споживачів, визнання заборгованості безнадійною,-
У листопаді 2020 року до Комунарського районного суду м. Запоріжжя надійшла позовна заява КП "Водоканал" до ОСОБА_1 , ОСОБА_3 про стягнення заборгованості по оплаті за централізоване водопостачання і водовідведення. В обґрунтування позовних вимог зазначено, що в квартирі, розташованій за адресою: АДРЕСА_1 , проживають ОСОБА_1 , ОСОБА_2 . Відповідачі користуються послугами КП "Водоканал", але плату за послуги підприємства вносять не в повному обсязі, і тому за період з 01 листопада 2015 року по 30 вересня 2020 року утворилася заборгованість в сумі 11 478 гривень 08 копійок. На підставі вищевикладеного позивач просив суд солідарно стягнути ОСОБА_1 , ОСОБА_2 заборгованість по оплаті за централізоване водопостачання і водовідведення в сумі 11 478 гривень 08 копійок за період з 01 листопада 2015 року по 30 вересня 2020 року та, крім того, судовий збір в сумі 2 102 гривня 00 копійок.
11 грудня 2020 року на адресу суду від відповідача за первісним позовом (позивача за зустрічним позовом) - ОСОБА_1 надійшла зустрічна позовна заява, в якій позивач за зустрічної позовної заявою з урахуванням уточнень просив суд виключити зі складу відповідачів у первісній позовній заяві ОСОБА_3 , яка не проживає за адресою: АДРЕСА_1 , більше 3х років; визнати заборгованість ОСОБА_1 перед КП "Водоканал" за надані послуги з водопостачання та водовідведення включно по грудень 2017 року безнадійною та такою, щодо якої минув строк позовної давності; зобов'язати КП "Водоканал" списати або анулювати з особового рахунку ОСОБА_1 заборгованість за надані послуги з водопостачання та водовідведення включно по грудень 2017 року.
Рішенням Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 17 травня 2021 року, позовні вимоги Комунального підприємства "Водоканал" до ОСОБА_1 , ОСОБА_3 про стягнення заборгованості по оплаті за централізоване водопостачання і водовідведення - задоволено.
Стягнуто солідарно з ОСОБА_1 , ОСОБА_3 на користь Комунального підприємства "Водоканал" заборгованість по оплаті за воду і послуги каналізації за період з 01 листопада 2015 року по 31 вересня 2020 року в сумі 11 478 гривні 08 копійок (одинадцять тисяч чотириста сімдесят вісім гривень вісім копійок).
Стягнуто з ОСОБА_1 , ОСОБА_3 судовий збір в розмірі по 1051 гривень 00 копійок (одній тисячі п'ятдесят одній гривні гривень нуль-нуль копійок).
У задоволенні зустрічних позовних вимог ОСОБА_1 до Комунального підприємства "Водоканал" про захист прав споживачів, про визнання заборгованості безнадійною - відмовлено.
Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду, ОСОБА_1 , ОСОБА_2 подали апеляційні скарги в яких, посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення судом норм матеріального та процесуального права, просили рішення суду скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні вимог позову.
Узагальненими доводами апеляційних скарг є те що, ОСОБА_2 не є споживачем послуг КП «Водоканал», а тому не може бути відповідачем у справі. Згідно всього періоду зазначеного в розрахунку заборгованості, борг відповідачів складає 6950,39 грн. За вимогами позивача минув строк позовної давності.
Відповідно до відзиву на апеляційну скаргу Комунальне підприємство «Водоканал», зазначає, що під час розгляду справи судом першої інстанції надано належну правову оцінку правовідносинам, що склалися між сторонами у справі, з'ясовано їх правову природу та як наслідок винесено обґрунтоване та законне рішення. В зв'язку з наведеним, просить апеляційну скаргу залишити без задоволення.
Заслухавши у засіданні апеляційного суду суддю - доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції та обставини справи в межах доводів апеляційних скарг і вимог, заявлених в суді першої інстанції, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційні скарги не підлягають задоволенню з наступних підстав.
За вимогами п.1 ч. 1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.
Відповідно до вимог ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням вимог матеріального і процесуального права.
Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_1 , ОСОБА_2 зареєстровані в квартирі розташованій за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується відповіддю Департаменту реєстраційних послуг на запити суду (а.с. 14-15), та являються споживачами послуг з водопостачання і водовідведення, особовий рахунок, № НОМЕР_1 .
Договір між сторонами про надання послуг не укладався, проте КП "Водоканал" надавав відповідачам як споживачам за вказаною адресою послуги з водопостачання та водовідведення, а відповідачі такі послуги прийняли, від їх отримання не відмовлялись.
Отже, судом встановлено, що між сторонами склались правовідносини з надання послуг з водопостачання та водовідведення, в яких одна сторона зобов'язана надавати другій стороні такі послуги, а друга - зобов'язана своєчасно здійснювати оплату за споживання і користування послугами.
Відповідачі користуються послугами КП "Водоканал", але оплату за послуги підприємства вносять не в повному обсязі, у зв'язку з чим за період з 01 листопада 2015 року по 30 вересня 2020 року утворилася заборгованість в розмірі 11 478 гривні 08 копійок, що підтверджується розрахунком заборгованості за послуги водопостачання та водовідведення (а.с. 3-5) та довідковою по особовому рахунку (а.с. 6).
Задовольняючи вимоги первісного позову та відмовляючи у задоволенні зустрічного позову, суд першої інстанції виходив з того, що вимоги Комунального підприємства "Водоканал" про стягнення з відповідачів боргу по оплаті за централізоване водопостачання і водовідведення є обґрунтованими та доведеними належними та допустимими доказами. Враховуючи, що відповідачами періодично сплачувалась заборгованість за надані послуги, вони визнали її, а відповідно перебіг позовної давності переривався і його застосування до спірних правовідносин не є можливим. Безнадійною заборгованістю є зокрема заборгованість за зобов'язаннями, щодо яких минув строк позовної давності, однак оскільки, судом було відмовлено у застосуванні позовної давності, то відсутні підстави для задоволення вимоги за зустрічним позовом, щодо визнання заборгованості безнадійною.
З вказаними висновками суду першої інстанції погоджується і колегія суддів апеляційного суду виходячи з наступного.
Виконавцем послуг з централізованого постачання холодної води та її водовідведення для об'єктів усіх форм власності є суб'єкт господарювання, що провадить господарську діяльність з централізованого водопостачання та водовідведення. Згідно до статутних документів, основним видом діяльності комунального підприємства "Водоканал" є забезпечення безперебійного постачання населенню, підприємствам, організаціям м. Запоріжжя й області питної води та водовідведення, тому заявник в силу закону є виконавцем послуг з централізованого постачання холодної води та централізованого водовідведення.
Частиною 1 ст.19 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" передбачено, що відносини між учасниками договірних відносин у сфері житлово-комунальних послуг здійснюються виключно на договірних засадах. Учасниками відносин у сфері житлово-комунальних послуг є: власник, споживач, виконавець, виробник, причому виробник послуг може бути і їх виконавцем.
Разом з тим, фактичне надання цих послуг і відкриття особового рахунку на ім'я споживача слід вважати фактичним укладанням договору на умовах, передбачених Законом України "Про питну воду та питне водопостачання", а також Правилами надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення", затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 21 липня 2005 року №630.
Згідно із приписами Закону України "Про житлово-комунальні послуги" споживач здійснює оплату за спожиті житлово-комунальні послуги щомісяця, якщо інший порядок та строки не визначені відповідним договором. Розмір плати за комунальні послуги розраховується виходячи з розміру затверджених цін/тарифів та показань засобів обліку або за нормами, затвердженими в установленому порядку.
У відповідності до п. 18 Правил надання населенню послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України № 630 від 21 липня 2005 року, розрахунковим періодом для оплати послуг є календарний місяць. Плата за послуги вноситься не пізніше 20-го числа місяця, що настає за розрахунковим, якщо договором не встановлено інший строк.
Відповідно до вимог ст.ст. 66-68 ЖК України, наймач (власник) зобов'язаний своєчасно щомісяця вносити оплату за надані йому комунальні послуги, до числа яких входять послуги з водопостачання і водовідведення.
Статтею 64 ЖК України передбачено, що наймач і всі повнолітні члени сім'ї несуть солідарну майнову відповідальність за зобов'язаннями, пов'язаними з найманням житла.
Відповідно до положень ст. 526 ЦПК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, та вимог Цивільного Кодексу України, інших актів цивільного законодавства. Таким чином, згідно із зазначеними нормами закону споживачі зобов'язані оплатити житлово-комунальні послуги.
Судом було встановлено, що відповідачі є споживачами послуг, що надає КП "Водоканал", але вчасно не вносили оплату за надані послуги.
Відповідно до розрахунку суми заборгованості, за період з 01.11.2015 по 30.09.2020 заборгованість відповідачів за надані послуги з централізованого водопостачання і водовідведення складає 11478,08 грн. (а.с. 3-5).
За вказаний період відповідачами періодично - не кожного місяця, здійснювалися платежі за надані послуги, що відповідачами не заперечувалось. Платежі здійснені відповідачами враховувалися позивачем згідно розрахунку заборгованості на погашення боргу поточного та минулого періоду.
Відповідачами у справі подано заяву про застосування строку позовної давності до заявлених вимог.
Відповідно до статті 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.
Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові (частина четверта статті 267 ЦК України).
Згідно з статтею 257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.
Статтею 253 ЦК України визначено, що перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.
За загальним правилом перебіг загальної і спеціальної позовної давності починається з дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила (частина перша статті 261 ЦК України).
Відповідно до статті 264 ЦК України перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов'язку.
Враховуючи, що відповідачами періодично сплачувалась заборгованість за надані послуги, такими своїми діями вони визнавали заборгованість та перервали перебіг позовної давності, а тому судом першої інстанції обґрунтовано відмовлено у її застосуванні.
Що стосується доводів апеляційних скарг з приводу того, що відповідачка ОСОБА_2 не є споживачем послуг позивача за вказаною адресою, то слід зазначити наступне.
Порядок проведення перерахунку за надання послуг з водопостачання та водовідведення споживачам фізичним особам регулюється Законом України «Про питну воду і питне водопостачання» №2918-ІІІ від 10.01.2002р., Законом України «Про житлово-комунальні послуги» від 24.06.2004р., «Правилами надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення», введеними в дію Постановою Кабінету міністрів України від 21.07.2005р.№ 630, «Порядком зменшення розміру плати за комунальні послуги в разі тимчасової відсутності споживача та/або членів його сім'ї», затвердженим Рішенням виконавчого комітету Запорізької міської ради № 306/1 від 23.07.2013р. та «Порядком зменшення розміру плати за комунальні послуги в разі тимчасової відсутності споживача та/або членів його сім'ї за місцем реєстрації», затвердженим Рішенням виконавчого комітету Запорізької міської ради №142 від 24.03.2017р.
Зокрема, статтею 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», пунктом 29 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення передбачено, що споживач має право на зменшення розміру оплати у разі тимчасової відсутності споживача та/або членів його сім'ї на підставі письмової заяви споживача та офіційного документа, що підтверджує його, їх відсутність (довідка з місця тимчасового проживання, роботи, лікування, навчання, проходження військової служби, відбування покарання).
Порядком визначено, що при несвоєчасному зверненні споживача до виконавця послуг з питання оформлення перерахунку за спожиті послуги останній уточнює та вносить зміни до особових рахунків спочатку поточного кварталу. За попередній період перерахунки не проводяться.
Доказів звернення до позивача з питанням про проведення перерахунку заборгованості у зв'язку не проживання відповідача ОСОБА_2 за адресою надання послуг надано не було, а тому вимоги зустрічного позову та апеляційної скарги в цій частині є безпідставними.
Ухвалюючи рішення у справі, суд першої інстанції, правильно визначився з характером спірних правовідносин та нормами матеріального права, які підлягають застосуванню, повно та всебічно дослідивши наявні у справі докази і надавши їм належну оцінку та дійшов правильного висновку про те, що позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.
Частиною четвертою статті 10 ЦПК України передбачено, що суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Відповідно до статей 1 та 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.
Закон України "Про судоустрій і статус суддів" встановлює, що правосуддя в Україні здійснюється на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів та спрямоване на забезпечення права кожного на справедливий суд.
Суд враховує положення Висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень (пункти 32-41), в якому, серед іншого, звертається увага на те, що усі судові рішення повинні бути обґрунтованими, зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов'язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення.
З урахування наведеного колегія суддів вважає, що рішення суду постановлено з додержанням вимог закону і підстав для його зміни не вбачається.
Керуючись ст.ст. 367, 374, 379, 381-383 ЦПК України, апеляційний суд у складі колегії суддів
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення.
Рішення Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 17 травня 2021 року у цій справі залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, проте може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повної постанови.
Повна постанова складена 08 вересня 2021 року
Головуючий, суддя-доповідач С. В. Кухар
Судді: В. Ю. Бєлка
Е. А. Онищенко