22-ц/804/2224/21
243/5845/20
Єдиний унікальний номер 243/5834/20
Номер провадження 22-ц/804/2224/21
08 вересня 2021 року м. Бахмут
Донецький апеляційний суд в складі колегії:
судді-доповідача Гапонова А.В.
суддів Кішкіної І.В., Халаджи О.В.
за участю секретаря Ротар Я.Б.
учасники справи:
позивачка-відповідачка: ОСОБА_1
представник позивачки-відповідачки: ОСОБА_2
відповідач-позивач: ОСОБА_3
третя особа: орган Опіки та піклування Краматорської міської ради
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Бахмут цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , третя особа: Орган опіки та піклування Краматорської міської ради Донецької області, про позбавлення батьківських прав та за зустрічною позовною заявою ОСОБА_3 до ОСОБА_1 , третя особа: Орган опіки та піклування Краматорської міської ради Донецької області, про визначення порядку спілкування з дитиною,
- за апеляційною скаргою ОСОБА_2 , який діє в інтересах ОСОБА_1
на рішення Слов'янського міськрайонного суду Донецької області від 17 червня 2021 року, вступну та резолютивну частину якого проголошено 17 червня 2021 року, повний текст якого складено суддею Сидоренко І.О. 23 червня 2021 року, -
08 липня 2020 року до Слов'янського міськрайонного суду Донецької області від ОСОБА_1 до ОСОБА_3 надійшла позовна заява про позбавлення ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , батьківських прав щодо неповнолітньої доньки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та стягнення з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь ОСОБА_1 аліменти на утримань неповнолітньої доньки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 у розмірі ? частини всіх видів за заробітку (доходу), але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно, до досягнення дитиною повноліття.
13 серпня 2020 року до Слов'янського міськрайонного суду Донецької області від ОСОБА_3 до ОСОБА_1 надійшла зустрічна позовна заява про визначення способу участі ОСОБА_3 у вихованні доньки.
Рішенням Слов'янського міськрайонного суду Донецької області від 17 червня 2021 року у задоволенні первісного позову ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , третя особа орган опіки та піклування Краматорської міської ради про позбавлення батьківських прав - залишено без задоволення.
Зустрічні позовні вимоги ОСОБА_3 до ОСОБА_1 , третя особа орган опіки та піклування Краматорської міської ради про визначення порядку спілкування з дитиною задоволено частково.
Визначено спосіб участі ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у вихованні його доньки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , надавши йому побачення з дитиною один раз на місяць у неділю, з 11 години 00 хвилин до 15 годин 00 хвилин, шляхом відвідування з донькою місць дитячих розваг та відпочинку в загальнодоступних громадських місцях у присутності матері та шляхом систематичних зустрічей з дитиною, за місцем проживання дитини.
Не погодившись із вказаним рішенням, від ОСОБА_2 , який діє в інтересах ОСОБА_1 надійшла апеляційна скарга, в якій він просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішення по суті справи.
В обґрунтування доводів апеляційної скарги зазначає, що в судовому засіданні було встановлено, що ОСОБА_3 з 2016 року до теперішнього часу перебуває на обліку в Наркологічному диспансері м. Слов'янська з діагнозом «Розлади психіки та поведінки внаслідок вживання алкоголю та канабіоїдів. Синдром залежності» та з 2015 року по теперішній час перебуває на обліку в Обласній клінічній психіатричній лікарні м. Слов'янська з діагнозом «Гострий поліморфний розлад з симптомами шизофренії». У 2015 році ОСОБА_3 проходив лікування у психіатричній лікарні, але судом не була надана оцінка цим фактам, що призвело до винесення незаконного рішення про відмову у задоволення позовних вимог по первісному позову.
Відзиву відповідно до вимог статті 360 ЦПК України на апеляційну скаргу не надходило.
Від адвоката Гур'єва В.М. надійшло клопотання про розгляд справи у його відсутність (т.2 а.с.47).
Інші учасники судового розгляду будучи належним чином повідомленими про день та час розгляду справи (т.2 а.с.44-45, 48-51) у судове засідання не з'явились, що відповідно до ч.2 ст.372 ЦПК України не перешкоджає розгляду справи.
Відповідно до ч. 1, 2 статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги в межах апеляційного оскарження, апеляційний суд вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено.
Рішенням Слов'янського міськрайонного суду Донецької області від 29 травня 2018 року у цивільній справі № 243/4059/18 (2/243/1685/2018), позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено. Шлюб зареєстрований 19 листопада 2011 року у відділі державної реєстрації актів цивільного стану Краматорського міського управління юстиції у Донецькій області, актовий запис № 924, - розірвано.
За час перебування у зареєстрованому шлюбі, у позивача та відповідача народилась спільна дитина: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується копією Свідоцтва про народження, виданого повторно 17 листопада 2015 року Відділом реєстрації актів цивільного стану Краматорського міського управління юстиції у Донецькій області.
Згідно з копією Довідки про склад сім'ї або зареєстрований у житловому приміщенні/будинку осіб № 31921, малолітня ОСОБА_4 зареєстрована разом з матір'ю ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 .
Як вбачається з копії Довідки № 262, виданої 16 серпня 2019 року дитина ОСОБА_4 на момент надання даної довідки навчалась у 2-Б класі загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів № 4 м. Краматорська.
За текстом Педагогічної характеристики наданої щодо ОСОБА_4 , як учениці 2-Б класу загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів № 4 м. Краматорська, остання вступила до школи у віці 6 років і була досить до неї підготовлена. Сім'я, в якій живе ОСОБА_4 , за складом - неповна. Мати - ОСОБА_1 - працює. Психологічні умови в сім'ї сприяють розвитку дитини. Дружні взаємини в сім'ї відіграють основну роль у вихованні дівчини. Мати приділяє достатньо уваги вихованню доньки. Для ОСОБА_4 створені всі необхідні побутові умови для навчання і відпочинку. У дівчини є своє кімната, де вона може спокійно відпочивати і займатися. ОСОБА_4 має змогу відвідувати позашкільні гуртки, а саме школу ментальної арифметики, де має певні успіхи. Мати регулярно відвідує батьківські збори, бере активну участь в житті класу, завжди відкликається на прохання вчителя про допомогу. ОСОБА_1 цікавиться успіхами ОСОБА_4 , часто консультується у класного керівника з питань виховання, розвитку тих чи інших задатків доньки. Рідний батько ОСОБА_4 - ОСОБА_3 успіхами дочки не цікавився і школу жодного разу не відвідував.
Зазначені письмові докази датовані 2019 роком, й за певних умов не відображають повної картини взаємовідносин між батьками дитини та самою дитиною. Інших доказів, які б свідчили про невиконання відповідачем ОСОБА_3 своїх батьківських обов'язків по відношенню до його малолітньої доньки ОСОБА_4 , позивачем за первісним позовом, - не надано.
Витребувана під час судового розгляду справи інформація щодо знаходження відповідача за первісним позовом ОСОБА_3 на обліку у лікаря-психіатра та лікаря-психолога підтверджує наявність у останнього певних захворювань.
Так, відповідно до листа КНП «Медичний центр з профілактики та лікування залежності м. Краматорськ» у м. Слов'янськ за вих. № 4/62 від 22 березня 2021 року, ОСОБА_3 перебуває на диспансерному обліку у лікаря-нарколога з березня 2016 року з діагнозом: «Розлади психіки та поведінки внаслідок вживання алкоголю. Синдром залежності». Супутній діагноз: «Розлади психіки та поведінки внаслідок вживання канабіоїдів. Вживання зі шкодою для здоров'я».
Також, згідно з відповіддю КНП «обласна клінічна психіатрична лікарня м. Слов'янськ» № 742 від 23 березня 2021 року, ОСОБА_3 , знаходився на стаціонарному лікуванні з 15 листопада 2015 року до 30 листопада 2015 року із діагнозом: Гострий поліморфний розлад з симптомами шизофренії. До теперішнього часу послугу із надання психіатричної допомоги не отримував.
Окрім цього, представником позивача у судовому засідання надано копії інформації з порталу Судова влада та рішення суду з Єдиного реєстру судових рішень, з яких видно, що 16 листопада 2015 року Слов'янським міськрайонним судом розглядалось питання щодо примусової госпіталізації ОСОБА_3 у психіатричний стаціонар без його згоди та результатами розгляду якого ухвалено рішення про госпіталізацію останнього до психіатричного закладу у примусовому порядку.
З наведеного рішення суду вбачається, що необхідність госпіталізації ОСОБА_3 до психіатричного закладу обумовлена наявністю у нього важкого психічного розладу у вигляді гострого поліморфного психотичного розладу з симптомами шизофренії, в силу якого останній вчиняє дії, які являють собою безпосередню небезпеку для себе і оточуючих.
Однак, наведені докази свідчать про стан здоров'я відповідача ОСОБА_3 та частково характеризують його особистість й жодним чином не підтверджують ухилення останнього від виконання ним своїх обов'язків, як батька по відношенню до його малолітньої доньки.
Госпіталізація ОСОБА_3 та проходження ним лікування у 2015 року в умовах стаціонару у психіатричному закладі, за відсутності документального підтвердження повторних поміщень до лікувальних закладів з цього приводу, рецидивів психічного захворювання, само по собі не свідчить про вчинення ОСОБА_3 дій, які б несли небезпеку для оточуючих, в тому числі до його малолітньої доньки, як і не вказують на ухилення останнім від виконання батьківських обов'язків щодо неї. Відсутність інформації щодо виникнення повторних проявів психічного захворювання, протягом тривалого часу з моменту проходження лікування у стаціонарі психіатричного закладу, свідчить про успішність пройденого ОСОБА_3 лікування та вжиття ним усвідомлених заходів з попередження повторного виникнення хворобливого стану, як наприклад постійне або періодичне вживання рекомендованих медичних препаратів, періодичне відвідування дільничного лікаря-психіатра, проходження відповідної терапії тощо. Зазначене безпосередньо вказує на критичне ставлення особи до власного стану та вжиття усіх необхідних заходів для повноцінної соціалізації.
Позивачем та її представником не наведено жодних обставин, що внаслідок такого наявного у ОСОБА_3 психічного розладу, останній будь-коли вчиняв дії по відношенню до його малолітньої дитини - ОСОБА_4 , які б несли для неї будь-яку загрозу.
Щодо госпіталізації ОСОБА_3 та доводів позивачки-відповідачки та її представника з цього приводу, судом першої інстанції зроблені відповідні висновки, з якими погоджується й колегія суддів апеляційного суду.
Як роз'яснив Верховний Суд України в п.15 Постанови Пленуму від 30 березня 2007 року № 3 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення батьківських прав» (далі - Постанова), позбавлення батьківських прав (тобто прав на виховання дитини, захист її інтересів, на відібрання дитини в інших осіб, які незаконно її утримують, та ін..), що надані батькам до досягнення дитиною повноліття і ґрунтуються на факті споріднення з нею, є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов'язків, а тому питання про його застосування слід вирішувати лише після повного, всебічного, об'єктивного з'ясування обставин справи, зокрема ставлення батьків до дітей.
Позбавлення батьківських прав є виключною мірою, яка тягне за собою серйозні правові наслідки як для батька (матері), так і для дитини (ст.166 СК України). Таким чином, позбавлення батьківських прав допускається лише тоді, коли змінити поведінку батьків у кращу сторону неможливо, і лише при наявності вини в діях батьків.
В абз. 3 п.17 вищезазначеної Постанови зазначено, що не можна позбавити батьківських прав особу, яка не виконує своїх батьківських обов'язків у наслідок душевної хвороби, недоумства чи іншого тяжкого захворювання (крім хронічного алкоголізму чи наркоманії) або з інших не залежних від неї причин.
Таким чином, довід апеляційної скарги про те, що ОСОБА_3 з 2016 року до теперішнього часу перебуває на обліку в Наркологічному диспансері м. Слов'янська з діагнозом «Розлади психіки та поведінки внаслідок вживання алкоголю та канабіоїдів. Синдром залежності» та з 2015 року по теперішній час перебуває на обліку в Обласній клінічній психіатричній лікарні м. Слов'янська з діагнозом «Гострий поліморфний розлад з симптомами шизофренії», у 2015 році ОСОБА_3 проходив лікування у психіатричній лікарні, але судом не була надана оцінка цим фактам, що призвело до винесення незаконного рішення про відмову у задоволення позовних вимог по первісному позову, не впливає на правильність висновків суду першої інстанції про відмову у задоволенні позову в частині відмови у позбавленні батьківських прав.
Щодо утримання дитини.
Відповідно до виписки по картковому рахунку № НОМЕР_1 , відкритому на ім'я ОСОБА_3 у ПАТ КБ «ПриватБанк», відповідач за первісним позовом, здійснив перерахування на картковий рахунок, відкритий на ім'я позивача ОСОБА_1 у тому ж банку у розмірі 2010,05 гривень, що певною мірою відповідає посилання відповідача на те, що ним вживались заходи з утримання власної дитини у добровільному порядку.
На підставі судового наказу № 243/4069/18, виданого 15 травня 2018 року з відповідача ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 стягнуто аліменти на утримання дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у розмірі 1/4 частини всіх видів заробітку (доходу), але не менше ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з 14 травня 2018 року та до досягнення дитиною повноліття.
На виконання наведеного судового рішення, з заробітної плати за місцем роботи ОСОБА_3 , утримувались призначені аліменти, у наступних розмірах:
- з вересня 2018 року до липня 2019 року (включно) на загальну суму 20655,07 гривень (довідка про доходи № 524/2903, видана 05 серпня 2019 року Квартирно-експлуатаційним відділом міста Луганськ);
- з березня 2019 року до лютого 2020 року (включно) на загальну суму 17226,07 гривень (довідка про доходи № 54, видана 02 березня 2020 року Квартирно-експлуатаційним відділом міста Луганськ);
- з лютого 2020 року до липня 2020 року (включно) на загальну суму 9548,78 гривень (довідка про доходи № 524/2800, видана 29 липня 2020 року Квартирно-експлуатаційним відділом міста Луганськ);
- з лютого 2020 року до лютого 2021 року (включно) на загальну суму 21440,67 гривень (довідка про доходи № 524/706, видана 25 лютого 2021 року Квартирно-експлуатаційним відділом міста Луганськ).
Зазначені обставини свідчать про безпосередню участь ОСОБА_3 в утримання своєї малолітньої доньки ОСОБА_4 .
Щодо спілкування з дитиною.
Відповідач-позивач проявляє заінтересованість у спілкуванні з дитиною та турботу про її відпочинок і оздоровлення.
Так, ОСОБА_3 звернувся із заявою до Служби у справах дітей Краматорської міської ради, в якій просив встановити порядок спілкування з його малолітньою донькою ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка мешкає за адресою: АДРЕСА_1 .
За результатами розгляду наведеної заяви Виконавчим комітетом Краматорської міської ради ухвалено рішення № 964 від 06 листопада 2019 року, яким визначено ОСОБА_3 : способи участі у вихованні доньки ОСОБА_4 - шляхом відвідування з дитиною місць дитячих розваг та відпочинку в загальнодоступних місцях, за місцем проживання батька, без присутності матері, за попередньою домовленістю, з урахування бажання та стану здоров'я дитини; часовий проміжок для участі у вихованні малолітньої ОСОБА_4 та спілкування з нею - один раз на місяць, згідно графіку роботи батька ОСОБА_3 з 18 години 00 хвилин п'ятниці до 16 години 00 хвилин суботи. З цією метою, рішення виконкому, ОСОБА_3 зобов'язано: попередньою погоджувати з ОСОБА_1 час спілкування з донькою ОСОБА_4 , з урахування бажання дитини та стану її здоров'я; використовувати час для спілкування з малолітньою ОСОБА_4 , на розвиток дитини, реалізацію її прав на фізичний, духовний, інтелектуальний, культурний та соціальний розвиток. Крім того, для реалізації даного рішення ОСОБА_1 зобов'язано забезпечити реалізацію права малолітньої ОСОБА_4 на належне виховання батьком ОСОБА_4 та безперешкодне спілкування з ним.
Виконавчим комітетом, при розгляді питання щодо способу участі у вихованні ОСОБА_4 її батьком встановлено, що між ОСОБА_3 та ОСОБА_1 склались складні та конфліктні взаємовідносини і вони не дійшли згоди з питання участі батька у вихованні доньки та спілкування з нею.
Наявність конфліктних ситуацій та складних взаємин між сторонами у справі підтверджується низкою судових рішень.
Так, заочним рішенням, ухваленим 17 лютого 2020 року Краматорським міським судом Донецької області у цивільній справі № 234/20577/19 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , третя особа: Орган опіки та піклування Краматорської міської ради, про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів, позовні вимоги задоволено. Даним рішенням ОСОБА_3 позбавлено батьківських прав відносно його доньки ОСОБА_4 , а також стягнуто з нього аліменти на її утримання у розмірі 1/4 частини від усіх видів його заробітку (доходу) але не менше ніж 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи 09 грудня 2019 року і до повноліття дитини.
При цьому в рішенні суду, вказано що відповідач ОСОБА_3 мешкає за адресою: АДРЕСА_2 . З цього приводу, суд вважає за належне зазначити, що за матеріалами справи та низкою письмових документів, включаючи зустрічну позовну заяву, відзив на позовну заяву, відповіді Служби у справах дітей Краматорської міської ради та рішення виконавчого комітету Краматорської міської ради, заяви про встановлення порядку спілкування з дитиною, судового наказу про стягнення аліментів, відповідей комунальних лікувальних закладів тощо, - вбачається, що відповідач ОСОБА_3 зареєстрований за адресою: АДРЕСА_3 та ця адреса вказана ОСОБА_3 , як місце його постійного проживання та для листування з різного роду органами державної влади, організаціями та установами. Крім того, ОСОБА_3 надано копію позовної заяви про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів із якою ОСОБА_1 зверталась до Краматорського міського суду, в якій адресою місця проживання відповідача зазначено: АДРЕСА_2 , адресу місця реєстрації не зазначено. З цього приводу відповідач ОСОБА_3 зазначає, що дана адреса у м. Краматорськ є адресою бабусі позивача ОСОБА_1 , однак жодних даних на підтвердження цього не надає.
10 квітня 2020 року Краматорським міським судом постановлено ухвалу, якою вищевказане судове рішення від 17 лютого 2020 року у цивільній справі № 234/20577/19 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів - скасоване. До того ж, 14 квітня 2020 року представником ОСОБА_1 - ОСОБА_7 до суду подано заяву про залишення наведеної позовної заяви без розгляду. Того ж дня, судом постановлену ухвалу про залишення позову без розгляду.
Крім того, у жовтні 2020 року ОСОБА_1 звернулась до Слов'янського міськрайонного суду із позовом до ОСОБА_3 про надання дозволу на виїзд малолітньої дитини з території України. Проте, рішенням суду від 08 грудня 2020 року у задоволенні даного позову, відмовлено. До такого висновку суд прийшов виходячи з того, що підставою зазначеного позову є прагненням позивача поїхати в гості до дідуся разом з дитино та відсутність згоди відповідача на виїзд дитини. Судом прийнято до уваги, що рішенням органу опіки та піклування відповідачу ОСОБА_3 встановлений порядок спілкування з дитиною, позивачкою чиняться перешкоди у спілкуванні батька з дитиною про що свідчить лише наявність рішення органу опіки та піклування. Окрім того, з метою забезпечення найкращих інтересів дитини, суд зважив на те, що поїздка тривалістю в один рік для дитини, якій виповнилось 8 років і яка має здобувати середню освіту з метою відвідування родичів не відповідатиме інтересам дитини та унеможливить спілкування дитини з батьком тривалий час. До того ж небезпідставними були доводи відповідача щодо можливості отримання позивачем та дитиною громадянства РФ. Сама по собі можливість поїздки за кордон не є безумовним свідченням того, що така поїздка відповідає найкращим інтересам дитини, оскільки істотне значення має країна поїздки, мета такої поїздки та період поїздки. Надання дозволу на виїзд дитини за кордон без зазначення конкретної адреси місця перебування дитини за межами України та не надання доказі на підтвердження повернення дитини на територію України створить ситуацію правової невизначеності та непрогнозованості.
Таким чином, висновок суду першої інстанції про відмову у позбавленні батьківських прав відповідає вимогам закону та фактичним обставинам справи.
Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов'язаний із належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).
Судом першої інстанції на основі об'єктивної оцінки наданих сторонами доказів повно встановлено фактичні обставини справи та правильно застосовано норми матеріального права.
Недоліків, які призводять до порушення основних принципів цивільного процесуального судочинства та охоронюваних законом прав та інтересів осіб, які беруть участь у справі, та впливають на суть ухваленого рішення під час розгляду справи у суді апеляційної інстанції не встановлено.
Таким чином, рішення суду першої інстанції є законним та обґрунтованим і не підлягає скасуванню за доводами, викладеними в апеляційної скарзі, оскільки суд повно і всебічно перевіривши обставини справи, дійшов обґрунтованого висновку про часткове задоволення позовної заяви у відповідності з нормами матеріального права та з дотриманням норм процесуального права.
Згідно з ч. 1 ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Ухвалене судом рішення відповідає вимогам ст. 263 ЦПК України, підстав для його скасування за доводами апеляційної скарги не вбачається.
Керуючись ст.ст. 367, 375, 382 ЦПК України, апеляційний суд, -
Апеляційну ОСОБА_2 , який діє в інтересах ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Рішення Слов'янського міськрайонного суду Донецької області від 17 червня 2021 року залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом 30 днів з дня складання повного судового рішення.
Повне судове рішення виготовлено та долучено до матеріалів справи 08 вересня 2021 року.
Судді: