Єдиний унікальний номер 236/316/21
Номер провадження 22-ц/804/2050/21
08 вересня 2021 року
м. Бахмут
справа № 236/316/21
провадження № 22-ц/804/2050/21
Донецький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ :
головуючого - Тимченко О.О.,
суддів: Кішкіної І.В., Халаджи О.В.,
за участю секретаря судового засідання - Володовського Ю.П.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ,
представник позивача - ОСОБА_2 ,
відповідач - Донецький національний медичний університет,
треті особи - Товариство з обмеженою відповідальністю «Українські освітні послуги», Управління державної міграційної служби в Кіровоградській області,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Донецького апеляційного суду в м. Бахмут цивільну справу № 236/316/21 за позовом громадянина Федеративної республіки Нігерія ОСОБА_1 до Донецького національного медичного університету, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету позову: Товариство з обмеженою відповідальністю «Українські освітні послуги», Управління державної міграційної служби в Кіровоградській області, про визнання недійсним та скасування наказу про відрахування, про поновлення на навчанні,
за апеляційною скаргою Донецького національного медичного університету,
на рішення Краснолиманського міського суду Донецької області від 03 червня 2021 року (суддя Саржевська І.В.), ухваленого в приміщенні Краснолиманського міського суду Донецької області, повне судове рішення складено 07 червня 2021 року,-
В лютому 2021 року ОСОБА_2 , який діє від імені громадянина Федеративної республіки Нігерія ОСОБА_1 звернувся до суду з зазначеним позовом, в обґрунтування якого послався на те, що 05 січня 2018 року між ОСОБА_1 та Донецьким національним медичним університетом за посередництва ТОВ «Українські освітні послуги» укладено договір № 01.418 на навчання в Донецькому національному медичному університеті. Договір є тристороннім, оскільки в ньому вка¬зане вище ТОВ «Українські освітні послуги» виступає посередником. Укладення саме тристороннього договору із залученням посередника, а не двосторонньо¬го напряму між сторонами було вимогою відповідача. Позивач на це змушений був погодитися, оскільки за інших умов він не отримав би можливості навчатися в університеті.
Згідно Договору відповідач, як виконавець прийняв на себе зобов'язання за рахунок коштів позивача, як кандидата надати йому освітню послугу у вигляді очного навчання на медичному міжнародному факультеті за спеціальністю «Медицина» на базі відповідача у м. Кропивницький в період з 05 січня 2018 року по 30 липня 2023 року. Відповідно до умов п. 1.3 договору навчання позивача має здійснюватися на платній основі на підставі виданої відповідачу Міністерством освіти і науки України 09 лютого 2015 року ліцензії серії АЕ № 63605 та Свідоцтва про акредитацію «Замовника» (IV рівень) серії РД-1У № 0582046 від 10 квітня.2017 року. Умови здійснення оплати визначені у розділі 5 Договору. Так, згідно умов п. 5.3 Договору оплата за навчання позивача на першому курсі вноситься Посередником за весь рік навчання протягом п'яти робочих днів після дати видання наказу Ви¬конавцем про зарахування Кандидата на навчання. Документ про оплату освітньої послуги на¬дається до деканату медичного факультету. У разі несплати вчасно Замовник видає наказ про відрахування з навчального закладу Кандидата. За другий та наступні курси навчання можлива по семестрова оплата, яка проводиться за 10 календарних днів до початку відповідних семест¬рів. Допуск Кандидатів до занять проводиться тільки після надання документу про оплату освіт¬ньої послуги. Розмір оплати визначений у п. 5.2 Договору за кожен рік навчання окремо, у доларах США. За третій рік навчання ця сума становить 2400 доларів США. Згідно умов п. 5.1 Договору оплата за навчання позивача має здійснюється ним не напря¬му на рахунок відповідача, а шляхом перерахування відповідних сум на рахунок ТОВ «Україн¬ські освітні послуги». Розмір оплати визначений у п. 5.2 Договору за кожен рік навчання окремо, у доларах США. Отриману від позивача оплату посередник має надалі перераховувати на ра¬хунок відповідача в національній валюті України за курсом НБУ на день оплати. Відповідно до п. 5.4 Договору строки, порядок оплати, відповідальність ТОВ «Українські освітні послуги» як посередника перед відповідачем як виконавцем у випадках порушення умов договору про оплату за навчання кандидата регулюються договором, ще укладається між ви¬конавцем та посередником. Чи укладався подібний договір, якщо так, то коли та які його умови, позивачу не відомо. Умовами п. 7.2 Договору визначено, що позивач не несе відповідальність за неоплату по¬середником за навчання позивача відповідачу як виконавцю, якщо позивачем була здійснена оплата за навчання в порядку та на умовах визначених договором між позивачем та посеред¬ником. Водночас жоден подібний договір між позивачем та ТОВ «Українські освітні послуги» не укладався.
За час навчання позивача в університеті до кінця 2020 року жодних суперечок з приводу оплати не виникало, оскільки позивач завжди вчасно здійснював оплату на рахунок ТОВ «Українські освітні послуги», а цей посередник в свою чергу, завжди перераховував відповідні платежі за навчання позивача на рахунок відповідача. Зокрема, що стосується третього року навчання в університеті позивачем було забезпечено здійснення на рахунок ТОВ «Українські освітні послуги» з Федеративної республіки Нігерія батьком позивача ще 27 серпня 2019 року оплати в сумі 4100 доларів США, що підтверджується відповідною випискою з міжнародної платіжної системи SWIFT. Оплата здійснена на підставі відповідного рахунку (інвойса) ТОВ «Українські освітні послуги». Отримавши вказані кошти за навчання позивача, ТОВ «Українські освітні послуги» з невідомих позивачу підстав їх в повному обсязі на рахунок відповідача не перерахувало, внаслідок чого за даними бухгалтерії відповідача утворилась заборгованість за навчання позивача згідно договору, яка станом на 23 грудня 2020 року становила 150 доларів США, що підтверджується службовою запискою провідного бухгалтера ОСОБА_3 без дати на ім'я головного бухгалтера ОСОБА_4 . З питання обліковування в бухгалтерському обліку відповідача певної заборгованості за його навчання позивач звернувся до керівництва медичного міжнародного факультету відповідача у м. Кропивницький. Зокрема він надав копії вказаного вище банківського документу про здійснення ще у серпні 2019 року повної оплати за його на третьому році навчання. Також позивач звернувся з даного питання до посередника ТОВ «Українські освітні послуги», однак жодних відомостей отримати не зміг.
Зважаючи на утворення вказаної вище заборгованості за навчання позивача 24 грудня 2020 року в.о. ректора ОСОБА_5 видано наказ № 876-ст про відрахування позивача, як студента третього курсу. В тексті наказу вказано, що він виданий саме через наявність заборгованості за надані освітні послуги. Вказаний наказ відповідача про відрахування позивача грубо порушує права та законні інтереси позивача на отримання освітньої послуги згідно чинного укладеного ним з відповідачем договору, оскільки безпідставно покладає на позивача відповідальність за невиконання іншою особою, а саме ТОВ «Українські освітні послуги», як посередника свого зобов'язання з перерахування відповідачу сплачених позивачем за його навчання грошових коштів, а відтак свідчить про умисне порушення відповідачем умов укладеного ним з позивачем договору на навчання в Донецькому національному медичному університеті № 01.418 від 05 січня 2018 року.
Просив суд визнати незаконним і скасувати наказ Донецького національного медичного університету № 876-ст від 24 грудня 2020 року про відрахування позивача з числа студентів Донецького національного медичного університету та поновити його на навчанні на третьому курсі Донецького національного медичного університету та стягнути з відповідача на користь позивача всі понесені позивачем судові витрати.
Рішенням Краснолиманського міського суду Донецької області від 03 червня 2021 року позовні вимоги громадянина Федеративної республіки Нігерія ОСОБА_1 до Донецького національного медичного університету, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету позову: Товариство з обмеженою відповідальністю «Українські освітні послуги»,Управління державної міграційної служби в Кіровоградській області, про визнання недійсним та скасування наказу про відрахування, про поновлення на навчанні, задоволено повністю. Визнано незаконним та скасовано наказ тимчасового виконувача обов'язків ректора Донецького національного медичного університету Єрмолаєвої М.В. від 24.12.2020 за № 876-ст про відрахування ОСОБА_1 з числа студентів III курсу, поновлено ОСОБА_1 на навчанні на III курсі міжнародного медичного факультету (спеціальність «Медицина», контракта форма навчання) Донецького національного медичного університету. Стягнуто з Донецького національного медичного університету на користь громадянина Федеративної республіки Нігерія ОСОБА_1 понесені по справі судові витрати у розмірі 1362,00 грн.
Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції виходив з того, що надані відповідачем докази не підтверджують наявність у позивача заборгованості з оплати за надані освітні послуги у сумі 150 доларів США. В даному випадку суд не вбачає, що позивачем порушені умови Договору в частині оплати освітньої послуги, а вбачає, що відповідач намагається перекласти відповідальність за невиконання умов договору ТОВ «Українські освітні послуги» на позивача. Втім, навіть п. 7.2 Договору визначено, що позивач не несе відповідальність за не оплату товариством за навчання позивача відповідачу. Відповідачем не було надано доказів щодо погодження питання про відрахування ОСОБА_1 з органами студентського самоврядування,. За таких обставин, суд вважає, що відповідачем було порушено порядок відрахування позивача з числа студентів.
В апеляційній скарзі, поданій до Апеляційного суду представник Донецького національного медичного університету - Тимошенко А.А. посилається на невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи, просить рішення скасувати та ухвалити нове, яким у задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі.
УЗАГАЛЬНЕННЯ ДОВОДІВ ОСОБИ, ЯКА ПОДАЛА АПЕЛЯЦІЙНУ СКАРГУ
Апеляційна скарга мотивована тим, що суд першої інстанції помилково дійшов до висновку, що позивач належним чином виконував умови договору № 01.418, а саме своєчасно здійснював оплату за надані освітні послуги на рахунок ТОВ «Українські освітні послуги». Оскільки договором не визначено порядку та строків оплати освітньої послуги позивачем перед ТОВ «Українські освітні послуги». Згідно прибуткових касових ордерів від 12 листопада 2018 року та 16 вересня 2019 року кошти вносилися готівкою в іноземній валюті в касу ТОВ «Українські освітні послуги», а не на рахунок товариства.
Відповідно до пункту 6 розділу ІІ Положення про ведення касових операцій у національній валюті, яке затверджене постановою правління Національного банку України № 148 від 29 грудня 2017 року суб'єкти господарювання мають право здійснювати розрахунки готівкою протягом одного дня за одним або кількома платіжними документами зокрема з фізичними особами - у розмірі до 50 000 грн. включно. Однак ТОВ «Українські освітні послуги» не переймалося дотриманням вказаних норм.
Крім того надані прибуткові касові ордери не містять обов'язкових реквізитів передбачених Положення про ведення касових операцій у національній валюті, а саме: відсутнє найменування підприємства, установи організації, що приймала готівку, відсутній номер прибуткового касового ордера, у розділі «Підстава» не має посилання на договір за яким вносяться кошти, сума внесених коштів не вказана словами, відсутні прізвище, ім'я, по-батькові, підпис головного бухгалтера та касира.
Також із рішення суду першої інстанції не вбачається яким чином суд встановив, що розрахунки готівкою проведено у валюті долар США.
Документ, який суд назвав «випискою з міжнародної міжбанківської системи передачі інформації та здійснення платежів SWIFT, згідно з якою 27 серпня 2019 року» не може бути належним доказом виконання умов договору № 01.418, оскільки до позовної заяви не додано його перекладу на українською мовою, а також в ньому не вказано, що кошти в розмірі 4100,00 доларів США перераховано на виконання договору № 01.418. Також вказаний документ не містить ідентифікаційного коду ТОВ «Українські освітні послуги» за яким би можна було його ідентифікувати, як отримувача коштів.
Висновок суду про належне виконання позивачем умов саме договору № 01.418 є безпідставними. При цьому суми внесені позивачем начебто, як оплата за навчання в Донецькому національному медичному університеті не відповідають вартості навчання, яка визначена договором № 01.418, а тому на думку відповідача могла вноситися на виконання інших зобов'язань позивачем перед ТОВ «Українські освітні послуги».
Крім того, суду не надано договору між кандидатом та посередником, що унеможливлює встановлення порядку розрахунків між позивачем та ТОВ «Українські освітні послуги».
Згідно статі 46 Закону України «Про освіту» заклад вищої освіти має право відрахувати здобувача освіти й у разі, якщо оплата за навчання не надійшла від юридичної особи, яка оплачує таке навчання. В даній справі такою юридичною особою згідно умов договору № 01.507 від 15 лютого 2018 року є ТОВ «Українські освітні послуги».
За 2019/2020 роки студент ОСОБА_1 оплати особисто не вносив, від ТОВ « Українські освітні послуги» оплата за вказаного студента не надходила.
02 серпня 2021 року від представника позивача - ОСОБА_2 надійшов відзив на апеляційну скаргу Донецького національного медичного університету, в якому просить залишити рішення без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.
В обґрунтування відзиву зазначає, що в ході розгляду справи судом першої інстанції позивачем надано належні, допустимі достовірні та достатні докази здійснення ним оплати на користь ТОВ «Українські освітні послуги» оплати в загальній сумі, що значно перевищує сумарний розмір оплати за три роки навчання позивача. Мова йде про дві квитанції до прибуткового касового ордеру ТОВ «Українські освітні послуги» на загальну суму 9000 доларів США на ім'я позивача, а саме: № б/н від 07 вересня 2018 року на суму 5100 доларів США та № б/н від 16 вересня на суму 3900 доларів США.
Доводи апеляційної скарги про перевищення з богу ТОВ «Українські освітні послуги» встановленого законодавством ліміту готівкових операцій може свідчити виключи про порушення даним підприємством вимог чинного законодавства, за яке передбачена фінансова та інша відповідальність, свідчити є про недостовірність виданих позивачу даним підприємством касових документів це в жоден спосіб не може. Технічні недоліки виданих позивачу ТОВ «Українські освітні послуги» касових документів так само не можуть призводити до їх недійсності або недостовірності, оскільки усі вказані відповідачем недоліки не є істотними для визначення змісту документа. Так, відсутність зазначення найменування підприємства у верхній частині бланку касового ордеру компенсується наявністю відтиску печатки підприємства із зазначенням такого найменування та коду, суми отриманої готівки вказані у цифрах, написання яких є чіткими і не допускає непорозумінь, валюта платежу вказана із застосування міжнародного визнання символів (в тому числі $ на позначення долара США), підпис особи, яка прийняла кошти наявний, підстава отримання коштів вказана як «навчання», того достатньо для ідентифікації, оскільки відомостей про навчання позивача в якомусь іншому навчальному закладі в Україні відповідачем не надано, відсутність зазначення реквізитів відповідного договору при цьому також зміст документ не змінює.
Позивач, як іноземний громадянин, який раніше не був в Україні, не знайомий з вимогами українського законодавства щодо оформлення касових документів, а відтак не міг в момент отримання ним від ТОВ «Українські освітні послуги» згаданих касових документів здогадуватися, що ці документи видані з певним недоліками.
Що ж стосується посилань в апеляційній сказі відповідача на недопустимість як доказу доданої до позовної заяви позивача виписки з міжнародної платіжної системи SWIFT від 27 серпня 2019 року на суму 4100 доларів США, то з огляду на зазначені вище оригінали касових документів цей доказ не має для даної справи вирішального значення.
Суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про те, що позивач повністю виконав свій передбачений умовами договору № 01.418 від 05 січня 2018 року на його навчання обов'язок зі здійснення оплати за своє навчання в Донецькому національному медичному університеті на 1-3 курсах.
Покладення на позивача відповідальності за неотримання коштів відповідачем від третьої особи грубо суперечить зазначеним у позові приписам п. 7.2 Договору навчання в Донецькому національному медичному університеті № 01.418 від 05 січня 2018 року, згідно яких, як зазначалося вище, позивач не несе відповідальність за неоплату посередником за навчання позивача відповідачу як виконавцю, якщо позивачем була здійснена оплата за навчання в порядку та на умовах визначених договором між позивача та посередником.
Посилання скаржника на невнесення позивачем особисто відповідачу жодних грошових коштів є безпідставними, оскільки такі дії були б прямим порушенням умов тристороннього договору.
Відзив на апеляційну скаргу третіми особами не надано.
Відповідно до частини 3 статті 360 ЦПК України, відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.
Представник позивача - Пушкарьов Д.Є. в судовому засіданні проти доводів апеляційної скарги заперечував, просив її залишити без задоволення.
Представник відповідача в судове засідання апеляційного суду не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином
Представник ТОВ «Українські освітні послуги» в судове засідання апеляційного суду не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином
Представник Управління державної міграційної служби в Кіровоградській області в судове засідання апеляційного суду не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.
Суд ухвалив, розглядати справу у відсутність сторін, які не з'явились, оскільки відповідно до положень частини 2 статті 372 ЦПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.
ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є громадянином Федеративної республіки Нігерія, який перебуває на території України на підставі посвідки на тимчасове проживання № НОМЕР_1 , що йому видано 20 вересня 2019 року органом № 3501, терміном до 01.09.2024 (а.с.13).
05 січня 2018 року між Донецьким національним медичним університетом (далі -Виконавцем), в особі в.о. ректора Кондратенка П.Г., Товариством з обмеженою відповідальністю «Українські освітні послуги» (далі - Посередником), в особі директора Камишанової К.В. та громадянином Федеративної республіки Нігерія ОСОБА_1 (далі - Кандидатом) укладено договір № 01.418 (далі - Договір) на навчання в Донецькому національному медичному університеті. Даний Договір складено в письмові формі, підписаний трьома сторонами. (а.с.83-86).
Предметом Договору, відповідно до п. 1.1, є зобов'язання Виконавця за рахунок коштів ОСОБА_1 провести його навчання на медичному міжнародному факультеті за спеціальністю «Медицина», за очною формою навчання, з базою навчання в м. Кропивницький, та строком навчання з 05 січня 2018 року по 30 липня 2023 року.
Згідно з п. 1.3 Договору навчання здійснюється на платній основі на підставі ліцензії серії АЕ № 63605 виданої Міністерством освіти і науки України 09 лютого 2015 року , Свідоцтва про акредитацію «Замовника» (IV рівень) серії РД-1У № 0582046 від 10 квітня.2017 року.
Розділом 2 Договору передбачені обов'язки сторін. Зокрема, згідно з п. 2.3.1. Посередник зобов'язаний забезпечити своєчасну оплату Виконавцю за надання освітньої послуги Кандидату (а.с.83).
Відповідно до п. 5.1. Договору оплата за навчання Кандидата за цим договором здійснюється Посередником в національній валюті України за курсом НБУ на день сплати на розрахунковий рахунок Виконавця (а.с.84).
Відповідно до п. 5.2 договору, вартість освітньої послуги на весь термін навчання становить 14 200 доларів США у тому числі: за перший рік навчання - 1 800 доларів США; за другий рік навчання - 1 800 доларів США ; за третій рік навчання - 2 400 доларів США ; за четвертий рік навчання - 2 400 доларів США; за п'ятий рік навчання 2 900 доларів США; за шостий рік навчання - 2 900 доларів США (а.с.84).
Згідно п. 5.3 Договору оплата за навчання Кандидата на першому курсі вноситься Посередником за весь рік навчання протягом п'яти робочих днів після дати видання наказу Ви¬конавцем про зарахування Кандидата на навчання. Документ про оплату освітньої послуги на¬дається до деканату медичного факультету. У разі несплати вчасно Замовник видає наказ про відрахування з навчального закладу Кандидата. За другий та наступні курси навчання можлива по семестрова оплата, яка проводиться за 10 календарних днів до початку відповідних семест¬рів. Допуск Кандидатів до занять проводиться тільки після надання документу про оплату освіт¬ньої послуги. (а.с.85).
Відповідно до п. 5.4 Договору строки, порядок оплати, відповідальність Посередника перед Виконавцем у випадках порушення умов договору про оплату за навчання Кандидата регулюються договором, що укладається між Ви¬конавцем та Посередником. (а.с.85).
Умовами п. 7.2 Договору визначено, що позивач не несе відповідальність за неоплату По¬середником за навчання позивача відповідачу як Виконавцю, якщо позивачем була здійснена оплата за навчання в порядку та на умовах визначених договором між позивачем та Посеред¬ником.(а.с.85).
Згідно бухгалтерської довідки за даними бухгалтерського обліку Донецького національного медичного університету за студентом ОСОБА_1 станом на 23 грудня 2020 року обліковується заборгованість за навчання в сумі 150 доларів CША (а.с.16).
Згідно довідки про сплату надання освітніх послуг першому проректору з НПР ОСОБА_6 , станом на 19 грудня 2021 року заборгованість оплати навчання ОСОБА_1 з боку товариства «УОП» складає 150,00 доларів США (а.с.52).
Наказом в.о. ректора Єрмолаєвої М.В. від 24 грудня 2020 року за № 876-ст ОСОБА_1 відраховано з числа студентів III курсу, у зв'язку з порушенням умов контракту, а саме несплату за надані освітні послуги (а.с.17, 69).
Згідно довідки Донецького національного медичного університету студент ОСОБА_1 відрахований з університету у зв'язку з порушенням умов контракту; має академічну заборгованість на день відрахування більше 120 годин, а саме: навчальна дисципліна «Біологія та біоорганічна хімія -285 годин, навчальна дисципліна «Фізіологія» - 300 годин, навчальна дисципліна «Фізичне виховання» -160 годин (а.с.68).
Договірні відносини між Донецьким національним медичним університетом (далі - Замовник) та ТОВ «Українські освітні послу¬ги» (далі Виконавець) врегульовані договорами про набір іноземних громадян для навчання в Донецькому національному медичному університеті від 01 вересня 2016 № 1 та від 01 грудня 2017 № 5 та додатковими угодами до них (а.с.71-82).
Згідно з п. 1.1. договору від 01 вересня 2016 року № 1 Виконавець бере на себе зобов'язання організувати набір на навчання іноземних громадян відповідно до умов даного договору (а.с.71).
Згідно п. 4.1. від 01 вересня 2016 року № 1 Виконавець та Замовник не повинні передавати права або перекладати зобов'язання по виконанню даного контракту на третіх осіб (а.с.72 зворот).
Відповідно до п.3.1 даного договору порядок розрахунків за ним визначається і регулюється додатковою угодою № 1 від 01 вересня 2016 року (а.с.72 зворот).
Згідно п. 1.2 Додаткової угоди № пр1 від 01 вересня 2016 року оплата на навчання кожного Кандидата проводиться Виконавцем в національній валюті України за курсом НБУ на день внесення плати на розрахунковий рахунок Замовника. Оплата також може бути здійснена банківським переказом з-за кордону на валютний розрахунковий рахунок «Замовника» або банківськими чеками. (а.с.73).
Згідно п.1.4 Додаткової угоди № 1пр від 01 вересня 2016 року оплата за навчання Кандидата на першому курсі вноситься Посередником за весь рік навчання протягом п'яти робочих днів після дати видання наказу Виконавцем про зарахування Кандидата на навчання. Документ про оплату освітньої послуги надається до деканату медичного факультету. У разі несплати вчасно Замовник видає наказ про відрахування з навчального закладу Кандидата. За другий та наступні курси навчання можлива по семестрова оплата, вироблена до початку відповідних семестрів. Допуск Кандидатів до занять проводиться тільки після надання документа про оплату навчання Виконавцем (а.с.73 зворот).
Аналогічні умови містить і договір від 01 грудня 2017 року № 5 строком дії до 31 серпня 2023 року (а.с.74-76).
Згідно п. 4.3 договору від 01 грудня 2017 року № 5 у разі прострочення або несвоєчасного внесення оплати Кандидатом за навчання за другий та наступні курси навчання Виконавець зобов'язаний за власний рахунок відшкодувати вартість навчання Замовнику за навчання Кандидата (а.с.76).
Відповідно до п. 2 Додаткової угоди № 1 та Додаткової угоди № 2 до Договору від 01 грудня 2017 року № 5 оплата за навчання кожного Кандидата проводиться виключно Виконавцем в національній валюті України за курсом НБУ на день внесення плати на розрахунковий рахунок Замовника. Від початку і до закінчення навчання студента в університеті Замовник не приймає оплату за навчання від студента без Виконавця (а.с.73-78).
З копії квитанції до прибуткового касового ордеру від 16 вересня 2019 року вбачається, що ОСОБА_1 сплатив ТОВ «Українські освітні послуги» 3900 Доларів США (96 603 грн.) в графі «підстава» зазначено: - навчання (інвойс). (а.с.112)
З копії квитанції до прибуткового касового ордеру від 12 листопада 2018 року вбачається, що ОСОБА_1 сплатив ТОВ «Українські освітні послуги» 5100 Доларів США, в графі «підстава» зазначено: - навчання. (а.с.113)
З виписки міжнародної міжбанківської системи передачі інформації та здійснення платежів SWIFT, вбачається, що 27 серпня 2019 року з Федеративної республіки Нігерія ОСОБА_7 перерахував на рахунок НОМЕР_2 ТОВ «Українські освітні послуги» 4100 доларів США, за навчання ОСОБА_1 (а.с.14-15)
Згідно наданих відповідачем рахунків - фактур ТОВ «Українські освітні послуги» за навчання позивача виставлені рахунки на загальну вартість 4400 (1800+2600) доларів США (а.с.126,127).
З виписки за 03 вересня 2019 року вбачається, що кошти в розмірі 98 527,54 грн. (3900 доларів США) сплачені за навчання рах141/і від 02 вересня 2019 року згідно договору № 1 від 01 вересня 2016 року за навчання іноземних студентів зараховані на рахунок Донецького національного медичного університету (а.а.128-130).
З наданої відповідачем «особистої картки студента», вбачається, що були отримані за навчання наступні платежі: 09 лютого 2018 року - 1800 доларів США; 01 вересня 2018 року - 900 доларів США; 06 травня 2019 року - 900 доларів США; 02 вересня 2019 року - 2600 доларів США, всього на суму 6200 доларів США (а.с.117).
Згідно з положеннями статті 375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Апеляційна скарга Донецького національного медичного університету задоволенню не підлягає.
МОТИВИ З ЯКИХ ВИХОДИВ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД, ТА ЗАСТОСОВАНІ НОРМИ ПРАВА
Відповідно до частини 1 статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Відповідно до частини 1 статті 368 ЦПК України справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими цією главою.
У частині третій статті 3 ЦПК України визначено, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Згідно з частиною першою, другою та п'ятою стаття 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватись на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Вказаним вимогам закону рішення суду першої інстанції відповідає.
Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції виходив з того, що надані відповідачем докази не підтверджують наявність у позивача заборгованості з оплати за надані освітні послуги у сумі 150 доларів США. В даному випадку суд не вбачає, що позивачем порушені умови Договору в частині оплати освітньої послуги, а вбачає, що відповідач намагається перекласти відповідальність за невиконання умов договору ТОВ «Українські освітні послуги» на позивача. Втім, навіть п. 7.2 Договору визначено, що позивач не несе відповідальність за не оплату товариством за навчання позивача відповідачу. Відповідачем не було надано доказів щодо погодження питання про відрахування ОСОБА_1 з органами студентського самоврядування,. За таких обставин, суд вважає, що відповідачем було порушено порядок відрахування позивача з числа студентів.
Такий висновок суду першої інстанції є вірним та ґрунтується на вимогах діючого законодавства.
Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка є частиною національного законодавства, кожна людина при визначенні її громадянських прав і обов'язків має право на справедливий судовий розгляд.
Згідно з частиною 1 статті 4, частиною 1 статті 5 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленим цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів, а суд, здійснюючи правосуддя, захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
В силу положень частини 1 статті 13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Згідно частини першої статті 15, частини першої статті 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Статтею 21 Конституції України визначено, що усі люди є вільні і рівні у своїй гідності та правах. Права і свободи людини є невідчужуваними та непорушними.
Відповідно до частини першої статті 509 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Відповідно до частини 1 статті 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином ві¬дповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (не належне виконання). У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; зміна умов зобов'язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди.
Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (частина 1 статті 612 ЦК України).
Згідно частини 1 статті 614 ЦК України особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання.
Відповідно до статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є одностороннім, якщо одна сторона бере на себе обов'язок перед другою стороною вчинити певні дії або утриматися від них, а друга сторона наділяється лише правом вимоги, без виникнення зустрічного обов'язку щодо першої сторони. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору. До договорів, що укладаються більш як двома сторонами (багатосторонні договори), застосовуються загальні положення про договір, якщо це не суперечить багатосторонньому характеру цих договорів. Договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає із суті договору.
Частиною 1 статті 627 ЦК України, передбачено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Відповідно до статті 628 ЦК України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Сторони мають право укласти договір, в якому містяться елементи різних договорів (змішаний договір). До відносин сторін у змішаному договорі застосовуються у відповідних частинах положення актів цивільного законодавства про договори, елементи яких містяться у змішаному договорі, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті змішаного договору.
Згідно частини 1 статті 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Стаття 177 ЦК України серед переліку об'єктів цивільних прав розглядає послугу як самостійний об'єкт.
Згідно з частиною першою статті 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
Згідно частини 1 статті 902 ЦК України виконавець повинен надати послугу особисто.
Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором частина 1 статті 903 ЦК України).
Відповідно до пункту 18 статті 1 Закону України «Про освіту», освітня послуга - це комплекс визначених законодавством, освітньою програмою та/або договором дій суб'єкта освітньої діяльності, що мають визначену вартість та спрямовані на досягнення здобувачем освіти очікуваних результатів навчання.
Згідно частини 6 статті 79 Закону України «Про освіту» договір на здобуття освіти укладається між закладом освіти і здобувачем освіти (його законними представниками) та/або юридичною чи фізичною особою, яка здійснює оплату; інші питання оплати навчання, підготовки, перепідгото¬вки, підвищення кваліфікації, додаткових освітніх послуг у закладах освіти регулюються законодавством.
З матеріалів справи вбачається, що 05 січня 2018 року між Донецьким національним медичним університетом (далі -Виконавцем), в особі в.о. ректора Кондратенка П.Г., Товариством з обмеженою відповідальністю «Українські освітні послуги» (далі - Посередником), в особі директора Камишанової К.В. та громадянином Федеративної республіки Нігерія ОСОБА_1 (далі - Кандидатом) укладено договір № 01.418 (далі - Договір) на навчання в Донецькому національному медичному університеті. Даний Договір складено в письмові формі, підписаний трьома сторонами. (а.с.83-86).
За своїм змістом, вищезазначений договір, є договором про надання послуг, при цьому позивач є споживачем освітньої послуги, а відтак - «слабкою» стороною договору.
Згідно бухгалтерської довідки за даними бухгалтерського обліку Донецького національного медичного університету за студентом ОСОБА_1 станом на 23 грудня 2020 року обліковується заборгованість за навчання в сумі 150 доларів CША (а.с.16).
Наказом в.о. ректора Єрмолаєвої М.В. від 24 грудня 2020 року за № 876-ст ОСОБА_1 відраховано з числа студентів III курсу, у зв'язку з порушенням умов контракту, а саме несплату за надані освітні послуги (а.с.17, 69).
Умовами укладеного між сторонами Договору передбачений порядок оплати за надані освітні послуги, а саме, що надання освітньої послуги відбувається за рахунок позивачки (п.1.1.), вартість освітньої послуги, як за весь час навчання, так і за кожен рік навчання визначена у доларах США (п.5.2); ТОВ «Українські освітні послуги» зобов'язане забезпечити своєчасну оплату університету за надання освітньої послуги (п.2.3.1), оплата за навчання за цим договором здійснюється ТОВ «Українські освітні послуги» в національній валюті України за курсом НБУ на день сплати на розрахунковий рахунок університету (п.5.1.).
За умовами Договору № 01.418 вартість освітньої послуги за перший - третій рік навчання складає 6000 доларів США (за перший рік навчання - 1800 доларів США; за другий - 1800 доларів США; за третій - 2400 доларів США).
Відповідно до п. 5.1. Договору оплата за навчання Кандидата за цим договором здійснюється Посередником в національній валюті України за курсом НБУ на день сплати на розрахунковий рахунок Виконавця (а.с.84).
Відповідно до п. 5.4 Договору строки, порядок оплати, відповідальність Посередника перед Виконавцем у випадках порушення умов договору про оплату за навчання Кандидата регулюються договором, що укладається між Ви¬конавцем та Посередником. (а.с.85).
Згідно п. 4.3 договору від 01 грудня 2017 року № 5 у разі прострочення або несвоєчасного внесення оплати Кандидатом за навчання за другий та наступні курси навчання Виконавець зобов'язаний за власний рахунок відшкодувати вартість навчання Замовнику за навчання Кандидата (а.с.76).
Відповідно до п. 2 Додаткової угоди № 1 та Додаткової угоди № 2 до Договору від 01 грудня 2017 року № 5 оплата за навчання кожного Кандидата проводиться виключно Виконавцем в національній валюті України за курсом НБУ на день внесення плати на розрахунковий рахунок Замовника. Від початку і до закінчення навчання студента в університеті Замовник не приймає оплату за навчання від студента без Виконавця (а.с.73-78).
За змістом частини третьої статті 12, частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (частина перша статті 76 ЦПК України).
У частині другій статті 78 ЦПК України передбачено, що обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Згідно з частиною першою статті 80 ЦПК України достатніми є докази, які в своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.
З копії квитанції до прибуткового касового ордеру від 16 вересня 2019 року вбачається, що ОСОБА_1 сплатив ТОВ «Українські освітні послуги» 3900 Доларів США (96 603 грн.) в графі «підстава» зазначено: - навчання (інвойс). (а.с.112)
З копії квитанції до прибуткового касового ордеру від 12 листопада 2018 року вбачається, що ОСОБА_1 сплатив ТОВ «Українські освітні послуги» 5100 Доларів США, в графі «підстава» зазначено: - навчання. (а.с.113)
З вищезазначеного вбачається, що позивач свої зобов'язання перед ТОВ «Українські освітні послуги» виконав в повному обсязі, а саме сплатив грошові кошти в розмірі 9 000 доларів США за навчання.
Відповідачем та ТОВ «Українські освітні послуги» не надано доказів на спростування, того, що позивач сплатив зазначенні кошти за навчання.
Умовами п. 7.2 Договору визначено, що позивач не несе відповідальність за неоплату По¬середником за навчання позивача відповідачу як Виконавцю, якщо позивачем була здійснена оплата за навчання в порядку та на умовах визначених договором між позивачем та Посеред¬ником.(а.с.85).
Враховуючи той факт, що матеріали справи містять докази, які підтверджують факт здійснення оплати за освітні послуги ТОВ «Українські освітні послуги», проте така оплата не була перерахована відповідно до умов договору на рахунок відповідача. Відповідно до п. 7.2. договору, позивач не несе відповідальності за такі дії посередника.
Згідно до частини 1 статті 63 Закону України «Про вищу освіту» особи, які навчаються у закладах вищої освіти, зобов'язані: 1) дотримуватися вимог законодавства, статуту та правил внутрішнього розпорядку закладу вищої освіти; 2) виконувати вимоги з охорони праці, техніки безпеки, виробничої санітарії, протипожежної безпеки, передбачені відповідними правилами та інструкціями; 3) виконувати вимоги освітньої (наукової) програми (індивідуального навчального плану (за наявності), дотримуючись академічної доброчесності, та досягати визначених для відповідного рівня вищої освіти результатів навчання.
Відповідно до частини 1 статті 46 Закону України «Про вищу освіту», підставами для відрахування здобувача вищої освіти є: 1) завершення навчання за відповідною освітньою (науковою) програмою; 2) власне бажання; 3) переведення до іншого навчального закладу; 4) невиконання індивідуального навчального плану; 5) порушення умов договору (контракту), укладеного між закладом вищої освіти та особою, яка навчається, або фізичною (юридичною) особою, яка оплачує таке навчання; 6) інші випадки, передбачені законом.
Підставою для видачі наказу в.о. ректора Єрмолаєвої М.В. від 24 грудня 2020 року за № 876-ст про відрахування ОСОБА_1 відраховано з числа студентів III курсу, стало порушенням умов контракту, а саме несплату за надані освітні послуги.
Колегія суддів апеляційного суду погоджується з висновком суду першої інстанції, що не встановлено факту порушення позивачем умов договору про надання освітніх послуг, зокрема в частині оплати освітньої послуги, а відповідач намагається перекласти відповідальність за невиконання умов договору ТОВ ««Українські освітні послуги» на позивача, що суперечить п. 7.2. договору Договору № 01.418.
Суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що наказ Донецького національного медичного університету № 876-ст від24 грудня 2020 року про відрахування ОСОБА_1 прийнято з порушенням норм діючого законодавства, а також свідчить про порушення права позивача на отримання належної освітньої послуги відповідно до умов договору № 01.418 від 05 січня 2018 року.
Доводи апеляційної скарги, що надані прибуткові касові ордери не містять обов'язкових реквізитів передбачених Положення про ведення касових операцій у національній валюті, а саме: відсутнє найменування підприємства, установи організації, що приймала готівку, відсутній номер прибуткового касового ордера, у розділі «Підстава» не має посилання на договір за яким вносяться кошти, сума внесених коштів не вказана словами, відсутні прізвище, ім'я, по-батькові, підпис головного бухгалтера та касира, є не обґрунтованими з наступних підстав.
Згідно пункту 25 Постанови № 148 від 29 грудня 2017 року «Про затвердження Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні» приймання готівки в касу проводиться за прибутковим касовим ордером, підписаним головним бухгалтером або особою, уповноваженою керівником установи/підприємства. До прибуткових касових ордерів можуть додаватися документи, які є підставою для їх складання.
Про приймання установами/підприємствами готівки в касу за прибутковими касовими ордерами видається квитанція (що є відривною частиною прибуткового касового ордера), підписана головним бухгалтером або особою, уповноваженою керівником, підпис яких може бути засвідчений відбитком печатки цієї/цього установи/підприємства. Використання печатки установою/підприємством не є обов'язковим.
Оглянута в судовому засіданні квитанція до прибуткового касового ордеру від 16 вересня 2019 року та наявна копія квитанції до прибуткового касового ордеру від 12 листопада 2018 року, які є відривною частиною прибуткового касового ордера, засвідчені відбитком печатки ТОВ «Українські освітні послуги», а тому відповідають вимогам Постанови № 148 від 29 грудня 2017 року «Про затвердження Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні».
Безпідставними є доводи апеляційної скарги, що грошові кошти вносилися готівкою в іноземній валюті в касу ТОВ «Українські освітні послуги», а не на рахунок товариства, оскільки відповідачем не надано доказів того, що вказані кошти повинні вноситись саме на рахунок товариства.
Доводи апеляційної скарги, що не зрозуміло яким чином суд першої інстанції встановив, що розрахунки готівкою проведено у валюті долар США є не обґрунтованими, оскільки в квитанціях до прибуткових касових ордерів від 16 вересня 2019 року та від 12 листопада 2018 року біля суми зазначено «$», що є міжнародно визначеним символом доларів США.
Доводи зазначенні в відзиві на апеляційну скаргу в цій частині є обґрунтованими.
Доводи апеляційної скарги, що випискою з міжнародної міжбанківської системи передачі інформації та здійснення платежів SWIFT, згідно з якою 27 серпня 2019 року не може бути належним доказом виконання умов договору № 01.418, оскільки до позовної заяви не додано його перекладу на українською мовою, а також в ньому не вказано, що кошти в розмірі 4100,00 доларів США перераховано на виконання договору № 01.418. Також вказаний документ не містить ідентифікаційного коду ТОВ «Українські освітні послуги» за яким би можна було його ідентифікувати, як отримувача коштів, є безпідставними виходячи з наступного.
За умовами Договору № 01.418 вартість освітньої послуги за перший - третій рік навчання складає 6000 доларів США (за перший рік навчання - 1800 доларів США; за другий - 1800 доларів США; за третій - 2400 доларів США).
Окрім вищезазначеної виписки позивач на підтвердження оплати освітньої послуги надав квитанції до прибуткового касового ордеру від 16 вересня 2019 року та від 12 листопада 2018 року на загальну суму 9000 доларів США, що перевищує загальний розмір оплати за навчання за перший - третій рік.
Доводи апеляційної скарги, що позивач за 2019/2020 роки особисто не вносив, від ТОВ «Українські освітні послуги» оплата за вказаного студента не надходила, є не обґрунтованими.
Відповідно до п. 2 Додаткової угоди № 1 та Додаткової угоди № 2 до Договору від 01 грудня 2017 року № 5 оплата за навчання кожного Кандидата проводиться виключно Виконавцем в національній валюті України за курсом НБУ на день внесення плати на розрахунковий рахунок Замовника. Від початку і до закінчення навчання студента в університеті Замовник не приймає оплату за навчання від студента без Виконавця.
Враховуючи вищезазначене, позивач не міг особисто сплати грошові кошти за навчання, оскільки це суперечить вимогам п. 2 Додаткової угоди № 1 та Додаткової угоди № 2 до Договору від 01 грудня 2017 року № 5.
З наданої відповідачем «особистої картки студента», вбачається, що були отримані за навчання наступні платежі: 09 лютого 2018 року - 1800 доларів США; 01 вересня 2018 року - 900 доларів США; 06 травня 2019 року - 900 доларів США; 02 вересня 2019 року - 2600 доларів США, всього на суму 6200 доларів США (а.с.117).
Згідно наданих відповідачем рахунків - фактур ТОВ «Українські освітні послуги» за навчання позивача виставлені рахунки на загальну вартість 4400 (1800+2600) доларів США (а.с.126,127).
З виписки за 03 вересня 2019 року вбачається, що кошти в розмірі 98 527,54 грн. (3900 доларів США) сплачені за навчання рах141/і від 02 вересня 2019 року згідно договору № 1 від 01 вересня 2016 року за навчання іноземних студентів зараховані на рахунок Донецького національного медичного університету (а.а.128-130).
Отже, доводи апеляційної скарги що за 2019/2020 роки від ТОВ «Українські освітні послуги» оплата за студента ОСОБА_1 не надходила, є безпідставними, та такими, що спростовуються вищезазначеними доказами.
Інші, наведені в апеляційній скарзі доводи не дають підстав для висновку, що оскаржуване рішення суду першої інстанції ухвалено без додержання норм матеріального та процесуального права, були предметом дослідження й оцінки судом першої інстанції, який з дотриманням вимог чинного законодавства України перевірив їх та спростував відповідними висновками.
Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).
Суд апеляційної інстанції враховує положення практики Європейського Суду з прав людини про те, що право на обґрунтоване рішення не вимагає детальної відповіді судового рішення на всі доводи висловлені сторонами. Крім того, воно дозволяє вищим судам просто підтверджувати мотиви, надані нижчими судами, не повторюючи їх (справ «Гірвісаарі проти Фінляндії», п.32.)
Пункт 1 ст. 6 Конвенції не вимагає більш детальної аргументації від апеляційного суду, якщо він лише застосовує положення для відхилення апеляції відповідно до норм закону, як такої, що не має шансів на успіх, без подальших пояснень (Burg and others v. France (Бюрг та інші проти Франції), (dec.); Gorou v. Greece (no.2) (Гору проти Греції №2) [ВП], § 41.
Згідно статті 375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Суд першої інстанції встановивши фактичні обставини справи, які мають значення для правильного її вирішення, врахував висновки щодо застосування відповідних норм права, викладених в постановах Верховного Суду, ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, що відповідно до статті 375 ЦПК України є підставою для залишення апеляційної скарги без задоволення, а оскаржене судове рішення без змін.
Відповідно до підпункту «в» пункту 4 частини першої статті 382 ЦПК України суд апеляційної інстанції повинен вирішити питання про розподіл судових витрат, понесених у зв'язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції.
Оскільки апеляційну скаргу залишено без задоволення, підстав для нового розподілу судових витрат, понесених у зв'язку з розглядом справи у суді першої та апеляційної інстанції, немає.
Керуючись ст.ст.367, 374, 375, 382 ЦПК України, апеляційний суд, -
Апеляційну скаргу Донецького національного медичного університету, залишити без задоволення.
Рішення Краснолиманського міського суду Донецької області від 03 червня 2021 року, залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Верховного Суду.
Головуючий О.О.Тимченко
Судді: І.В. Кішкіна
О.В. Халаджи
Повне судове рішення складено 08 вересня 2021 року
Головуючий: О.О.Тимченко