Ухвала
06 вересня 2021 року
м. Київ
справа № 296/7984/19
провадження № 61-13870ск21
Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Краснощокова Є. В., вирішуючи питання про відкриття касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Корольовського районного суду
м. Житомира від 28 січня 2021 року та постанову Житомирського апеляційного суду від 17 червня 2021 року у справі за позовом ОСОБА_1 до виконавчого комітету Житомирської міської ради, треті особи: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , Комунальне підприємство «ВЖРЕП № 3», ОСББ «Доманевський», ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , Товариство з обмеженою відповідальністю «Ямська», про визнання незаконним та скасування рішення виконавчого комітету Житомирської міської ради,
13 серпня 2021 року ОСОБА_1 подавдо Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Корольовського районного суду м. Житомира від 28 січня 2021 року та постанову Житомирського апеляційного суду від 17 червня 2021 року, з пропуском строку на касаційне оскарження.
Житомирським апеляційним судом прийнято постанову 17 червня 2021 року, тому останнім днем строку на касаційне оскарження (з урахуванням вихідних днів)
є 19 липня 2021 року.
ОСОБА_1 просить поновити строк на касаційне оскарження відповідно до частини другої статті 390 ЦПК України, посилаючись на те, що з повним текстом постанови Житомирського апеляційного суду від 17 червня 2021 року він ознайомився
12 серпня 2021 року в Єдиному державному реєстрі судових рішень.
Згідно з частинами першою, другою статті 390 ЦПК України касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення.
Вказані підстави не можна вважати поважними, оскільки до касаційної скарги не додано будь-яких належних та допустимих доказів, які б підтверджували факт порушення судом апеляційної інстанції вимоги частини п'ятої статті 272 ЦПК України та отримання ОСОБА_1 копії постанови Івано-Франківського апеляційного суду від 16 червня 2021 року саме 12 серпня 2021 року, а не раніше.
Згідно з частиною третьою статті 393 ЦПК України касаційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 390 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, наведені нею у заяві, визнані неповажними. При цьому, протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху особа має право звернутися до суду касаційної інстанції із заявою про поновлення строку або навести інші підстави для поновлення строку. Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або наведені підстави для поновлення строку касаційного оскарження визнані неповажними, суд відмовляє у відкритті касаційного провадження на підставі пункту 4 частини другої статті 394 цього Кодексу.
Отже, ОСОБА_1 необхідно надати суду заяву про поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження в якій зазначити інші підстави для поновлення строку, разом із належними доказами на підтвердження обставин, що перешкоджали подати касаційну скаргу до 19 липня 2021 року (конверт в якому надсилалася ОСОБА_1 копія постанови Житомирського апеляційного суду від 17 червня 2021 рокуіз ідентифікатором міжнародного поштового відправлення Акціонерного товариства «Укрпошта», довідка суду у якій зазначено інформацію щодо отримання чи не отримання ОСОБА_1 копії повного тексту оскарженої постанови, тощо).
Крім того, згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті,
є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках:
1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;
2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного
у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції
в оскаржуваному судовому рішенні;
3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;
4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.
У пункті 5 частини другої статті 392 ЦПК України передбачено, що у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 389 цього Кодексу підстави (підстав).
Як на підставу касаційного оскарження скаржник посилається на пункт 3 частини другої статті 389 ЦПК України та пункт 1 частини третьої статті 411 ЦПК України.
Касаційна скарга ОСОБА_1 не відповідає зазначеним вимогам закону, оскільки він посилається на відсутність висновку Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах, однак не зазначає який саме висновок та щодо якої саме норми права у подібних правовідносинах відсутній висновок Верховного Суду.
Відповідно до пункту 1 частини третьої статті 411 ЦПК України підставою для скасування судового рішення та направлення справи на новий розгляд є також порушення норм процесуального права, на які посилається заявник у касаційній скарзі, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, якщо суд не дослідив зібрані у справі докази, за умови висновку про обґрунтованість заявлених у касаційній скарзі підстав касаційного оскарження, передбачених пунктами 1, 2, 3 частини другої статті 389 цього Кодексу.
З огляду на викладене, посилання скаржника на пункт 4 частини другої статті 389 ЦПК України (пункт 1 частини третьої статті 411 ЦПК України) не є самостійною підставою для відкриття касаційного провадження, оскількизаявлена у касаційній скарзі підстава касаційного оскарження, передбачена пунктом 3 частини другої статті 389 цього Кодексу, не визнана обґрунтованою.
Ураховуючи наведене, скаржнику необхідно подати до Верховного Суду підписану касаційну скаргу у новій редакції, з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 389 ЦПК України підстави (підстав) та яка відповідає вимогам статті 392 ЦПК України, додати до неї копії скарги та доданих до неї матеріалів відповідно до кількості учасників справи.
Відповідно до вимог частини другої статті 393 ЦПК України у разі якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 392 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала.
Ураховуючи викладене, касаційну скаргу слід залишити без руху та надати
ОСОБА_1 строк для усунення її недоліків.
Керуючись статтями 185, 260, 392, 393ЦПК України,
Касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Корольовського районного суду м. Житомира від 28 січня 2021 року та постанову Житомирського апеляційного суду від 17 червня 2021 рокузалишити без руху.
Встановити для усунення недоліків строк десять днів з дня вручення цієї ухвали.
У разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали, настануть наслідки передбачені статтями 393, 394 ЦПК України.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя Є. В. Краснощоков