Ухвала
06 вересня 2021 року
м. Київ
справа № 213/3685/20
провадження № 61-3895св21
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Зайцева А. Ю. (суддя-доповідач), Коротенка Є. В., Коротуна В. М.,
розглянув у попередньому судовому засіданні в порядку письмового провадження без повідомлення учасників цивільну справу за скаргою ОСОБА_1 на рішення та дії державного виконавця,
за касаційною скаргою адвоката Пізняка Віктора Івановича як представника ОСОБА_1 на постанову Дніпровського апеляційного суду від 10 лютого 2021 року у складі колегії суддів: Бондар Я. М., Барильської А. П., Зубакової В. П.,
У травні 2020 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом, в якому просив визнати незаконним і скасувати наказ директора філії «Центр з ремонту та експлуатації колійних машин» Акціонерного товариства «Українська залізниця» (далі - АТ «Укрзалізниця») від 28 квітня 2020 року № 15/ОС про його звільнення та поновити його на роботі на посаді заступника начальника виробничого структурного підрозділу «Київський центр механізації колійних робіт» філії «Центр з ремонту та експлуатації колійних машин АТ «Укрзалізниця», стягнути з відповідача на свою користь середній заробіток за час вимушеного прогулу з 01 квітня 2020 року до дня поновлення на роботі, який на день пред'явлення позову становить 19 674,15 грн.
У жовтні 2020 року ОСОБА_1 звернувся до суду зі скаргою, в якій просив визнати пропущений строк для подання скарги таким, що пропущений з поважних причин та поновити його;
скасувати постанову головного державного виконавця Інгулецького відділу державної виконавчої служби м. Кривого Рогу Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області Терещенко Ю. В. (далі - Інгулецького ВДВС м. Кривого Рогу ГТУЮ у Дніпропетровській області) про відкриття виконавчого провадження від 21 лютого 2019 року № 58460918; визнати неправомірними дії державного виконавця Інгулецького ВДВС м. Кривого Рогу ГТУЮ у Дніпропетровській області Бурдіян Є. Ю. щодо проведення розрахунку суми заборгованості зі сплати аліментів ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 на утримання неповнолітньої дитини в розмірі 1/4 частини з усіх доходів, але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з 24 жовтня 2017 року і до повноліття дитини за виконавчим листом Інгулецького районного суду м. Кривого Рогу від 17 листопада 2017 року № 213/2934/17 у виконавчому провадженні № 58460918 та скасувати розрахунок суми боргу; скасувати постанови про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника від 21 лютого 2019 року; про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України від 02 грудня 2019 року; про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві полювання від 02 грудня 2019 року; про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві користування зброєю від 02 грудня 2019 року; про внесення відомостей про боржника до Єдиного державного реєстру боржників від 03 грудня 2019 року; про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника від 04 грудня 2019 року; про арешт майна боржника від 05 грудня 2019 року; про накладення штрафу від 05 грудня 2019 року, які прийняті у виконавчому провадженні № 58460918 від 21 лютого 2019 року.
Інгулецький районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області ухвалою від 03 листопада 2020 року в задоволенні скарги відмовив.
Дніпровський апеляційний суд постановою від 10 лютого 2021 року ухвалу Інгулецького районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 03 листопада 2020 року в частині розгляду скарги про скасування постанови державного виконавця про накладення штрафу на боржника від 05 грудня 2019 року скасував та в цій частині провадження у справі закрив. Роз'яснив ОСОБА_1 , що розгляд справи за його скаргою в частині скасування постанови державного виконавця про накладення штрафу на боржника віднесено до юрисдикції адміністративного суду. В іншій частині рішення суду залишив без змін.
У касаційній скарзі, поданій до Верховного Суду 09 березня 2021 року, адвокат Пізняк В. І. як представник ОСОБА_1 просить скасувати постанову Дніпровського апеляційного суду від 10 лютого 2021 року та направити справу до суду апеляційної інстанції на новий розгляд.
Ухвалою Верховного Суду від 29 березня 2021 року відкрито касаційне провадження у справі та витребувано її матеріали із суду першої інстанції.
13 квітня 2021 року справа надійшла до Верховного Суду.
Частиною другою статті 389 Цивільного процесуального кодексу України передбачено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках:
1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;
2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;
3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;
4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, ураховуючи категорію та складність справи, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що справа підлягає призначенню до судового розгляду, оскільки доводи касаційної скарги викликають необхідність перевірки правильного застосування судами норм матеріального та процесуального права.
Відповідно до частини першої статті 402 ЦПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.
Згідно з частиною першою статті 7 ЦПК України розгляд справ у судах проводиться усно і відкрито, крім випадків, передбачених цим Кодексом.
Такий випадок передбачено у частині тринадцятій статті 7 ЦПК України, згідно з якою розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
Оскільки колегією суддів не приймалось рішення про виклик учасників справи для надання пояснень у справі, то справа розглядатиметься в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у ній матеріалами (у письмовому провадженні), а копія судового рішення у такому разі надсилається у порядку, передбаченому частиною п'ятою статті 272 ЦПК України.
Ураховуючи, що згідно з частиною першою статті 8 ЦПК України ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду своєї справи, колегія суддів інформує учасників справи про те, що зазначена інформація оприлюднюється на офіційному веб-порталі судової влади України.
Відповідно до частини одинадцятої статті 34 ЦПК України, з урахуванням категорії і складності справи, справу розглянути колегією у складі п'яти суддів.
Керуючись частиною тринадцятою статті 7, частиною одинадцятою статті 34, частиною першою статті 401, частиною першою статті 402 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду
Справу за позовом скаргою ОСОБА_1 на рішення та дії державного виконавця, за касаційною скаргою адвоката Пізняка Віктора Івановича як представника ОСОБА_1 на постанову Дніпровського апеляційного суду від 10 лютого 2021 року призначити до судового розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у складі колегії із п'яти суддів.
Інформацію про дату розгляду справи оприлюднити на офіційному веб-порталі судової влади України.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді: А. Ю. Зайцев
Є. В. Коротенко
В. М. Коротун