Іменем України
03 вересня 2021 року
м. Київ
справа № 2-3181/07
провадження № 61-12588ск21
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Коротуна В. М. (суддя-доповідач), Бурлакова С. Ю., Червинської М. Є.,
розглянув касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «А.В.М.» на ухвалу Київського апеляційного суду від 09 липня 2021 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Гореницької сільської ради про визнання права власності на самочинне побудоване нерухоме майно,
Рішенням Києво-Святошинського районного суду Київської області від 01 жовтня 2007 року позов ОСОБА_1 задоволено.
Не погоджуючись з вказаним судовим рішенням представник товариства з обмеженою відповідальністю «А.В.М.» (далі - ТОВ «А.В.М.»), яка не брала участі у справі, подав апеляційну скаргу, з пропуском строку на апеляційне оскарження.
Ухвалою Київського апеляційного суду від 22 червня 2021 року апеляційну скаргу ТОВ «А.В.М.» залишено без руху з підстав пропуску строку на апеляційне оскарження та надано строк для звернення з заявою про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 01 жовтня 2007 року з зазначенням причин поважності пропуску такого строку та доказів на їх підтвердження.
Роз'яснено, якщо у визначений судом десятиденний строк не буде подано заяву про поновлення строку, або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження будуть визнані судом неповажними, у відкритті апеляційного провадження буде відмовлено.
09 липня 2021 року на адресу Київського апеляційного суду надійшло клопотання представника ТОВ «А.В.М.» Вісляєва В. М. про поновлення строку на оскарження рішення суду першої інстанції в 9 днів, так як з моменту отримання рішення суду 19 травня 2021 рокуфізично був позбавлений можливості відразу подати апеляційну скаргу, оскільки потребував лікування правого ока. Інший представник ОСОБА_2 перебувала на лікарняному у зв'язку з вагітністю та пологами.
Ухвалою Київського апеляційного суду від 09 липня 2021 року, визнано неповажними причини пропуску строку та відмовлено у відкритті апеляційного провадження, за апеляційною скаргою ТОВ «А.В.М.» на рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 01 жовтня 2007 року в справі за позовом ОСОБА_1 до Гореницької сільської ради про визнання права власності на самочинне побудоване нерухоме майно.
27 липня 2021 року ТОВ «А.В.М.» подало до Верховного Суду касаційну скаргу на ухвалу Київського апеляційного суду від 09 липня 2021 року.
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду вважає, що відсутні підстави для відкриття касаційного провадження, виходячи з наступного.
Відповідно до вимог частини другої статті 389 ЦПК Українипідставами для касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи (частина третя статті 3 ЦПК України).
Відповідно до частини четвертої статті 394 ЦПК Україниу разі оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.
Згідно з частиною четвертою статті 357 ЦПК України якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження будуть визнані неповажними, суд відмовляє у відкритті апеляційного провадження у порядку, встановленому статтею 358 цього Кодексу.
Пунктом 4 частини першої статті 358 ЦПК України передбачено, що суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.
Постановляючи оскаржувану ухвалу, апеляційний суд встановивши, що рішення суду першої інстанції отримано заявником 19 травня 2021 року, обґрунтовано вважав, що заявник був обізнаний про судове рішення, проте на виконання вимог ухвали ТОВ «А.В.М.» не надало належних та допустимих доказів поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження, та дійшов правильного висновку про відмову у відкритті апеляційного провадження на підставі частини четвертої статті 357 ЦПК України.
Відповідно до сталої практики ЄСПЛ вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави. Однією з таких підстав може бути, наприклад, неповідомлення сторін органами влади про прийняті рішення у їхній справі. Проте навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження (рішення від 26 квітня 2007 року у справі «Олександр Шевченко проти України», рішення від 14 жовтня 2003 року у справі «Трух проти України»).
У рішенні від 07 липня 1989 року у справі «Юніон Аліментаріа Сандерс С. А. проти Іспанії» ЄСПЛ вказав, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
У рішенні від 29 жовтня 2015 року в справі «Устименко проти України» ЄСПЛ визначив, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції, повинно тлумачитися у світлі Преамбули Конвенції, відповідна частина якої проголошує верховенство права спільною спадщиною Високих Договірних Сторін. Одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності, яка передбачає дотримання принципу res judicata, тобто принципу остаточності рішення, згідно з яким жодна зі сторін не має права домагатися перегляду остаточного і обов'язкового рішення лише з метою повторного слухання справи і постановлення нового рішення.
Отже, вжиття заходів для прискорення процедури розгляду справ є обов'язком для осіб, які беруть участь у справі і безпідставне поновлення строку на оскарження судового рішення, що набрало законної сили, є порушенням вимог статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Обставини, вказані заявником у касаційній скарзі, не свідчать про наявність виключних випадків щодо поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження судових рішень, а свідчать лише про пасивну поведінку заявника при реалізації своїх процесуальних прав.
Оскільки правильне застосування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення, тому колегія суддів вважає, що касаційна скарга є необґрунтованою та у відкритті касаційного провадження слід відмовити.
Доводи касаційної скарги висновків суду не спростовують, на законність судового рішення не впливають.
Керуючись пунктом 5 частини другої, частинами четвертою і п'ятою статті 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду
У відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою товариства з обмеженою відповідальністю «А.В.М.» на ухвалу Київського апеляційного суду
від 09 липня 2021 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Гореницької сільської ради про визнання права власності на самочинне побудоване нерухоме майно відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді: В. М. Коротун
С. Ю. Бурлаков
М. Є. Червинська