08 вересня 2021 року
м. Київ
справа №640/26041/19
провадження №К/9901/27487/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Смоковича М. І.,
суддів: Губської О. А., Шевцової Н. В.,
перевіривши касаційну скаргу представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Кротюка Олександра Володимировича на постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 16 червня 2021 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Другої кадрової комісії, Офісу Генерального прокурора про визнання протиправними і скасування рішення та наказу, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,
20 липня 2021 року зазначену касаційну скаргу подано засобами поштового зв'язку.
26 липня 2021 року скарга надійшла до суду касаційної інстанції.
Верховний Суд ухвалою від 09 серпня 2021 року залишив касаційну скаргу без руху з підстав її невідповідності вимогам статті 329 КАС України.
Вимоги указаної ухвали виконані скаржником в установлений судом строк.
Так, 12 серпня 2021 року позивачем засобами поштового зв'язку надіслано до адресу суду касаційної інстанції заяву про усунення недоліків касаційної скарги, проаналізувавши доводи якої, Суд, виходячи з положень частини другої статті 329 КАС України, дійшов висновку про поважність причин пропуску строку на касаційне оскарження та наявність підстав для його поновлення.
З матеріалів касаційної скарги й ухвалених у цій справі рішень убачається таке.
Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 17 лютого 2021 року адміністративний позов задоволено:
визнано протиправним та скасовано рішення кадрової комісії №2 від 03 грудня 2019 року №1 про неуспішне проходження атестації ОСОБА_1 ;
визнано протиправним та скасовано наказ Генерального прокурора від 21 грудня 2019 року №2041ц про звільнення позивача з посади заступника начальника Першого управління організації і процесуального керівництва досудовим розслідуванням, яке здійснюється слідчими центрального апарату Державного бюро розслідувань - начальника першого відділу процесуального керівництва Департаменту організації і процесуального керівництва досудовим розслідуванням кримінальних правопорушень та підтримання публічного обвинувачення у кримінальних провадженнях Державного бюро розслідувань, нагляду за додержанням законів його оперативними підрозділами Генеральної прокуратури України та органів прокуратури;
поновлено ОСОБА_1 з 25 грудня 2019 року в Офісі Генерального прокурора на посаді, рівнозначній посаді заступника начальника Першого управління організації і процесуального керівництва досудовим розслідуванням, яке здійснюється слідчими центрального апарату Державного бюро розслідувань - начальника першого відділу процесуального керівництва Департаменту організації і процесуального керівництва досудовим розслідуванням кримінальних правопорушень та підтримання публічного обвинувачення у кримінальних провадженнях Державного бюро розслідувань, нагляду за додержанням законів його оперативними підрозділами Генеральної прокуратури України та органів прокуратури;
стягнуто з Офісу Генерального прокурора на користь позивача середній заробіток за час вимушеного прогулу у розмірі 2218003,15 гривень;
стягнуто з Офісу Генерального прокурора на користь ОСОБА_1 понесені ним судові витрати у розмірі 28308,40 гривень, з яких на професійну правничу допомогу у розмірі 27540,00 гривень, по сплаті судового збору у розмірі 768,40 гривень.
Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 16 червня 2021 року рішення суду першої інстанції від 17 лютого 2021 року змінено в мотивувальній та резолютивній частинах, викладено абзаци четвертий, п'ятий, шостий резолютивної частини рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 17 лютого 2021 року в наступній редакції:
поновлено ОСОБА_1 з 25 грудня 2019 року в Генеральній прокуратурі України на посаді заступника начальника Першого управління організації і процесуального керівництва досудовим розслідуванням, яке здійснюється слідчими центрального апарату Державного бюро розслідувань - начальника першого відділу процесуального керівництва Департаменту організації і процесуального керівництва досудовим розслідуванням кримінальних правопорушень та підтримання публічного обвинувачення у кримінальних провадженнях Державного бюро розслідувань, нагляду за додержанням законів його оперативними підрозділами Генеральної прокуратури України та органів прокуратури;
стягнуто з Офісу Генерального прокурора на користь позивача середній заробіток за час вимушеного прогулу у розмірі 568383,41 гривень;
стягнуто з Офісу Генерального прокурора на користь ОСОБА_1 понесені ним судові витрати у розмірі 18308,40 гривень, з яких на професійну правничу допомогу у розмірі 17540,00 гривень, по сплаті судового збору у розмірі 768,40 гривень.
В решті рішення суду першої інстанції залишено без змін.
Не погоджуючись із рішенням суду апеляційної інстанції, позивач звернувся до Верховного Суду із касаційною скаргою.
Касаційну скаргу подано з підстав, передбачених пунктами 1 та 3 частини четвертої статті 328 КАС України
Так, автор скарги зауважує на тому, що суд апеляційної інстанції при ухваленні оскаржуваного судового рішення не врахував висновку, викладеного у постанові Верховного Суду від 28 грудня 2020 року у справі № 640/18402/19, щодо застосування положень статті 134 КАС України, яким врегульовано питання витрат на професійну правничу допомогу.
Суд не приймає до уваги посилання скаржника на відсутність висновку Верховного Суду щодо питання застосування частини першої статті 235 Кодексу законів про працю України та абзацу 8 пункту 2 розділу ІІ Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 100, оскільки такі мотиви є надуманими, оскільки Верховний Суд неодноразово висловлював правову позицію стосовно застосування указаних правових норм.
Щодо посилання заявника на відсутність висновку Верховного Суду щодо застосування статті 5 (здійснення функцій прокуратури виключно прокурорами), статті 7 (система прокуратури України) та статті 15 (статус прокурора) Закону України «Про прокуратуру», то указані положення є загальними, не впливають на вирішення цього спору і не потребують висновку Верховного Суду як самостійні норми, за обставин, установлених судами у цій справі.
Проаналізувавши підстави, на яких подана касаційна скарга у цій справі, Верховний Суд погоджується з необхідністю здійснити касаційний перегляд постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 16 червня 2021 року.
Відтак, суд дійшов висновку про відсутність підстав для її повернення чи відмови у відкритті касаційного провадження, та необхідність відкриття касаційного провадження з підстав, передбачених пунктом 1 частини четвертої статті 328 КАС України.
В той же час, ухвалою Верховного Суду від 08 вересня 2021 року відкрито касаційне провадження за скаргою Офісу Генерального прокурора на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 17 лютого 2021 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 16 червня 2021 року у цій же справі № 640/26041/19, реєстраційний номер К/9901/26352/21.
Зважаючи на те, що зазначені касаційні скарги подані на рішення, які постановлено по одній і тій же справі, провадження по цих касаційних скаргах необхідно об'єднати в одне.
Керуючись статтями 328-332, 334, 335, 338 КАС України, Верховний Суд
1. Визнати поважними причини пропуску представником позивача ОСОБА_1 - адвокатом Кротюком Олександром Володимировичем строку на касаційне оскарження постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 16 червня 2021 року в адміністративній справі № 640/26041/19 і поновити цей строк.
2. Відкрити касаційне провадження за скаргою представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Кротюка Олександра Володимировича на постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 16 червня 2021 року у справі № 640/26041/19.
3. Об'єднати касаційні скарги Офісу Генерального прокурора на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 17 лютого 2021 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 16 червня 2021 року (К/9901/26352/21) та представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Кротюка Олександра Володимировича (К/9901/27487/21) на постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 16 червня 2021 року в одне провадження під номером К/9901/26352/21.
4. Надіслати учасникам справи копію цієї ухвали разом із копією касаційної скарги та доданих до неї матеріалів.
5. Установити строк у п'ятнадцять днів із дня отримання копії цієї ухвали для подання відзиву на касаційну скаргу та роз'яснити, що до відзиву додаються докази надсилання (надання) його копій та доданих до нього документів іншим учасникам справи.
6. Роз'яснити, що особа, яка подала касаційну скаргу, має право доповнити чи змінити її протягом строку на касаційне оскарження, обґрунтувавши необхідність таких змін чи доповнень. У разі доповнення чи зміни касаційної скарги особа, яка подала касаційну скаргу, повинна подати докази надсилання копій відповідних доповнень чи змін до касаційної скарги іншим учасникам справи, інакше суд не враховує такі доповнення чи зміни.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями та не оскаржується.
Суддя-доповідач М. І. Смокович
Судді О. А. Губська
Н. В. Шевцова