08 вересня 2021 року
м. Київ
справа № 365/202/21
адміністративне провадження № К/9901/30893/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Соколова В.М.,
суддів: Білак М.В., Єресько Л.О.,
перевіривши касаційну скаргу Головного управління Національної поліції в Київській області на ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 05 серпня 2021 року у справі №365/202/21 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Київській області про визнання неправомірними дій скасування постанови,
29 квітня 2021 року ОСОБА_1 звернувся у суд з позовом до Головного управління Національної поліції в Київській області про визнання неправомірними дій скасування постанови.
Рішенням Згурівського районного суду Київської області від 08 червня 2021 року позов задоволено частково.
Не погоджуючись із рішенням суду, 24 червня 2021 року відповідач подав апеляційну скаргу.
Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 12 липня 2021 року залишено скаргу без руху через невідповідність вимогам статей 295 та 296 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), а саме апелянтом пропущено строк на апеляційне оскарження рішення суду без поважних причин та не надано документ про сплату судового збору.
Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 05 серпня 2021 року відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Головного управління Національної поліції в Київській області на рішення Згурівського районного суду Київської області від 08 червня 2021 року у справі №365/202/21 на підставі пункту 4 частини першої статті 299 КАС України.
19 серпня 2021 року до суду касаційної інстанції надійшла касаційна скарга Головного управління Національної поліції в Київській області на ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 05 серпня 2021 року у справі №365/202/21.
Пункт 8 частини другої статті 129 Конституції України серед основних засад судочинства закріплює забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Згідно із частиною третьою статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), у касаційному порядку можуть бути оскаржені ухвали суду апеляційної інстанції про відмову у відкритті або закриття апеляційного провадження, про повернення апеляційної скарги, про зупинення провадження, щодо забезпечення позову та заміни заходу забезпечення позову, про відмову ухвалити додаткове рішення, про роз'яснення рішення чи відмову у роз'ясненні рішення, про внесення або відмову у внесенні виправлень у рішення, про повернення заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, про відмову у відкритті провадження за нововиявленими або виключними обставинами, про відмову в задоволенні заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, про заміну сторони у справі, про накладення штрафу в порядку процесуального примусу, окремі ухвали.
При вирішенні питання про відкриття касаційного провадження, Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду виходить з наступного.
Відмовляючи у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою відповідача на рішення Згурівського районного суду Київської області від 08 червня 2021 року, суд апеляційної інстанції виходив з того, що апелянтом не в повному обсязі виконано вимоги ухвали про залишення апеляційної скарги без руху, заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження не подано.
Відповідно до частини першої статті 295 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п'ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Пунктом 1 частини 2 наведеної правової норми закріплено, що учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому відповідного судового рішення.
Положення даної норми підлягають застосуванню також і до випадків оскарження судових рішень в порядку статті 286 КАС України, однак з врахуванням передбачених нею особливостей.
Так, оскільки статтею 286 КАС України передбачено спеціальний, усічений строк апеляційного оскарження, який становить 10 днів (а не 30 днів, як передбачено частиною 1 статті 295 КАС України), а тому строк, протягом якого особа, відповідно до частини 2 статті 295 КАС України, вправі вимагати поновлення строку апеляційного оскарження у зв'язку з несвоєчасним отриманням рішення суду, також не повинен перевищувати 10 днів.
Судом апеляційної інстанції зазначено, що повний текст оскаржуваного рішення складено 08 червня 2021 року. Отже, останній день подання апеляційної скарги припадає на 18 червня 2021 року. Проте апеляційну скаргу подано до суду лише 24 червня 2021 року, тобто поза межами встановленого приписами КАС України процесуального строку.
Поряд з цим, питання про поновлення строку на апеляційне оскарження апелянтом не порушувалося.
Частиною третьою статті 298 КАС України передбачено, що апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.
Оскільки апеляційну скаргу подано після закінчення строків на апеляційне оскарження, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, а також у зв'язку із відсутністю документа про сплату судового збору, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про необхідність залишення скарги без руху та надання скаржнику строку для усунення її недоліків шляхом подання відповідної заяви із зазначенням поважних причин пропуску строку та сплати судового збору у визначеному законом розмірі.
На виконання вимог ухвали Шостого апеляційного адміністративного суду від 12 липня 2021 року, скаржником подано квитанцію про сплату судового збору. Натомість, будь-яких клопотань або заяв про поновлення строку апеляційного оскарження із обґрунтуванням та документальним підтвердженням наявності поважних причин пропуску цього строку, апелянтом до суду не подано.
Враховуючи те, що апелянтом не в повному обсязі виконано вимоги ухвали про залишення апеляційної скарги без руху та не всі недоліки апеляційної скарги усунуто, заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження не подано, суд апеляційної інстанції відмовив у відкритті апеляційного провадження.
Відповідно до пункту 4 частини першої статті 299 КАС України суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.
Таким чином, суд апеляційної інстанції дійшов правомірного висновку про відмову у відкритті апеляційного провадження, оскільки скаржником не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження.
Доводи касаційної скарги не спростовують і не ставлять під сумнів установлені судом апеляційної інстанції обставини.
Отже, Верховний Суд констатує, що суд апеляційної інстанції, відмовляючи у відкритті апеляційного провадження з підстав пропуску апелянтом строку на апеляційне оскарження, вірно застосував положення статті 299 КАС України, правильне їх застосовування є очевидним, а доводи касаційної скарги не викликають сумніву щодо застосування чи тлумачення зазначених норм процесуального права.
Відповідно до пункту 5 частини першої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо суд у порядку, передбаченому частинами другою, третьою цієї статті, дійшов висновку, що касаційна скарга є необґрунтованою.
За змістом частини другої статті 333 КАС України у разі оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи), суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосовування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.
Дія цієї норми поширюється, серед іншого, на ухвали судів апеляційної інстанції, перелік яких наведений у частині третій статті 328 КАС України, який включає й ухвали суду апеляційної інстанції про відмову у відкритті апеляційного провадження.
За такого правового регулювання та обставин справи Верховний Суд дійшов висновку про необґрунтованість касаційної скарги та необхідність відмови у відкритті касаційного провадження.
Керуючись статтями 3, 333 КАС України,
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Головного управління Національної поліції в Київській області на ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 05 серпня 2021 року у справі №365/202/21 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Київській області про визнання неправомірними дій скасування постанови.
Копію цієї ухвали разом із касаційною скаргою та доданими до неї матеріалами направити особі, яка її подала.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями є остаточною та оскарженню не підлягає.
СуддіВ.М. Соколов М.В. Білак Л.О. Єресько