07 вересня 2021 року
Київ
справа №540/1720/20
адміністративне провадження №К/9901/30746/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Мартинюк Н.М.,
суддів - Жука А.В., Соколова В.М.,
перевіривши касаційну скаргу Офісу Генерального прокурора на рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 29 жовтня 2020 року і постанову П'ятого апеляційного адміністративного суду від 16 липня 2021 року у справі №540/1720/20 за позовом ОСОБА_1 до Прокуратури Херсонської області, Другої кадрової комісії з атестації прокурорів регіональних прокуратур Офісу Генерального прокурора, Офісу Генерального прокурора про визнання протиправним та скасування рішення, скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,
У липні 2020 року ОСОБА_1 звернувся до суду першої інстанції з позовом до Прокуратури Херсонської області, Другої кадрової комісії з атестації прокурорів регіональних прокуратур Офісу Генерального прокурора, Офісу Генерального прокурора, в якому просив:
- визнати протиправним та скасувати рішення №218 від 9 квітня 2020 року кадрової комісії №2 щодо ОСОБА_1 , в якому позивача визнано таким, що неуспішно пройшов атестацію із - за отримання балу, нижчого від прохідного для успішного складання іспиту та недопущення до проходження наступних етапів атестації;
- визнати протиправним та скасувати наказ прокуратури Херсонської області від 2 червня 2020 року №253к про звільнення ОСОБА_1 з посади прокурора відділу нагляду за додержанням законів територіальними органами поліції при провадженні оперативно-розшукової діяльності управління нагляду у кримінальному провадженні прокуратури Херсонської області та з органів прокуратури Херсонської області з 4 червня 2020 року на підставі пункту 9 частини першої статті 51 Закону України «Про прокуратуру»;
- поновити ОСОБА_1 на посаді прокурора відділу нагляду за додержанням законів територіальними органами поліції при провадженні оперативно-розшукової діяльності управління нагляду у кримінальному провадженні прокуратури Херсонської області або на рівнозначній посаді з 4 червня 2020 року, зарахувавши час вимушеного прогулу у загальний строк служби в органах прокуратури України;
- стягнути з прокуратури Херсонської області на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу, починаючи з 4 червня 2020 року до дня фактичного поновлення на посаді;
- стягнути з прокуратури Херсонської області на користь ОСОБА_1 вихідну допомогу у розмірі не менше середнього місячного заробітку, обчислення якої здійснити відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 8 лютого 1995 року №100;
- допустити негайне виконання рішення суду в частині поновлення на посаді у відносинах публічної служби та присудження виплати заробітної плати, іншого грошового утримання у відносинах публічної служби - у межах стягнення за один місяць;
- стягнути з прокуратури Херсонської області на його користь моральну шкоду в розмірі: 50000 грн.
Рішенням Херсонського окружного адміністративного суду від 29 жовтня 2020 року позов задоволено частково:
- визнано протиправним та скасовано рішення Другої кадрової комісії з атестації прокурорів регіональних прокуратур Офісу Генерального прокурора від 9 квітня 2020 року №218 щодо неуспішного проходження атестації ОСОБА_1 ;
- визнано протиправним та скасовано наказ прокуратури Херсонської області від 2 червня 2020 року №253к про звільнення позивача з посади прокурора відділу нагляду за додержанням законів територіальними органами поліції при провадженні оперативно-розшукової діяльності управління нагляду у кримінальному провадженні прокуратури Херсонської області та з органів прокуратури Херсонської області з 4 червня 2020 року на підставі пункту 9 частини першої статті 51 Закону України "Про прокуратуру";
- поновлено ОСОБА_1 на посаді прокурора відділу нагляду за додержанням законів територіальними органами поліції при провадженні оперативно-розшукової діяльності управління нагляду у кримінальному провадженні прокуратури Херсонської області з 4 червня 2020 року, зарахувавши час вимушеного прогулу у загальний строк служби в органах прокуратури України;
- стягнуто з Херсонської обласної прокуратури на користь позивача середній заробіток за час вимушеного прогулу з 4 червня 2020 року до 29 жовтня 2020 року в розмірі: 120 969 грн 45 коп;
- допущено до негайного виконання рішення суду в частині поновлення позивача на посаді в прокуратурі Херсонської області з 4 червня 2020 року та стягнення заробітної плати в межах стягнення за один місяць в розмірі: 20737 (двадцяти тисяч семисот тридцяти семи) грн 62 коп;
- стягнуто з Херсонської обласної прокуратури на користь позивача моральну шкоду в розмірі: 10000 грн.
У задоволенні решти позовних вимог відмолено.
Постановою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 16 липня 2021 року рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 29 жовтня 2020 року змінено, шляхом викладення абзацу п'ятого його резолютивної частини в наступній редакції:
«Стягнути з Херсонської обласної прокуратури на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 05.06.2020 р. по 29.10.2020 р. у розмірі 116 361 (сто шістнадцять тисяч триста шістдесят одна) грн. 09 копійок)».
Виключено абзац сьомий резолютивної частини рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 29 жовтня 2020 року та викладено мотивувальну частину судового рішення в частині вирішення питання щодо стягнення моральної шкоди в редакції постанови суду апеляційної інстанції.
В іншій частині рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 29 жовтня 2020 року залишено без змін.
Не погоджуючись із цими судовими рішеннями, Офіс Генерального прокурора звернувся із касаційною скаргою до Верховного Суду як суду касаційної інстанції в адміністративних справах відповідно до статті 327 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - "КАС України"), надіславши її засобами поштового зв'язку 16 серпня 2021 року.
У своїй касаційній скарзі скаржник просить рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 29 жовтня 2020 року і постанову П'ятого апеляційного адміністративного суду від 16 липня 2021 року у справі №540/1720/20 скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.
Під час перевірки зазначеної касаційної скарги на предмет дотримання вимог статті 330 КАС України встановлено, що в матеріалах касаційної скарги відсутній документ в підтвердження сплати судового збору.
Так, згідно з частиною четвертою статті 330 КАС України до касаційної скарги додається документ про сплату судового збору.
Відповідно до статей 1, 2 Закону України "Про судовий збір", судовий збір - збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом; судовий збір включається до складу судових витрат; платники судового збору - це громадяни України, іноземці, особи без громадянства, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні) та фізичні особи - підприємці, які звертаються до суду чи стосовно яких ухвалене судове рішення.
Підпунктом 3 пункту 3 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір" встановлено, що за подання касаційної скарги на рішення суду ставка судового збору становить 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, але не більше 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до підпункту 1 пункту 3 частини другої статті 4 цього Закону ставка судового збору за подання адміністративного позову немайнового характеру, зокрема, фізичною особою встановлена на рівні 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Підпунктом 1 пункту 3 частини другої статті 4 цього Закону передбачено, що ставка судового збору за подання адміністративного позову майнового характеру фізичною особою встановлена на рівні 1 відсотку ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Частиною третьою статті 6 Закону України "Про судовий збір" встановлено, що за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру. У разі коли в позовній заяві об'єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.
Частиною першою статті 4 Закону України "Про судовий збір" визначено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Згідно зі статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2020 рік" станом на 1 січня 2020 року розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб становив: 2 102 грн.
Відповідно до частини 4 статті 6 Закону України "Про судовий збір", якщо скаргу (заяву) подано про перегляд судового рішення в частині позовних вимог (сум, що підлягають стягненню за судовим рішенням), судовий збір за подання скарги (заяви) вираховується та сплачується лише щодо перегляду судового рішення в частині таких позовних вимог (оспорюваних сум).
Як вбачається зі змісту оскаржуваних судових рішень, позов у цій справі заявлено у 2020 році фізичною особою вимоги якої були задоволені судами попередніх інстанцій щодо однієї майнової вимоги (116 361,09 грн) і трьох вимог немайнового характеру.
Відтак, скаржнику необхідно сплатити судовий збір за одну позовну вимогу майнового характеру - 2327,22 грн (116 361,09 *1%*200%) і три вимоги немайнового характеру - 5044,8 грн (840,8*200%*3) загальною сумою: 7372,02 грн.
Реквізити для сплати судового збору:
УК у Печерському районі/Печерський район/22030102;
код отримувача ЄДРПОУ: 37993783;
банк отримувача - Казначейство України (ЕАП)
номер рахунку отримувача (стандарт IBAN) - UA288999980313151207000026007;
код класифікації доходів бюджету: 22030102 "Судовий збір (Верховний Суд, 055)";
призначення платежу: "*;101; _____ (код ЄДРПОУ/реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи або серія та номер паспорта громадянина України в установлених законом випадках); судовий збір, за позовом _____ (ПІБ/назва), Верховний Суд (Касаційний адміністративний суд)".
Згідно з частиною другою статті 332 КАС України до касаційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 330 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього кодексу.
Отже, касаційна скарга не відповідає вимогам статті 330 КАС України, а тому відповідно до частини другої статті 332 КАС України Суд дійшов висновку про залишення її без руху зі встановленням особі, яка її подала, строку для усунення недоліків, а саме надання документа про сплату судового збору.
Керуючись статтями 169, 248, 328, 330, 332 КАС України, Верховний Суд
Касаційну скаргу Офісу Генерального прокурора на рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 29 жовтня 2020 року і постанову П'ятого апеляційного адміністративного суду від 16 липня 2021 року у справі №540/1720/20 за позовом ОСОБА_1 до Прокуратури Херсонської області, Другої кадрової комісії з атестації прокурорів регіональних прокуратур Офісу Генерального прокурора, Офісу Генерального прокурора про визнання протиправним та скасування рішення, скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу залишити без руху.
Надати особі, яка подала касаційну скаргу, строк у десять днів з дня вручення копії цієї ухвали для усунення недоліків касаційної скарги, зазначених у мотивувальній частині ухвали.
Роз'яснити, що невиконання вимог цієї ухвали в установлений судом строк є підставою для повернення касаційної скарги скаржнику.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання і не може бути оскаржена.
...........................
...........................
...........................
Н.М. Мартинюк
А.В. Жук
В.М. Соколов,
Судді Верховного Суду