про відмову у відкритті касаційного провадження
07 вересня 2021 року
м. Київ
справа № 640/6502/20
провадження № К/9901/30729/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Єзерова А.А.,
суддів: Коваленко Н.В., Кравчука В.М.,
перевіривши касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 20.07.2021 у справі № 640/6502/20 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві про визнання протиправними дій, зобов'язати вчинити дії,
ОСОБА_1 звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві, в якому просив:
- визнати протиправними дії відповідача, що полягають у неправильному обрахуванню суми, яка належить до виплати позивачу з 01.01.2018 у зв'язку із перерахунком пенсії на підставі постанови КМУ № 103;
- зобов'язати відповідача провести і здійснювати у подальшому нарахування та виплату пенсії позивачу із включенням до складу грошового забезпечення, окрім посадового окладу, окладу за військовим званням та надбавки за вислугу років, згідно з довідкою № 2/6-998 від 13.04.2018 та надбавки, що мають щомісячний характер та премію, згідно з довідкою № 883 від 11.06.2012;
- стягнути з відповідача кошти на відшкодування збитків, завданих позивачу внаслідок протиправних дій у розмірі 421 691,43 грн.
Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 27.04.2021 позовні вимоги було задоволено частково, внаслідок чого:
- зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в місті Києві здійснити з 05.03.2019 перерахунок пенсії ОСОБА_1 на підставі довідки Управління Державної охорони України № 2/6-1601 від 13.10.2020 з урахуванням складових грошового забезпечення: посадовий оклад (8880,00 грн), оклад за військовим званням (1270,00 грн), надбавка за вислугу років 40 % (4060,00 грн), надбавка за особливості проходження служби 53 % (7531,30 грн), надбавка за службу в умовах режимних обмежень 15 % (1332,00 грн), премія 54 % (4795,20 грн), відповідно до вимог статей 43 і 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», положень постанови Кабінету Міністрів України № 704 від 30.08.2017 та виплатити неотримані за минулий час суми пенсії, з урахуванням проведених виплат;
- у задоволенні решти позовних вимог - відмовлено.
Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 20.07.2021 апеляційні скарги ОСОБА_1 та Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві - задоволено частково.
Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 27.04.2021 - скасовано та прийнято нову постанову, якою позов ОСОБА_1 - задоволено частково.
Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві щодо відмови у перерахунку пенсії ОСОБА_1 на підставі довідки Управління Державної охорони України № 2/6-1601 від 13.10.2020 з урахуванням усіх складових грошового забезпечення.
Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в місті Києві здійснити з 01.04.2019 перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 на підставі довідки Управління Державної охорони України № 2/6-1601 від 13.10.2020 з урахуванням складових грошового забезпечення: посадовий оклад, оклад за військовим званням, надбавка за вислугу років, надбавка за особливості проходження служби, надбавка за службу в умовах режимних обмежень, премія, відповідно до вимог статей 43 і 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», положень постанови Кабінету Міністрів України № 704 від 30.08.2017, з урахуванням проведених виплат.
У задоволенні решти позовних вимог - відмовлено.
Не погоджуючись із таким судовим рішенням суду апеляційної інстанції, ОСОБА_1 подав касаційну скаргу до Верховного Суду, в якій просить змінити в частині постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 20.07.2021.
Дослідивши зміст касаційної скарги ОСОБА_1 , колегія суддів дійшла висновку про те, що у відкритті касаційного провадження у цій справі належить відмовити з огляду на таке.
Приписами пункту 8 частини другої статті 129 Конституції України передбачено, що однією із основних засад судочинства визначено забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Згідно з частиною першою статті 13 Кодексу адміністративного судочинства України (далі за текстом -КАС України) учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Відповідно до частини першої статті 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.
Аналіз наведених норм права дає підстави для висновку, що особи, які беруть участь у справі, у разі, якщо не погоджуються із ухваленими судовими рішеннями після їхнього перегляду в апеляційному порядку, можуть реалізувати право на їхнє оскарження у касаційному порядку тільки у визначених законом випадках.
Тому розв'язуючи питання про прийнятність касаційної скарги, Верховний Суд, насамперед, має з'ясувати, чи належить справа, що в ній подається касаційна скарга, за своїми ознаками до тих справ, судові рішення в яких можуть оскаржуватися у касаційному порядку.
Законодавець у КАС України встановив диференційований підхід до визначення категорій справ, які належить розглядати за правилами адміністративного судочинства, за критерієм їхньої складності, виокремивши з-поміж них справи незначної складності, для яких з огляду на їхні змістовні ознаки встановлений особливий порядок судового розгляду, зокрема й щодо можливості їхнього касаційного оскарження.
За приписами пункту 20 частини першої статті 4 КАС України адміністративною справою незначної складності (малозначна справа) вважається адміністративна справа, у якій характер спірних правовідносин, предмет доказування та склад учасників тощо не вимагають проведення підготовчого провадження та (або) судового засідання для повного та всебічного встановлення її обставин.
У частині шостій статті 12 КАС України закріплено перелік справ, які для мети КАС України слід вважати справами незначної складності. Зокрема, положеннями пункту 3 частини шостої статті 12 КАС України передбачено, що для цілей цього Кодексу справами незначної складності є справи щодо оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг.
Спір у цій справі виник через дії Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві, які полягали, на думку позивача, у неправильному обрахуванню суми, яка належить до виплати ОСОБА_1 з 01.01.2018 у зв'язку із перерахунком пенсії на підставі постанови Кабінету Міністрів України №103 від 21.08.2018. Тому з огляду на те, що предметом спору є дії суб'єкта владних повноважень щодо перерахунку пенсійного забезпечення особи, ця справа є справою незначної складності відповідно до вимог пункту 3 частини шостої статті 12 КАС України.
Водночас за правилами пункту 2 частини п'ятої статті 328 КАС України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження), крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.
Буквальне тлумачення положень зазначеної норми дає підстави для висновку про те, що процесуальний закон пов'язує можливість касаційного перегляду у справах незначної складності тільки з тими юридичними фактами, вичерпний перелік яких викладений у підпунктах «а», «б», «в» та «г» пункту 2 частини п'ятої статті 328 КАС України. Водночас обов'язок доведення наявності таких виняткових обставин покладається на особу, яка звертається до суду з касаційною скаргою.
Вказані критерії прийнятності касаційної скарги встановлені задля можливості забезпечення Верховним Судом ключової мети касаційного перегляду - виправлення судових помилок та усунення недоліків судочинства, що призвели до порушення прав учасників справи. Тобто касаційний перегляд за своєю сутністю має екстраординарний характер і спрямований на забезпечення основоположних гарантій справедливого судового розгляду, які становлять зміст конституційного принципу верховенства права.
У касаційній скарзі заявник зазначає про обставини, на підставі яких Головне управління Пенсійного фонду України в місті Києві мало б, на думку скаржника, здійснити перерахунок та виплату його пенсії з 01.03.2018 на підставі довідки Управління Державної охорони України № 2/6-1601 від 13.10.2020 з урахуванням додаткових видів грошового забезпечення та премії, а також надає правове обґрунтування наведеним ним обставинам.
Натомість ці обставини та аргументи не є підставою для касаційного перегляду справи незначної складності, оскільки скаржник не обґрунтував у касаційній скарзі того, чи стосується касаційна скарга питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; чи був скаржник позбавлений можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, під час розгляду іншої справи; чи справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; чи суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.
Колегія суддів також не встановила випадків, зазначених у пункті 2 частини п'ятої статті 328 КАС України, які могли б слугувати підставою для відкриття касаційного провадження у справі незначної складності.
Колегією суддів не може бути прийнято до уваги посилання на існування обставин, визначених підпунктом "а" пункту 2 частини п'ятої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України, оскільки скаржником не обґрунтовано в чому саме полягає фундаментальне значення саме цієї справи для формування єдиної правозастосовчої практики із зазначенням новітніх, проблемних, засадничих, раніше ґрунтовно не досліджуваних питань права, відповідь касаційного суду на які мала б надати нового, уніфікованого розуміння та застосування права як для сторін спору, так і для невизначеного, але широкого кола суб'єктів правовідносин.
Відповідно до вимог пункту 1 частини першої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
З огляду на те, що касаційна скарга ОСОБА_1 подана на судове рішення, яке за законом не належить оскаржувати у касаційному порядку, у відкритті провадження за цією скаргою треба відмовити.
Керуючись приписами статей 12, 328, 333 КАС України, Верховний Суд
1. Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 20.07.2021 у справі № 640/6502/20.
2. Копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами надіслати скаржнику.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями, є остаточною та не може бути оскаржена.
Суддя-доповідач А.А. Єзеров
Суддя Н.В. Коваленко
Суддя В.М. Кравчук