07 вересня 2021 року
м. Київ
справа № 240/19595/20
адміністративне провадження № К/9901/23636/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Жука А.В.,
суддів: Загороднюка А.Г., Мельник-Томенко Ж.М.,
перевіривши касаційну скаргу Новоград-Волинського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький)
на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 16 грудня 2020 року
та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 29 квітня 2021 року
у справі №240/19595/20
за позовом ОСОБА_1
до Новоград-Волинського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький)
про визнання протиправними та скасування постанов та стягнення коштів,
ОСОБА_1 звернувся до Житомирського окружного адміністративного суду з позовом до Новоград-Волинського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький) в якому просив суд:
- визнати протиправними та скасувати: постанову про відкриття виконавчого провадження від 18 лютого 2020 року з виконання постанови №БАА 522571, виданої 11 січня 2020 року Новоград-Волинським відділом поліції про стягнення з ОСОБА_1 на користь держави штраф в сумі 510 грн;
- постанову від 18 лютого 2020 року про стягнення з ОСОБА_1 виконавчого збору в сумі 51,00 грн;
- постанову від 18 лютого 2020 року про визначення розміру мінімальних витрат виконавчого провадження для боржника ОСОБА_1 133,80 грн;
- постанову від 07 квітня 2020 року про звернення стягнення на пенсію ОСОБА_1 та здійснення відрахувань у розмірі 20 до виплати загальної суми боргу 716;
- постанову від 12 травня 2020 року про визначення розміру додаткових витрат виконавчого провадження для боржника ОСОБА_1 21,20 грн;
- повернути ОСОБА_1 неправомірно стягнуті кошти в сумі 716 грн.
Рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 16 грудня 2020 року, залишеним без змін постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 29 квітня 2021 року, позов задоволено частково:
- визнано протиправними та скасовано постанови старшого державного виконавця Новоград-Волинського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький), винесені у виконавчому провадженні ВП №61310531 від 18 лютого 2020 року про відкриття виконавчого провадження; від 18 лютого 2020 року про стягнення виконавчого збору; від 18 лютого 2020 року про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження; від 07 квітня 2020 року про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника; від 12 травня 2020 року про визначення розміру додаткових витрат виконавчого провадження. В решті позовних вимог відмовлено.
29 червня 2021 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга Новоград-Волинського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький) на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 16 грудня 2020 року та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 29 квітня 2021 року у справі №240/19595/20.
Ухвалою Верховного Суду від 13 липня 2021 року відмовлено в задоволені клопотання про відстрочення сплати судового збору, а касаційну скаргу залишено без руху з підстав несплати судового збору за подання касаційної скарги.
Надано скаржнику десятиденний строк з дня вручення копії ухвали, для усунення недоліків касаційної скарги, які зазначені в мотивувальній частині ухвали.
Згідно рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення (0102933857562) копія ухвали суду від 13 липня 2021 року про залишення касаційної скарги без руху отримана представником скаржника 20 липня 2021 року.
04 серпня 2021 року до Верховного Суду від скаржника надійшло клопотання про усунення недоліків та платіжне доручення №7386 від 27 липня 2021 року.
Таким чином, особою, що подала касаційну скаргу, були усунуті недоліки касаційної скарги, які були зазначені в ухвалі Верховного Суду від 13 липня 2021 року, що дає змогу вирішити питання про відкриття або відмову у відкритті касаційного провадження.
За правилами частини першої статті 334 КАС України за відсутності підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відкриття касаційного провадження у справі.
Перевіривши зміст оскаржуваного судового рішення, доводи касаційної скарги, суд касаційної інстанції виходить з такого.
Пункт 8 частини другої статті 129 Конституції України серед основних засад судочинства закріплює забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Наведеним конституційним положенням кореспондує стаття 14 Закону України "Про судоустрій і статус суддів".
Отже, оскарження рішень судів у касаційному порядку можливе лише у випадках, якщо таке встановлено законом.
Відповідно до пункту 5 частини 1 статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо суд у порядку, передбаченому частинами другою, третьою цієї статті, дійшов висновку, що касаційна скарга є необґрунтованою.
Згідно частини 3 статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження з перегляду ухвали про повернення заяви позивачеві (заявникові), а також судових рішень у справах, визначених статтями 280, 281, 287, 288 цього Кодексу, якщо рішення касаційного суду за наслідками розгляду такої скарги не може мати значення для формування єдиної правозастосовчої практики.
Положеннями статті 287 КАС України передбачено особливості провадження у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності органу державної виконавчої служби, приватного виконавця.
З матеріалів касаційної скарги вбачається, що в цій справі спір виник у відносинах з приводу рішень, дій або бездіяльності державного виконавця.
За такого правового врегулювання та обставин справи, оскарження рішень судів попередніх інстанцій в касаційному порядку можливе лише у випадку, якщо розгляд такої скарги може мати значення для формування єдиної правозастосовної практики.
У даному випадку слід зазначити, що питання права, які мають фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики, можуть охоплювати правові явища, що є найбільш суттєвими для такої практики та формування її однаковості. До таких явищ можна віднести систематичне порушення державою норм матеріального та процесуального права які зачіпають інтереси великого кола осіб, що супроводжуються чималою кількістю оскарження таких рішень у подібних справах, тощо.
Однак, скаржником не наведено обставин, які б свідчили про наявність у справі ознак її суспільної важливості, виняткового або фундаментального значення, а також не виділено особливо рідкісних, унікальних вимог, що дають підстави вважати, що вона має значення для уніфікованого розуміння та застосування права для сторін спору.
Такими чином, законодавець не передбачив та обмежив можливість касаційного оскарження судових рішень у названій категорії адміністративних справ, поставивши можливість такого оскарження в залежність від імовірності значення ухваленого за наслідком касаційного провадження судового рішення для формування практики застосування відповідних правових норм.
Аналіз ухвалених у цій справі судових рішень і доводів касаційної скарги не дає підстав для висновку, що рішення суду касаційної інстанції за наслідком розгляду касаційної скарги матиме значення для формування єдиної правозастосовчої практики в такій категорії адміністративних справ, скаржником в касаційній скарзі такі обставини теж не зазначені, а тому Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга є необґрунтованою, у зв'язку з чим у відкритті касаційного провадження слід відмовити.
Також суд звертає увагу скаржника, що відповідно до пункту 3 частини 1 статті 7 Закону України «Про судовий збір» сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі відмови у відкритті провадження у справі в суді першої інстанції, апеляційного та касаційного провадження у справі.
На підставі викладеного, керуючись статтями 3, 287, 333 КАС України,
1. Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Новоград-Волинського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький) на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 16 грудня 2020 року та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 29 квітня 2021 року у справі №240/19595/20.
2. Копію цієї ухвали разом із касаційною скаргою та доданими до неї матеріалами направити особі, яка її подала.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не може бути оскаржена.
..................................
..................................
..................................
А.В. Жук
А.Г. Загороднюк
Ж.М. Мельник-Томенко
Судді Верховного Суду