07 вересня 2021 року
м. Київ
справа № 420/13948/20
адміністративне провадження № К/9901/31334/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Бучик А.Ю.,
суддів: Мороз Л.Л., Рибачука А.І.,
перевіривши касаційну скаргу Одеської міської ради на ухвалу П'ятого апеляційного адміністративного суду від 19 липня 2021 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Департаменту праці та соціальної політики Одеської міської ради, Міністерства соціальної політики України, третя особа - Державна казначейська служба України, про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії,
25.08.2021 до суду надійшла касаційна скарга Одеської міської ради на ухвалу П'ятого апеляційного адміністративного суду від 19.07.2021 про відмову у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Одеської міської ради на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 15.02.2021 у справі №420/13948/20.
З касаційної скарги та Єдиного державного реєстру судових рішень вбачається, що ухвалою судді П'ятого апеляційного адміністративного суду від 05.07.2021 апеляційну скаргу Одеської міської ради у цій справі залишено без руху з наданням строку для усунення недоліків, шляхом подання обгрунтованої заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження. Підставою для залишення апеляційної скарги без руху стало зокрема те, що апеляційну скаргу подано після спливу строку встановленого для її подання та наведені скаржником підстави для його поновлення визнані судом неповажними, з огляду на таке.
Відповідно до частини першої статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п'ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Апеляційним судом встановлено, що Одеська міська рада не брала участі у справі та вважає, що рішення Одеського окружного адміністративного суду від 15.02.2021 впливає на її права, свободи, інтереси та (або) обов'язки. При цьому, апеляційну скаргу від імені Одеської міської ради направлено на адресу суду поштою 18.06.2021, тобто через 4 місяці після прийняття оскаржуваного рішення судом першої інстанції. В апеляційній скарзі порушено питання про поновлення пропущених строків на апеляційне оскарження, так як про існування даної судової справи апелянту стало відомо з листа відповідача від 21.05.2021 № 02-27/1031, який отримано 24.05.2021.
Проте, суд апеляційної інстанції визнав вказані причини пропуску строку на апеляційне оскарження неповажними з огляду на те, що Одеська міська рада, якій підзвітний та підконтрольний Департамент праці та соціальної політики Одеської міської ради, знала про існування даної категорії адміністративних справ (щодо стягнення недоплаченої допомоги до 5 травня), про наявність зразкової адміністративної справи № 440/2722/20, а також про порушення її прав у зв'язку з понесенням незапланованих витрат коштів місцевого бюджету; та ухвалою від 05.07.2020 апеляційну скаргу залишив без руху, надавши скаржнику строк для усунення недоліків, а саме: подання обгрунтованої заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження.
Як вбачається з оскаржуваної ухвали П'ятого апеляційного адміністративного суду від 19.07.2021, на виконання вимог ухвали П'ятого апеляційного адміністративного суду від 05.07.2021, Одеська міська рада надіслала заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження, яку повторно обґрунтовано тим, що скаржник не приймав участі у розгляді даної справи, а про її існування дізнався лише після отримання 24.05.2021 листа Департаменту праці та соціальної політики Одеської міської ради. В той же час, інших пояснень та доказів щодо причин пропуску строку звернення до суду не надано.
Апеляційний суд, врахувавши відсутність будь-яких нових обставин, якими можливо підтвердити поважність підстав пропуску строку на апеляційне оскарження, дійшов висновку про наявність підстав для залишення без задоволення поданої скаржником заяви про поновлення пропущених строків, і як наслідок для відмови у відкритті апеляційного провадження.
У касаційній скарзі скаржник зазначає, що не погоджується з такими висновками апеляційного суду, оскільки Одеська міська рада не брала участі у справі, а про існування рішення Одеського окружного адміністративного суду від 15.02.2021 та про саму справу №420/13948/20 дізналась з листа Департаменту праці та соціальної політики Одеської міської ради від 21.05.2021. Крім того, вказує, що місцеві ради та їх виконавчі органи є самостійними суб'єктами владних повноважень, які наділені окремими повноваженнями та несуть самостійну відповідальність в межах власної компетенції. У правовідносинах з питань виплати державної разової грошової допомоги до 5 травня Департамент праці та соціальної політики Одеської міської ради здійснював делеговані йому повноваження щодо перерахунку на особові рахунки громадян вже отриманих коштів з державного бюджету, з метою забезпечення проведення виплати Міністерством соціальної політики України такої допомоги на місцевому рівні, що повністю виключає обставину його підзвітності та підконтрольності Одеській міській раді у спірних правовідносинах.
Проте, колегія суддів вважає, що доводи касаційної скарги не спростовують правильність висновків апеляційного суду, оскільки відповідно до пункту 4 частини першої статті 299 КАС України, суд відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.
З огляду на наведене, колегія суддів вважає, що апеляційним судом прийнято правильне рішення про відмову у відкритті апеляційного провадження за скаргою позивачки, оскільки наведені скаржником підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження обґрунтовано визнано неповажними та на пропозицію суду апелянт не навів інших поважних підстав для цього.
Статтею 44 КАС України передбачено, що учасники справи зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки, зокрема виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки, а також виконувати інші процесуальні обов'язки, визначені законом або судом (п. 6-7 ч. 5 цієї статті).
Наведеною правовою нормою КАС України чітко окреслено характер процесуальної поведінки, який зобов'язує учасників справи діяти сумлінно, тобто проявляти добросовісне ставлення до наявних у них прав і здійснювати їх реалізацію таким чином, щоб забезпечити неухильне та своєчасне (без суттєвих затримок та зайвих зволікань) виконання своїх обов'язків, встановлених законом або судом, зокрема щодо дотримання строку апеляційного оскарження, а також належного оформлення апеляційної скарги і документів, що підтверджують повноваження представників.
Для цього скаржник як особа, зацікавлена у поданні апеляційної скарги, повинна вчиняти усі можливі та залежні від неї дії, використовувати у повному обсязі наявні засоби та можливості, передбачені законодавством.
Як зазначив Європейський суд з прав людини у рішенні від 15 травня 2008 року «Надточій проти України» принцип рівності сторін - один із складників ширшої концепції справедливого судового розгляду - передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище у порівнянні з опонентом.
Слід зазначити, що право на апеляційний та у визначених законом випадках касаційний перегляд судових рішень кореспондується з обов'язком дотримуватися процесуального законодавства щодо порядку, строків і умов реалізації цього права. Такі процесуальні обов'язки для всіх учасників судового процесу є однаковими, що забезпечує принцип рівності сторін.
Відповідно до частини другої статті 333 КАС України у разі оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосовування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.
З огляду на наведене та виходячи з того, що правильне застосовування апеляційним судом норм права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо їх застосування чи тлумачення та доводи наведені у касаційній скарзі не спростовують наведеного, колегія суддів вважає, що у відкритті касаційного провадження за поданою касаційною скаргою слід відмовити.
На підставі вищенаведеного та керуючись статтями 133, 169, 295, 299, 333, 359 КАС України,
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Одеської міської ради на ухвалу П'ятого апеляційного адміністративного суду від 19.07.2021 у справі №420/13948/20 за позовом ОСОБА_1 до Департаменту праці та соціальної політики Одеської міської ради, Міністерства соціальної політики України, третя особа - Державна казначейська служба України, про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії.
Копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами направити особі, яка подала касаційну скаргу.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач А. Ю. Бучик
Судді: Л. Л. Мороз
А. І. Рибачук