07 вересня 2021 року
м. Київ
справа № 380/7669/20
адміністративне провадження № К/9901/31130/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Загороднюка А.Г.,
суддів: Єресько Л.О., Соколова В. М.,
перевіривши касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 20 липня 2021 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Дрогобицького міськрайонного відділу Державної виконавчої служби західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Львів) про визнання протиправною та скасування постанови,
ОСОБА_1 звернувся до Львівського окружного адміністративного суду з позовом до Дрогобицького міськрайонного відділу Державної виконавчої служби західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Львів) про визнання протиправною та скасування постанови ВП №45527432 від 15 квітня 2020 року Дрогобицького міськрайонного відділу Державної виконавчої служби західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Львів) про стягнення з ОСОБА_1 виконавчого збору у виконавчому провадженні ВП №45527432.
Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 09 грудня 2020 року адміністративний позов задоволено.
Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 20 липня 2021 року апеляційну скаргу Дрогобицького міськрайонного відділу державної виконавчої служби Західного міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Львів) задоволено, рішення Львівського окружного адміністративного суду від 09 грудня 2020 року скасовано та прийнято нове рішення, яким відмовлено в задоволенні позову.
ОСОБА_1 подано до Верховного Суду касаційну скаргу.
У поданій касаційній скарзі позивач з посиланням на неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати постанову суду апеляційної інстанції та залишити в силі рішення Львівського окружного адміністративного суду.
Дослідивши доводи касаційної скарги та додані до неї матеріали, колегія суддів дійшла висновку про необхідність відмови у відкритті касаційного провадження з таких підстав.
З 08 лютого 2020 року набрав чинності Закон України від 15 січня 2020 року №460-IХ «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ», яким внесено зміни до розділу 3 Глави 2 "Касаційне провадження", зокрема, щодо визначення підстав касаційного оскарження судових рішень та порядку їхнього розгляду.
Пункт 8 частини другої статті 129 Конституції України серед основних засад судочинства закріплює забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Наведе ним конституційним положенням кореспондує стаття 14 Закону України "Про судоустрій і статус суддів".
Отже, оскарження рішень судів у касаційному порядку можливе лише у випадках, якщо таке встановлено законом.
Відповідно до частини третьої статті 333 КАС України суд відмовляє у відкритті касаційного провадження з перегляду ухвали про повернення заяви позивачеві (заявникові), а також судових рішень у справах, визначених статтями 280, 281, 287, 288 цього Кодексу, якщо рішення касаційного суду за наслідками розгляду такої скарги не може мати значення для формування єдиної правозастосовчої практики.
Статтями 280, 281 287, 288 КАС України передбачено: особливості провадження у справах за адміністративними позовами органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування про встановлення обмеження щодо реалізації права на свободу мирних зібрань; особливості провадження у справах за адміністративними позовами про усунення перешкод та заборону втручання у здійснення права на свободу мирних зібрань; особливості провадження у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності органу державної виконавчої служби, приватного виконавця; особливості провадження у справах за адміністративними позовами з приводу примусового повернення чи примусового видворення іноземців або осіб без громадянства за межі території України.
У свою чергу, стаття 287 КАС України передбачає особливості провадження у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності органу державної виконавчої служби, приватного виконавця.
З матеріалів касаційної скарги вбачається, що спір у цій справі виник у відносинах з приводу дій державної виконавчої служби.
За такого правового врегулювання та обставин справи, оскарження рішення суду апеляційної інстанції в касаційному порядку можливе лише у випадку, якщо розгляд такої скарги може мати значення для формування єдиної правозастосовної практики.
Таким чином, законодавець обмежив можливість касаційного оскарження судових рішень у названій категорії адміністративних справ, поставивши можливість такого оскарження в залежність від імовірності значення ухваленого за наслідком касаційного провадження судового рішення для формування практики застосування відповідних правових норм.
Водночас аналіз ухвалених у цій справі судового рішення та постанови і доводів касаційної скарги не дає підстав для висновку, що рішення суду касаційної інстанції за наслідком розгляду касаційної скарги матиме значення для формування єдиної правозастосовчої практики в такій категорії адміністративних справ і скаржник таких принципів не наводить, а тому підстави для відкриття касаційного провадження відсутні.
Керуючись статтею 333 КАС України,
Відмовити у відкритті касаційного провадження за скаргою ОСОБА_1 на постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 20 липня 2021 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Дрогобицького міськрайонного відділу Державної виконавчої служби західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Львів) про визнання протиправною та скасування постанови.
Копію ухвали разом з касаційною скаргою та доданими до неї матеріалами направити заявникові.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач: А.Г.Загороднюк
Судді: Л.О. Єресько
В.М. Соколов