07 вересня 2021 року
м. Київ
справа № 160/17222/20
адміністративне провадження № К/9901/30778/21
Верховний Суд у складі судді-доповідача Касаційного адміністративного суду Мартинюк Н.М., перевіривши касаційну скаргу Ліквідаційної комісії Головного управління МВС України в Дніпропетровській області на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10 березня 2021 року і постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 27 липня 2021 року у справі №160/17222/20 за позовом ОСОБА_1 до Ліквідаційної комісії Головного управління МВС України в Дніпропетровській області, третя особа - Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування наказу, зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Ліквідаційної комісії Головного управління МВС України в Дніпропетровській області, третя особа - Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, в якому просив:
- визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Дніпропетровській області в особі ліквідаційної комісії від 23 листопада 2020 року №7 о/с «По особовому складу» в частині зміни наказу Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Дніпропетровській області № 6 о/с від 2 листопада 2020 року про звільнення полковника міліції ОСОБА_1 заступника начальника Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Дніпропетровській області - начальника міліції громадської безпеки, з органів внутрішніх справ у запас Збройних сил України (з поставленням на військовий облік), з 2 листопада 2020 року за тим же пунктом, з того ж числа, однак з вислугою 20 років 1 місяць 12 днів;
- зобов'язати Ліквідаційну комісію Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Дніпропетровській області визнати чинним наказ Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Дніпропетровській області № 6 о/с по особовому складу від 2 листопада 2020 року про звільнення полковника міліції ОСОБА_1 М-059436 заступника начальника Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Дніпропетровській області - начальника міліції громадської безпеки, в запас Збройних сил з поставленням на військовій облік за підпунктом «г» пункту 64 через скорочення штатів з 2 листопада 2020 року. Вислуга років на день звільнення складає: 26 років 1 місяць 10 днів. Вислуга років для призначення пенсії: в календарному обчисленні - 26 років 1 місяць 10 днів, в пільговому обчисленні - 26 років 8 місяців 8 днів;
- зобов'язати Ліквідаційну комісію Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Дніпропетровській області надіслати цей наказ та матеріали для обчислення і виплати пенсії ОСОБА_1 в Головне управління Пенсійного фонду в Дніпропетровській області.
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10 березня 2021 року, яке залишено без змін постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 27 липня 2021 року, позов задоволено частково:
- визнано протиправним та скасовано наказ Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Дніпропетровській області в особі ліквідаційної комісії №7 о/с «По особовому складу» від 23 листопада 2020 року в частині зміни наказу Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Дніпропетровській області №6 о/с від 2 листопада 2020 року про звільнення полковника міліції ОСОБА_1 , заступника начальника Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Дніпропетровській області - начальника міліції громадської безпеки, з органів внутрішніх справ у запас Збройних сил України (з поставленням на військовий облік), з 2 листопада 2020 року за тим же пунктом, з того ж числа, однак з вислугою 20 років 1 місяць 12 днів;
- зобов'язано Ліквідаційну комісію Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Дніпропетровській області надіслати наказ Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Дніпропетровській області №6 о/с від 2 листопада 2020 року та матеріали для обчислення і виплати пенсії ОСОБА_1 в Головне управління Пенсійного фонду в Дніпропетровській області.
У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Не погоджуючись із цими судовими рішеннями, Ліквідаційна комісія Головного управління МВС України в Дніпропетровській області звернулася із касаційною скаргою до Верховного Суду як суду касаційної інстанції в адміністративних справах відповідно до статті 327 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - "КАС України"), надіславши її 16 серпня 2021 року засобами поштового зв'язку.
У своїй касаційній скарзі скаржник просить рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10 березня 2021 року і постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 27 липня 2021 року у справі №160/17222/20 скасувати та ухвалити нове судове рішення про відмову у задоволенні позову.
Відповідно до частини першої статті 334 КАС України за відсутності підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відкриття касаційного провадження у справі.
Дослідивши зміст касаційної скарги, Суд вважає за потрібне повернути її скаржнику з наступних підстав.
Пунктом 8 частини другої статті 129 Конституції України серед основних засад судочинства закріплює забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Наведеним конституційним положенням кореспондує стаття 14 Закону України "Про судоустрій і статус суддів".
Отже, оскарження рішень судів у касаційному порядку можливе лише у випадках, якщо таке встановлено законом.
З 8 лютого 2020 року набрав чинності Закон України від 15 січня 2020 року №460-IХ "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ", яким унесено зміни до розділу 3 Глави 2 "Касаційне провадження", зокрема, щодо визначення підстав касаційного оскарження судових рішень та порядку їхнього розгляду.
Так, згідно з частиною першою статті 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.
Аналіз наведеного законодавства дозволяє дійти висновку про те, що особи, які беруть участь у справі, у разі, якщо не погоджуються із ухваленими судовими рішеннями після їх перегляду в апеляційному порядку, можуть скористатися правом їх оскарження у касаційному порядку лише у визначених законом випадках.
Відповідно до пункту 4 частини другої статті 330 КАС України у касаційній скарзі зазначаються підстава (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 цього Кодексу підстави (підстав).
У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини четвертої статті 328 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні.
У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 2 частини четвертої статті 328 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду.
У разі подання касаційної скарги на судове рішення, зазначене у частинах другій і третій статті 328 цього Кодексу, в касаційній скарзі зазначається обґрунтування того, в чому полягає неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення (рішень).
Системний аналіз наведених положень КАС України дає підстави для висновку, що при касаційному оскарженні судових рішень, зазначених у частині першій статті 328 КАС України, у касаційній скарзі обґрунтування неправильного застосування судом (судами) норм матеріального права чи порушення норм процесуального права має обов'язково наводитись у взаємозв'язку із посиланням на відповідний пункт частини четвертої статті 328 КАС України як на підставу для касаційного оскарження судового рішення.
Перевіркою змісту касаційної скарги встановлено, що скаржник, на виконання вимог статті 330 КАС України, як на підставу звернення до Суду покликається на пункт 3 частини четвертої статті 328 КАС України та вказує на відсутність висновку Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах. Проте, які саме норми права потребують такого висновку скаржник не зазначив, що в свою чергу, не є належним обґрунтуванням підстав звернення до суду касаційної інстанції, у розумінні пункту 3 частини четвертої статті 328 КАС України.
Так, пунктом 3 частини четвертої статті 328 КАС України встановлено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у випадках, зокрема, якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах.
Слід зазначити, що у разі подання касаційної скарги на підставі пункту 3 частини четвертої статті 328 КАС України скаржник повинен чітко вказати, яку саме норму права судами першої та (або) апеляційної інстанцій було застосовано неправильно, а також обґрунтувати у чому полягає помилка судів при застосуванні відповідної норми права та як, на думку скаржника, відповідна норма повинна застосовуватися.
Відтак, скаржник формально підійшов до питання належного оформлення касаційної скарги, зокрема, в частині зазначення підстав касаційного оскарження судових рішень суду першої та апеляційної інстанцій з урахуванням вимог частини четвертої статті 328 КАС України. Аргументи касаційної скарги зводяться до викладення обставин справи, цитування нормативно правових актів, зазначення, що судами попередніх інстанцій судові рішення ухвалені із неправильним застосуванням норм матеріального права, що не є належним правовим обґрунтуванням підстав касаційного оскарження судових рішень, передбачених частиною четвертою статті 328 КАС України.
Враховуючи межі перегляду судом касаційної інстанції, визначені статтею 341 КАС України, суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
З урахуванням змін до КАС України, які набрали чинності 8 лютого 2020 року, суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, а тому відсутність у касаційній скарзі визначених законом підстав касаційного оскарження унеможливлює її прийняття та відкриття касаційного провадження.
Відповідно до приписів статті 44 КАС України учасники справи, маючи намір добросовісної реалізації належного їм права на касаційне оскарження судового рішення, повинні забезпечити неухильне виконання вимог процесуального закону, зокрема, стосовно строку подання касаційної скарги, її форми та змісту.
Згідно з пунктом 4 частини п'ятої статті 332 КАС України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається суддею-доповідачем також, якщо у касаційній скарзі не викладені передбачені цим Кодексом підстави для оскарження судового рішення в касаційному порядку.
Отже, касаційну скаргу Ліквідаційної комісії Головного управління МВС України в Дніпропетровській області належить повернути як таку, що не містить підстав, визначених частиною четвертою статті 328 КАС України, для касаційного оскарження рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10 березня 2021 року і постанови Третього апеляційного адміністративного суду від 27 липня 2021 року у справі №160/17222/20.
На підставі наведеного та керуючись положеннями статей 328, 330, 332, 359 КАС України, Верховний Суд,
Касаційну скаргу Ліквідаційної комісії Головного управління МВС України в Дніпропетровській області на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10 березня 2021 року і постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 27 липня 2021 року у справі №160/17222/20 за позовом ОСОБА_1 до Ліквідаційної комісії Головного управління МВС України в Дніпропетровській області, третя особа - Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування наказу, зобов'язання вчинити дії повернути особі, яка її подала.
Копію цієї ухвали надіслати учасникам справи у порядку, визначеному статтею 251 КАС України.
Роз'яснити скаржнику, що повернення касаційної скарги не позбавляє його права повторного звернення до Верховного Суду.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання і не може бути оскаржена.
………………………….
Н.М. Мартинюк,
Суддя Верховного Суду