06 вересня 2021 року
м. Київ
справа № 520/5612/19
адміністративне провадження № К/9901/30797/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Шарапи В.М., суддів Кравчука В.М., Єзерова А.А., розглянувши касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 28.04.2021 та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 08.07.2021 (про вирішення заяви про встановлення або заміну способу або порядку виконання судового рішення), ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 28.04.2021 та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 08.07.2021 (про вирішення заяви про заміну сторони виконавчого провадження у справі правонаступником) у справі №520/5612/19 за позовом ОСОБА_2 до Ізюмського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,
У касаційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 28.04.2021, залишену без змін постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 08.07.2021, якою у задоволенні заяви ОСОБА_1 про встановлення або заміну способу або порядку виконання судового рішення по адміністративній справі №520/5612/19 відмовлено. Також просила скасувати ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 28.04.2021, залишену без змін постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 08.07.2021, якою відмовлено у задоволенні заяви ОСОБА_1 про заміну сторони виконавчого провадження у справі правонаступником по справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Ізюмського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії.
Згідно з частиною другою статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) у касаційному порядку можуть бути оскаржені ухвали суду першої інстанції про забезпечення позову, заміну заходу забезпечення позову, ухвали, зазначені у пунктах 3, 4, 12, 13, 17, 20 частини першої статті 294 цього Кодексу, після їх перегляду в апеляційному порядку.
З матеріалів касаційної скарги вбачається, що ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 28.04.2021 переглянуто в апеляційному порядку. Проте, ухвала суду першої інстанції про відмову у задоволенні заяви про встановлення або заміну способу або порядку виконання судового рішення після її перегляду в апеляційному порядку не входить до вичерпного переліку ухвал, встановлених частиною другою статті 328 КАС України, які можуть бути оскаржені в касаційному порядку.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
Таким чином, у відкритті касаційного провадження в частині оскарження ухвали Харківського окружного адміністративного суду від 28.04.2021 та постанови Другого апеляційного адміністративного суду від 08.07.2021 (про вирішення заяви про встановлення або заміну способу або порядку виконання судового рішення) слід відмовити.
Щодо касаційного оскарження ОСОБА_1 ухвали Харківського окружного адміністративного суду від 28.04.2021 та постанови Другого апеляційного адміністративного суду від 08.07.2021 (про вирішення заяви про заміну сторони виконавчого провадження у справі правонаступником) суд зазначає наступне.
Відповідно до пункту 5 частини першої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо суд у порядку, передбаченому частинами другою, третьою цієї статті, дійшов висновку, що касаційна скарга є необґрунтованою.
За змістом частини другої статті 333 КАС України у разі оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.
У касаційній скарзі ОСОБА_1 зазначає, що нею наводились доводи та обґрунтування вимог щодо наявності підстав для заміни сторони правонаступником померлої особи. Вказала, що Листом-повідомленням від 12.07.2021 №882/02-14 Ізюмської державної нотаріальної контори Харківської області Східного Міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) Міністерства юстиції України підтверджено про заведення спадкової справи після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 за №44/2021 та спадкоємцем спадкового майна є його дружина ОСОБА_1 .
З оскаржуваної ухвали Харківського окружного адміністративного суду від 28.04.2021, залишеної без змін постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 08.07.2021, вбачається, що підставою для відмови у заміні сторони виконавчого провадження у справі правонаступником слугувала відсутність доказів набуття права на спадщину, зокрема, не надано Свідоцтва про право на спадщину за законом щодо суми пенсії, що належала ОСОБА_2 .
За змістом статті 379 КАС України у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження за поданням державного виконавця або за заявою заінтересованої особи суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, замінює сторону виконавчого провадження її правонаступником.
Положення цієї статті застосовуються також у випадку необхідності заміни боржника або стягувача у виконавчому листі до відкриття виконавчого провадження.
Згідно зі статтею 1216 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).
Відповідно до статті 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Статтею 1227 ЦК України передбачено, що суми заробітної плати, пенсії, стипендії, аліментів, допомоги у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю, відшкодувань у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, інших соціальних виплат, які належали спадкодавцеві, але не були ним одержані за життя, передаються членам його сім'ї, а у разі їх відсутності входять до складу спадщини.
Відповідно до частини 3 статті 52 закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 № 1058-ІV сума пенсії, що належала пенсіонерові і залишилася недоотриманою у зв'язку з його смертю, входить до складу спадщини.
Згідно зі статтею 1271 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.
Частинами першою та другою статті 1296 ЦК України встановлено, що спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину. Свідоцтво про право на спадщину видається спадкоємцям після закінчення шести місяців з часу відкриття спадщини.
Вказаній нормі кореспондує також частина перша статті 1298 ЦК України, за якою свідоцтво про право на спадщину видається спадкоємцям після закінчення шести місяців з часу відкриття спадщини.
Аналізу наведених норм дає підстави для висновку, що для можливості реалізації спадкоємцем права на отримання прав та обов'язків, що належали спадкодавцеві за життя та не припинилися внаслідок його смерті, зокрема, права на нараховані, але не виплачені йому суми пенсії, спадкодавцю необхідно набути право на спадщину.
За такого правового регулювання та встановлених обставин справи, суди попередніх інстанцій дійшли обґрунтованого висновку, з яким погоджується і суд касаційної інстанції, про відсутність підстав заміни сторони виконавчого провадження її правонаступником за відсутності належних доказів набуття скаржником права на спадщину.
При цьому, суд не бере до уваги посилання на наявність Листа-повідомлення від 12.07.2021 №882/02-14 Ізюмської державної нотаріальної контори Харківської області Східного Міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) Міністерства юстиції України, оскільки на момент звернення до суду першої інстанції такий лист-повідомлення як доказ не подавався. Також такий лист-повідомлення не є підставою набуття скаржником права на спадщину, оскільки таким документом є свідоцтво про право на спадщину.
За таких обставин, доводи скаржника є необґрунтованими.
Зі змісту касаційної скарги та оскаржуваного судового рішення вбачається, що касаційна скарга є необґрунтованою, правильне застосовування 379 КАС України є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення, а тому у відкритті касаційного провадження за даною касаційною скаргою слід відмовити.
Керуючись статтями 248, 328, 333 КАС України, суд,-
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 28.04.2021 та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 08.07.2021 (про вирішення заяви про встановлення або заміну способу або порядку виконання судового рішення), ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 28.04.2021 та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 08.07.2021 (про вирішення заяви про заміну сторони виконавчого провадження у справі правонаступником) у справі №520/5612/19 за позовом ОСОБА_2 до Ізюмського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії.
Копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами надіслати скаржнику.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач В.М. Шарапа
Судді В.М. Кравчук
А.А. Єзеров