31 серпня 2021 рокуЛьвівСправа № 260/1721/21 пров. № А/857/10914/21
Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Пліша М.А.,
суддів Гінди О.М., Ніколіна В.В.,
за участю секретаря судового засідання Юник А.А.,
розглянувши в порядку письмово провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Закарпатського окружного адміністративного суду від 14 травня 2021 року про відмову у відкритті провадження (головуючий суддя Маєцька Н.Д., м. Ужгород) у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області про визнання дій протиправними і зобов'язання вчинити певні дії,-
ОСОБА_1 звернувся в суд першої інстанції з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області в якому просив визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області щодо зменшення основного розміру призначеної пенсії з 90 відсотків до 70 відсотків відповідних сум грошового забезпечення для обчислення пенсії з урахуванням надбавок, які були нараховані при призначенні пенсії у 1996 році, починаючи з 01.04.2019; зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області здійснити перерахунок та виплату пенсії за вислугу років з 01.04.2019 без обмеження її максимальним розміром, у розмірі 90 відсотків грошового (основних та додаткових видів) забезпечення, відповідно до статті 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служб, та деяких інших осіб», з урахуванням рішення Закарпатського окружного адміністративного суду у справі № 260/1504/19 від 21.11.2019 та рішення Закарпатського окружного адміністративного суду у справі № 260/3224/20 від 31.12.2020, а саме : у розмірі 90 % від суми 20 618,70 грн., зазначеної в довідці УСБУ в Закарпатській області № 146 від 23.07.2020, з урахуванням раніше виплачених сум.
Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 14 травня 2021 року відмовлено у відкритті провадження у справі, з підстав п. 2 ч. 1 статті 170 КАС України.
Не погодившись з таким рішенням суду першої інстанції ОСОБА_1 оскаржив його в апеляційному порядку, вважає, що така прийнята з порушенням норм процесуального права, тому просить скасувати ухвалу Закарпатського окружного адміністративного суду від 14 травня 2021 року, а справу направити до цього ж суду для продовження її розгляду.
В апеляційній скарзі зазначає, що постановляючи оскаржувану ухвалу, суд першої інстанції виходив з того, що оскільки в даній справі новий спір не виник, а має місце спір між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав, але на стадії виконання судового рішення, а тому позивач повинен звернутись до суду в рамках адміністративної справи № 260/3224/20 із заявою в порядку статті 383 КАС України. Враховуючи викладене та оскільки позовні вимоги про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, які прийняті (вчинені або не вчинені) на виконання судового рішення, в окремому судовому провадженні не розглядаються, суд дійшов висновку про наявність підстав для відмови у відкритті провадження у справі на підставі п. 4 ч. 1 статті 170 КАС України.
У позові він зазначив, що відповідач здійснюючи у березні 2021 року перерахунок пенсії неправомірно зменшив розмір відповідних сум грошового забезпечення, а саме з 90% до 70 %. Саме ці дії відповідача він оскаржує в даному позові.
Частиною першою статті 383 КАС України передбачено, що особа - позивач, на користь якої ухвалено рішення суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду.
Отже, КАС України передбачено декілька видів судового контролю за виконанням судових рішень в адміністративних справах, зокрема, зобов'язання суб'єкта владних повноважень подати звіт про виконання судового рішення та, за наслідками розгляду даного звіту, як один з можливих варіантів - накладення штрафу (стаття 382 КАС України), визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень-відповідачем на виконання рішення суду (стаття 383 КАС України).
Вказані вище положення Кодексу мають на меті забезпечення належного виконання судового рішення. Підставами їх застосування є саме невиконання судового рішення, ухваленого на користь особи-позивача та обставини, що свідчать про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, пов'язаних з невиконанням судового рішення в цій справі.
Наявність у КАС України спеціальних норм, спрямованих на забезпечення належного виконання судового рішення, виключає можливість застосування загального судового порядку захисту прав та інтересів стягувана шляхом подання позову.
Правовий інститут контролю за виконанням рішення суду, механізм якого унормований, у тому числі, і приписами ст.383 КАС України, підлягає застосуванню виключно у разі наявності протиправних рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень щодо виконання рішення суду, що порушує права та законні інтереси позивача.
Однак, необхідно врахувати, що в даному позові ним оскаржуються неправомірні дії відповідача, що мали місце в березні поточного року. Отже, наведене свідчить, що він звернувся до суду з новим позовом, який не містить тотожних вимог, що аналогічні вимогами у справі № 260/3224/20 (в якому ставилось питання про зобов'язання відповідача здійснити перерахунок пенсії на підставі оновленої довідки про розмір грошового забезпечення).
За правилами п. 2 ч. 1 ст. 170 КАС України, суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі, якщо у спорі між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав є такі, що набрали законної сили, рішення або постанова суду, ухвала про закриття провадження в адміністративній справі.
Умовами застосування цієї підстави для відмови у відкритті провадження є: тотожність спору (підстави, предмет позову та сторони співпадають) та остаточне вирішення тотожного спору рішенням або постановою суду, ухвалою про закриття провадження в адміністративній справі, яке набрало законної сили.
Відповідно до наведеної норми тотожними визнаються позови, у яких збігаються сторони, предмет і підстава, тобто коли позови повністю збігаються за складом учасників адміністративного процесу, вимогами та обставинами, що обґрунтовують звернення до суду.
Нетотожність хоча б одного із цих чинників не перешкоджає повторному зверненню до суду заінтересованих осіб за вирішенням спору.
У постанові Верховного Суду від 09.10.2018 в справі № 809/487/18, зазначено, що підстави адміністративного позову - це фактичні та юридичні обставини публічно-правового спору, які обґрунтовують можливість подання такого позову, це факти, які відповідно до норм матеріального права вказують на наявність (відсутність) між позивачем та відповідачем спірних правовідносин.
Касаційний суд зазначив, що для встановлення тотожності підстав позову визначальне значення має коло обставин та фактів, якими позивач обґрунтовує свої позовні вимоги.
З огляду на викладене, вважає, що ухвалу суду першої інстанції про відмову у відкритті провадження у справі слід скасувати, оскільки така прийнята з порушенням норм процесуального права, а справу направити до цього ж суду для продовження її розгляду.
Згідно ч. 4 ст. 229 КАС України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Відповідно до вимог ч. 1 та ч. 2 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
Заслухавши суддю доповідача, вивчивши матеріали справи, та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних міркувань.
Вирішуючи питання про відмову у відкритті провадження у справі суд першої інстанції виходив з того, що рішенням Закарпатського окружного адміністративного суду від 21 листопада 2019 року в адміністративній справі № 260/1504/19 задоволено позовні вимоги ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області, а саме: 1) Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області щодо зменшення основного розміру призначеної пенсії з 90% до 70% сум грошового забезпечення, починаючи з 1 січня 2018 року; 2) Зобов'язано відповідача здійснити перерахунок та виплату призначеної пенсії в основному розмірі 90% сум грошового забезпечення, починаючи з 1 січня 2018 року, з урахуванням проведених виплат. Вказане рішення набуло законної сили 25 грудня 2019 року.
Крім того судом встановлено, що рішенням Закарпатського окружного адміністративного суду від 31 грудня 2020 року в адміністративній справі № 260/3224/20 задоволено частково позовні вимоги ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області, а саме: 1) Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області щодо не проведення перерахунку пенсії ОСОБА_1 з 01 квітня 2019 року з врахуванням всіх додаткових видів грошового забезпечення, на підставі довідки Управління Служби безпеки України в Закарпатській області №146 від 23.07.2020; 2) Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області здійснити з 01 квітня 2019 року перерахунок та виплату з урахуванням проведених виплат пенсії ОСОБА_1 на підставі довідки Управління Служби безпеки України в Закарпатській області №146 від 23.07.2020.
Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 16 березня 2021 року залишено без змін рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 31 грудня 2020 року.
Враховуючи вищенаведене, суд першої інстанції вважав, що позивач звернувся до суду з приводу неналежного виконання судового рішення в адміністративній справі № 260/3224/20 на виконання якого боржник провів перерахунок пенсії.
З огляду на це, суд першої інстанції дійшов висновку, що з метою належного захисту прав щодо виконання судових рішень законодавцем нормативно врегулювано питання судового контролю за виконанням рішень в адміністративних справах, зокрема, одним із способів судового контролю є порядок визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання рішення суду.
Враховуючи вищенаведене та проаналізувавши предмет позову у даній справі, суд першої інстанції вважав, що він фактично спрямований на виконання іншого судового рішення. Таким чином, оскільки у даній справі новий спір не виник, а має місце спір між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав, але на стадії виконання судового рішення, тому позивач повинен звернутись до суду в рамках адміністративної справи у справі № 260/3224/20 із заявою в порядку статті 383 КАС України.
Відтак, з урахуванням положень п. 2 ч. 1 ст. 170 КАС України суд відмовив у відкритті провадження в адміністративній справі.
Проте, суд апеляційної інстанції з такими доводами суду першої інстанції не погоджується з наступних міркувань.
Як вбачається із змісту позовних вимог позивач просить визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області щодо зменшення основного розміру призначеної пенсії з 90 відсотків до 70 відсотків відповідних сум грошового забезпечення для обчислення пенсії з урахуванням надбавок, які були нараховані йому при призначенні пенсії у 1996 році, починаючи з 01.04.2019 року та зобов'язати відповідача здійснити перерахунок та виплату пенсії за вислугу років з 01.04.2019 у розмірі 90 % грошового забезпечення, з урахуванням рішення Закарпатського окружного адміністративного суду у справі № 260/1504/19 від 21.11.2019 та рішення Закарпатського окружного адміністративного суду у справі № 260/3224/20 від 31.12.2020.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що відповідач здійснюючи у березні 2021 року перерахунок пенсії позивача на виконання рішення по справі № 260/3224/21 неправомірно зменшив розмір відповідних сум грошового забезпечення, а саме з 90 % до 70 %.
Рішенням Закарпатського окружного адміністративного суду від 31 грудня 2020 року залишеним без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 16 березня 2021 року в адміністративній справі № 260/3224/20 задоволено частково позовні вимоги ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області, а саме: 1) Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області щодо не проведення перерахунку пенсії ОСОБА_1 з 01 квітня 2019 року з врахуванням всіх додаткових видів грошового забезпечення, на підставі довідки Управління Служби безпеки України в Закарпатській області №146 від 23.07.2020 року; 2) Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області здійснити з 01 квітня 2019 року перерахунок та виплату з урахуванням проведених виплат пенсії ОСОБА_1 на підставі довідки Управління Служби безпеки України в Закарпатській області №146 від 23.07.2020.
У зазначеному рішенні суд не вирішував питання відсотків, а тільки зобов'язав здійснити перерахунок на підставі довідки Управління Служби безпеки України в Закарпатській області №146 від 23.07.2020.
У позовній заяві позивач зазначає, що відповідач здійснюючи у березні 2021 року перерахунок пенсії позивача на виконання рішення по справі № 260/3224/21 неправомірно зменшив розмір відповідних сум грошового забезпечення, а саме з 90 % до 70 %.
А отже, в даному позові позивачем оскаржуються неправомірні дії відповідача, що мали місце в березні поточного року.
Наведене свідчить, що ОСОБА_1 звернувся до суду з новим позовом, який не містить тотожних вимог, що аналогічні вимогами у справі № 260/3224/20 (в якому ставилось питання про зобов'язання відповідача здійснити перерахунок пенсії на підставі оновленої довідки про розмір грошового забезпечення).
Правовий же інститут контролю за виконанням рішення суду, механізм якого унормований, у тому числі, і приписами ст.383 КАС України, підлягає застосуванню виключно у разі наявності протиправних рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень щодо виконання рішення суду, що порушує права та законні інтереси позивача.
З огляду на викладене суд апеляційної інстанції вважає, що у суду першої інстанції не було підстав вважати, що позивач повинен звертатись до суду в порядку ч.1 ст.383 КАС України із заявою про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду та застосовувати положення п. 2 ч. 1 ст. 170 КАС України і відмовляти у відкритті провадження в адміністративній справі.
Враховуючи зазначене, суд апеляційної інстанції вважає, що ухвалу суду першої інстанції слід скасувати, бо така прийнята з порушенням норм процесуального права, а справу направити на продовження розгляду до суду першої інстанції.
Керуючись ст. 243, ст. 308, ст. 311, ст. 320, ст. 321, ст. 322, ст. 325, ст. 329 КАС України, суд, -
апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити, ухвалу Закарпатського окружного адміністративного суду від 14 травня 2021 року про відмову у відкритті провадження по справі № 260/1721/21 скасувати, справу направити на продовження розгляду до суду першої інстанції.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Головуючий суддя М.А. Пліш
Судді О.М. Гінди
В.В. Ніколін
повний текст складено 08.09.2021