Справа № 240/514/21
Головуючий суддя 1-ої інстанції - Чернова Г.В.
Суддя-доповідач - Шидловський В.Б.
08 вересня 2021 року
м. Вінниця
Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Шидловського В.Б.
суддів: Боровицького О. А. Матохнюка Д.Б. ,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Міністерства внутрішніх справ України на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 11 травня 2021 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Міністерства внутрішніх справ України про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити дії,
До суду звернувся ОСОБА_1 , із позовною заявою в якій просив:
- визнати протиправною бездіяльність Міністерства внутрішніх справ України щодо не прийняття рішення про призначення та виплату йому одноразової грошової допомоги у відповідності до Порядку та Умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.10.2015 № 850 у зв'язку із встановленням йому 2-ї групи інвалідності з урахуванням раніше виплаченої суми;
- зобов'язати Міністерство внутрішніх справ України, призначити та виплатити одноразову грошову допомогу у зв'язку із встановленням йому 2-ї групи інвалідності, у відповідності до Порядку та Умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.10.2015 № 850 з урахуванням раніше виплаченої суми.
Рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 11 травня 2021 року позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідн. номер НОМЕР_1 ) до Міністерства внутрішніх справ України (вул.Академіка Богомольця, 10, Мсп601, Центральна Частина Києва, Київ, 01601, код ЄДРПОУ 00032684) про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити дії, - задоволено частково.
Визнано протиправною бездіяльність Міністерства внутрішніх справ України щодо неприйняття, у встановлений законодавством строк та у порядку, рішення за результатами розгляду заяви ОСОБА_1 щодо виплати одноразової грошової допомоги у зв'язку із встановленням другої групи інвалідності.
Зобов'язано Міністерство внутрішніх справ України повторно розглянути висновок Управління Міністерства внутрішніх справ України у Житомирській області про призначення одноразової грошової допомоги ОСОБА_1 та додані до нього документи і за наслідками повторного розгляду прийняти одне з рішень, передбачених п.9 Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.10.2015 №850 (про призначення або про відмову в призначенні грошової допомоги).
У задоволенні решти позовних вимог, - відмовлено.
Не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, у якій просив скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове, яким у задоволенні позовних вимог відмовити.
Апеляційний розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження, у відповідності до вимог п.3 ч.1 ст.311 КАС України.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступних висновків.
Судом першої інстанції встановлено та підтверджено під час апеляційного розгляду справи, що позивач проходив службу в органах внутрішніх справ та відповідно до наказу управління Міністерства внутрішніх справ України в Житомирській області від 27.04.2012 №89о/с був звільнений з органів внутрішніх справ.
Відповідно до свідоцтва про хворобу №173/14 від 20 червня 2012 року, виданого військово-лікарською комісією управління Міністерства внутрішніх справ України в Житомирській області за розпорядженням УКЗ управління Міністерства внутрішніх справ України в Житомирській області здійснено медичний огляд ОСОБА_1 та зазначено, що частина захворювань, так, пов'язані з проходженням служби в органах внутрішніх справ.
Згідно із довідкою до акта огляду медико-соціальною експертною комісією серії 12ААБ №549854 від 12.02.2020 позивачу при первинному огляді встановлена ІІ група інвалідності з 17.01.2020, яка настала внаслідок захворювання, пов'язаного з проходженням служби в органах внутрішніх справ.
Позивач звернувся до ліквідаційної комісії управління Міністерства внутрішніх справ України в Житомирській області із заявою про виплату одноразової грошової допомоги у зв'язку із встановленням ІІ групи інвалідності, внаслідок захворювання, пов'язаного з проходженням служби в органах внутрішніх справ.
Листом від 07.07.2020 №599/лх/29 управління Міністерства внутрішніх справ України в Житомирській області повідомило позивача, що Департаментом фінансово-облікової політики Міністерства внутрішніх справ України розглянуто матеріали щодо призначення у одноразової грошової допомоги відповідно до Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.10.2015 №850 (далі - Порядок №850).
Зазначено, що під час опрацювання матеріалів щодо призначення одноразової грошової допомоги Департаментом охорони здоров'я та реабілітації Міністерства внутрішніх справ України вказано на те, що в наданих документах, які стосуються медичних питань, діагнози, зазначені у виписці з акту огляду МСЕК, не співпадають з діагнозами, зазначеними у свідоцтві про хворобу, що викликає сумнів щодо зв'язку захворювання з проходженням служби в органах внутрішніх справ.
Також зазначено, що захворювання, які виникли після звільнення зі служби, не можуть бути пов'язані з проходженням служби в органах внутрішніх справ.
Вказане унеможливлює прийняти рішення за надісланими матеріалами згідно з Порядком, тому матеріали щодо призначення одноразової грошової допомоги повертаються на доопрацювання.
Позивач вважаючи, що має право на отримання та виплату одноразової грошової допомоги, звернувся до суду з даним позовом.
Ухвалюючи оскаржуване рішення, суд першої інстанції виходив з того, що заява про виплату позивачу одноразової грошової допомоги Міністерством внутрішніх справ України не розглянута та відповідного рішення не прийнято, суд вважає, що Міністерством внутрішніх справ України допущено протиправну бездіяльність щодо неприйняття у встановлений законодавством строк та порядку рішення за результатами розгляду заяви ОСОБА_1 .
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції по суті спору, виходячи з наступного.
Статтею 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України визначено Законом України "Про Національну поліцію" № 580-VIII від 02.07.2015р., який набрав чинності 07.11.2015р., відповідно до п.15 Прикінцевих та перехідних положень якого право на отримання одноразової грошової допомоги, інших виплат, передбачених Законом України "Про міліцію" зберігається і здійснюється в порядку, що діяв до набрання чинності Законом України "Про Національну поліцію".
Відповідно до ч.6 ст.23 Закону України "Про міліцію" у разі поранення (контузії, травми або каліцтва), заподіяного працівнику міліції під час виконання ним службових обов'язків, яке призвело до встановлення йому інвалідності, а також інвалідності, що настала в період проходження служби в органах внутрішніх справ або не пізніше ніж через три місяці після звільнення зі служби чи після закінчення цього строку, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження служби в органах внутрішніх справ, залежно від ступеня втрати працездатності, йому виплачується одноразова грошова допомога у розмірі 150-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, у разі встановлення інвалідності III групи в порядку та умовах, визначених Кабінетом Міністрів України.
На виконання вимог ч.6 ст.23 Закону України "Про міліцію" постановою КМ України №850 від 21.10.2015 р. затверджено Порядок та умови призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції, який визначає механізм призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції.
Відповідно до пп.2 п.2 цього Порядку днем виникнення права на отримання грошової допомоги у разі встановлення працівнику міліції інвалідності або ступеня втрати працездатності без установлення інвалідності є дата встановлення втрати працездатності, що зазначена в довідці медико-соціальної експертної комісії.
Згідно із пп.2 п.3 вказаного Порядку грошова допомога призначається і виплачується у разі установлення працівникові міліції інвалідності, що настала внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), отриманого під час виконання ним службових обов'язків, а також інвалідності, що настала в період проходження служби в органах внутрішніх справ або не пізніше ніж через три місяці після звільнення із служби чи після закінчення цього строку, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження служби в органах внутрішніх справ, у розмірі 150-кратного прожиткового мінімуму, установленого законом для працездатних осіб на дату встановлення інвалідності, у разі встановлення інвалідності IІI групи.
Приписами п.7 зазначеного Порядку передбачено, що працівник міліції, якому призначається грошова допомога у разі встановлення інвалідності чи часткової втрати працездатності без установлення інвалідності, подає за місцем служби такі документи: заяву (рапорт) про виплату грошової допомоги у зв'язку з установленням інвалідності або ступеня втрати працездатності без установлення інвалідності за формою згідно з додатком до цих Порядку та умов; довідку медико-соціальної експертної комісії про результати визначення у застрахованої особи ступеня втрати професійної працездатності (у відсотках). До заяви додаються копії: довідки до акта огляду медико-соціальною експертною комісією; постанови відповідної військово-лікарської комісії щодо встановлення причинного зв'язку поранення (контузії, травми або каліцтва), захворювання; акта розслідування нещасного випадку та акта, що свідчить про причини та обставини поранення (контузії, травми або каліцтва) працівника міліції, зокрема про те, що воно не пов'язане з учиненням ним кримінального чи адміністративного правопорушення або не є наслідком учинення ним дій у стані алкогольного, наркотичного, токсичного сп'яніння, або навмисного спричинення собі тілесного ушкодження, за формою, що затверджується МВС; сторінок паспорта з даними про прізвище, ім'я та по батькові і місце реєстрації; документа, що підтверджує реєстрацію у Державному реєстрі фізичних осіб платників податків (сторінки паспорта громадянина України для особи, яка через свої релігійні переконання відмовляється від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомила про це відповідному контролюючому органу і має відповідну відмітку у паспорті громадянина України).
Пункти 8, 9 згаданого Порядку передбачають, що керівник органу внутрішніх справ, у якому проходив (проходить) службу працівник міліції, подає МВС в 15-денний строк з дня реєстрації документи, зазначені в пунктах 6 або 7 цих Порядку та умов, висновок щодо виплати грошової допомоги, а також у разі загибелі (смерті) працівника міліції: витяг з наказу про виключення загиблого (померлого) працівника міліції із списків особового складу; витяг з особової справи про склад сім'ї загиблого (померлого) працівника міліції.
МВС в місячний строк після надходження зазначених у пункті 8 цих Порядку та умов документів приймає рішення про призначення або у випадках, передбачених пунктом 14 цих Порядку та умов, про відмову в призначенні грошової допомоги і надсилає його разом із зазначеними документами керівникові органу внутрішніх справ, у якому проходив (проходить) службу працівник міліції, для видання наказу про виплату такої допомоги, або у разі відмови - для письмового повідомлення осіб із зазначенням мотивів відмови.
Згідно із п.14 цього Порядку призначення та виплата грошової допомоги не здійснюється, якщо загибель (смерть), поранення (контузія, травма або каліцтво), інвалідність або часткова втрата працездатності без установлення інвалідності працівника міліції за висновком комісії з розслідування нещасного випадку є наслідком:
- учинення ним злочину, адміністративного правопорушення або дисциплінарного проступку;
- учинення ним дій у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп'яніння;
- навмисного спричинення собі тілесного ушкодження чи іншої шкоди своєму здоров'ю або самогубства (крім випадку доведення особи до самогубства, установленого судом);
- подання особою завідомо неправдивих відомостей для призначення і виплати грошової допомоги.
Із наведеного слідує, що розгляд заяви і доданих до неї документів, поданих працівником міліції для призначення і виплати одноразової грошової допомоги, повинен закінчуватись прийняттям відповідного рішення (про призначення або відмову у призначенні одноразової грошової допомоги), однак у даному випадку таке рішення відповідачем не приймалось, що свідчить про недотримання ним встановленого законодавством порядку вирішення цього питання.
Крім того, повернення документів як таких, що не відповідають вимогам законодавства, Порядком №850 не передбачено, а тому дії Міністерства внутрішніх справ України про повернення документів позивача без прийняття рішення про призначення чи відмову у призначенні одноразової грошової допомоги суперечать зазначеним вище нормам.
При цьому, не є рішенням в розумінні п.9 Порядку № 850 листи Департаменту фінансово-облікової політики МВС про повернення матеріалів на доопрацювання, оскільки не містить підстав та мотивів відмови у призначенні одноразової грошової допомоги.
Отже, формулювання причин відмови у листах не може розцінюватись як належний спосіб прийняття та обґрунтування рішень суб'єктом владних повноважень.
Таким чином, судом першої інстанції вірно вказано, що Міністерством внутрішніх справ України не прийнято рішення про виплату позивачу одноразової грошової допомоги або відмову у виплаті, відповідно до п. 9 Порядку № 850.
Крім того, спосіб, у який МВС України розглянуло заяву та документи про виплату позивачу одноразової грошової допомоги у зв'язку з встановленням ІІ групи інвалідності, Законом № 565-ХІІ та Порядком № 850 не передбачені.
Отже, Міністерство внутрішніх справ України, в порушення вимог п.9 Порядку №850, за результатами розгляду матеріалів про призначення позивачу одноразової грошової допомоги у зв'язку з встановленням позивачу інвалідності другої групи внаслідок захворювання, пов'язаного з проходженням служби в ОВС України, жодного рішення не прийняло, чим допустило протиправну бездіяльність.
Аналогічна правова позиція щодо застосування норм матеріального права у подібних правовідносинах вже була висловлена Верховним Судом у постанові від 30.01.2018 у справі №822/1579/17, від 23.06.2020 у справі №296/10884/16-а.
У постанові від 19.02.2019 в справі №802/498/18-а Верховний Суд також дійшов висновку про те, що повернення документів як таких, що не відповідають вимогам законодавства, Порядком та умовами призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції не передбачено, а тому повернення документів позивача без прийняття рішення про призначення чи відмову у призначенні одноразової грошової допомоги суперечить Порядку №850.
Крім того, Верховний Суд від 17.12.2018 у справі №509/4156/15-а, зазначив, що відсутність відповідного рішення в межах встановленого законом місячного строку свідчить про протиправну бездіяльність відповідного органу, тому на думку суду така відмова відповідача викладена у листі є протиправною, а не приймаючи рішення про призначення або про відмову в призначенні грошової допомоги відповідач фактично вчинив протиправну бездіяльність, яка полягає у неприйнятті мотивованого рішення.
Відповідно до ч.5 ст.242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
При цьому, обраний судом спосіб захисту порушеного права шляхом зобов'язання повторно розглянути висновок і прийняти передбачене законом рішення відповідає змісту спірних правовідносин і, враховуючи, що питання призначення і виплати спірної грошової допомоги по суті з прийняттям відповідного рішення Міністерством не вирішено, є ефективним та забезпечує належний судовий захист у тій мірі, яка є необхідною у даному конкретному випадку.
Враховуючи наведене, колегія суддів вважає вірним висновок суду першої інстанції про обґрунтованість підстав для часткового задоволення позову.
Крім того, рішення суду першої інстанції в частині відмови у задоволенні решта позовних вимог відповідачем не оскаржується в апеляційному порядку, а тому в цій частині рішення суду першої інстанції не є предметом апеляційної перевірки.
Апеляційний суд при прийнятті даного рішення також застосовує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану в п.58 рішення у справі «Серявін та інші проти України» (заява №4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча п.1ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свободзобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії», заява №303-A, п. 29).
Отже, доводи апеляційної скарги дають підстави для висновку про правильне застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, які призвели до правильного вирішення справи.
Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд
апеляційну скаргу Міністерства внутрішніх справ України залишити без задоволення, а рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 11 травня 2021 року - без змін.
Постанова суду набирає законної сили відповідно до ст. 325 КАС України та оскарженню не підлягає, крім випадків передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.
Головуючий Шидловський В.Б.
Судді Боровицький О. А. Матохнюк Д.Б.