про відмову в поновленні строку на апеляційне оскарження
та залишення апеляційної скарги без руху
Справа № 142/591/18
06 вересня 2021 року
м. Вінниця
Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Граб Л.С.
суддів: Іваненко Т.В. Сторчака В. Ю.
розглянувши у в порядку письмового провадження клопотання ОСОБА_1 про поновлення строку на апеляційне оскарження ухвали Немирівського районного суду Вінницької області від 26 вересня 2019 року по справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції у Вінницькій області про перегляд за виключними обставинами постанови суду у справі 2-а-2106/11,
Ухвалою Немирівського районного суду Вінницької області від 26 вересня 2019 року відмовлено у задоволенні заяви ОСОБА_1 про перегляд постанови Піщанського районного суду від 08 вересня 2011 року, за виключними обставинами.
Не погодившись із судовим рішенням, заявник оскаржив його в апеляційному порядку.
При цьому, в апеляційній скарзі ОСОБА_1 просив поновити строк на апеляційне оскарження ухвали від 26 вересня 2019 року.
Мотивами на які послався позивач як на підставу для поновлення строку на апеляційне оскарження зазначено те, що з метою належного обгрунтування даної апеляційної скарги, останньому необхідно було ознайомитися з матеріалами справи, яке він міг зробити лише 13.11.2019.
Ухвалою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 10 серпня 2021 року апеляційну скаргу залишено без руху, оскільки суд дійшов висновку, що обставини, на які послався скаржник є недостатніми для поновлення строку на апеляційне оскарження.
Так, у вищезазначеній ухвалі вказано, що копія ухвали від 26.09.2019 отримана 04.10.2019, однак скаржником не наведено обставин, які перешкоджали останньому звернутися до суду з метою з ознайомлення з матеріалами справи в період з 05.10.2019 по 12.11.2019.
На виконання ухвали від 10 серпня 2021 року ОСОБА_1 направив до суду заяву від 30 серпня 2021 року в якій зазначено, що апелянтом виявлено грубі порушення судом першої інстанції норм процесуального права, які є наслідком зловживання владою або службовим становищем та службової недбалості суддями Немирівського районного суду при розгляді даної справи, що в свою чергу містить в собі склад кримінальних правопорушень, передбачених ст.ст.364, 367 КК України. На переконання заявника, необхідність усунення судових помилок може і повинно бути підставою для поновлення процесуального строку.
Надаючи правову оцінку обставинам, зазначеним у заяві про поновлення строку, колегія суддів виходить із наступного.
Частиною 1 ст.5 КАС України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист.
Статтею 129 Конституції України визначено, що однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.
Рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом унормовано також пунктом другим частини третьої статті 2 КАС України до основних засад (принципів) адміністративного судочинства, зміст якого розкриває стаття 8 цього Кодексу.
Відповідно до ст.8 КАС України усі учасники судового процесу є рівними перед законом і судом.
Не може бути привілеїв чи обмежень прав учасників судового процесу за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, за мовними або іншими ознаками.
Приписи вищенаведених правових норм процесуального права знайшли своє відображення і у частині першій статті 44 КАС України, якою регламентовано, що учасники справи мають рівні процесуальні права та обов'язки.
Також статтею 44 КАС України передбачено обов'язок учасників справи добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки, зокрема виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки, а також виконувати інші процесуальні обов'язки, визначені законом або судом (пункти шостий, сьомий частини п'ятої цієї статті).
Наведеними положеннями КАС України чітко окреслено характер процесуальної поведінки, який зобов'язує учасника справи діяти сумлінно, тобто проявляти добросовісне ставлення до наявних у нього прав і здійснювати їх реалізацію таким чином, щоб забезпечити неухильне та своєчасне (без суттєвих затримок та зайвих зволікань) виконання своїх обов'язків, встановлених законом, упродовж визначених для цього строків.
Такими процесуальними обов'язками учасників справи визначено, окрім іншого, дотримання встановлено судом строку, встановленого для подання апеляційної скарги.
Отже, ОСОБА_1 який наділений однаковим обсягом процесуальних прав та обов'язків поряд з іншими учасниками справи, маючи намір добросовісної реалізації належного йому права на апеляційне оскарження судового рішення повинен був забезпечити неухильне і своєчасне виконання цих обов'язків та вимог закону.
Як вбачається з матеріалів справи, копія ухвали від 26.09.2019 отримана заявником 04.10.2019, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення (а.с.108). При цьому, мотивами на які посилається останній як на підставу для поновлення строку на апеляційне оскарження зазначено те, що з метою належного обгрунтування даної апеляційної скарги, йому необхідно було ознайомитися з матеріалами справи, яке він міг здійснити лише 13.11.2019.
В той же час, як вже зазначалось судом в ухвалі від 10.08.2021, скаржником не наведено обставин, які перешкоджали останньому звернутися до суду з метою ознайомлення з матеріалами справи в період з 05.10.2019 по 12.11.2019.
Не наведено таких і в заяві від 30.08.2021, остання обгрунтована тим, що апелянтом виявлено грубі порушення судом першої інстанції норм процесуального права, про які вказано в мовувальній частині апеляційної скарги, а тому скаржник вважає, що є підстави для поновлення строку подання апеляційної скарги.
В свою чергу, колегія суддів звертає увагу, що вирішення питання про те чи мали місце обставини, якими обгрунтовуються вимоги апеляційної скарги, вирішуються судом апеляційної інстанції на стадії розгляду справи по суті, а не на стадії відкриття провадження у справі.
За правилами ч.1 ст.121 КАС України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Отже, для поновлення пропущеного процесуального строку, встановленого законом, необхідно встановити наявність поважних причин, які об'єктивно перешкоджали особі вчасно звернутись до суду.
Поважними причинами пропуску процесуального строку визнаються лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій та підтверджені належними доказами.
У ч.2 ст.6 КАС України визначено, що суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.
Згідно з частиною 1 ст. 17 Закону України "Про виконання рішення та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди України застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основних свобод та протоколи до неї і практику Європейського суду, як джерела права.
Статтею 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини, ратифікованої Законом України від 17 липня 1997 року, гарантовано кожній фізичній або юридичній особі право на розгляд судом протягом розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також справи про адміністративне правопорушення.
Як зазначив Європейський суд з прав людини у пункті 39 рішення у справі "Устименко проти України", принцип рівності сторін вимагає надання кожній стороні розумної можливості представити свою справу за таких умов, які не ставлять його у явно гірше становище порівняно з протилежною стороною.
При цьому, право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків на звернення до суду за захистом порушених прав (справа «Стаббігс на інші проти Великобританії», справа «Девеер проти Бельгії»).
У пункті 44 рішення Європейського суду з прав людини «Осман проти Сполученого королівства» від 28.10.1998 та пункті 54 рішення «Круз проти Польщі» від 19.06.2001 зазначено, що реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції, кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух.
Також, Європейський суд з прав людини в рішенні від 07.07.1989 у справі «Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії» зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Отже, встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України певних процесуальних дій. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними, а після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду, відносини стають стабільними.
Оскільки, дане поняття за своєю суттю є оціночним, суд у кожному конкретному випадку має надати правову оцінку відповідним обставинам та, як наслідок, визначити, чи можуть такі обставини бути визнані поважними.
Водночас, невмотивоване задоволення клопотання про поновлення процесуального строку звернення до суду утворить дискримінаційне становище по відношенню до інших суб'єктів судового захисту, в тому числі фізичних осіб.
Європейський Суд з прав людини у Справі «Пономарьов проти України» зазначив, що вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави.
Виходячи з наведеного, колегія суддів вважає, що апелянтом не доведено наявності обставин, що перешкоджали йому звернутись до суду в межах строку, визначеного статтею 295 КАС України та становили об'єктивно непереборні перешкоди, які пов'язані з дійсними істотними труднощами у реалізації права на апеляційне оскарження судового рішення, причини пропуску строку апеляційного оскарження зазначені у вказаному клопотанні не є поважними, а тому колегія суддів не знаходить підстав для поновлення строку на апеляційне оскарження ухвали Немирівського районного суду від 26.09.2019.
За змістом ч.3 ст.298 КАС України апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.
З огляду на зазначене, колегія суддів дійшла висновку про визнання зазначених скаржником причин пропуску строку на апеляційне оскарження неповажними та, як наслідок наявність підстав для відмови в задоволенні клопотання про поновлення такого строку, а також залишення апеляційної скарги без руху.
Керуючись ст.ст.121, 295, 325, 328, 329 КАС України, суд
Визнати неповажними причини пропуску ОСОБА_1 строку на апеляційне оскарження ухвали Немирівського районного суду Вінницької області від 26 вересня 2019 року.
У задоволенні клопотання ОСОБА_1 про поновлення строку на апеляційне оскарження ухвали Немирівського районного суду Вінницької області від 26 вересня 2019 року відмовити.
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Немирівського районного суду Вінницької області від 26 вересня 2019 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції у Вінницькій області про перегляд за виключними обставинами постанови суду у справі 2-а-2106/11 залишити без руху.
Запропонувати апелянту протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення апеляційної скарги без руху, усунути недоліки апеляційної скарги шляхом зазначення інших підстав для поновлення строку або обставин, які перешкоджали останньому звернутися до суду з метою з ознайомлення з матеріалами справи в період з 05.10.2019 по 12.11.2019.
Роз'яснити особі, яка подала апеляційну скаргу, що у разі неусунення недоліків, зазначених в ухвалі про залишення апеляційної скарги без руху, у відкритті апеляційного провадження буде відмовлено.
Копію цієї ухвали надіслати на адресу особі, яка подала апеляційну скаргу, рекомендованим листом.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання суддями та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст.ст.328, 329 КАС України.
Головуючий Граб Л.С.
Судді Іваненко Т.В. Сторчак В. Ю.