Справа № 580/1891/21
08 вересня 2021 року м. Київ
Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі судді-доповідача Костюк Л.О. та суддів Бужак Н.П., Кобаль М.І., перевіривши матеріали апеляційної скарги Військової частини НОМЕР_1 на рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 28 травня 2021 року справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії, -
Рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 28 травня 2021 року адміністративний позов задоволено.
Не погоджуючись з зазначеним судовим рішенням, відповідачем подано апеляційну скаргу, в якій він просить скасувати рішення суду першої інстанції від 28 травня 2021 року та прийняти нове, яким у задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.
Ухвалою судді Шостого апеляційного адміністративного суду від 19 липня 2021 року апеляційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 залишено без руху з наданням строку протягом 10 днів з моменту отримання зазначеної ухвали для усунення недоліків, зазначених в ухвалі.
Апелянту слід було усунути недоліки апеляційної скарги шляхом сплати судового збору у розмірі 1 362 грн.
Ухвала суду від 19.07.2021 була скерована на адресу апелянта, зазначену в апеляційній скарзі, а саме: с. Дубіївка, Черкаського району Черкаської обл.19631 та отримана апелянтом 10.08.2021, про що свідчить наявна в матеріалах справи відмітка про отримання.
Таким чином, слід дійти висновку, що ухвала про залишення апеляційної скарги без руху є врученою відповідачу належним чином.
Натомість станом на 08.09.2021 недоліки апеляційної скарги апелянтом усунуто не було.
До суду вх. № 32887 від 20.08.2021 від апелянта надійшло клопотання про відстрочення сплати судового збору, яке обґрунтовано тим, що апелянтом не може бути виконано вимоги ухвали з огляду на неспроможність сплатити судовий збір, оскільки Військова частина НОМЕР_1 не профінансована коштами на сплату судового збору у зв'язку з відсутністю бюджетних призначень
Так, відповідно до ч. 1 ст. 133 КАС України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
З наведеного випливає, що звільнення від сплати судового збору, його відстрочення чи розстрочення є дискреційним правом, а не обов'язком суду, можливість реалізації якого пов'язується з майновим станом особи.
Положеннями ч. 2 ст. 8 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
У відповідності до ч. 1 ст. 8 вказаного Закону враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:
1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або
2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або
3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
Разом з тим, апелянт є бюджетною установою, яка діє як суб'єкт владних повноважень, а обмежене фінансування такої установи, не є підставою для відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від сплати.
Сплата судового збору за подання апеляційної скарги в силу положень ст. 296 КАС України є процесуальним обов'язком сторони, що звертається до суду з апеляційною скаргою.
Статтею 44 КАС України передбачено, що учасники справи зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки, зокрема виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки, а також виконувати інші процесуальні обов'язки, визначені законом або судом (п. 6-7 ч. 5 цієї статті).
Наведеною правовою нормою КАС України чітко окреслено характер процесуальної поведінки, який зобов'язує учасників справи діяти сумлінно, тобто проявляти добросовісне ставлення до наявних у них прав і здійснювати їх реалізацію таким чином, щоб забезпечити неухильне та своєчасне (без суттєвих затримок та зайвих зволікань) виконання своїх обов'язків, встановлених законом або судом, зокрема щодо дотримання строку апеляційного оскарження, а також належного оформлення апеляційної скарги і документів, що підтверджують повноваження представників.
Для цього апелянт як особа, зацікавлена у поданні апеляційної скарги, повинен вчиняти усі можливі та залежні від нього дії, використовувати у повному обсязі наявні засоби та можливості, передбачені законодавством.
Враховуючи викладене та беручи до уваги, що особа, яка утримується за рахунок державного бюджету, має право в межах бюджетних асигнувань здійснити розподіл коштів з метою забезпечення сплати судового збору, колегія суддів вважає, що невжиття суб'єктом владних повноважень заходів щодо виділення коштів для сплати судового збору чи перерозподілу наявних кошторисних призначень як і процедура сплати судового збору, не є підставою для застосування щодо нього положень ст. 133 КАС України.
Крім того, відповідно до ч. 2 ст. 169 КАС України строк усунення недоліків не може перевищувати 10 днів. Тобто, законодавцем визначено, що десятиденний строк є граничним та достатнім для усунення як недоліків позовної заяви, так і апеляційної скарги.
Судом було надано максимальний строк відповідно до норм процесуального законодавства для усунення недоліків апеляційних скарг.
За таких обставин підстави для зменшення розміру судових витрат, звільнення від їх оплати повністю або частково, чи відстрочення або розстрочення сплати судових витрат Державній судовій адміністрації України - відсутні.
Згідно з ч. 2 ст. 298 КАС України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених ст. 296 цього Кодексу, застосовуються положення ст. 169 цього Кодексу.
Водночас, відповідно до п. 1 ч. 4 с. 169 КАС України, позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.
Практика Європейського суду з прав людини також свідчить про те, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання (п. 109 рішення у справі «Union Alimentaria Sanders S.A. v. Spain» від 07.07.1989).
Таким чином, враховуючи те, що апеляційне провадження у справі за апеляційною скаргою не відкривалось, недоліки апеляційної скарги, зазначені в ухвалі про залишення апеляційної скарги без руху, апелянтом у строк, встановлений судом, усунуто не було, то колегія суддів приходить висновку, що апеляційна скарга підлягає поверненню особі, яка її подала.
Керуючись ст. ст. 169, 298, 321, 325, 328-331 КАС України, суд
Відмовити Військовій частині НОМЕР_1 у задоволенні клопотання про відстрочення сплати судового збору.
Апеляційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 на рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 28 травня 2021 року справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії ,- повернути апелянту.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями та може бути оскаржена в касаційному порядку відповідно до ст.ст. 328-331 КАС України.
Суддя-доповідач Л.О. Костюк
Судді: Н.П. Бужак
М.І.Кобаль