Справа № 500/3662/21
08 вересня 2021 рокум.Тернопіль
Тернопільський окружний адміністративний суд, у складі: головуючого судді Мандзія О.П. розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії, -
ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до Тернопільського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області (далі - відповідач), в якій, з урахуванням заяви від 18.07.2021 року (а.с.37), просить:
визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області щодо відмови ОСОБА_1 в зарахуванні до страхового стажу періодів роботи в товаристві з обмеженою відповідальністю "Кунинець" з 01.05.2002 року по 31.05.2002 року, з 01.10.2002 року по 30.04.2003 року, з 01.06.2003 року по 31.08.2003 року, з 01.10.2003 року по 31.10.2003 року, з 01.01.2004 року по 31.05.2004 року, з 08.06.2004 року по 01.07.2004 року та в товаристві з обмеженою відповідальністю "Овочторг" з 11.08.2004 року 06.05.2008 року.
зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 періоди роботи в товаристві з обмеженою відповідальністю "Кунинець" з 01.05.2002 року по 31.05.2002 року, з 01.10.2002 року по 30.04.2003 року, з 01.06.2003 року по 31.08.2003 року, з 01.10.2003 року по 31.10.2003 року, з 01.01.2004 року по 31.05.2004 року, з 08.06.2004 року по 01.07.2004 року та здійснити перерахунок пенсії, у зв'язку зі збільшенням страхового стажу, з 27.12.2020 року та зарахувати до страхового стажу увесь період роботи з 11.08.2004 року 06.05.2008 року в товаристві з обмеженою відповідальністю "Овочторг".
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивачу призначено пенсію за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування". Однак, відповідачем до страхового стажу позивача зараховано не всі періоди роботи, зокрема з 01.04.2000 року по 01.07.2004 року в товаристві з обмеженою відповідальністю "Кунинець", оскільки номер наказу про звільнення, зазначений в трудовій книжці, містить виправлення. Беручи до уваги те, що факт роботи ОСОБА_1 у вказаний період підтверджується відомостями трудової книжки, написання номеру наказу у якій більш товстішим шаром не може бути підставою для обмеження у реалізації конституційного права на соціальний захист, позивач вважає відмову в зарахуванні вказаного періоду до його страхового стажу протиправною та такою, що не відповідає вимогам чинного законодавства, що слугувало підставою для звернення до суду з даним позовом
Ухвалою суду від 02.07.2021 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Ухвалено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
На виконання вимог вказаної ухвали, Головним управлінням Пенсійного фонду України в Тернопільській області подано до суду 15.07.2021 року відзив на позовну заяву. Заперечуючи проти позову, відповідач послався на те, що у поданій позивачем трудовій книжці міститься запис про період роботи з 01.04.2000 року по 01.07.2004 року в товаристві з обмеженою відповідальністю "Кунинець", однак номер наказу про звільнення містить виправлення. Вказаний період зарахований до страхового стажу ОСОБА_1 на підставі даних, що містяться в системі персоніфікованого обліку. Просив відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.
На адресу суду 26.07.2021 року надійшла заява ОСОБА_1 від 18.07.2021 року, в якій позивач вказує, що відповідачем відповідно до даних, якого містяться в системі персоніфікованого обліку, до його страхового стажу, з невідомих причин, частково не зараховано також період роботи з 11.08.2004 року по 06.05.2008 року в товаристві з обмеженою відповідальністю "Овочторг".
Ухвалою суду від 12.08.2021 року прийняти заяву ОСОБА_1 до розгляду та ухвалено розгляд справи здійснювати за позовними вимогами вказаними у заяві від 18.07.2021 року.
На вимогу суду 08.09.2021 року від відповідача, надійшли копії заяв позивача про зарахування стажу і перерахунок пенсії.
Розглянувши у відповідності до вимог ст.263 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні), дослідивши в сукупності письмові докази, якими сторони обґрунтовують позовні вимоги та заперечення на позов, суд при прийняті рішення виходить з наступних підстав і мотивів.
Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 протягом трудової діяльності працював на різних посадах, що підтверджується відомостями трудових книжок НОМЕР_1 від 24.08.1979 року (а.с.16-17) та НОМЕР_2 від 03.07.1984 року (а.с.18-24).
Зокрема, згідно з записів у трудовій книжці ОСОБА_1 01.04.2000 року був прийнятий на роботу водієм в товариство з обмеженою відповідальністю "Кунинець" в порядку переведення на підставі наказу №3-к від 01.04.2000 року, з якої звільнений наказом №112-к від 01.07.2004 року за згодою сторін 01.07.2004 року.
Позивачем 11.05.2021 року надіслано відповідачу заяву про перерахунок пенсії у якій, просив, зокрема, перерахувати та зарахувати увесь стаж згідно трудових книжок.
За результатами розгляду звернення позивача щодо страхового стажу, Головним управлінням Пенсійного фонду України в Тернопільській області листом від 27.05.2021 року №2646-2514/П-02/8-1900/21 повідомлено, що розмір його пенсії обчислено із середньомісячного заробітку за період роботи з 01.01.1987 року по 31.12.1991 року та за даними персоніфікованого обліку, відповідно наявного стажу з 01.07.2000 року по 30.06.2018 року. Страховий стаж за матеріалами пенсійної справи становить 34 роки 7 місяців 28 днів (по 25.06.2018 року). У поданій трудовій книжці міститься запис про період роботи з 01.04.2000 року по 01.07.2004 року в товаристві з обмеженою відповідальністю "Кунинець", однак номер наказу про звільнення містить виправлення, тому вказаний період роботи зарахований до страхового стажу на підставі даних, що містяться в системі персоніфікованого обліку.
Не погоджуючись з такими діями суб'єкта владних повноважень, позивач звернувся до суду з вказаним позовом.
Відповідно до ч.2 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Перевіряючи юридичну та фактичну обґрунтованість дій, рішень відповідача на відповідність вимогам ч.2 ст.2 КАС України, суд виходить з наступного.
Згідно з ч.3 ст.23 Загальної Декларації прав людини, п.4 ч.1 Європейської Соціальної хартії та ч.3 ст.46 Конституції України кожна особа похилого віку має право на справедливу і задовільну винагороду, соціальний захист, за роки важкої праці та шкідливих робіт, - яка є основним джерелом існування для них самих та їхніх сімей.
Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам регулює Закон України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Статтею 8 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" передбачене право громадян на отримання пенсійних виплат та соціальних послуг.
Згідно із ч.3 ст.4 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" виключно законами про пенсійне забезпечення визначаються види пенсійного забезпечення, умови, норми та порядок пенсійного забезпечення.
Відповідно до змісту ст.5 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" цей Закон регулює відносини, що виникають між суб'єктами системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування. Дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на ці відносини лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що не суперечить цьому Закону. Виключно цим Законом визначаються: види пенсійних виплат; умови набуття права та порядок визначення розмірів пенсійних виплат.
За змістом ч.1 ст.24 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.
Згідно з ч.4 ст.24 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.
Частиною 1 ст.26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" визначено, що починаючи з 1 січня 2018 року право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років мають особи за наявності страхового стажу з 1 січня 2020 року по 31 грудня 2020 року - не менше 27 років.
Приписами ч.1 ст.56 Закону України "Про пенсійне забезпечення" визначено, що до стажу роботи зараховується робота, виконувана на підставі трудового договору на підприємствах, в установах, організаціях і кооперативах, незалежно від використовуваних форм власності та господарювання, а також на підставі членства в колгоспах та інших кооперативах, незалежно від характеру й тривалості роботи і тривалості перерв.
Відповідно до ст.48 Кодексу законів про працю України, положення якої кореспондуються зі ст.62 Закону України "Про пенсійне забезпечення", основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.
Аналогічна норма передбачена постановою Кабінету Міністрів "Про затвердження Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній" від 12.08.1993 року №637 (далі - Порядок №637).
Згідно з п.3 Порядку №637, за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.
Пунктом 20 Порядку №637 встановлено, що у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників (додаток №5). У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, куди включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка. Додатково в довідці наводяться такі відомості: стосовно трактористів-машиністів підприємств сільського господарства (в тому числі колгоспів) - про безпосередню зайнятість у виробництві сільськогосподарської продукції.
Отже, основним документом, який підтверджує наявність у особи трудового стажу, є трудова книжка.
При цьому, чинним законодавством встановлено пріоритетність записів у трудовій книжці перед відомостями про період роботи, що можуть міститися в інших документах, а також необхідність надання уточнюючої довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників для підтвердження спеціального трудового стажу лише у випадку, коли в трудовій книжці відсутні відповідні відомості.
За приписами п.2.4 Інструкції про порядок ведення трудових книжок, затвердженої Наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захист від 29.07.1993 року №58, усі записи в трудовій книжці про прийняття на роботу, переведення на іншу постійну роботу або звільнення, а також про нагороди та заохочення вносяться власником або уповноваженим ним органом після видання наказу (розпорядження), але не пізніше тижневого строку, а в разі звільнення - у день звільнення і повинні точно відповідати тексту наказу (розпорядження).
Записи виконуються арабськими цифрами (число і місяць двозначними).
Записи виконуються акуратно, ручкою кульковою або з пером, чорнилом чорного, синього або фіолетового кольорів, і завіряються печаткою запис про звільнення, а також відомості про нагородження та заохочення.
З матеріалів справи видно, що у відповідності до відомостей трудової книжки ОСОБА_1 з 01.04.2000 року по 01.07.2004 року працював в товаристві з обмеженою відповідальністю "Кунинець".
Також, згідно трудової книжки позивача (а.с. 20), він з 11.08.2004 року по 06.05.2008 року працював в товаристві з обмеженою відповідальністю "Овочторг" на посаді водія 1 категорії. Прийнятий на роботу згідно наказу №24 -к від 11.08.2004 року та звільнений на підставі наказу №7-к від 06.05.2008 року.
Відмовляючи позивачу у зарахуванні до страхового стажу весь період роботи в товаристві з обмеженою відповідальністю "Кунинець", відповідач послався на виправлення номеру наказу про звільнення.
Так, запис про звільнення у спірний період роботи справді містить номер наказу, написаний більш товстішим шаром, однак такий є повністю можливий для прочитання.
Суд вважає, що право позивача на встановлені законом гарантії не може бути поставлене в залежність від якості виконання обов'язків працівником, відповідальним за порядок ведення трудової книжки (вина позивача відсутня).
Вказане відповідає правовій позиції Верховного Суду, висловленій у постановах від 06.02.2018 по справі №677/277/17, від 21.02.2018 року у справі №687/975/17, від 26.06.2019 року у справі №607/4243/17, яка враховується судом в силу приписів ч.5 ст.242 КАС України.
Суд наголошує, що підставою для призначення пенсії є відповідний стаж роботи, а не дотримання усіх формальних вимог при заповненні трудової книжки.
Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області не врахувало, що не усі недоліки у трудовій книжці можуть бути підставою для неврахування відповідного стажу, оскільки визначальним є підтвердження факту зайнятості особи на відповідних роботах, а не правильність записів у трудовій книжці.
При цьому, на підставі даних, що містяться в системі персоніфікованого обліку, до страхового стажу позивача зараховано періоди:
в товаристві з обмеженою відповідальністю "Кунинець" з 01.04.2000 року по 30.04.2002 року, з 01.06.2002 року по 30.09.2002 року, з 01.05.2003 року по 31.05.2003 року, з 01.09.2003 року по 30.09.2003 року, з 01.11.2003 року по 31.12.2003 року, 01.06.2004 року по 07.06.2004 року;
в товаристві з обмеженою відповідальністю "Овочторг" з 11.08.2004 року по 30.11.2004 року, з 02.2005 року по 10.02.2005 року, з 01.03.2005 року по 20.03.2005 року, з 01.04.2005 року по 09.04.2005 року, з 01.05.2005 року по 20.05.2005 року, з 01.06.2005 року по 09.07.2005 року, з 01.08.2005 року по 05.09.2005 року, з 01.10.2005 року по 31.10.2005 року, з 01.07.2006 року по 27.07.2006 року, з 01.08.2006 року по 14.09.2006 року, з 01.10.2006 року по 20.12.2006 року, з 01.01.2007 року по 18.05.2007 року, з 01.07.2007 року по 08.07.2007 року, з 01.08.2007 року по 04.08.2007 року, з 01.03.2008 року по 14.03.2008 року.
З приводу ж відсутності інформації в системі персоніфікованого обліку про сплату страхових внесків в періоди роботи ОСОБА_1 в товаристві з обмеженою відповідальністю "Кунинець" з 01.05.2002 року по 31.05.2002 року, з 01.10.2002 року по 30.04.2003 року, з 01.06.2003 року по 31.08.2003 року, з 01.10.2003 року по 31.10.2003 року, з 01.01.2004 року по 31.05.2004 року, з 08.06.2004 року по 01.07.2004 року, суд враховує, що обов'язок своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок згідно із ч.2 ст.6 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" покладено на платника єдиного внеску. Відповідно до п.9 ч.2 ст.64 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" органи Пенсійного фонду здійснюють контроль за достовірністю поданих страхувальниками і застрахованими особами відомостей, що використовуються в системі персоніфікованого обліку.
Що причин не зарахування усього стажу позивача в товаристві з обмеженою відповідальністю "Овочторг" з 11.08.2004 року по 06.05.2008 року, відповідач взагалі жодних пояснень та підстав не вказав, а судом не встановлено доказів, які б слугували підставами не зараховувати вищевказаний трудовий стаж.
Таким чином, суд приходить до переконання, що період роботи з 01.04.2000 року по 01.07.2004 року в товаристві з обмеженою відповідальністю "Кунинець" та в товаристві з обмеженою відповідальністю "Овочторг" з 11.08.2004 року по 06.05.2008 року, підлягає зарахуванню до страхового стажу позивача в повному обсязі, оскільки такий відповідає записам в його трудовій книжці, недостовірності або інших ознак юридичної дефектності якої не встановлено, а тому її належить розглядати як належний та допустимий доказ у справі, а також ступінь вини позивача у написані в трудовій книжці номеру наказу про звільнення більш товстішим шаром, який є повністю читаємим, з огляду на те, що обов'язок належного оформлення таких документів покладається не на працівника, а на роботодавця чи інших уповноважених осіб, а відтак не може бути підставою для відмови у зарахуванні зазначенених періодів роботи.
Суд вважає, що зараховуючи частково страховий стаж позивача за вищевказані періоди та відмовляючи у зарахуванні в інші частині у загальному періоді роботи в ТОВ "Кунинець" (01.04.2000 року по 01.07.2004 року) та в товаристві з обмеженою відповідальністю "Овочторг" (11.08.2004 року по 06.05.2008 року),- відповідач діяв непослідовно, необґрунтовано, без з'ясування усіх обставин для прийняття рішення, недобросовісно, фактично позбавляючи ОСОБА_1 законно набутого трудового стажу та пенсійних виплат, що не відповідає вимогам ч. 2, ст. 2 КАС України.
Оцінюючи викладені обставини у їх сукупності, суд приходить до висновку про протиправність, в контексті ч.2 ст.2 КАС України, дій Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області щодо не зарахування до страхового стажу ОСОБА_1 періоди роботи з 01.05.2002 року по 31.05.2002 року, з 01.10.2002 року по 30.04.2003 року, з 01.06.2003 року по 31.08.2003 року, з 01.10.2003 року по 31.10.2003 року, з 01.01.2004 року по 31.05.2004 року, з 08.06.2004 року по 01.07.2004 року в товаристві з обмеженою відповідальністю "Кунинець" та періодів роботи з 01.12.2004 року по 31.01.2005 року, з 11.02.2005 року по 28.02.2005 року, з 21.03.2005 року по 31.03.2005 року, з 10.04.2005 року по 30.04.2005 року, з 21.05.2005 року по 31.05.2005 року, з 10.07.2005 року по 31.07.2005 року, з 06.09.2005 року по 30.09.2005 року, з 01.11.2005 року по 30.06.2005 року, з 28.07.2006 року по 31.07.2006 року, з 15.09.2006 року по 30.09.2006 року, з 16.10.2006 року по 30.11.2006 року, з 21.12.2006 року по 31.12.2006 року, з 12.01.2007 року по 31.04.2007 року, з 19.05.2007 року по 30.06.2007 року, з 09.07.2007 року по 31.07.2007 року, з 05.08.2007 року по 29.02.2008 року, з 15.03.2008 року по 06.05.2008 року в товаристві з обмеженою відповідальністю "Овочторг" та необхідність захисту порушеного права позивача, встановленим обставинам, виходячи з повноваження суду, визначеного ч.4 ст.245 КАС України, шляхом зобов'язання відповідача зарахувати вказані періоди та, у зв'язку зі збільшенням страхового стажу, здійснити перерахунок пенсії з 27.12.2020 року, тобто за 6 місячний строк з дати оскарженої відмови відповідача.
Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з ч.1 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
При цьому, ч.2 ст.77 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
За наслідками судового розгляду, відповідач, як суб'єкт владних повноважень, не надав суду достатніх беззаперечних доказів на обґрунтування обставин, на яких ґрунтуються його заперечення, і не довів правомірності оскаржуваних дій.
Таким чином, враховуючи, що позивач просив врахувати увесь стаж в ТОВ "Овочторг", який частково врахований відповідачем, оцінивши добуті докази в їх сукупності за правилами ст.90 КАС України та аналізуючи наведені положення законодавства, суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення частково.
Згідно із ч.1 ст.139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Оскільки позов підлягає до задоволення частково, то до відшкодування позивачу за рахунок бюджетних асигнувань відповідача підлягає сплачена сума судового збору у розмірі 454 грн. згідно квитанції №46 від 24.06.2021 року (а.с.6).Керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позов задовольнити частково.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області щодо відмови ОСОБА_1 в зарахуванні до страхового стажу періодів роботи в товаристві з обмеженою відповідальністю "Кунинець" з 01.05.2002 року по 31.05.2002 року, з 01.10.2002 року по 30.04.2003 року, з 01.06.2003 року по 31.08.2003 року, з 01.10.2003 року по 31.10.2003 року, з 01.01.2004 року по 31.05.2004 року, з 08.06.2004 року по 01.07.2004 року та в товаристві з обмеженою відповідальністю "Овочторг" з 01.12.2004 року по 31.01.2005 року, з 11.02.2005 року по 28.02.2005 року, з 21.03.2005 року по 31.03.2005 року, з 10.04.2005 року по 30.04.2005 року, з 21.05.2005 року по 31.05.2005 року, з 10.07.2005 року по 31.07.2005 року, з 06.09.2005 року по 30.09.2005 року, з 01.11.2005 року по 30.06.2005 року, з 28.07.2006 року по 31.07.2006 року, з 15.09.2006 року по 30.09.2006 року, з 16.10.2006 року по 30.11.2006 року, з 21.12.2006 року по 31.12.2006 року, з 12.01.2007 року по 31.04.2007 року, з 19.05.2007 року по 30.06.2007 року, з 09.07.2007 року по 31.07.2007 року, з 05.08.2007 року по 29.02.2008 року, з 15.03.2008 року по 06.05.2008 року в товаристві з обмеженою відповідальністю "Овочторг".
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 періоди роботи в товаристві з обмеженою відповідальністю "Кунинець" з 01.05.2002 року по 31.05.2002 року, з 01.10.2002 року по 30.04.2003 року, з 01.06.2003 року по 31.08.2003 року, з 01.10.2003 року по 31.10.2003 року, з 01.01.2004 року по 31.05.2004 року, з 08.06.2004 року по 01.07.2004 року, в товаристві з обмеженою відповідальністю "Овочторг"з 01.12.2004 року по 31.01.2005 року, з 11.02.2005 року по 28.02.2005 року, з 21.03.2005 року по 31.03.2005 року, з 10.04.2005 року по 30.04.2005 року, з 21.05.2005 року по 31.05.2005 року, з 10.07.2005 року по 31.07.2005 року, з 06.09.2005 року по 30.09.2005 року, з 01.11.2005 року по 30.06.2005 року, з 28.07.2006 року по 31.07.2006 року, з 15.09.2006 року по 30.09.2006 року, з 16.10.2006 року по 30.11.2006 року, з 21.12.2006 року по 31.12.2006 року, з 12.01.2007 року по 31.04.2007 року, з 19.05.2007 року по 30.06.2007 року, з 09.07.2007 року по 31.07.2007 року, з 05.08.2007 року по 29.02.2008 року, з 15.03.2008 року по 06.05.2008 року та здійснити перерахунок пенсії, у зв'язку зі збільшенням страхового стажу з 27.12.2020 року.
Стягнути з державного бюджету за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 454 (чотириста п'ятдесят чотири) гривні 00 (нуль) копійок.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Тернопільський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне судове рішення складено 08 вересня 2021 року.
Реквізити учасників справи:
позивач:
- ОСОБА_1 (місцезнаходження/місце проживання: с. Великий Кунинець,Збаразький район, Тернопільська область,47311 код ЄДРПОУ/РНОКПП НОМЕР_3 );
відповідач:
- Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області (місцезнаходження/місце проживання: Майдан Волі, 3,м. Тернопіль,46001 код ЄДРПОУ/РНОКПП 14035769);
Головуючий суддя Мандзій О.П.