Справа № 500/3523/21
08 вересня 2021 рокум.Тернопіль
Тернопільський окружний адміністративний суд, у складі:
головуючого судді Баранюка А.З.
за участю:
секретаря судового засідання Якібчук О.Д.;
представника позивача: Фігель О.Т.;
представника відповідача: Піляк Л.В.;
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Керівника Чортківської окружної прокуратури до Борщівської міської ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача служба у справах дітей Тернопільської обласної державної адміністрації про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії, -
Керівник Чортківської окружної прокуратури в інтересах держави звернувся із позовом до Борщівської міської ради про визнання протиправною бездіяльність щодо утворення у складі виконавчих органів ради служби у справах дітей, зобов'язавши Борщівську міську раду вчинити дії, спрямовані на утворення у складі виконавчих органів ради служби у справах дітей.
В обґрунтування позовних вимог зазначив, що держава гарантує, забезпечує та охороняє права і свободи дітей, у тому числі соціально вразливих категорій - дітей-сиріт, дітей, позбавлених батьківського піклування, дітей, які опинилися у складних життєвих ситуаціях. Такі гарантії встановлені, зокрема, Законом України «Про охорону дитинства», яким органам місцевого самоврядування делеговано повноваження щодо забезпечення державної політики у сфері охорони дитинства. Законом України «Про забезпечення організаційно-правових умов соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування» безпосереднє ведення справ і координація діяльності стосовно захисту прав дітей покладається на служби у справах дітей, зокрема, виконавчих органів міських, сільських, селищних рад об'єднаних територіальних громад.
Позивачем встановлено, що на території Борщівської міської ради об'єднаної територіальної громади Чортківського району Тернопільської області станом на 01.04.2021 проживає 5027 дітей. Проте, у порушення вимог законодавства у сфері охорони дитинства щодо захисту прав дітей у складі відповідних виконавчих органів Борщівської міської ради об'єднаної територіальної громади Чортківського району Тернопільської області не утворено службу у справах дітей.
З наведених підстав позивач просив позов задовольнити.
Ухвалою від 29.06.2021 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі, її розгляд призначено за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) учасників справи.
15.07.21 Борщівською міською радою подано до суду відзив, у якому відповідач проти задоволення позовних вимог заперечив та пояснив, що згідно приписів пункту 1 частини другої статті 38 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» до відання виконавчих органів міських (за винятком міст районного значення) рад, крім повноважень, зазначених у пункті «б» частини першої цієї статті, належить утворення служб у справах дітей та спостережної, спрямування їх діяльності. Закон не надає повноважень виконавчим органам рад міст районного значення, до яких відноситься Борщівська міська рада, утворювати служби у справах дітей.
В силу приписів частини першої статті 11 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» виконавчими органами сільських, селищних, міських, районних у містах (у разі їх створення) рад є їх виконавчі комітети, відділи, управління та інші створювані радами виконавчі органи. Згідно положень частини першої статті 52 Закону виконавчий комітет сільської, селищної, міської, районної у місті (у разі її створення) ради може розглядати і вирішувати питання, віднесені цим Законом до відання виконавчих органів ради, у тому числі питання соціально-правого захисту прав дітей, опіки та піклування.
З метою забезпечення виконання вимог Законів України «Про місцеве самоврядування в Україні», «Про охорону дитинства», «Про забезпечення організаційно-правових умов соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування», «Про соціальні послуги» і «Про соціальну роботу з сім'ями, дітьми та молоддю», «Про запобігання та протидію домашньому насильству» та інших нормативно-правових актів, що регулюють правовідносини у сфері захисту прав дітей, опіки та піклування рішенням Борщівської міської ради від 11 березня 2021 року № 481 до структури виконавчого комітету міської ради введено посаду головного спеціаліста з питань захисту прав дітей. Таким чином, у Борщівській міській раді у повному обсязі забезпечено виконання функцій та повноважень служби у справах дітей виконавчим комітетом Борщівської міської ради, який також здійснює повноваження органу опіки та піклування. Безпосередньо обов'язки та повноваження щодо соціально-правого захисту прав дітей, опіки та піклування виконуються головним спеціалістом з питань захисту прав дітей виконавчого комітету ради та комісією з питань захисту прав дитини при виконавчому комітеті Борщівської міської ради, яка утворена рішенням виконавчого комітету міської ради від 29 березня 2021 року № 129 «Про утворення комісії з питань захисту прав дитини».
Крім того, у бюджеті Борщівської міської територіальної громади на 2021 рік відсутні кошти для фінансування видатків на утримання додаткових штатних одиниць та структурних підрозділів. Фінансовий ресурс на збільшення дохідної частини бюджету також відсутній у зв'язку із необхідністю забезпечення фінансування захищених видатків у сфері освіти, соціального захисту населення, культури, спорту та житлово-комунального господарства.
Судове засідання 02 серпня 2021 року не проводилося у зв'язку із перебуванням головуючого судді у щорічній відпустці.
Ухвалами від 28 серпня 2021 року відмовлено у задоволенні клопотання представника позивача про розгляд справи за правилами загального позовного провадження, клопотання про залучення до участі у справі службу у справах дітей Тернопільської обласної державної адміністрації, як третю особу задоволено, розгляд справи відкладено.
В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримала, просила суд їх задовольнити.
Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги заперечила, просила суд у їх задоволенні відмовити.
Третя особа явку повноважного представника в судове засідання не забезпечила, про дату, час та місце розгляду справи повідомлялася належним чином, в долучених представником позивача до матеріалів справи поясненнях позовні вимоги підтримала.
Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши письмові докази та письмові пояснення, суд встановив наступні обставини та відповідні до них правовідносини.
З матеріалів справи слідує, що на території Борщівської об'єднаної територіальної громади Чортківського району Тернопільської області станом на 01.04.2021 проживає 5027 дітей.
Служба у справах дітей Борщівською міською радою не створювалася. Рішенням Борщівської міської ради від 11 березня 2021 року № 481 до структури виконавчого комітету міської ради введено посаду головного спеціаліста з питань захисту прав дітей.
Відповідно до листа служби у справах дітей Тернопільської обласної державної адміністрації від 10.06.2021 №496/01-02-32 станом на 25.03.2021 року в Борщівську міську раду передано особові справи: дітей, які перебувають у складних життєвих обставинах - 50; дітей, які постраждали внаслідок воєнних дій та збройних конфліктів - 11; дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування - 30; дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, які прибули з інших територій та проживають на території Борщівської територіальної громади - 8. Окрім того, на території громади функціонує 8 прийомних сімей.
Служби у справах дітей Тернопільської обласної державної адміністрації зазначає, що контроль за умовами утримання, виховання, навчання прийомних дітей має здійснюватися службою у справах дітей виконавчого органу міської ради за місцем проживання сім'ї шляхом її відвідування, однак Борщівською міською радою такий нагляд не забезпечується.
Позивач вказує, що наявність тільки одного спеціаліста з питань захисту прав дітей при виконавчому комітеті Борщівської міської ради, який, фактично, виконує функцію служби у справах дітей, є явно недостатньою для здійснення належного захисту прав і свобод дітей на території Борщівської територіальної громади, а тому керівник Чортківської окружної прокуратури, вважаючи бездіяльність Борщівської міської ради щодо невиконання обов'язку утворити у складі виконавчих органів ради службу у справах дітей протиправною, звернувся до суду з даним позовом.
Статтею 131-1 Конституції України на органи прокуратури покладається представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.
Право на звернення прокурора або його заступника до суду в інтересах держави передбачене статтями 2, 23 Закону України від 14.10.2014 №1697-V1І «Про прокуратуру» та статтею 53 КАС України.
Згідно з частинами першою, третьою, четвертою статті 23 цього Закону представництво прокурором інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів громадянина або держави, у випадках та порядку, встановлених законом. Прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді.
Як визначено частинами четвертою та п'ятою статті 53 КАС України, прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. У разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі прокурор набуває статусу позивача.
Обґрунтовуючи необхідність захисту інтересів держави прокурор покликається на положення Конвенції про права дитини, прийнятої 44-ю сесією Генеральної Асамблеї ООН 20.11.1989 (ратифікована постановою Верховної Ради Української РСР від 27.02.1991 №789-ХІІ; далі - Конвенція); Закон України від 26.04.2001 №2402-III «Про охорону дитинства» (далі - Закон №2402-III).
Відповідно до частини другої, третьої статті 3 Конвенції держави-учасниці зобов'язуються забезпечити дитині такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов'язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом, і з цією метою вживають всіх відповідних законодавчих і адміністративних заходів.
Держави-учасниці забезпечують, щоб установи, служби і органи, відповідальні за піклування про дітей або їх захист, відповідали нормам, встановленим компетентними органами, зокрема, в галузі безпеки й охорони здоров'я та з точки зору численності і придатності їх персоналу, а також компетентного нагляду.
Преамбулою Закону №2402-III визначено охорону дитинства в Україні як стратегічний загальнонаціональний пріоритет, що має важливе значення для забезпечення національної безпеки України, ефективності внутрішньої політики держави, і з метою забезпечення реалізації прав дитини на життя, охорону здоров'я, освіту, соціальний захист, всебічний розвиток та виховання в сімейному оточенні встановлено основні засади державної політики у цій сфері, що ґрунтуються на забезпеченні найкращих інтересів дитини.
Згідно з частиною третьою статті 5 названого Закону місцеві органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування відповідно до їх компетенції, визначеної законом, забезпечують, зокрема, проведення державної політики у сфері охорони дитинства, розроблення і здійснення галузевих та регіональних програм поліпшення становища дітей, підтримки сімей з дітьми, вирішення інших питань у цій сфері; вирішення питань щодо забезпечення прав дітей, встановлення опіки і піклування, створення інших передбачених законодавством умов для виховання дітей, які внаслідок смерті батьків, позбавлення батьків батьківських прав, хвороби батьків чи з інших причин залишилися без батьківського піклування, а також для захисту особистих і майнових прав та інтересів дітей.
Відповідно до частини першої статті 25 Закону №2402-III діти, які внаслідок смерті батьків, позбавлення батьків батьківських прав, хвороби батьків чи з інших причин залишилися без батьківського піклування, мають право на особливий захист і допомогу з боку держави.
Інтереси держави, за загальним правилом, охоплюють собою і суспільні (публічні) інтереси. Стаття 3 Конституції України гарантує те, що людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю; права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави; утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов'язком держави. Тому основне покликання держави - це максимально забезпечувати інтереси всіх соціальних груп для досягнення в суспільстві справедливості як найвищого блага.
Суперечності, які виникають у зв'язку із реалізацією органами, установами державної влади та місцевого самоврядування повноважень у сфері охорони дитинства щодо дотримання, забезпечення та захисту прав дитини, у тому числі дітей-сиріт, дітей, позбавлених батьківського піклування, зачіпають інтереси держави.
Виходячи з Конституції України та Конвенції ООН про права дитини Закон України від 24.01.1995 №20/95-ВР «Про органи і служби у справах дітей та спеціальні установи для дітей» (далі - Закон №20/95-ВР) визначає правові основи діяльності органів і служб у справах дітей та спеціальних установ для дітей, на які покладається здійснення соціального захисту і профілактики правопорушень серед осіб, які не досягли вісімнадцятирічного віку.
Статтею 1 Закону №20/95-ВР обумовлено, що здійснення соціального захисту дітей і профілактики серед них правопорушень покладається в межах визначеної компетенції на центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері сім'ї та дітей, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері сім'ї та дітей, орган виконавчої влади Автономної Республіки Крим у сфері сім'ї та дітей, відповідні структурні підрозділи обласних, Київської та Севастопольської міських, районних державних адміністрацій, виконавчих органів міських і районних у містах рад. У здійсненні соціального захисту і профілактики правопорушень серед дітей беруть участь у межах своєї компетенції інші органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи та організації незалежно від форми власності, окремі громадяни.
Міністерство соціальної політики (далі - Мінсоцполітики) як центральний орган виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України, забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері здійснення державного контролю за додержанням вимог законодавства під час надання соціальної підтримки та з питань захисту прав дітей (пункт 1, підпункт 2 пункту 3 Положення про Міністерство соціальної політики України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.06.2015 №423). Пунктом 4 цього Положення встановлено, що Мінсоцполітики відповідно до покладених на нього завдань проводить моніторинг стану дотримання вимог законодавства щодо соціального захисту сімей та дітей; забезпечує ведення Централізованого банку даних з проблем інвалідності та банку даних про дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, про сім'ї потенційних усиновителів, опікунів, піклувальників, прийомних батьків, батьків-вихователів; здійснює координацію та методологічне забезпечення діяльності центральних і місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування щодо соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, осіб з їх числа (підпункти 40, 64, 69).
Однак у вказаного органу відсутні повноваження щодо звернення до суду з позовом до органу місцевого самоврядування у разі невиконання чи неналежного виконання повноважень у сфері соціального захисту прав дітей.
В даному випадку прокурор звернувся до суду із позовом на захист інтересів держави, яка відповідно до міжнародних норм та національних нормативно-правових актів гарантує, забезпечує та охороняє права і свободи дітей, в тому числі соціально вразливих категорій, а саме дітей-сиріт, дітей, позбавлених батьківського піклування, дітей, які опинилися у складних життєвих обставинах, та у зв'язку із відсутністю органу, який має повноваження щодо звернення із позовом у спірних правовідносинах, набув статусу позивача, обґрунтувавши підстави представництва в суді.
Надаючи правову оцінку обґрунтованості аргументам, наведеним учасниками справи, суд зазначає таке.
Закон України від 13.01.2005 №2342-IV «Про забезпечення організаційно-правових умов соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування» (далі - Закон №2342-IV) визначає правові, організаційні, соціальні засади та гарантії державної підтримки дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, а також осіб із їх числа, і є складовою частиною законодавства про охорону дитинства.
Як встановлено частиною першою статті 4 Закону №2342-IV, заходи соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, а також осіб із їх числа гарантуються, забезпечуються та охороняються державою.
Відповідно до частини третьої статті 11 названого Закону соціальний захист та захист прав дітей у межах своєї компетенції здійснюють районні, районні у містах Києві та Севастополі місцеві державні адміністрації, виконавчих органів міських, районних у містах, сільських, селищних рад.
З наведеного слідує, що функції соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, а також осіб із їх числа державою делеговано також і виконавчим органам міських, районних у містах, сільських, селищних рад.
Згідно з частиною першою статті 11 Закону України від 21.05.1997 №280/97-ВР «Про місцеве самоврядування в Україні» (далі - Закон №280/97-ВР) виконавчими органами сільських, селищних, міських, районних у містах (у разі їх створення) рад є їх виконавчі комітети, відділи, управління та інші створювані радами виконавчі органи.
Стаття 12 Закону №2342-IV визначає функції служби у справах дітей щодо опіки та піклування над дітьми-сиротами та дітьми, позбавленими батьківського піклування. На служби у справах дітей покладаються безпосереднє ведення справ та координація діяльності стосовно дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування. Служба у справах дітей: бере участь у здійсненні заходів щодо соціального захисту і захисту прав та інтересів дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, і несе відповідальність за їх дотримання, а також координує здійснення таких заходів; оформляє документи на усиновлення і застосування інших форм влаштування дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, визначених цим Законом; оформляє клопотання щодо переведення дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, на інші форми влаштування дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування; здійснює контроль за умовами влаштування і утримання дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування; здійснює моніторинг діяльності стосовно дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування; здійснює інші заходи стосовно дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування.
Відповідно до пункту 3 постанови Кабінету Міністрів України від 24.09.2008 №866 «Питання діяльності органів опіки та піклування, пов'язаної із захистом прав дитини» (зі змінами) безпосереднє ведення справ і координація діяльності стосовно захисту прав дітей, зокрема дітей-сиріт, дітей, позбавлених батьківського піклування, дітей, які перебувають у складних життєвих обставинах, дітей, які постраждали внаслідок воєнних дій та збройних конфліктів, а також стосовно здійснення передбачених законодавством заходів у сфері запобігання та протидії домашньому насильству стосовно дітей та за участю дітей покладаються на служби у справах дітей районних, районних у містах Києві та Севастополі держадміністрацій, виконавчих органів міських, районних у містах (у разі їх утворення) рад, сільських, селищних рад об'єднаних територіальних громад (далі - служби у справах дітей).
Як передбачено частиною першою статті 26 Закон №280/97-ВР, виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішується питання утворення за поданням сільського, селищного, міського голови виконавчих органів ради.
Отже, створення служби у справах дітей перебуває у виключній компетенції Борщівської міської ради.
Статтею 4 Закону №20/95-ВР визначено, що штатна чисельність працівників районних, міських, районних у містах служб у справах дітей установлюється з розрахунку один працівник служби не більше ніж на одну тисячу дітей, які проживають у районі, та не більше ніж на дві тисячі дітей, які проживають у місті, районі у місті. Штатна чисельність працівників служб у справах дітей виконавчих органів сільських, селищних рад відповідних територіальних громад встановлюється з розрахунку один працівник служби не більше ніж на одну тисячу дітей, але не менше одного працівника на об'єднану територіальну громаду.
Указом Президента України від 30.09.2019 №721/2019 «Про деякі питання забезпечення прав та законних інтересів дітей-сиріт, дітей, позбавлених батьківського піклування, розвитку та підтримки сімейних форм виховання дітей» зобов'язано вжити в установленому порядку вичерпних заходів щодо приведення штатної чисельності служб у справах дітей відповідно до нормативів, установлених законодавством, у тому числі в об'єднаних територіальних громадах.
Враховуючи наведене, органи місцевого самоврядування зобов'язані відповідно до вимог зазначених нормативно-правових актів здійснювати повноваження з питань захисту прав дітей, які є мешканцями громади, та з метою забезпечення виконання цих повноважень утворити у складі відповідних виконавчих органів рад службу у справах дітей.
Наказом Міністерства соціальної політики України від 14.06.2018 №890 затверджено Методичні рекомендації щодо організації та забезпечення діяльності об'єднаної територіальної громади у сфері соціального захисту населення та захисту прав дітей, пунктом 1.1 яких передбачено, що з метою забезпечення виконання повноважень у сфері соціального захисту населення та захисту прав дітей у виконавчому органі сільської, селищної, міської ради об'єднаної територіальної громади утворюються (вводиться до штатного розпису) структурний підрозділ (посадова особа), який (яка) забезпечує реалізацію державної політики у сфері соціального захисту населення, формування місцевих програм соціальної підтримки (далі - уповноважений соціальний підрозділ (посадова особа); служба у справах дітей.
Служба у справах дітей та уповноважений соціальний підрозділ (посадова особа) є структурними підрозділами (штатною посадою) виконавчого органу об'єднаної територіальної громади. Служба у справах дітей, уповноважений соціальний підрозділ (посадова особа) утворюються (вводяться до штатного розпису) рішенням сесії сільської, селищної, міської ради об'єднаної територіальної громади і підпорядковуються голові органу об'єднаної територіальної громади.
Однак, відповідач в порушення наведених вище норм законодавства не створив службу у справах дітей.
Частиною першою статті 9 КАС України передбачено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до положень частин першої та другої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У цій справі, заперечуючи проти позову, відповідачем не доведено правомірність прийняття оскаржуваного рішення.
Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши надані докази, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позову повністю шляхом прийняття рішення про визнання протиправною бездіяльності відповідача, яка полягає у неутворенні у складі виконавчих органів ради служби у справах дітей та зобов'язання вчинити дії, спрямовані на утворення у складі виконавчих органів ради служби у справах дітей.
Керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позов задовольнити.
Визнати протиправною бездіяльність Борщівської міської ради щодо неутворення у складі виконавчих органів ради служби у справах дітей.
Зобов'язати Борщівську міську раду вчинити дії, спрямовані на утворення у складі виконавчих органів ради служби у справах дітей відповідно до вимог Закону України «Про органи і служби у справах дітей та спеціальні установи для дітей».
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Борщівської міської ради на користь Чортківської окружної прокуратури сплачений судовий збір у розмірі у розмірі 2270 (дві тисячі двісті сімдесят) грн 00 коп.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Тернопільський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне судове рішення складено 08 вересня 2021 року.
Реквізити учасників справи:
позивач: Чортківська окружна прокуратура (місцезнаходження: вул. Горбачевського, 4 м. Чортків, Тернопільська область, 48501, код ЄДРПОУ 02910098);
відповідач: Борщівська міська рада (місцезнаходження: вул. Грушевського, 2, м. Борщів, Тернопільська область, 48702, код ЄДРПОУ 04058485);
третя особа: служба у справах дітей Тернопільської обласної державної адміністрації (місцезнаходження: вул. Грушевського, 8, м. Тернопіль, код ЄДРПОУ 23588295).
Головуючий суддя Баранюк А.З.