Справа № 500/2719/20
08 вересня 2021 рокум.Тернопіль
Тернопільський окружний адміністративний суд, у складі судді Осташа А. В., розглянувши в письмовому провадженні заяву Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області про роз'яснення рішення суду у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача Відкрите акціонерне товариство "Тернопільське об'єднання "Текстерно" про зобов'язання вчинити дії,
06 вересня 2021 року до Тернопільського окружного адміністративного суду надійшла заява Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області про роз'яснення рішення суду у справі за позовом ОСОБА_1 до Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області Відкрите акціонерне товариство "Тернопільське об'єднання "Текстерно" про зобов'язання вчинити дії.
Необхідність в роз'ясненні судового рішення Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області мотивує тим, що вказане рішення є незрозумілим дати призначення пенсії позивачці, оскільки ОСОБА_1 народилася ІНФОРМАЦІЯ_1 тому дата її права виходу на пенсію є 29 жовтня 2019 року, проте в рішенні суду зазначено призначити пенсію позивачці з 09.09.2019. Враховуючи наведене, відповідачу не зрозуміло у який спосіб виконати вказане рішення суду.
На підставі частини 3 статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд прийшов до висновку про можливість розгляду справи за відсутністю представників сторін.
Ознайомившись із заявою Головного правління Пенсійного фонду України в Тернопільській області про роз'яснення рішення у справі №500/2719/20, дійшов висновку про відсутність підстав для її задоволення, виходячи із наступного.
Пунктом 4 рішенням Тернопільського окружного адміністративного суду від 18.01.2021 у справі №500/2719/20, ухвалено:
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області призначити ОСОБА_1 пенсію за віком на пільгових умовах на підставі п.6 ч.2 ст.114 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" з 09.09.2019.
Дане рішення набрало законної сили 18.02.2021.
Процесуальний правовий інститут роз'яснення судового рішення регламентовано положеннями статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).
Так, відповідно до частин першої та другої статті 254 КАС України за заявою учасника справи, державного виконавця суд роз'яснює ухвалене ним судове рішення, яке набрало законної сили, не змінюючи змісту судового рішення, шляхом постановлення ухвали.
Подання заяви про роз'яснення судового рішення допускається, якщо воно ще не виконано або не закінчився строк, протягом якого судове рішення може бути подане для примусового виконання.
Виходячи з приписів вказаної норми, підстави для роз'яснення судового рішення існують лише тоді, коли постанова чи ухвала суду є незрозумілою, та без такого роз'яснення її тяжко виконати, оскільки, високою є ймовірність неправильного виконання внаслідок неясності резолютивної частини рішення.
Отже, роз'яснення судового рішення є за своєю суттю одним із способів усунення його недоліків, але без виправлення і постановлення додаткового рішення цим же судом.
Зокрема, це стосується недотримання вимоги ясності, визначеності судового рішення, яка означає, що судове рішення не може містити положень, що викликають суперечки під час виконання рішення.
Отже, підставою для подання заяви про роз'яснення рішення, є його незрозумілість.
Конкретного і вичерпного переліку критеріїв для визначення рішення незрозумілим правова норма не містить.
Зрозумілість судового рішення полягає в логічному, чіткому, переконливому викладенні змісту рішення. Чіткість викладення передбачає, зокрема, що: терміни, вжиті у судовому рішенні, відповідають тому змісту, який вони мають за законодавством України; такі терміни чітко співвідповідають з поняттями, які вони позначають; текст правової норми, застосованої судом, відтворюється без перефразування і при цьому зрозуміло, де наводиться правова норма, а де суд дає своє тлумачення її змісту.
Водночас, ясність судового рішення полягає у логічному, чіткому, переконливому і зрозумілому викладенні змісту рішення. Вимога логічності, зокрема, передбачає, що текст рішення має відображати причинно-наслідкові зв'язки у межах речення чи всього документу. Зокрема, мотивувальна частина рішення має відповідати його резолютивній частині. Невизначеність судового рішення означає, що таке рішення містить положення, які викликають суперечки щодо його розуміння та під час виконання.
Враховуючи зазначене, суд зауважує, що рішення суду повинно бути зрозумілим. Зрозумілість рішення полягає в тому, що його резолютивна частина не припускає кілька варіантів тлумачення.
Недотримання цих вимог може ускладнити або взагалі унеможливити виконання рішення суду, а тому роз'ясненню підлягають рішення суду у разі, якщо без такого роз'яснення їх важко виконати, оскільки високою є ймовірність неправильного виконання внаслідок неясності резолютивної частини рішення.
В ухвалі про роз'яснення судового рішення суд викладає більш повно та зрозуміло ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не змінюючи при цьому суть рішення і не торкаючись питань, які не були предметом судового розгляду.
Таким чином, роз'яснення судового рішення є за своєю суттю одним із способів усунення його недоліків, зміна форми його викладення таким чином, щоб ті частини судового рішення, які викликають труднощі для розуміння, були висвітлені ясніше та зрозуміліше, однак без виправлення і постановлення додаткового рішення цим же судом. Тобто процесуальна процедура роз'яснення судового акта виключає можливість будь-яким чином змінювати зміст цього судового рішення.
Фактично роз'ясненням рішення є зміна форми його викладення таким чином, щоб ті частини судового акта, які викликають труднощі для розуміння, були висвітлені ясніше та зрозуміліше. При цьому, суд, роз'яснюючи рішення, не вправі вносити будь-які зміни в постановлене рішення.
Критерієм для роз'яснення судового рішення є встановлення судом факту того, що рішення є незрозумілим, тобто зі змісту його резолютивної частини не можна зробити висновки про обсяг прав та обов'язків учасників справи у спірних правовідносинах.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 02.02.2021 по справі №0907/2-а-5626/2011.
Водночас, в рішенні Тернопільського окружного адміністративного суду від 18.01.2021, яке заявник просить роз'яснити, чітко та зрозуміло викладено зміст такого судового рішення, рішення викладено з додержанням норм, передбачених Кодексом адміністративного судочинства.
Крім того, суд звертає увагу, відповідачем не зазначено в чому полягає незрозумілість рішення, а зі змісту заяви вбачається, що позивачу фактично не зрозуміла є процедура виконання відповідачем вказаного рішення суду.
Порядок і процедура встановлення способу та порядку виконання судового рішення передбачена ст.378 КАС.
З урахуванням викладеного, суд вважає, що підстави для задоволення заяви про роз'яснення судового рішення відсутні.
Керуючись статтею 254, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, Тернопільський окружний адміністративний суд,
Відмовити в задоволенні заяви Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області про роз'яснення рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 18.01.2021 у справі №500/2719/20.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Львівського апеляційного адміністративного суду через Тернопільський окружний адміністративний суд. Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення.
Ухвала набирає законної сили в порядку передбаченому ч.2 ст.256 КАС
Повний текст ухвали складений 08.09.2021.
Головуючий суддя Осташ А.В.