про відмову у відкритті провадження в адміністративній справі
Справа № 500/5639/21
08 вересня 2021 рокум.Тернопіль
Суддя Тернопільського окружного адміністративного суду Баранюк А.З., розглянувши позовну заяву та додані до неї документи ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії
ОСОБА_1 звернувся до Тернопільського окружного адміністративного суду із позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області, в якому просить:
визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області щодо невиконання рішення Тернопільського окружного адміністративного суду по справі №500/2570/21 від 11 червня 2021 року у відповідності до його тексту;
зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області виконати рішення Тернопільського окружного адміністративного суду справі №500/2570/21 від 11 червня 2021 року, чітко за його текстом, а саме “здійснити ОСОБА_1 перерахунок та виплату пенсії (із врахування раніше виплачених сум) на підставі оновленої довідки про розмір грошового забезпечення станом на 05.03.2019 року, виходячи з відсоткового значення розміру пенсії 90% сум грошового забезпечення, починаючи з 01.04.2019 року” без будь-яких обмежень, тобто враховуючи, що згідно оновленої довідки (№Б-228-234/22 від 07.08.2020) розмір його грошового забезпечення станом на 05.03.2019 року становив 28727,20 грн., то 90% від цієї суми буде становити 25854 грн., що і просить зазначити у рішенні суду.
В обґрунтування позовних вимог позивач вказує на те, що рішенням суду від 11.06.2021 у справі №500/2570/21 відповідача було зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області здійснити ОСОБА_1 перерахунок та виплату пенсії (із врахуванням раніше виплачених сум) на підставі оновленої довідки про розмір грошового забезпечення станом на 05.03.2019, виходячи з відсоткового значення розміру пенсії 90% сум грошового забезпечення, починаючи з 01.04.2019. на виконання вказаного рішення відповідачем було здійснено вказаний перерахунок, однак розмір пенсії позивача було обмежено десятьма прожитковими мінімумами, установлених для осіб, які втратили працездатність. Відтак, на думку позивача, відповідач відмовляється виконується рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 11.06.2021 у справі №500/2570/21, що і слугувало підставою на звернення до суду із відповідним позовом.
Вирішуючи питання про наявність підстав для відкриття провадження у справі, розглянувши матеріали справи, суд зазначає наступне.
Як слідує із заявлених позовних вимог, позивачем порушується питання, пов'язані з виконанням Головним управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області судового рішення Тернопільського окружного адміністративного суду у справі №500/2570/21.
Суд зазначає, що процесуальні питання, пов'язані з виконанням судових рішень, регламентуються IV розділом Кодексу адміністративного судочинства.
Відповідно до статті 370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність встановлену законом.
Згідно з частинами другою та четвертою статті 372 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили або яке належить виконати негайно, є підставою для його виконання.
Примусове виконання судових рішень в адміністративних справах здійснюється в порядку, встановленому законом.
Згідно із частиною першою статті 382 КАС України суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
Відповідно до частин першої, шостої статті 383 КАС України особа-позивач, на користь якої ухвалено рішення суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду.
За відсутності обставин протиправності відповідних рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень - відповідача та порушення ним прав, свобод, інтересів особи-позивача, суд залишає заяву без задоволення. За наявності підстав для задоволення заяви суд постановляє ухвалу в порядку, передбаченому статтею 249 цього Кодексу.
Аналіз зазначених норм свідчить, що є наступні види судового контролю за виконанням судового рішення, такі як зобов'язання суб'єкта владних повноважень подати звіт про виконання судового рішення, накладення штрафу (стаття 382 КАС України) та визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання рішення суду (стаття 383 КАС України).
Верховний Суд у постанові від 20 лютого 2019 року у справі №806/2143/15 звертав увагу, що зазначені правові норми Кодексу адміністративного судочинства України мають на меті забезпечення належного виконання судового рішення. Підставами їх застосування є саме невиконання судового рішення, ухваленого на користь особи-позивача та обставини, що свідчать про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, пов'язаних з невиконанням судового рішення в цій справі.
Крім того, Верховний Суд зазначив, що наявність у Кодексі адміністративного судочинства України спеціальних норм, спрямованих на забезпечення належного виконання судового рішення, виключає можливість застосування загального судового порядку захисту прав та інтересів стягувача шляхом подання позову. Судовий контроль за виконанням судового рішення здійснюється в порядку, передбаченому Кодексом адміністративного судочинства України, який не передбачає можливості подання окремого позову, предметом якого є спонукання відповідача до виконання судового рішення.
Відповідно до статті 129-1 Конституції України судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Отже, судове рішення виконується безпосередньо і для його виконання не вимагається ухвалення будь-яких інших, додаткових судових рішень.
З огляду на вищенаведене, у разі невиконання судового рішення, позивач має право вимагати вжиття спеціальних заходів впливу на боржника, передбачених законодавством про виконавче провадження, за Кодексом адміністративного судочинства України.
Натомість обраний позивачем спосіб захисту не усуває юридичного конфлікту та не відповідає об'єкту порушеного права, а тому в такий спосіб неможливо захистити чи відновити право у разі визнання його судом порушеним.
Відповідно до пункту 2 частини першої статті 170 КАС України суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі, якщо у спорі між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав є такі, що набрали законної сили, рішення або постанова суду, ухвала про закриття провадження в адміністративній справі.
Враховуючи, те що спір виник на стадії виконання судового рішення у справі №500/2570/21, яке набрало законної сили, а позовні вимоги є пов'язаними (похідними) з неналежним виконанням вказаного рішення і не є самостійними позовними вимогами, суд приходить до висновку про наявність підстав для відмови у відкритті провадження у справі відповідно до приписів пункту 2 частини першої статті 170 КАС України.
Поряд з цим, суд звертає увагу на те, що позивач, незважаючи на наведення в позовній заяві посилань на незгоду з діями відповідача щодо обмеження розміру його пенсії десятьма прожитковими мінімумами, пов'язує такі дії пенсійного органу з невиконанням рішення суду у справі №500/2570/21.
Однак, такі дії Головного управління Пенсійного фонду України у Тернопільській не пов'язані із предметом спору у справі №500/2570/21 та позивачем не оскаржуються у даному випадку. При цьому, у разі незгоди позивача із діями Головного управління Пенсійного фонду України у Тернопільській щодо обмеження розміру його пенсії, він має право звернутися до суду із відповідним позовом.
Керуючись статтями 170, 241, 248 КАС України, суд
Відмовити у відкриті провадження в адміністративній справі за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії.
Роз'яснити позивачу, що відповідно до частини п'ятої статті 170 КАС України повторне звернення тієї самої особи до адміністративного суду з адміністративним позовом з тих самих предмета і підстав та до того самого відповідача, як той, щодо якого постановлено ухвалу про відмову у відкритті провадження, не допускається.
Копія ухвали про відмову у відкритті провадження в адміністративній справі надіслати особі, яка подала позовну заяву, разом із позовною заявою та усіма доданими до неї матеріалами.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Тернопільський окружний адміністративний суд. Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення.
Суддя Баранюк А.З.