про повернення позовної заяви
01 вересня 2021 року Справа № 480/7281/21
Cуддя Сумського окружного адміністративного суду Воловик С.В., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Сумській області про визнання протиправною та скасування вимоги,
До Сумського окружного адміністративного суду звернулась ОСОБА_1 з позовною заявою до Головного управління ДПС у Сумській області, в якій просить суд:
- визнати протиправною та скасувати вимогу Головного управління ДПС у Сумській області про сплату боргу (недоїмки) від 23.05.2019 №Ф-2070-54У в розмірі 24 363,25 грн.
11.08.2021 року зазначена позовна заява залишена судом без руху, оскільки подана з порушенням ст. 161 КАС України, а саме: до позовної заяви не додано заяви про поновлення пропущеного строку звернення до суду та доказів поважності причин пропуску такого строку, та надано строк для усунення недоліків позовної заяви протягом десяти днів з дня отримання копії ухвали.
Так, 25 серпня 2021 року позивачем надано письмове клопотання, в межах строку визначеного ст. 123 Кодексу адміністративного судочинства України, про поновлення строку звернення з позовом до суду з обґрунтуванням підстав для такого поновлення, а саме з посиланням на те, що про порушення свого права дізналась тільки після отримання 02.08.2021 повідомлення про те, що у разі її прийняття в ПП "Согор" на посаду бухгалтера з заробітної плати будуть здійснюватись відповідні відрахування згідно постанови Зарічного відділу ДВС м. Суми Головного територіального управління юстиції у Сумській області від 22.11.2019 ВП №60487443 з примусового виконання вимоги Головного управління ДПС у Сумській області про сплату боргу (недоїмки) від 23.05.2019 №Ф-2070-54У в розмірі 24 363,25 грн.
Перевіривши матеріали поданого позову, заяви про поновлення строку звернення з позовом до суду, вбачається необхідним позов повернути позивачу на підставі ч.2 ст. 123, п. 9 ч.4 ст. 169 Кодексу адміністративного судочинства України, виходячи з наступного.
Частинами 1 та 2 ст.122 КАС України визначено, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Для захисту прав, свобод та інтересів особи КАС України та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів (частина 3 ст.122 КАС України).
Облік платників єдиного внеску, їх права та обов'язки, порядок нарахування, обчислення і строки сплати єдиного внеску, його розмір, повноваження органів доходів і зборів, а також відповідальність за порушення законодавства про збір та облік єдиного внеску визначає Закон України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" від 08.07.2010 року № 2464-VI (далі - Закон № 2464-VI).
Скарга на вимогу про сплату єдиного внеску подається до органу доходів і зборів вищого рівня у письмовій формі протягом десяти календарних днів, що настають за днем отримання платником єдиного внеску вимоги про сплату єдиного внеску, з повідомленням про це органу доходів і зборів, який прийняв вимогу про сплату єдиного внеску (абзац 6 ч.4 ст.25 Закону № 2464-VI).
У разі якщо згоди з органом доходів і зборів не досягнуто, платник єдиного внеску зобов'язаний сплатити суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею протягом десяти календарних днів з дня надходження рішення відповідного органу доходів і зборів або оскаржити вимогу до органу доходів і зборів вищого рівня чи в судовому порядку (абзац 9 ч.4 ст.25 Закону № 2464-VI).
Таким чином платник єдиного внеску може оскаржити рішення контролюючого органу протягом 10 календарних днів з дня її отримання як із застосуванням процедури її адміністративного оскарження так і без такої.
Вказана позиція суду узгоджується з висновком Верховного Суду, викладеним у постанові від 31.01.2019 року по справі № 802/983/18-а.
Як вбачається з матеріалів позову, позивач оскаржує вимогу про сплату боргу (недоїмки) №Ф-2070-54У від 23.05.2019, однак, з позовом звернувся 09.08.2021 року, тобто з пропуском строків, встановлених чинним законодавством.
Згідно з частиною першою статті 120 Кодексу адміністративного судочинства України, перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.
Законодавче обмеження строку оскарження судового рішення, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах.
Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними. Після спливу таких строків відносини вважаються стабільними.
Практика Європейського суду з прав людини також свідчить про те, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків на звернення до суду за захистом порушених прав (справа «Стаббігс на інші проти Великобританії», справа «Девеер проти Бельгії»).
При цьому слід зазначити, що день, коли особа дізналася про порушення свого права, - це встановлений доказами день, коли позивач дізнався про рішення, дію чи бездіяльність, внаслідок якої відбулося порушення їх прав, свобод чи інтересів.
Якщо цей день встановити точно неможливо, строк обчислюється з дня, коли особа повинна була дізнатися про порушення своїх прав (свобод чи інтересів). При цьому «повинна» слід тлумачити як неможливість незнання, припущення про високу вірогідність дізнатися, а не обов'язок особи дізнатися про порушення своїх прав. Зокрема, особа повинна була дізнатися про порушення своїх прав, якщо: особа знала про обставини прийняття рішення чи вчинення дій і не було перешкод для того, щоб дізнатися про те, яке рішення прийняте або які дії вчинені.
Доказами того, що особа знала про порушення своїх прав, є, зокрема, умови, за яких особа мала реальну можливість дізнатися про порушення своїх прав.
Відповідно до ч.ч.1,2 ст. 123 Кодексу адміністративного судочинства України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
Встановлення процесуальних строків законом та судом передбачено з метою дисциплінувати учасників адміністративного судочинства та своєчасно виконання ними процесуальних дій, передбачених Кодексом адміністративного судочинства України.
Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними та після завершення таких строків, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
При цьому, у випадку пропуску строку звернення до суду підставами для його поновлення є лише наявність поважних причин, якими визнаються лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належними доказами.
Разом з тим, суд не вбачає наявності об'єктивно непереборних обставин, які б не залежали від волевиявлення особи або пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами, що позбавили позивача можливості звернутися до адміністративного суду з даним позовом у встановлений процесуальним законодавством строк.
Щодо посилання позивача про те, що про порушення свого права дізналась тільки після отримання 02.08.2021 повідомлення про те, що у разі її прийняття в ПП "Согор" на посаду бухгалтера з заробітної плати будуть здійснюватись відповідні відрахування згідно постанови Зарічного відділу ДВС м. Суми Головного територіального управління юстиції у Сумській області від 22.11.2019 ВП №60487443 з примусового виконання вимоги Головного управління ДПС у Сумській області про сплату боргу (недоїмки) від 23.05.2019 №Ф-2070-54У в розмірі 24 363,25 грн., суд зазначає наступне.
Для звернення стягнення на заробітну плату - здійснення підприємством відрахувань із заробітної плати боржника-працівника, виконавець повинен винести постанову, яка надсилається для виконання підприємству, установі, організації, фізичній особі, фізичній особі - підприємцю, які виплачують боржнику відповідно заробітну плату.
Така постанова повинна містити:
а) повне найменування та місцезнаходження підприємства, установи, організації, прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи чи фізичної особи - підприємця, якій надсилається постанова, та її місце проживання;
б) порядок стягнення суми боргу;
в) розмір відрахувань;
г) реквізити рахунку, на який необхідно перераховувати утримані кошти, або адресата в разі перерахування коштів поштовим переказом;
д) вимогу щодо направлення звітів про здійснені відрахування та виплати із зазначенням періодичності подання звітів та адреси, на яку необхідно направляти звіти;
е) роз'яснення про відповідальність за невиконання законних вимог виконавця, порушення вимог Закону ( у тому числі за несвоєчасне подання або неподання звітів про відрахування із заробітної плати та інших доходів боржника).
Отже, отримання підприємством такої Постанов виконавця при її відповідності вищезазначеним вимогам є підставою для здійснення відрахувань із заробітної плати працівника-боржника на умовах зазначених у такій Постанові.
Як вбачається з матеріалів справи, 22.11.2019 державним виконавцем Зарічного відділу державної виконавчої служби міста Суми Головного територіального управління юстиції в Сумській області Маліковим А.А. прийнято постанову про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника ВП №60487443 ОСОБА_1 , що отримує дохід у ПП "Согор".
Відповідно до вищевикладеного, після отримання належним чином оформленої Постанови у підприємства виникає обов'язок здійснювати відрахування із заробітної плати. Кошти, які підлягають відрахування із заробітної плати боржника, перераховуються підприємством напряму стягувачу за реквізитами зазначеним у такій Постанові та у розмірі, визначеному Постановою.
В заяві про поновлення строку звернення до суду позивач зазначає, що постанова про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника ВП №60487443 від 22.11.2019 надійшла на адресу ПП "Согор" у лютому 2020 року. При цьому, як вбачається з довідки Приватного підприємства "Согор" б/н від 02.08.2021, наданої позивачем до матеріалів справи, остання працювала в приватному підприємстві "Согор" з 12.07.2005 по 19.03.2020 на посаді бухгалтера, а відтак, достеменно знала про відрахування із заробітної плати як при її отриманні, так і при остаточному розрахунку при звільненні.
Згідно з положеннями пункту 9 частини 4 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України позовна заява повертається позивачеві, у випадках, передбачених частиною другою статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України.
Відповідно до ч.5 ст. 169 Кодексом адміністративного судочинства України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи не пізніше п'яти днів з дня її надходження або з дня закінчення строку на усунення недоліків.
Таким чином, враховуючи, що позивачем не надано достатніх доказів, які б вказували на існування поважних причин пропуску строку до суду, ті ж докази та пояснення, які надані позивачем та знаходяться в матеріалах позову, не можуть бути визнані поважними, а також беручи до уваги, що судом таких обставин та причин не встановлено, суд дійшов висновку про повернення позовної заяви ОСОБА_1 , роз'яснивши їй, що відповідно до ч.8 ст. 169 Кодексу адміністративного судочинства України повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Керуючись ст. ст. 123, 169, 248, 256 КАС України, суд -
Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Сумській області про визнання протиправною та скасування вимоги - повернути позивачеві.
Роз'яснити позивачу, що повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня її постановлення. Апеляційні скарги до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи подаються через Сумський окружний адміністративний суд.
Суддя С.В. Воловик