07 вересня 2021 року Справа №480/3936/21
Сумський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді ГелетаС.М., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику осіб в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Комунального некомерційного підприємства Конотопської міської ради "Конотопська центральна районна лікарня ім. академіка Михайла Давидова" про визнання рішення протиправним та зобов'язання вчинити дії,-
Позивач, ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ), звернувся до Сумського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Комунального некомерційного підприємства Конотопської міської ради "Конотопська центральна районна лікарня ім. академіка Михайла Давидова" (далі - відповідач), в якій з урахуванням уточнених вимог просить:
- визнати протиправним, прийнятим за відсутності повноважень на його прийняття, рішення Комунального некомерційного підприємства Конотопської міської ради “Конотопська центральна районна лікарня ім. академіка Михайла Давидова, щодо відмови у наданні ОСОБА_1 , особі з інвалідністю ІІ групи від трудового каліцтва, встановленої без зазначення строку повторного огляду (безстроково від 2007 року), страхової планової амбулаторно-поліклінічної медичної реабілітації в частині урологічного профілю, встановленої медико-соціальною експертною комісією у індивідуальній програмі реабілітації інваліда №329 від 12.03.2020 (продовження лікарсько-консультаційна комісія КНП КМП “Конотопської ЦРЛ” 06.03.2013);
- зобов'язати Комунальне некомерційне підприємство Конотопської міської ради “Конотопська центральна районна лікарня ім. академіка Михайла Давидова”, скасувати рішення щодо відмови у наданні ОСОБА_1 , особі з інвалідністю ІІ групи від трудового каліцтва, встановленої без зазначення строку повторного огляду (безстроково від 2007 року), страхової планової амбулаторно-поліклінічної медичної реабілітації в частині урологічного профілю, встановленої медико-соціальною експертною комісією у індивідуальній програмі реабілітації інваліда №329 від 12.03.2020 (продовження від 06.03.2013), та відновити їх надання у повному обсязі без будь яких обмежень, відповідно до вимог законодавства України про реабілітацію осіб з інвалідністю.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач звернувся до відповідача із скаргою на дії лікаря, що стосуються його лікування, але такі звернення не розглянуті належним чином, відповіді не надано. Зазначає про порушення права на медичну реабілітацію в частині урологічного профілю, встановлену медико-соціальною експертною комісією у індивідуальній програмі реабілітації інваліда №329 від 12.03.2020 (продовження від 06.03.2013).
Відповідач у відзиві на позов заперечував, зазначає, що скарги позивача розглянуті належним чином, позивачу надані відповіді. Відповідачем не було відмовлено в наданні відновної терапії позивачу, визначеної Індивідуальною програмою реабілітації, а саме наданні реабілітаційних заходів у вигляді лікування в ортопеда, невролога, уролога. Зазначає, що рішення про відмову у наданні ОСОБА_1 страхової планової амбулаторно - поліклінічної медичної реабілітації в частині урологічного профілю за результатами розгляду заяв позивача від 16.03.2021 та 13.05.2021 відповідачем не приймалося.
Провадження у справі відкрито за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін (в порядку письмового провадження).
Дослідивши матеріали справи, заяви по суті спору, оцінивши докази в їх сукупності, суд виходить із наступного.
Матеріалами справи підтверджується, що позивач знаходиться на обліку в поліклініці для дорослого населення КНП КМР «Конотопська ЦРЛ ім. ак. М.Давидова».
03.03.2021 позивач звернувся до сімейного лікаря з метою направлення його на консультацію до лікарів, в т.ч. уролога. Позивачеві було видані електронні направлення на консультацію до лікаря уролога.
Після проведення огляду лікарями, позивач звернувся до відповідача із заявою-скаргою 16.03.2021, зареєстрованою 17.03.2021 за №1022, в якій зазначив про неправомірні дії лікаря-уролога надати амбулаторно планове реабілітаційне урологічне лікування за діагнозом, встановленим МСЕК у ІНР №329 від 12.03.2021, з мотивів, які позивач вважає неправомірними. Позивач просив невідкладно прийняти відповідні заходи через погіршення здоров'я, примусу до страждань та призначити позачергове засідання ЛКК у присутності головного лікаря та позивача.
На заяву-скаргу позивача відповідачем надано лист від 22.03.2021 №01-12/1142, в якому зазначено інформацію про огляд позивача у сімейного лікаря та лікаря-уролога, а також відмову позивача у проходженні призначеного обстеження та консультацію у Сумській обласній клінічній лікарні. Саме відсутність до обстеження та консультативного висновку фахівця закладу 3 рівня не дає лікарю надати відповідний висновок та призначити відповідне лікування для проведення медичної реабілітації урологічного профілю. Відповідач зазначив про проходження призначеного лікарем-урологом обстеження і консультацію, за результатами яких буде складено відповідне консультативний висновок, і в подальшому сімейний лікар направить документи на засідання ЛКК для вирішення питання проведення медичної реабілітації урологічного профілю.
Позивачем 23.03.2021 подана нова заява-скарга, зареєстрована 23.03.2021 за №1125, на ім'я головного лікаря, в якому позивач просив повторно розглянути скаргу від 16.03.2021. В поданій заяві позивачем викладено обставини порушення права на медичну реабілітацію в частині урологічного профілю, встановлену медико-соціальною експертною комісією у індивідуальній програмі реабілітації інваліда №329 від 12.03.2020 (продовження від 06.03.2013). Додатково зазначив про неможливість отримати висновок обласного судинного хірурга, а також зазначив про припинення рекомендованого МСЕК страхового планового реабілітаційного лікування урологічного профілю з підстав, які були зазначені лікарями на позачерговому засіданні ЛКК, а також про відмову лікарні медичної допомоги саме урологічного профілю. Також просив головного лікаря вжити заходів щодо призначення позачергового засідання ЛКК у присутності головного лікаря та позивача.
На заяву позивача від 23.03.2021 відповідач у листі від 02.04.2021 №01-12/1271 зазначив про факт огляд позивача у сімейного лікаря та лікаря-уролога, а також відмову позивача у проходженні призначеного обстеження та консультацію у Сумській обласній клінічній лікарні. Саме відсутність до обстеження та консультативного висновку фахівця закладу 3 рівня не дає лікарю надати відповідний висновок та призначити відповідне лікування для проведення медичної реабілітації урологічного профілю. Відповідач зазначив про проходження призначеного лікарем-урологом обстеження і консультацію, за результатами яких буде складено відповідне консультативний висновок, і в подальшому сімейний лікар направить документи на засідання ЛКК для вирішення питання проведення медичної реабілітації урологічного профілю.
Тобто відповідачем було викладено аналогічну за змістом відповідь з аналогічних підстав, зазначених у листі від 22.03.2021 №01-12/1142, на звернення позивача від 16.03.2021 (зареєстроване 17.03.2021 за №1022).
Не погоджуючись із відповідями відповідача, які були надані на звернення позивача, позивач звернувся до суду із даними позовними вимогами.
Надаючи правову оцінку обставинам справи, суд зазначає наступне.
Питання практичної реалізації громадянами України наданого їм Конституцією України права вносити в органи державної влади, об'єднання громадян відповідно до їх статуту пропозиції про поліпшення їх діяльності, викривати недоліки в роботі, оскаржувати дії посадових осіб, державних і громадських органів регулює Закон України "Про звернення громадян". Закон забезпечує громадянам України можливості для участі в управлінні державними і громадськими справами, для впливу на поліпшення роботи органів державної влади і місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, для відстоювання своїх прав і законних інтересів та відновлення їх у разі порушення.
Згідно зі ст. 1 Закону України "Про звернення громадян" громадяни України мають право звернутися до органів державної влади, місцевого самоврядування, об'єднань громадян, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, засобів масової інформації, посадових осіб відповідно до їх функціональних обов'язків із зауваженнями, скаргами та пропозиціями, що стосуються їх статутної діяльності, заявою або клопотанням щодо реалізації своїх соціально-економічних, політичних та особистих прав і законних інтересів та скаргою про їх порушення.
Військовослужбовці, працівники органів внутрішніх справ і державної безпеки, а також особи рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби України мають право подавати звернення, які не стосуються їх службової діяльності.
Особи, які не є громадянами України і законно знаходяться на її території, мають таке ж право на подання звернення, як і громадяни України, якщо інше не передбачено міжнародними договорами.
За ч. 2 ст. 5 Закону звернення може бути подано окремою особою (індивідуальне) або групою осіб (колективне).
Таким чином вищевказаний закон визначає вичерпний перелік суб'єктів звернення, а саме правом звернутися до органів державної влади, місцевого самоврядування, об'єднань громадян, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, засобів масової інформації, посадових осіб наділені громадяни України та в передбачених законом випадках - особи, які не є громадянами України, тобто фізичні особи.
Законом України “Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування” від 23.09.1999 № 1105-ХІV (далі - Закон № 1105) визначено, що для забезпечення відновлення здоров'я застраховані особи мають право на лікування в реабілітаційних відділеннях санаторно-курортних закладів після перенесених захворювань і травм за рахунок коштів Фонду.
Медична реабілітація призначається пацієнтам після закінчення гострого періоду захворювання в разі наявності обмежень життєдіяльності та виконання трудової діяльності і спрямована на відновлення здоров'я працюючої особи та повернення її до суспільно-корисної праці, профілактику ускладнень хвороб та зменшення витрат на допомогу по тимчасовій непрацездатності.
З метою вдосконалення механізму забезпечення права застрахованих осіб на лікування в реабілітаційних відділеннях санаторно-курортних закладів відповідно до вимог Закону № 1105 та пункту 3 постанови Кабінету Міністрів України “Деякі питання соціального захисту застрахованих осіб” від 16.03.2017 № 145 постановою правління Фонду від 13.07.2017 № 39 затверджено Порядок відшкодування витрат за надані соціальні послуги з лікування застрахованих осіб та членів їх сімей після перенесених захворювань і травм у реабілітаційних відділеннях санаторно-курортних закладів за рахунок коштів Фонду соціального страхування України (далі - Порядок № 39) та погоджено Міністерством охорони здоров'я України 23.08.2017 № 3.14-19/1146-17/22760.
Порядком № 39, який набирав чинності з 01.01.2018, запроваджено новий механізм забезпечення застрахованих осіб соціальними послугами з лікування в реабілітаційних відділеннях санаторно-курортних закладів після перенесених захворювань і травм. А саме, застрахована особа буде направлятись до реабілітаційного відділення санаторно-курортного закладу за її вибором відповідно до медичних показань визначеного профілю медичної реабілітації за рекомендацією лікуючого лікаря та за наявності висновку лікарської-консультативної комісії закладу охорони здоров'я, де перебуває зазначена особа на лікуванні.
Відповідно до Порядку організації експертизи тимчасової втрати працездатності, затвердж. Наказ МОЗ України 09.04.2008 № 189, за реєстр. в Міністерстві юстиції України 04 липня 2008 р. за № 589/15280 визначено повноваження та роботу лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров'я (далі - ЛКК) за результатом здійснення експертизи тимчасової непрацездатності лікуючим лікарем закладу охорони здоров'я незалежно від форми власності та фізичної особи - підприємця, які мають ліцензію на провадження господарської діяльності з медичної практики.
Розділом 3 Порядку №189 визначено повноваження лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров'я.
Так визначено, що при лікувально-профілактичних закладах охорони здоров'я незалежно від форми власності, які мають ліцензію на провадження господарської діяльності з медичної практики, утворюються ЛКК.
ЛКК у своїй діяльності керується стандартами медичних технологій лікувально-діагностичного процесу та протоколами надання медичної допомоги за спеціальностями, іншими законодавчими та нормативно-правовими актами.
До основних завдань ЛКК належить:
1) видача документів, що засвідчують тимчасову непрацездатність особи, відповідно до вимог пункту 4 розділу IV цього Порядку;
2) здійснення направлення хворих на огляд та обстеження до МСЕК для встановлення інвалідності;
3) надання до МСЕК документів хворого, направленого на огляд та обстеження;
4) вжиття заходів щодо перевірки та усунення недоліків у суб'єкта господарювання, що були виявлені Фондом соціального страхування України за результатом перевірки обґрунтованості медичних висновків про тимчасову непрацездатність (у разі звернення керівника суб'єкта господарювання).
У разі виявлення порушень щодо таких медичних висновків про тимчасову непрацездатність ЛКК виносить на своє засідання питання щодо обґрунтованості формування такого медичного висновку про тимчасову непрацездатність.
Здійснює аналіз якості наданих медичних послуг у межах відповідного випадку тимчасової непрацездатності:
період, на який сформовано медичний висновок/-ки;
обґрунтування потреби формування нового медичного висновку в разі продовження лікування в амбулаторних умовах після стаціонарного лікування;
своєчасність направлення хворого до стаціонару при наявності медичних показань з урахуванням профілю захворювання;
правильність оформлення медичної первинно-облікової документації;
правильність відбору при направленні хворих до санаторно-курортних закладів, реабілітаційних центрів та реабілітаційних відділень санаторно-курортних і спеціалізованих закладів охорони здоров'я;
якість надання медичної допомоги;
якість ефективності спостереження, оздоровлення хворих, які часто та тривало хворіють;
внесення відміток про порушення пацієнтом режиму лікування до медичного висновку про тимчасову непрацездатність;
роботу лікуючого лікаря з вивчення і профілактики захворюваності та інвалідності;
5) надає керівнику суб'єкта господарювання за результатами вжиття заходів, визначених у підпункті 4 пункту 3 розділу II цього Порядку, аналіз якості експертизи тимчасової непрацездатності, пропозиції щодо відповідності фахівців займаним посадам, кваліфікаційним категоріям, про накладання дисциплінарних стягнень та передачу справ у слідчі органи;
6) участь у встановленому порядку у засіданнях МСЕК.
Наказом КНП КМР «Конотопська ЦРЛ ім. ак. М.Давидова» від 28.12.2020 №1106 «Про організацію та заходи з покращення експертизи тимчасової непрацездатності в КНП КМР «Конотопська ЦРЛ ім. ак. М.Давидова»» затверджено склад Лікарсько-консультативної комісії, визначено графік роботи комісії. Пунктом 14 зазначеного наказу визначено дні роботи додаткових засідань ЛКК, які проводяться за направленням сімейних лікарів, за участю завідуючім відділень ЗП-СМ та під головуванням дублера голови ЛКК. Пунктом 15 визначено питання, які можуть бути вирішені на додаткових засіданнях ЛКК.
Наказом Міністерства охорони здоров'я України 28.09.2012 № 752, за реєстр. в Міністерстві юстиції України 28 листопада 2012 р. за № 1996/22308, затверджено Порядок контролю якості медичної допомоги.
Цей Порядок розроблено з метою впровадження та організації роботи щодо управління якістю медичної допомоги.
Дія цього Порядку поширюється на Міністерство охорони здоров'я Автономної Республіки Крим, управління (головні управління) охорони здоров'я обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій (далі - управління охорони здоров'я), заклади охорони здоров'я незалежно від форми власності та підпорядкування (далі - заклади охорони здоров'я), фізичних осіб - підприємців, які провадять господарську діяльність з медичної практики.
Цей Порядок спрямований на забезпечення одержання пацієнтами медичної допомоги належної якості.
Якість медичної допомоги - надання медичної допомоги та проведення інших заходів щодо організації надання закладами охорони здоров'я медичної допомоги відповідно до стандартів у сфері охорони здоров'я. Оцінка якості медичної допомоги - визначення відповідності наданої медичної допомоги встановленим стандартам у сфері охорони здоров'я.
Контроль якості надання медичної допомоги здійснюється шляхом застосування методів зовнішнього та внутрішнього контролю якості медичної допомоги, самооцінки медичних працівників, експертної оцінки, клінічного аудиту, моніторингу системи індикаторів якості, атестації/сертифікації відповідно до вимог чинного законодавства України та законодавства Європейського Союзу.
Внутрішній контроль якості надання медичної допомоги здійснюється керівництвом закладів охорони здоров'я та/або медичними радами закладів охорони здоров'я в межах повноважень, визначених законодавством, зокрема шляхом контролю за кваліфікацією лікарів, молодших спеціалістів з медичною освітою та професіоналів з вищою немедичною освітою, які працюють у закладі охорони здоров'я; самооцінки медичних працівників; організації надання медичної допомоги у закладі охорони здоров'я; моніторингу реалізації управлінських рішень; моніторингу дотримання структурними підрозділами закладу охорони здоров'я стандартів у сфері охорони здоров'я, клінічних протоколів; моніторингу системи індикаторів якості медичної допомоги; вивчення думки пацієнтів щодо наданої медичної допомоги.
Контроль якості надання медичної допомоги здійснюється за такими складовими: структура, процес та результати медичної допомоги; організація надання медичної допомоги; контроль за реалізацією управлінських рішень; відповідність кваліфікаційним вимогам медичних працівників, у тому числі керівників закладів охорони здоров'я; вивчення думки пацієнтів щодо наданої медичної допомоги; забезпечення прав та безпеки пацієнтів під час надання їм медичної допомоги.
Контроль якості наданої медичної допомоги проводиться у випадках смерті пацієнтів, первинного виходу на інвалідність осіб працездатного віку, розбіжності встановлених діагнозів, недотримання закладами охорони здоров'я стандартів медичної допомоги (медичних стандартів), клінічних протоколів, табелів матеріально-технічного оснащення, а також у випадках, що супроводжувалися скаргами пацієнтів та/або близьких осіб, які доглядають за пацієнтами, шляхом клініко-експертної оцінки якості та обсягів медичної допомоги.
Клініко-експертна оцінка якості та обсягів медичної допомоги здійснюється шляхом експертизи клінічних питань діагностики, лікування та реабілітації медичними радами закладів охорони здоров'я, клініко-експертними комісіями Міністерства охорони здоров'я України та/або управлінь охорони здоров'я протягом 30 днів з дня надходження відповідного звернення або з ініціативи Міністерства охорони здоров'я України, про що складається висновок за результатами клініко-експертної оцінки за формою, наведеною в додатку до цього Порядку.
В даному випадку, позивачем було направлено до відповідача звернення, в яких позивач зазначав про неякісно надані послуги лікарем-урологом, а також направленням на засідання ЛКК. При цьому, в заяві-скарзі від 16.03.2021, зареєстрованою 17.03.2021 за №1022, а також від заява-скарга, зареєстрована 23.03.2021 за №1125 позивачем зазначається про отримання неякісної медичної послуги, недотримання виданої позивачу індивідуальної програми реабілітації інваліда №329 (продовження від 06.03.2013), що була заповнена 12.03.2020, зазначається про відмову у наданні медичної допомоги. Натомість в даному випадку, відповідачем на зазначені обставини, не надано відповідної відповіді на обставини, зазначені позивачем у заявах-скаргах, у відповідях не надано жодної відповіді з цих питань.
У листах-відповідях відповідача від 22.03.2021 №01-12/1142 та від 02.04.2021 №01-12/1271 не зазначено та відображено, що відповідачем було досліджено питання надання позивачу належної якості медичної допомоги, проведення відповідного внутрішнього контролю за наданими послугами позивачу. Відповідач обмежився лише описом дій, які вчинив позивач.
Таким чином відповідачем не в повному обсязі розглянуті заяви-скарги позивача, не надано вичерпної інформації щодо суті порушень, зазначених у таких зверненнях.
В даному випадку, матеріалами справи не підтверджується, що відповідачем взагалі було розглянуто питання надання якісних медичних послуг, порушення лікарями права позивача на медичну реабілітацію в частині урологічного профілю, встановлену медико-соціальною експертною комісією у індивідуальній програмі реабілітації інваліда №329 від 12.03.2020 (продовження від 06.03.2013), відповідачем та такі обставини відображені у наданих відповідях.
Враховуючи те, що відповідачем не було в повному обсязі розглянуті заяви-скарги позивача, зареєстровані 17.03.2021 за №1022 та 23.03.2021 за №1125, суд у відповідності до ст. 9 КАС України вважає за необхідне вийти за межі позовних вимог та зобов'язати відповідача повторно розглянути зазначені заяви-скарги та надати відповідну відповідь.
Разом із тим, суд відмовляє в задоволенні позовних вимог щодо визнати протиправним, прийнятим за відсутності повноважень на його прийняття, рішення Комунального некомерційного підприємства Конотопської міської ради “Конотопська центральна районна лікарня ім. академіка Михайла Давидова, щодо відмови у наданні ОСОБА_1 , особі з інвалідністю ІІ групи від трудового каліцтва, встановленої без зазначення строку повторного огляду (безстроково від 2007 року), страхової планової амбулаторно-поліклінічної медичної реабілітації в частині урологічного профілю, встановленої медико-соціальною експертною комісією у індивідуальній програмі реабілітації інваліда №329 від 12.03.2020 (продовження лікарсько-консультаційна комісія КНП КМП “Конотопської ЦРЛ” 06.03.2013), а також зобов'язати Комунальне некомерційне підприємство Конотопської міської ради “Конотопська центральна районна лікарня ім. академіка Михайла Давидова”, скасувати рішення щодо відмови у наданні ОСОБА_1 , особі з інвалідністю ІІ групи від трудового каліцтва, встановленої без зазначення строку повторного огляду (безстроково від 2007 року), страхової планової амбулаторно-поліклінічної медичної реабілітації в частині урологічного профілю, встановленої медико-соціальною експертною комісією у індивідуальній програмі реабілітації інваліда №329 від 12.03.2020 (продовження від 06.03.2013), та відновити їх надання у повному обсязі без будь яких обмежень, відповідно до вимог законодавства України про реабілітацію осіб з інвалідністю.
В даному випадку, згідно із Законом України «Про основи законодавства України про охорону здоров'я», зокрема ст. 34, передбачено, що лікуючий лікар - лікар закладу охорони здоров'я або лікар, який провадить господарську діяльність з медичної практики як фізична особа - підприємець і який надає медичну допомогу пацієнту в період його обстеження та лікування.
Лікуючим лікарем при наданні реабілітаційної допомоги у сфері охорони здоров'я протягом після гострого та довготривалого реабілітаційних періодів є лікар фізичної та реабілітаційної медицини, який працює у реабілітаційному закладі, відділенні, підрозділі, або лікар фізичної та реабілітаційної медицини, який провадить господарську діяльність з медичної практики як фізична особа - підприємець і надає реабілітаційну допомогу пацієнтові.
Лікуючий лікар обирається пацієнтом або призначається йому в установленому цими Основами порядку. Обов'язками лікуючого лікаря є своєчасне і кваліфіковане обстеження та лікування пацієнта. Пацієнт вправі вимагати заміни лікаря.
Лікар має право відмовитися від подальшого ведення пацієнта, якщо останній не виконує медичних приписів або правил внутрішнього розпорядку закладу охорони здоров'я, за умови, що це не загрожуватиме життю хворого і здоров'ю населення.
Лікар не несе відповідальності за здоров'я хворого в разі відмови останнього від медичних приписів або порушення пацієнтом встановленого для нього режиму.
В даному випадку, відповідачем жодних рішень щодо відмови у наданні позивачу страхової планової амбулаторно-поліклінічної медичної реабілітації в частині урологічного профілю, встановленої медико-соціальною експертною комісією у індивідуальній програмі реабілітації інваліда №329 від 12.03.2020 (продовження лікарсько-консультаційна комісія КНП КМП “Конотопської ЦРЛ” 06.03.2013) прийнято не було, таке рішення відсутнє.
Враховуючи те, що позивач звільнений від сплати судового збору, судові витрати не підлягають відшкодуванню позивачу.
Керуючись ст.ст. 90, 139, 143, 241- 246, 250, 255, 295 КАС України, суд, -
Позов ОСОБА_1 до Комунального некомерційного підприємства Конотопської міської ради "Конотопська центральна районна лікарня ім. академіка Михайла Давидова" про визнання рішення протиправним та зобов'язання вчинити дії - задовольнити частково.
Зобов'язати Комунальне некомерційне підприємство Конотопської міської ради "Конотопська центральна районна лікарня ім. Академіка Михайла Давидова" (м.Конотоп, вул..Миколи Амосова,5,і.к.02007532) повторно розглянути та надати письмову відповідь на заяви-скарги ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , паспорт серії НОМЕР_1 , виданий 25.09.1995), зареєстровані 17.03.2021 за №1022 та від 23.03.2021 за №1125.
В задоволенні інших вимог - відмовити.
Рішення може бути оскаржено до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення суду зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційні скарги до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи подаються через Сумський окружний адміністративний суд.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення складено та підписано 07.09.2021
Суддя С.М. Гелета