про повернення позовної заяви
07 вересня 2021 року справа № 480/6187/21
Cуддя Сумського окружного адміністративного суду Бондар С.О., розглянувши матеріали адміністративного позову Національної академії внутрішніх справ до ОСОБА_1 про стягнення витрат,
Національна академія внутрішніх справ звернулася до суду з адміністративним позовом до ОСОБА_1 про стягнення вартості витрат, пов'язаних з утриманням у навчальному закладі у сумі 73635,66 грн.
Ухвалою Сумського окружного адміністративного суду від 14.07.2021 вказану позовну заяву було залишено без руху, оскільки вона не відповідала вимогам ст.ст.122, 160-161 КАС України.
На виконання вимог суду, позивачем надано суду заяву про усунення недоліків, до якої додано копію клопотання про поновлення строку звернення до суду.
Так, у клопотанні про поновлення строку звернення до суду позивач посилається на поважність пропуску строку звернення у зв'язку зі зверненням до Шосткинського міськрайонного суду Сумської області в порядку цивільного судочинства. Тому позивач не мав можливості звернутися з адміністративним позовом до ОСОБА_1 до моменту повернення на адресу академії всіх доказів (додатків до позовної заяви) Шосткинським міськрайонним судом Сумської області. Вважає, що не пропустив строк звернення до суду.
Суд визнав неповажними причини пропуску строку звернення до суду та ухвалою від 03.08.2021 продовжив позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви та запропонував усунути недоліки позовної заяви шляхом зазначення інших поважних причин пропуску строку звернення до суду.
На виконання вимог суду, позивачем надано суду заяву про усунення недоліків, до якої додано заяву про поновлення строку звернення до суду.
У вказаній заяві позивач зазначив, що строк звернення до суду був порушений через тривалість розгляду справи в порядку цивільного судочинства. Вважає вказані причини пропуску строку звернення до суду поважними, які не залежали від волі позивача.
Дослідивши матеріали позовної заяви та зміст заяви про поновлення строку звернення до суду, суд зазначає наступне.
Частиною другою статті 19 Конституції України визначено обов'язок органів державної влади та органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Положеннями статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України (далі по тексту - КАС України) визначено, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Абзацом 2 частини другої статті 122 КАС України, для звернення до адміністративного суду суб'єкта владних повноважень встановлюється тримісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня виникнення підстав, що дають суб'єкту владних повноважень право на пред'явлення визначених законом вимог. Цим Кодексом та іншими законами можуть також встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду суб'єкта владних повноважень.
Частиною третьою статті 122 КАС України встановлено, що для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Положеннями частини п'ятої статті 122 КАС України закріплено, що для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.
Таким чином, строк звернення до адміністративного суду - це проміжок часу після виникнення спору у публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів. При цьому перебіг такого строку починається з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Поважними причинами пропуску строків звернення до суду необхідно розуміти обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій та підтверджені належними доказами. Разом з тим, на законодавчому рівні не регламентується, які причини є поважними, а які ні. Питання щодо визначення поважності підстав пропуску строку звернення до суду залишається на розсуд суду.
З тексту заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду вбачається, що обґрунтовуючи поважність причин пропуску строку звернення до суду, позивач посилався на зміну Великою Палатою Верховного Суду судової практики щодо юрисдикції розгляду такої категорії справ. Зауважено, що спір не стосується проходження відповідачем публічної служби, а пов'язаний з невиконанням умов цивільно-правової угоди і вимогою позивача відшкодувати понесені витрати, пов'язані з утриманням у навчальному закладі. Отже спори цієї категорії справ вирішувались в порядку цивільного судочинства із встановленим строком позовної давності в три роки.
З матеріалів справи вбачається, що позивачем було подано позов до Шосткинського міськрайонного суду Сумської області у порядку цивільного судочинства та ухвалою суду від 09.02.2021 у справі № 589/420/21 відмовлено у відкритті провадження, оскільки даний спір не підлягає розгляду у порядку цивільного судочинства.
Позивач скористався своїм правом та оскаржив ухвалу Шосткинського міськрайонного суду Сумської області в апеляційному порядку.
Постановою Сумського апеляційного суду від 22.04.2021 залишено без змін ухвалу Шосткинського міськрайонного суду Сумської області від 09.02. 2021.
Як зазначив позивач, постанова Сумського апеляційного суду від 22.04.2021 була надіслана на адресу Національної академії внутрішніх справ 26.04.2021.
Разом з тим, з позовом до Сумського окружного адміністративного суду позивач звернувся за допомогою засобів поштового зв'язку лише 06.07.2021, тобто з порушенням строку звернення до суду.
Суд зазначає, що поважними причинами для поновлення строку на подання адміністративного позову визнаються лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належними доказами.
Наведені позивачем підстави пропуску строку звернення до суду мають суб'єктивний характер та не позбавляли останнього можливості звернутись до суду з даним позовом у встановлені КАС України строки.
При цьому підстав неможливості звернення до суду у місячний строк з дня, коли позивачу стало відомо, що такі спори підлягають вирішенню в порядку адміністративного судочинства, позивачем до суду надано не було.
Проходження служби в Національній поліції України та військової служби є проходження публічної служби, визначення якої надано п. 17 ч. 1 ст. 4 КАС України, а саме публічною службою є діяльність на державних політичних посадах, у державних колегіальних органах, професійна діяльність суддів, прокурорів, військово служба, альтернативна (невійськова) служба, інша державна служба, патронатна служба в державних органах, служба в органах влади АРК, органах місцевого самоврядування.
Суд наголошує, що спори стосовно проходження публічної служби охоплюють спори, які виникають з моменту прийняття особи на посаду і до її звільнення, зокрема й питання відповідальності за невиконання договору підготовки фахівця, що зумовлює відшкодування фактичних витрат, пов'язаних з утриманням у навчальному закладі, навіть якщо подання відповідного позову про відшкодування витрат відбувається після її звільнення з публічної служби, а тому до таких спорів підлягають застосуванню приписи частини п'ятої статті 122 КАС України.
Тобто, у цьому випадку підлягає застосуванню місячний строк звернення до суду.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 грудня 2018 року в справі №804/285/16 і постановах Верховного Суду від 30 вересня 2019 року в справі №340/685/19, від 10 жовтня 2019 року в справі №140/721/19, від 24 грудня 2019 року в справі №824/284/19-а, від 29 квітня 2020 року в справі №560/1942/19, від 18 червня 2020 року в справі №140/2024/19 та від 01 липня 2020 року в справі №400/1758/19 та ін.
Статтею 44 КАС України передбачено обов'язок осіб, які беруть участь у справі (учасників справи), добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки, зокрема, щодо дотримання процесуальних строків.
Таким чином, особа, яка має намір подати позов, повинна вчиняти усі можливі та залежні від неї дії для виконання процесуального обов'язку дотримання вимог процесуального закону стосовно форми і змісту позовної заяви, в тому числі процесуальних строків її подачі.
Відповідно до ч. 1 ст. 169 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Враховуючи, що позивачем пропущений строк звернення до суду без поважних причин, суд вважає необхідним повернути позовну заяву.
При цьому, слід зазначити, що повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом, що передбачено ч. 8 ст. 169 Кодексу адміністративного судочинства України.
Керуючись ст.ст. 169, 248, 256, 293-295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
Позовну заяву Національної академії внутрішніх справ до ОСОБА_1 про стягнення витрат і додані до неї документи - повернути позивачу.
Роз'яснити, що повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Копію ухвали про повернення позовної заяви надіслати особі, яка подала позовну заяву, разом із позовною заявою та усіма доданими до неї документами.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена в апеляційному порядку до Другого апеляційного адміністративного суду в п'ятнадцятиденний строк з дня складання ухвали. Апеляційні скарги до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи подаються через Сумський окружний адміністративний суд.
Суддя С.О. Бондар