65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua
веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua
"02" вересня 2021 р.м. Одеса Справа № 916/3114/20
Господарський суд Одеської області у складі: суддя Волков Р.В.,
при секретарі судового засідання Чернюк С.В.,
розглянувши скаргу (вх. ГСОО №2-977/21 від 02.08.2021р.) Товариства з обмеженою відповідальністю „Адмірал Сервіс ЛТД” на дії головного державного виконавця Другого Приморського відділу державної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Перчика Віталія Олександровича у справі №916/3114/20,
за позовом Державного підприємства "Адміністрація морських портів України"
в особі Одеської філії Державного підприємства "Адміністрація морських портів України" (адміністрація Одеського морського порту) (пл. Митна, 1, м. Одеса, 65026, код ЄДРПОУ ВП 38728457)
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Адмірал Сервіс ЛТД" (Митна площа, будинок 1-Б, місто Одеса, 65026, код ЄДРПОУ 41343198)
про розірвання договору, повернення майна та стягнення 110360,55 грн.
Представники сторін:
від позивача - Бернатович О.О.;
від відповідача (скаржника) - Фартух О.О.
Державний виконавець - Перчик В.О.
У провадженні Господарського суду Одеської області (головуючий суддя Волков Р.В.) перебувала справа №916/3114/20 за позовом Державного підприємства "Адміністрація морських портів України" в особі Одеської філії Державного підприємства "Адміністрація морських портів України" (адміністрація Одеського морського порту) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Адмірал Сервіс ЛТД" про розірвання договору, повернення майна та стягнення 110360,55 грн.
Ухвалою господарського суду від 11.06.2021р. задоволено спільну заяву (вх. №15851/21 від 11.06.2021р.) Державного підприємства "Адміністрація морських портів України" в особі Одеської філії Державного підприємства "Адміністрація морських портів України" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Адмірал Сервіс ЛТД" про затвердження мирової угоди та закриття провадження у справі, затверджено укладену між сторонами мирову угоду від 09.06.2021р. та закрито провадження у справі №916/3114/20.
02.08.2021р. до Господарського суду Одеської області надійшла скарга Товариства з обмеженою відповідальністю "Адмірал Сервіс ЛТД" на дії державного виконавця (вх. ГСОО №2-977/21), в якій скаржник просить суд: 1) визнати незаконною та скасувати Постанову Головного державного виконавця Другого Приморського відділу державної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Перчика В.О. про відкриття виконавчого провадження № 66092694 від 15.07.2021 року; 2) визнати незаконною та скасувати постанову Головного державного виконавця Другого Приморського відділу державної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Перчика В.О. про стягнення виконавчого збору № 66092694 від 15.07.2021 року; 3) визнати незаконною та скасувати постанову Головного державного виконавця Другого Приморського відділу державної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Перчика В.О. про стягнення з боржника витрат виконавчого провадження № 66092694 від 15.07.2021 року; 4) визнати незаконною та скасувати постанову Головного державного виконавця Другого Приморського відділу державної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Перчика В.О. про арешт коштів боржника № 66092863 від 15.07.2021 року; 5) визнати незаконною та скасувати постанову Головного державного виконавця Другого Приморського відділу державної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Перчика В.О. про арешт майна боржника № 66092863 від 15.07.2021 року; 6) визнати незаконною та скасувати постанову Головного державного виконавця Другого Приморського відділу державної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Перчика В.О. про об'єднання виконавчих проваджень у зведене виконавче провадження № 6666101911 від 15.07.2021 року.
В обґрунтування скарги Товариство з обмеженою відповідальністю "Адмірал Сервіс ЛТД" зазначило наступне.
Стягувач (позивач у даній справі) своєю заявою звернувся до Другого Приморського відділу ДВС міста Одеси ГТУЮ в Одеській області, якою просив стягнути 124 587,73 грн. До заяви додано Довідку щодо стану заборгованості ТОВ «Адмірал Сервіс ЛТД» по Договору №2689-П-ОДФ-19 від 23.08.2019р. станом на 01.07.2021р., згідно з якою наведені суми сплати за договором за період з вересня 2020р. по квітень 2021р.
20.07.2021р. від ПАТ «МТБ БАНК», який обслуговує розрахункові рахунки боржника, стало відомо про накладення арешту на кошти боржника. Водночас жодних постанов боржник не отримував.
Скаржник звернув увагу, що Договором оренди №2689-П-ОДФ-19 від 23.08.2019р. (далі - Договір) йому було надано у користування майно - понтон П-70 (інв.номер 061124).
Посилаючись на п. п. 6, 7.2. Договору, вказав, що орендар має право використовувати орендоване майно відповідно до його призначення, а орендодавець зобов'язується не перешкоджати орендарю у користуванні майном на умовах цього Договору.
Крім того зазначив, що наймач звільняється від плати за весь час, протягом якого майно не могло бути використане ним через обставини, за які він не відповідає (ч. 6 ст. 762 ЦК України»).
Скаржник акцентував увагу на тому, що судна П-71, П-73, П-77 стали придатні до використання лише 24.05.2021р., тоді як апарель та понтони П-69, П-70, П-75 не можуть бути використані саме через бездіяльність стягувача. Саме тому вважає, що на підставі ст. 762 ЦК України відсутня заборгованість, про стягнення якої в примусовому порядку звернувся позивач.
Зазначив, що Законом України «Про виконавче провадження» передбачено право державного виконавця самостійно розраховувати розмір заборгованості у разі: 1) якщо у виконавчому документі про стягнення боргу зазначено про нарахування відсотків або пені до моменту виконання рішення; 2) у разу обчислення розміру заборгованості зі сплати аліментів щомісяця, а також проведення індексації розміру аліментів.
Вказав, що спосіб і порядок обрахунку суми заборгованості не зазначений і у виконавчому документі, що виданий судом, а тому державний виконавець позбавлений можливості самостійно на підставі довідок сторони виконавчого провадження обраховувати суму заборгованості, у зв'язку з чим, виконавець не мав підстав відкривати виконавче провадження.
Ухвалою від 03.08.2021р. призначено скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Адмірал Сервіс ЛТД" на дії державного виконавця (вх. ГСОО №2-977/21 від 02.08.2021р.) до розгляду у судовому засіданні на 11.08.2021р.
11.08.2021р. до суду надійшли письмові пояснення Державного підприємства "Адміністрація морських портів України" в особі Одеської філії Державного підприємства "Адміністрація морських портів України" (адміністрація Одеського морського порту) (вх. №21361/21), в яких позивач заперечував проти задоволення скарги та вказав, що головним державним виконавцем правомірно, обґрунтовано і законно відкрито виконавче провадження про примусове виконання судового рішення - ухвали про затвердження мирової угоди, адже ухвала є виконавчим документом, відповідає вимогам Закону України «Про виконавче провадження» та підлягає примусовому виконанню.
11.08.2021р. до суду надійшли письмові пояснення в.о. начальника Другого Приморського відділу державної виконавчої служби Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Перчика В.О. (вх. №21372/21), в яких останній пояснив, що державний виконавець діяв згідно чинного законодавства та у межах повноважень, покладених на нього Законом України «Про виконавче провадження». Звернув увагу, що державний виконавець не зобов'язаний перевіряти та робити власні висновки щодо змісту заяви стягувача про відкриття виконавчого провадження з примусового виконання виконавчого документа. Вважає, що скарга Товариства з обмеженою відповідальністю "Адмірал Сервіс ЛТД" є безпідставною та невмотивованою, а тому - не підлягає задоволенню.
Протокольною ухвалою від 11.08.2021р. розгляд скарги відкладено на 12.08.2021р.
Протокольною ухвалою від 12.08.2021р. розгляд скарги відкладено на 02.09.2021р.
02.09.2021р. оголошено вступну та резолютивну частини ухвали.
Розглянувши матеріали скарги, заслухавши пояснення представників позивача, відповідача та державного виконавця, суд встановив наступне.
Предметом позову у даній справі було розірвання укладеного між сторонами Договору №2689-П-ОДФ-19 від 23.08.2019р., повернення переданого за даним договором майна та стягнення з відповідача 110360,55 грн заборгованості.
Ухвалою від 11.06.2021р. затверджено укладену між сторонами мирову угоду від "09" червня 2021 року на наступних умовах:
1. Предметом цієї Мирової угоди є врегулювання на підставі взаємних поступок спору у господарській справі № 916/3114/20, який виник між сторонами в результаті несплати Відповідачем орендних платежів за період з лютого по серпень 2020 року відповідно до умов Договору оренди державного рухомого майна № 2689-П-ОДФ-19 від 23.08.2019 р. (далі - Договор)
1.1. 22.02.2021 року Відповідачем сплачено заборгованість за період з лютого - серпень 2020 року та нараховані штрафні санкції за Договором, які заявлені у позовній заяві у повному обсязі, а саме:
- заборгованість у розмірі 104278,90 грн;
- пеня у розмірі 4877,38 грн;
- 3% річних у розмірі 1204,27 грн.
1.2. 24.05.2021 року Відповідачем отримано класифікаційні свідоцтва Регістра судноплавста України на частину понтонів, зі строком дії, за умови проведення періодичних призначених оглядів судна до 24.11.2021, та взято зобов'язання здійснювати їх своєчасне продовження.
1.3. Відповідачем вжито ряд заходів для забезпечення безпечної експлуатації понтонів в майбутньому, та Відповідач зацікавлений у здійсненні своєї подальшої господарської діяльності.
2. Сторони погодили, що судові витрати, а саме: 50% (п'ятдесят відсотків) вартості судового збору, сплаченого Позивачем за подання до Суду позовної заяви по цій справі, у розмірі 7346,66 грн покладаються на Відповідача. Вказана сума судових витрат сплачується протягом 10 днів з дня набрання ухвали про затвердження Мирової угоди законної сили.
3. Відповідач заявляє, що у період до 20 червня 2021 року сплатить у повному обсязі заборгованість, яка виникла між Сторонами відповідно до умов Договору за період з вересня 2020 по травень 2021 року включно у повному обсязі та не порушувати умов договору в майбутньому.
4. Позивач заявляє, що з дня підписання цієї Мирової угоди та затвердження її судом, не матиме вимог у справі № 916/3114/20 до Відповідача щодо:
- розірвання Договору оренди державного рухомого майна № 2689-П-ОДФ-19 від 23.08.2019 р.;
- повернення орендованого майна за цим договором.
5. Сторони домовились, доповнити Договір оренди № 2689-П-ОДФ-19 від 23.08.2019 р., пунктом про те що, обов'язок щорічного пред'явлення понтонів до Класифікаційного товариства «Регістра судноплавства України» є обов'язком Відповідача.
6. Сторони гарантують та підтверджують, що з дня затвердження Господарським судом Одеської області цієї Мирової угоди та після виконання всіх умов цієї Мирової угоди Сторони не матимуть і не заявлятимуть в майбутньому одна до одної жодних вимог, претензій тощо щодо заборгованості за договором № 2689-П-ОДФ-19 від 23.08.2019 за період з лютого по серпень 2020 року.
7. Сторони підтверджують, що ця мирова угода укладена ними добровільно без будь-якого примусу, всі викладені умови цієї мирової угоди їм зрозумілі, відповідають їх реальному волевиявленню та інтересам і породжують настання наслідків, зазначених у тексті цієї мирової угоди.
8. Сторони заявляють, що умови цієї мирової угоди не суперечать чинному законодавству України, не порушують охоронювані законом інтереси інших осіб, і є виконуваними.
9. Сторони підтверджують, що особи, які підписали від імені Сторін цю мирову угоду/мають всі необхідні для підписання мирової угоди повноваження і не мають будь-яких обмежень їх повноважень.
10. Ця мирова угода вступає в силу з моменту набрання законної сили ухвали Господарського суду Одеської області про затвердження цієї мирової угоди та діє до її повного виконання.
11. Одностороння відмова від цієї мирової угоди не допускається.
12. Цю мирову угоду складено українською мовою, в трьох ідентичних примірниках, які мають однакову юридичну силу, по одному для кожної Сторони та для Господарського суду Одеської області.
13. Ухвала Суду про затвердження цієї мирової угоди є виконавчим документом згідно ч. 2. ст. 193 ГПК України. У разі невиконання Сторонами цієї мирової угоди своїх зобов'язань, кожна із Сторін має право звернути таку ухвалу до примусового виконання.
Згідно з ч. ч. 1, 7 ст. 46 ГПК України сторони користуються рівними процесуальними правами. Сторони можуть укласти мирову угоду на будь-якій стадії судового процесу.
На підставі п. 5 ч. 1 ст. 42 ГПК України учасники справи мають право оскаржувати судові рішення у визначених законом випадках.
Відповідно до ч. 1 ст. 17 ГПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов'язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
За приписами п. 4 ч. 1 ст. 234 ГПК України однією із складових частин ухвали, що викладається окремим документом, є резолютивна частина із зазначенням, зокрема, строку і порядку набрання ухвалою законної сили та її оскарження.
Відповідно до ч. 2 ст. 254 ГПК України учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції окремо від рішення суду лише у випадках, передбачених статтею 255 цього Кодексу. Оскарження ухвал суду, які не передбачені статтею 255 цього Кодексу, окремо від рішення суду не допускається.
За ч. 1 ст. 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів, а на ухвалу суду - протягом десяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
В резолютивній частині ухвали від 11.06.2021р. про затвердження мирової угоди, зокрема, було вказано порядок набрання ухвалою законної сили, а також строк її оскарження.
Проте, відповідач, будучи обізнаним зі змістом ухвали від 11.06.2021р. та з умовами укладеної між ним та позивачем мирової угоди, не скористався правом апеляційного оскарження вказаної ухвали.
Крім того, слід зазначити, що умови нарахування та сплати орендної плати були відомі сторонам.
За умовами п. 3 мирової угоди відповідач заявляє, що у період до 20 червня 2021 року сплатить у повному обсязі заборгованість, яка виникла між Сторонами відповідно до умов Договору за період з вересня 2020 по травень 2021 року включно у повному обсязі та не порушувати умов договору в майбутньому.
Згідно з п. 3.1. Договору №2689-П-ОДФ-19 від 23.08.2019р. орендна плата визначається на підставі Методики розрахунку орендної плати, затвердженої Постановою Кабінету Міністрів України №786 від 04.10.1995р. зі змінами та доповненнями. Орендна плата за базовий (травень 2019р.) місяць оренди визначена у відповідності з методикою, Звітом незалежної оцінки та складає 12 278,20 грн (розрахунок орендної плати є Додатком №2 до цього Договору). Сума вказана без врахування ПДВ. Нарахування ПДВ на суму орендної плати здійснюється відповідно діючого законодавства. Орендна плата за перший місяць оренди визначається шляхом коригування орендної плати, яка зазначена у абзаці ІІ цього пункту на індекси інфляції. Розмір орендної плати за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за наступний місяць.
Пунктом 7 мирової угоди сторони підтверджують, що ця мирова угода укладена ними добровільно без будь-якого примусу, всі викладені умови цієї мирової угоди їм зрозумілі, відповідають їх реальному волевиявленню та інтересам і породжують настання наслідків, зазначених у тексті цієї мирової угоди.
Таким чином, суд констатує, що відповідачу була відома методика нарахування орендної плати за Договором №2689-П-ОДФ-19 від 23.08.2019р. Уклавши мирову угоду з позивачем, відповідач мав уявлення про розмір орендної плати, яку має сплачувати, а також строки та порядок її сплати.
Про реальність намірів відповідача сплатити заборгованість свідчить, зокрема, наявний у матеріалах справи гарантійний лист від 20.05.2021р., яким відповідач повідомив позивача про зобов'язання до 20.06.2021р. сплатити заборгованість, зокрема за договором №2689-П-ОДФ-19 від 23.08.2019р.
Як вбачається з матеріалів справи, відповідач не виконав вимоги мирової угоди та не сплатив позивачу 50% суми судового збору, а також суму заборгованості за Договором з вересня 2020р. по квітень 2021р.
У скарзі відповідач вказує, що виконавець позбавлений можливості самостійно, на підставі довідок сторони виконавчого провадження обраховувати суму заборгованості, а також, що виконавцю в момент відкриття провадження не могло бути відомо про порядок обчислення розміру орендної плати за договором.
Проте, наряду з цим, слід зазначити, що виконавцю були відомі умови укладеної між сторонами мирової угоди, на підставі яких можна зробити висновок, що обидві сторони угоди були обізнані з передбаченим договором порядком нарахування розміру орендної плати. Водночас, у скарзі відсутні посилання відповідача на помилковість розрахунку розміру орендної плати, яку останній зобов'язувався сплатити позивачу за період з вересня 2020 по травень 2021 року.
Крім того, як пояснив позивач та не заперечував відповідач, 23.06.2021р. відповідачем був сплачений рахунок за травень 2021р. у повному обсязі та без жодних зауважень.
Встановлені судом обставини дають підстави для висновку про необхідність застосування при розгляді даної скарги доктрини venire contra factum proprium (принцип заборони суперечливої поведінки), яка базується на принципі римського права "non concedit venire contra factum proprium" (ніхто не може діяти всупереч своїй попередній поведінці).
На думку суду вочевидь суперечливою є поведінка особи, яка спочатку погодилася з умовами мирової угоди, у тому числі і щодо сплати заборгованості, яка виникла між Сторонами відповідно до умов Договору за період з вересня 2020 по травень 2021 року включно у повному обсязі, а в подальшому, коли позивач звернувся з вимогою про стягнення вказаної заборгованості у примусовому порядку, вважає даний пункт мирової угоди таким, що не може бути виконаний.
Згідно зі ст. 326 Господарського процесуального кодексу України судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.
Відповідно до п. 13 мирової угоди ухвала суду про затвердження цієї мирової угоди є виконавчим документом згідно ч. 2. ст. 193 ГПК України. У разі невиконання Сторонами цієї мирової угоди своїх зобов'язань, кожна із Сторін має право звернути таку ухвалу до примусового виконання.
Згідно з ч. 1 ст. 1 Закону України «Про виконавче провадження» (далі - Закон) виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Відповідно до ч. 1 ст. 2 Закону виконавче провадження здійснюється з дотриманням таких засад: верховенства права; обов'язковості виконання рішень; законності; диспозитивності; справедливості, неупередженості та об'єктивності; гласності та відкритості виконавчого провадження; розумності строків виконавчого провадження; співмірності заходів примусового виконання рішень та обсягу вимог за рішеннями; забезпечення права на оскарження рішень, дій чи бездіяльності державних виконавців, приватних виконавців.
Відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі, зокрема, ухвал, постанов судів у цивільних, господарських, адміністративних справах, справах про адміністративні правопорушення, кримінальних провадженнях у випадках, передбачених законом (п. 2 ч. 1 ст. 3 Закону).
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 26 Закону виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону за заявою стягувача про примусове виконання рішення.
02.07.2021р. позивач звернувся до Другого Приморського відділу ДВС міста Одеса ГТУЮ в Одеській області із заявою про примусове виконання судового рішення у справі №916/3114/20.
До вказаної заяви додано Довідку щодо стану заборгованості ТОВ «Адмірал Сервіс ЛТД» по Договору №2689-П-ОДФ-19 від 23.08.2019р. станом на 01.07.2021р. у загальному розмірі 124 587,73 грн.
Ухвала від 11.06.2021р. відповідає всім вимогам до виконавчого документу, які встановлені статтею 4 Закону.
Так, постановою від 15.07.2021р. на виконання ухвали господарського суду від 11.06.2021р. по справі №916/3114/20 головним державним виконавцем відкрито виконавче провадження ВП №66092694 .
За ч. 1 ст. 10 Закону заходами примусового виконання рішень є:
1) звернення стягнення на кошти, цінні папери, інше майно (майнові права), корпоративні права, майнові права інтелектуальної власності, об'єкти інтелектуальної, творчої діяльності, інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб, або боржник володіє ними спільно з іншими особами;
2) звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інший дохід боржника;
3) вилучення в боржника і передача стягувачу предметів, зазначених у рішенні;
4) заборона боржнику розпоряджатися та/або користуватися майном, яке належить йому на праві власності, у тому числі коштами, або встановлення боржнику обов'язку користуватися таким майном на умовах, визначених виконавцем;
5) інші заходи примусового характеру, передбачені цим Законом.
На підставі ч. 1, п. 1 ч. 2 ст. 18 Закону виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Виконавець зобов'язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.
Слід звернути увагу, що одним із доводів скарги на дії державного виконавця є неможливість використання відповідачем орендованого майна.
Проте, суд зауважує, що питання звільнення відповідача від плати за час, протягом якого орендоване майно не могло бути використане, не може бути предметом розгляду скарги на дії державного виконавця у виконавчому провадженні.
У скарзі відповідач вказує, що не мав можливості використовувати майно за період, протягом якого позивачем нараховано заборгованість.
Проте, варто зазначити, що ухвала про затвердження мирової угоди датована 11.06.2021р. Таким чином, про наявність обставин неможливості використання орендованого майна відповідачу було відомо до моменту укладення мирової угоди, у зв'язку з чим, відповідач не був позбавлений права заявити про вказані обставини під час розгляду справи, проте, уклав мирову угоду з позивачем.
Враховуючи вищевикладене, суд відмовляє у задоволенні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю „Адмірал Сервіс ЛТД” на дії головного державного виконавця Другого Приморського відділу державної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Перчика Віталія Олександровича у справі №916/3114/20.
Відповідно до ч. 1 ст. 74 Закону України «Про виконавче провадження», у редакції, чинній на час звернення до суду зі скаргою, рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом.
Згідно висновків Великої Палати Верховного Суду, наведених, зокрема, у постановах від 06.06.2018р. у справі № 921/16/14-г/15, від 14.11.2018 у справі № 906/515/17, від 13.03.2019 у справі № 545/2246/15-ц, від 03.04.2019 у справі № 370/1034/15-ц, у справі № 370/1288/15-ц, від 21.08.2019 у справі № 381/2126/18, від 05.05.2020 у справі № 589/117/17, від 23.06.2020 у справі № 705/1804/13-ц, оскарження рішення, дії чи бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця щодо стягнення виконавчого збору та/або витрат на проведення виконавчих дій, здійснюється в порядку адміністративного судочинства.
Відповідно до п.1 ч. 1 ст. 231 ГПК України господарський суд закриває провадження у справі, якщо спір не підлягає вирішенню в порядку господарського судочинства.
З викладених обставин господарський суд доходить висновку про необхідність закриття провадження у даній справі за скаргою ТОВ „Адмірал Сервіс ЛТД” про визнання незаконними та скасування постанов про стягнення виконавчого збору та про стягнення з боржника витрат виконавчого провадження.
Відповідно до ст. 343 ГПК України за результатами розгляду скарги суд постановляє ухвалу. У разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов'язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника). Якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця і право заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги.
Згідно з ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Положеннями ст. 86 ГПК України визначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Керуючись ст. ст. 231, 234, 343 ГПК України, суд
1. Провадження у справі №916/3114/20 за скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю „Адмірал Сервіс ЛТД” (вх. ГСОО №2-977/21 від 02.08.2021р.) в частині вимог про визнання незаконними та скасування постанов головного державного виконавця Другого Приморського відділу державної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Перчика Віталія Олександровича про стягнення виконавчого збору №66092694 від 15.07.2021 року та про стягнення з боржника витрат виконавчого провадження № 66092694 від 15.07.2021 року - закрити.
2. У задоволенні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Адмірал Сервіс ЛТД" (вх. №2-977/21 від 02.08.2021р.) на дії державного виконавця Другого Приморського відділу Державної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Перчика Віталія Олександровича - відмовити.
Вступну та резолютивну частини ухвали оголошено 02 вересня 2021р. Повний текст ухвали складено та підписано 07 вересня 2021р. Ухвала набирає законної сили в порядку ст. 235 ГПК України та може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги протягом 10 днів.
Суддя Р.В. Волков