"02" вересня 2021 р.м. Одеса Справа № 916/1394/21
Господарський суд Одеської області у складі судді Бездолі Д.О.,
секретар судового засідання Овчар А.С.
розглянувши справу за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю “Сервіс Групп ЛТД” (вул. Цілиноградська, 58А, м. Харків, 61202)
до відповідача: Комунального підприємства “Облтрансбуд” (вул. Канатна, 83, каб. 509, м. Одеса, 65107)
про стягнення 212432,32 грн,
за участю представників учасників справи:
від позивача: Макаров С.О.;
від відповідача: Зінченко К.М.
Товариство з обмеженою відповідальністю “Сервіс Групп ЛТД” звернулось до Господарського суду Одеської області з позовною заявою до Комунального підприємства “Облтрансбуд”, в якій, з врахуванням усунень недоліків позовної заяви (а.с.78-81, т.1), просить суд стягнути з відповідача на користь позивача кошти в розмірі 212432,32 грн.
Позиції учасників справи
В обґрунтування підстав позову позивач посилається на обставину порушення відповідачем умов укладеного між сторонами договору поставки електричної енергії від 03.02.2020 №97/20-Ел в частині здійснення повної та своєчасної оплати вартості поставленої позивачем електроенергії.
09.07.2021 від відповідача до суду надійшов відзив на позов (а.с.95-131, т.1), згідно з яким останній наголошує на тому, що вимоги позивача є незаконними та необґрунтованими, оскільки позивач безпідставно продовжив постачання електричної енергії після вичерпання відповідачем погоджених сторонами договірних обсягів, не зважаючи також на те, що відповідач неодноразово звертався до позивача з листами, в яких повідомляв про необхідність припинення постачання електричної енергії. Як зазначає відповідач, зважаючи, що він належить до комунальної форми власності та фінансується з бюджету Одеської обласної ради сторонами у договорі було погоджено можливість зменшення ліміту постачання електричної енергії, а не збільшення, а тому враховуючи, що вартість спожитого договірного обсягу електричної енергії відповідачем повністю оплачено, підстави для задоволення позовних вимог відсутні. При цьому відповідач також зауважив, що він не є кінцевим споживачем електричної енергії на об'єкті за адресою: м. Одеса, вул. Успенська, 4, оскільки ці приміщення займані та використовуються третіми особами.
20.07.2021 від позивача надійшла відповідь на відзив (а.с.140-143, т.1), в якій останній наголосив на тому, що: відповідачем не надано належних доказів повідомлення позивача про необхідність припинення постачання електричної енергії, а заяву про припинення (тимчасове або остаточне) експлуатації своїх електроустановок відповідач подав до АТ «ДТЕК Одеські Електромережі» лише 27.01.2021, після чого електропостачання і було припинено; враховуючи, що відповідача віднесено до об'єктів життєзабезпечення і стратегічного значення відповідно до вимог Закону України «Про питну воду, питне водопостачання та водовідведення» постачальник не мав права на відключення електроустановок відповідача; до отримання інформації про фактичне споживання електричної енергії відповідачем у січні 2021 року від постачальника послуг комерційного обліку, яку отримано у лютому 2021 року, позивач був позбавлений можливості встановити фактичний обсяг споживання електричної енергії відповідачем; відповідно до умов договору споживачем електричної енергії є саме відповідачем, натомість останнім не надано належних доказів на підтвердження того, що споживачами послуг фактично є інші особи; твердження відповідача про неможливість самостійного обмеження споживання не заслуговують на увагу, оскільки останній не був позбавлений можливості самостійно припинити споживання шляхом відключення автоматичних вимикачів власних струмоприймачів.
29.07.2021 від відповідача до суду надійшли письмові заперечення (а.с.154-156, т.1), в яких останній зазначив, що: укладаючи договір з позивачем відповідач заздалегідь замовив визначений та профінансований обсяг постачання електричної енергії за адресою: м. Одеса, вул. Успенська, 4, а перевищення обумовлених обсягів та здійснення оплати цих обсягів призведе до порушення вимог Закону України «Про публічні закупівлі»; відповідач вважає, що він належним чином повідомив позивача про необхідність припинення постачання електричної енергії, що підтверджується відповідним рекомендованим листом від 30.06.2020 №299, який був отриманий позивачем 08.07.2020, крім цього відповідач направив відповідний лист 30.06.2020 на електронну адресу відповідача, що значиться у договорі; відповідач зазначає, що ані КП «Облтрансбуд», ані будівля, що розташована за адресою: м. Одеса, вул. Успенська, 4, не віднесені до об'єктів життєзабезпечення та стратегічного значення, а тому твердження позивача в цій частині є помилковими; відповідач наголошує, що чинним законодавством фінансові ризики за небаланси електричної енергії покладено саме на електропостачальника, який також повинен повідомляти оператора систем розподілу про укладення та припинення договору з споживачем.
У вищевказаних запереченнях відповідач просить суд відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог в повному обсязі та витребувати у позивача:
1) додаткові пояснення стосовно надання суду переліку об'єктів життєзабезпечення і стратегічного значення, до якого включено Комунальне підприємство «Облтрансбуд» та нежитлові будівлі за адресою: м. Одеса, вул. Успенська, 4;
2) пояснення щодо причин та підстав, з яких позивачем було здійснено заходи наприкінці січня 2021 року з припинення постачання електричної енергії за адресою:
м. Одеса, вул. Успенська, 4;
3) пояснення про загальну договірну кількість (обсяг постачання товару) кВт.год. та загальну кількість фактичного постачання у кВт.год.;
4) копію (копії) чинного (чинних) у 2020 році та у 1 кварталі 2021 року договору на послуги комерційного обліку, укладеного ТОВ «СЕРВІС ГРУПП ЛТД»;
5) копію чинного у 2020-2021 роках договору про врегулювання небалансів електричної енергії, укладеного ТОВ «СЕРВІС ГРУПП ЛТД»;
6) пояснення про те, чи звертався позивач до оператора системи розподілу ДТЕК «Одеські Електромережі» про припинення договору про постачання електричної енергії споживачу № 97/20ЕЛ від 03.02.2020, коли саме, скільки разів, надати підтвердження.
За результатом розгляду вищевказаного клопотання про витребування доказів, судом у судовому засіданні 30.08.2021 було оголошено протокольну ухвалу про відмову у його задоволенні з проголошенням в порядку ч.10 ст.240 ГПК України мотивів суду.
Під час розгляду справи по суті у судовому засіданні представники сторін підтримали викладені ними позиції у заявах по суті спору, позивач просив суд задовольнити позов в повному обсязі, а відповідач, в свою чергу, проти позову повністю заперечував, просив суд відмовити позивачу у його задоволенні.
Процесуальні дії у справі
Ухвалою Господарського суду Одеської області від 26.05.2021 позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю “Сервіс Групп ДТД” було залишено без руху із встановленням позивачу строку для усунення виявлених судом недоліків.
Враховуючи усунення позивачем недоліків позовної заяви у строк, встановлений судом, ухвалою суду від 18.06.2021 позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю “Сервіс Групп ЛТД” було прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі №916/1394/21; ухвалено розглядати справу в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін; призначено судове засідання для розгляду справи по суті на "12" липня 2021 о 10:00.
У судовому засіданні 12 липня 2021 судом було проголошено протокольну ухвалу про перерву в судовому засіданні до 20 липня 2021 о 14:00.
20 липня 2021 судом у судовому засіданні протокольною ухвалою було оголошено перерву в судовому засіданні до 30 серпня 2021 о 16:00.
Крім цього, ухвалою суду від 20.07.2021 судом було забезпечено участь представника позивача у судових засіданнях при розгляді цієї справи в режимі відеоконференції в порядку ст.197 ГПК України.
30 серпня 2021 судом було постановлено протокольну ухвалу про перерву у судовому засіданні до 02 вересня 2021 о 12:00.
У судовому засіданні 02.09.2020 судом було проголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Обставини справи
03.02.2020 між Комунальним підприємством “Облтрансбуд” (споживач) та Товариством з обмеженою відповідальністю “Сервіс Групп ЛТД” (постачальник) було укладено договір про постачання електричної енергії споживачу №96/20-ЕЛ з додатками (а.с.13-24, т.1), яким встановлено порядок та умови постачання електричної енергії як товарної продукції споживачу постачальником електричної енергії на об'єкті відповідача, за адресою: вул. Маразліївська, 34-а, м. Одеса, 65014. Згідно з п.3.1. договору початком постачання електричної енергії споживачу є 01.02.2020. Відповідно до п.5.2. договору загальна вартість цього договору становить 549999,00 грн, у тому числі ПДВ 91666,50 грн.
Як було встановлено судом з пояснень сторін, їх правовідносини за вищевказаним договором не є спірними у даній справі, за договором від 03.02.2020 №96/20-ЕЛ у відповідача відсутня заборгованість та, навпаки, існує переплата у розмірі 1296,04 грн, що підтверджується підписаним між сторонами актом звірки (а.с.25, т.1) та поясненнями сторін. Як вбачається із здійсненого позивачем розрахунку спірної у цій справі заборгованості (а.с.81, т.1), наявну переплату за договором від 03.02.2020 №96/20-ЕЛ у розмірі 1296,04 грн позивач в односторонньому порядку зарахував в рахунок частково погашення спірної у цій справі заборгованості, разом з цим, матеріали справи не містять заяви позивача, адресованої відповідачу згідно з ст. 601 ЦК України щодо здійснення такого зарахування. Як пояснив відповідач, ним така заява не була отримана, при цьому відповідач заперечує щодо зарахування переплати за договором від 03.02.2020 №96/20-ЕЛ в рахунок заборгованості за договором від 03.02.2021 №97/20-ЕЛ.
Так, 03.02.2020 між Комунальним підприємством “Облтрансбуд” (далі - споживач) та Товариством з обмеженою відповідальністю “Сервіс Групп ДТД” (далі - постачальник) було укладено договір про постачання електричної енергії споживачу №97/20-ЕЛ (а.с.27-35, т.1; далі - договір), яким встановлено порядок та умови постачання електричної енергії як товарної продукції споживачу постачальником електричної енергії.
Відповідно до п.2.1. договору за цим договором постачальник продає електричну енергію споживачу для забезпечення потреб електроустановок споживача, а споживач оплачує постачальнику вартість використаної (купованої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього договору.
Згідно з п.2.3. договору місячний обсяг фактичного споживання електричної енергії споживачем у відповідний період не повинен перевищувати замовлений обсяг електричної енергії. Допускається відхилення фактичного споживання обсягу електричної енергії протягом відповідного періоду в розмірі +/- 10% від замовленого обсягу електричної енергії (додаток №3 - відомості про обсяги очікуваного споживання електричної енергії). Обсяги закупівлі товару можуть бути зменшені залежно від реального фінансування видатків замовника.
За змістом п.п.3.1., 3.2., 3.3. договору початком постачання електричної енергії споживачу є 01.02.2020. Споживач має право вільно змінювати постачальника відповідно до процедури, визначеної ПРРЕЕ та умов цього договору. Постачальник за цим договором не має права вимагати від споживача будь-якої іншої плати за електричну енергію, що не визначена у комерційній пропозиції, яка є додатком 2 до цього договору.
Відповідно до п.п.5.1., 5.2. договору споживач розраховується з постачальником за постачання електричної енергії за цінами, що визначаються відповідно до механізму визначення ціни електричної енергії, згідно з обраною споживачем комерційною пропозицією, яка є додатком 2 до цього договору. Спосіб визначення ціни (тарифу) постачання електричної енергії зазначається в комерційній пропозиції постачальника. Загальна вартість цього договору 735960,00 грн, в тому числі ПДВ 122660,00 грн.
Згідно з п.п.5.5., 5.7. договору розрахунковим періодом за цим договором є календарний місяць. Оплата рахунка постачальника за цим договором має бути здійснена споживачем у строк, визначений у рахунку, який не може бути меншим 30 (тридцяти) календарних днів після закінчення розрахункового періоду. Оплата вартості обсягу спожитої електричної енергії проводиться за фактичними показами засобів комерційного обліку електричної енергії на початку періоду, наступного за розрахунковим, відповідно до договору про постачання електричної енергії споживачу.
Пунктом 5.8. договору передбачено, що враховуючи абз.18 ч.1 ст.6 Закону України «Про питну воду, питне водопостачання та водовідведення», постачальник не має права здійснювати заходи з припинення постачання електричної енергії споживачу. У разі порушення споживачем строків оплати за цим договором, постачальник має право вимагати сплати пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від вартості товарів, щодо яких є прострочення, за кожен день прострочення. Пеня нараховується за кожен день прострочення оплати. Споживач сплачує за вимогою постачальника пеню у розмірі, що визначається цим договором та зазначається в комерційній пропозиції, яка є додатком 2 до цього договору.
Відповідно до п.5.10. споживач здійснює плату за послуги з розподілу електричної енергії або через постачальника або безпосередньо оператору системи. Спосіб оплати за послугу з розподілу електричної енергії зазначається в комерційній пропозиції, яка є додатком до цього договору. Споживач може змінити спосіб оплати через діючого постачальника на оплату напряму оператору системи за послугу з розподілу електричної енергії шляхом вибору відповідної комерційної пропозиції постачальника. При укладенні цього договору постачальник інформує споживача про можливість оплати послуги з розподілу напряму оператору системи та надає відповідні роз'яснення. Постачальник зобов'язаний при виставленні рахунку за електричну енергію споживачу окремо вказувати плату за послугу з розподілу електричної енергії.
Згідно з п.5.12. договору порядок звіряння фактичного обсягу спожитої електричної енергії на певну дату чи протягом відповідного періоду визначається відповідно до комерційної пропозиції, обраної споживачем.
Пунктом 6.2. договору передбачено, що споживач зобов'язується, зокрема: забезпечувати своєчасну та повну оплату спожитої електричної енергії згідно з умовами цього договору; раціонально використовувати електричну енергію, обережно поводитись з електричними пристроями та використовувати отриману електричну енергію виключно для власного споживання та не допускати несанкціонованого споживання електричної енергії; безперешкодно допускати на свою територію, у свої житлові, виробничі, господарські та підсобні приміщення, де розташовані вузли обліку електричної енергії, засоби вимірювальної техніки тощо, представників постачальника після пред'явлення ними службових посвідчень для звіряння показів щодо фактично спожитої електричної енергії; виконувати інші обов'язки, покладені на споживача чинним законодавством та/або цим договором.
Згідно з п.7.1. договору постачальник має право, зокрема: отримувати від споживача плату за поставлену електричну енергію; безперешкодного доступу до розрахункових засобів вимірювальної техніки споживача для перевірки показів щодо фактичного використаних споживачем обсягів електричної енергії.
Відповідно до п.12.1. договору він укладається на строк, зазначений в комерційній пропозиції, яку обрав споживач та набирає чинності з 01.02.2020.
За змістом п.12.6. договору усі повідомлення за цим договором вважаються зробленими належним чином, якщо вони здійснені в письмовій формі та надіслані рекомендованим листом, вручені кур'єром або особисто за зазначеними в цьому договорі адресами сторін.
Пунктом 12.08. договору передбачено, що згідно з ст.36 Закону України «Про публічні закупівлі» дія договору постачання електричної енергії може продовжуватись на строк, достатній для проведення процедури закупівлі на початку 2021 року, що не перевищує 20 відсотків суми, визначеної в договорі.
Додатком №1 договору (а.с.38-39, т.1) є підписана відповідачем заява-приєднання до договору про постачання електричної енергії споживачу, в якій зазначено, зокрема, персоніфіковані дані споживача, в тому числі: адреса об'єкта - вул. Успенська, 4, м. Одеса; ЕІС-код як суб'єкта ринку електричної енергії, присвоєний відповідним системним оператором - 62Z6802549499244.
Додатком №2 до договору (а.с.36, т.1) погоджено комерційну пропозицію, яка містить, зокрема, такі умови: ціна електричної енергії, з урахуванням вартості тарифу на передачу в розмірі, що є встановлений НКРЕКП на той день, в який фактично завантажено остаточну пропозицію учасника - 1,8399 грн (п.1.); загальний обсяг постачання електричної енергії 400000,00 кВт./год. (п.2.); спосіб оплати: безготівкова шляхом перерахування грошових коштів на рахунок постачальника із спеціальним режимом використання (п.3); термін надання акту за спожиту електричну енергію та строк його оплати: термін надання акту за спожиту електричну енергію - протягом 5 календарних днів після завершення місяця споживання; строк оплати - 30 календарних днів з дня отримання акта, термін може бути продовжений у залежності від бюджетного фінансування (п.4); визначення способу оплати послуг з розподілу електричної енергії: напряму з оператором системи розподілу (п.5); термін дії договору та умови його пролонгації: договір діє з дати його укладення до 31.12.2020, дата початку постачання електричної енергії зазначається в заяві-приєднання, що є додатком до договору, дія договору про закупівлю може продовжуватись на строк, достатній для проведення процедури закупівлі на початку наступного року, в обсязі, що не перевищує 20 відсотків суми, визначеної в договорі, укладеному в попередньому році, якщо видатки на цю мету затверджено в установленому порядку.
27.02.2020 між сторонами було укладено додаткову угоду №1 до договору, якою комерційну пропозицію викладено в новій редакції (а.с.40-41, т.1), зокрема: п.1. ціна електричної енергії, з урахуванням вартості тарифу на передачу в розмірі, що є встановлений НКРЕКП на той день, в який фактично завантажено остаточну пропозицію учасника - 1,886532 грн; п.2. загальний обсяг постачання електричної енергії 390112,65115 кВт./год.
31.03.2020 між сторонами було укладено додаткову угоду №2 до договору, якою комерційну пропозицію викладено в новій редакції (а.с.42-43, т.1), зокрема: п.1. ціна електричної енергії, з урахуванням вартості тарифу на передачу в розмірі, що є встановлений НКРЕКП на той день, в який фактично завантажено остаточну пропозицію учасника - 2,075 грн; п.2. загальний обсяг постачання електричної енергії 361125,937349 кВт./год., сума договору 735960,00 грн з ПДВ.
Додатковою угодою від 31.03.2020 №3 (а.с.44, т.1) сторонами викладено в новій редакції реквізити споживача.
24.07.2020 між сторонами було укладено додаткову угоду №4 до договору, якою комерційну пропозицію викладено в новій редакції (а.с.45-46, т.1), зокрема: п.1. ціна електричної енергії, з урахуванням вартості тарифу на передачу в розмірі, що є встановлений НКРЕКП на той день, в який фактично завантажено остаточну пропозицію учасника - 2,176796 грн; п.2. загальний обсяг постачання електричної енергії 355048,84 кВт./год., сума договору 735960,00 грн з ПДВ.
28.09.2020 між сторонами було укладено додаткову угоду №5 до договору, якою комерційну пропозицію викладено в новій редакції (а.с.47-48, т.1), зокрема: п.1. ціна електричної енергії, з урахуванням вартості тарифу на передачу в розмірі, що є встановлений НКРЕКП на той день, в який фактично завантажено остаточну пропозицію учасника - 2,36 грн; п.2. загальний обсяг постачання електричної енергії 344490,93 кВт./год., сума договору 735960,00 грн з ПДВ.
17.11.2020 між сторонами було укладено додаткову угоду №6 до договору, якою комерційну пропозицію викладено в новій редакції (а.с.49-51, т.1), зокрема: п.1. ціна електричної енергії, з урахуванням вартості тарифу на передачу в розмірі, що є встановлений НКРЕКП на той день, в який фактично завантажено остаточну пропозицію учасника - 2,447036 грн; п.2. загальний обсяг постачання електричної енергії за період з лютого 2020 по грудень 2020 включно 341926,5144084 кВт./год., сума договору 735960,00 грн з ПДВ.
Додатковою угодою від 17.12.2020 №7 (а.с.52, т.1) сторони погодили доповнити розділ ХІІ договору пунктом 12.1.1. наступного змісту: дія цього договору продовжується на строк до 28.02.2021, достатній для проведення процедури закупівлі в 2021 році в обсязі, що не перевищує 20% суми, визначеної у договорі.
Додатковою угодою від 05.01.2021 №8 (а.с.53, т.1) сторони погодили доповнити розділ ХІІ договору пунктом 12.1.1. наступного змісту: дія цього договору продовжується на строк до 28.02.2021, достатній для проведення процедури закупівлі в 2021 році в обсязі, що не перевищує 20% суми, визначеної у договорі, а саме 883152,00 грн (735960,00 грн. + 147192,00 (20%)). Водночас, як вбачається зі змісту цієї додаткової угоди, продовживши строк дії договору до 28.02.2021 та збільшивши суму договору сторонами не було погоджено обсягу постачання електричної енергії на січень-лютий 2021 року.
Додатковою угодою від 15.02.2021 №9 сторонами викладено в новій редакції реквізити споживача (а.с.54, т.1).
Як встановлено судом, за період лютий-листопад 2020 року включно позивачем було поставлено відповідачу електроенергію на загальну суму 610484,71 грн, що підтверджується підписаними між сторонами актами прийому-передачі (а.с.108-117, т.1). За спожиту у вказаному періоді електричну енергію відповідач кошти в повному обсязі сплатив, що підтверджується наявними у справі платіжними дорученнями (а.с.122-129, т. 1) та визнається сторонами. Обставина постачання електричної енергії та обставина здійснення оплати вартості електричної енергії, спожитої відповідачем за період лютий-листопад 2020 року включно, не є спірними у цій справі.
Між цим, 17.12.2020 між сторонами було підписано акт прийому-передачі електричної енергії №5250 (а.с.118, т.1), яким останні погодили планове споживання електроенергії в грудні 2020 року в обсязі 43,103284 тис.кВт., вартістю 105475,29 грн. Далі, 31.12.2020 між сторонами було підписано акт прийому-передачі електричної енергії №5250 (а.с.55, 119, т.1), яким останні погодили, що у грудні 2020 року позивач передав, а відповідач прийняв електричну енергію в обсязі 72,720000 тис.кВт., вартістю 177948,46 грн. Будь-яких зауважень та застережень щодо вартості чи обсягу електроенергії підписаний між сторонами акт не містить.
Водночас, враховуючи отримані від оператора системи розподілу відомості щодо споживання електроенергії по об'єктах відповідача (а.с.58, т.1), позивачем було встановлено, що у грудні 2020 року відповідачем на об'єкті, за адресою: вул. Успенська, 4, м. Одеса, було спожито електричну енергію в обсязі 77,345 тис.кВт., у зв'язку з чим позивачем було сформовано та підписано зі свого боку акт прийому-передачі електричної енергії від 31.12.2020 №5250 на суму 11317,54 грн (а.с.56, т.1). Вказаний акт з боку відповідача не підписаний та останній пояснив суду, що КП «Облтрансбуд» зазначений акт не отримувало, при цьому доказів направлення цього акту позивачем та отримання його відповідачем матеріали справи не містять.
Як встановлено судом, за спожиту у грудні 2020 року електричну енергію відповідачем було проведено оплату на суму 105475,29 грн, що підтверджується платіжним дорученням від 21.12.2020 №202 (а.с.122, т.1). На підтвердження здійснення відповідачем іншої оплати за грудень 2020 року матеріали справи доказів не містять.
Звертаючись до господарського суду з позовом до відповідача, позивачем по грудню 2020 року, з врахуванням вищевказаних актів та здійсненої відповідачем оплати, нараховано та заявлено до стягнення борг в сумі 83791,71 грн. Водночас, окрім основного боргу позивач за прострочення оплати вартості електричної енергії, поставленої відповідачу у грудні 2020 року, нарахував та заявив до стягнення 3% річних в сумі 1253,00 грн, пеню в сумі 5847,00 грн, інфляційні нарахування в сумі 2276,00 грн. Розрахунок 3% та пені позивачем здійснено за період з 31.01.2021 по 01.08.2021, а інфляційних нарахувань за період лютий-березень 2021 року.
Крім цього, 31.01.2021 між сторонами було підписано акт прийому-передачі електричної енергії №135 (а.с.57, т.1), яким останні погодили, що у січні 2021 року позивач передав, а відповідач прийняв електричну енергію в обсязі 75,776000 тис.кВт., вартістю 185426,60 грн. Вказаний акт містить застереження відповідача лише щодо «сплатити відповідно до умов і обсягів договору». Водночас, будь-яких зауважень щодо невірності зазначення фактичних обсягів споживання відповідачем електроенергії у січні 2021 року вказаний акт не містить, при цьому відповідно до наданої оператором системи розподілу - АТ ДТЕК «Одеські електромережі» інформації від 06.05.2021 №101/29/03-2529 (а.с.58, т.1), обсяг розподіленої електричної енергії КП «Облтрансбуд» у січні 2021 року по коду ЕІС - 62Z6802549499244 склав 75776 кВт*год.
В матеріалах справи наявний також ідентичний за змістом акт прийому-передачі електричної енергії №135, але датований 16.02.2021 (а.с.120, т.1). Як пояснив суду представник позивача, фактично обсяги та вартість спожитої відповідачем у січні 2021 року електричної енергії сторонами було погоджено шляхом підписання акту 31.01.2021, а додаткове підписання акту 16.02.2021 обумовлено тим, що оплата здійснюється за бюджетні кошти, а законодавством визначені обмеження щодо строку пред'явлення відповідних документів до казначейської служби. На спростування цих пояснень відповідачем жодних доказів або власних пояснень не надано.
Відповідач за спожиту електроенергію у січні 2021 року розрахувався частково та сплатив на користь позивача кошти у розмірі 74718,83 грн, що підтверджується наявним у справі платіжним дорученням від 26.02.2021 №24 (а.с.121, т.1).
За цих обставин, позивачем по січню 2021 року, з врахуванням вищевказаного акту та здійсненої відповідачем оплати, нараховано та заявлено до стягнення борг в сумі 110707,77 грн. Водночас, окрім основного боргу позивач за прострочення оплати вартості електричної енергії, поставленої відповідачу у січні 2021, нарахував та заявив до стягнення 3% річних в сумі 1374,00 грн, пеню в сумі 6596,92 грн, інфляційні нарахування в сумі 1882,02 грн. Розрахунок 3% та пені позивачем здійснено за період з 03.03.2021 по 01.08.2021, а інфляційних нарахувань за період березень 2021 року.
Як зазначалось судом, під час розгляду справи відповідач наголошував на необґрунтованості заявлених позивачем вимог, зазначав, що приміщення, за адресою: вул. Успенська, 14, м. Одеса, використовується не відповідачем, а іншими особами, при цьому відповідач вважає, що він належним чином повідомив позивача про необхідність припинення постачання електричної енергії.
Так, в матеріалах справи наявний лист відповідача від 30.06.2020 №299 (а.с.101, т.1), в якому він просив позивача при використанні всього обсягу електричної енергії за договором від 03.02.2020 №97/20ЕП припинити її фактичне постачання та повідомити про це відповідний підрозділ АТ «Одесаобленерго». Позивач заперечує обставину отримання цього листа, а в матеріалах справи докази його направлення відсутні, що також було визнано у судовому засіданні представником відповідача. Аналогічний за змістом лист від 30.06.2020 №300 був направлений відповідачем голові АТ «Одесаобленерго» та згідно копії рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення (а.с.102 - зворотна сторінка, т.1), отриманий АТ «Одесаобленерго» 03.07.2020.
В листі від 13.01.2021 №16 (а.с.103, т.1) відповідач просив позивача припинити постачання електричної енергії за договором від 03.02.2021 №97/20ЕЛ з 13.01.2021, у зв'язку з тим, що об'єми за договором вичерпані. Позивач заперечує обставину отримання цього листа, а в матеріалах справи докази його направлення відсутні, що також було визнано у судовому засіданні представником відповідача. З аналогічним за змістом листом від 13.01.2021 №19 відповідач звернувся до АТ «ДТЕК Одеські електромережі» (а.с.104, т.1) та згідно з вхідним штемпелем, що міститься на листі, його було отримано оператором системи розподілу 27.01.2021. Як зазначив позивач, постачання електроенергії відповідачу за договором від 03.02.2021 №97/20ЕЛ було припинено після отримання оператором системи розподілу цього листа 27.01.2021.
Між цим, на підтвердження обставини споживання електричної енергії на об'єкті відповідача третіми особами, за адресою: вул. Успенська, 4, м. Одеса, відповідачем було надано суду: 1) лист Департаменту праці та соціальної політики Одеської міської ради від 16.12.2019 №тимч-88193-7/10 (а.с.106, т.1), в якому зазначено, що інформацією Єдиної інформаційної бази даних про внутрішньо переміщених осіб, станом на 12.12.2019, за адресою: вул. Успенська, 4, м. Одеса, обліковується 90 осіб; 2) лист відділу поліції №2 Одеського районного управління поліції №1 від 06.04.2021 №60.2-2766 (а.с.107, т.1), в якому відповідача повідомлено про результати його звернення щодо запобігання знищенню споруд, за адресою: вул. Успенська, 4, м. Одеса, зокрема, зазначено, що за цією адресою мешкає близько 40 сімей, відносини, що виникли між відповідачем та мешканцями носять цивільно-правовий характер та для вирішення питання відповідачу рекомендовано звернутись до суду. Як пояснив суду представник відповідача, станом на цей час відповідач до суду не звернувся, разом з цим відповідачем наразі готується відповідний позов.
Крім цього, на запитання суду представники сторін пояснили, що прилад обліку електроенергії, яка споживається за адресою: вул. Успенська, 4, м. Одеса, фактично знаходиться на об'єкті відповідача, разом з цим відповідач наполягає, що він не має доступу до цього об'єкту та позбавлений можливості самостійно припинити споживання електричної енергії. Між цим, на підтвердження обставин не допуску відповідача на вказаний об'єкт, до приладу обліку та до пристрою, яким можливо забезпечити обмеження електроенергії на об'єкті відповідача, матеріали справи жодного доказу не містять.
Законодавство, застосоване судом до спірних відносин
Відповідно до ст. 175 Господарського кодексу України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Згідно з ст.275 Господарського кодексу України за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується. Окремим видом договору енергопостачання є договір постачання електричної енергії споживачу. Особливості постачання електричної енергії споживачам та вимоги до договору постачання електричної енергії споживачу встановлюються Законом України "Про ринок електричної енергії".
Згідно з ч. 1-2 ст. 56 Закону України "Про ринок електричної енергії" постачання електричної енергії споживачам здійснюється електропостачальниками, які отримали відповідну ліцензію, за договором постачання електричної енергії споживачу. Договір постачання електричної енергії споживачу укладається між електропостачальником та споживачем та передбачає постачання всього обсягу фактичного споживання електричної енергії споживачем у певний період часу одним електропостачальником. Постачання електричної енергії споживачам здійснюється за вільними цінами.
Згідно до п. 1.2.15 Правил роздрібного ринку електричної енергії, затверджених постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 14.03.2018 за №312 (далі ПРРЕЕ), укладення, внесення змін, продовження строку дії чи розірвання будь-якого із договорів, передбаченого цими Правилами, здійснюється відповідно до вимог законодавства та цих Правил. Для договорів, які укладаються шляхом приєднання до умов договору, укладення договору можливе шляхом підписання заяв-приєднань, оплати виставленого рахунку, споживання будь-якого обсягу електричної енергії (за умови відсутності направлених заперечень щодо договірних умов в цілому чи частково) через особистий кабінет в електронній формі (в установленому законодавством порядку). На роздрібному ринку не допускається споживання (використання) електричної енергії споживачем без укладення відповідно до цих Правил договору з електропостачальником та інших договорів, передбачених цими Правилами. Електропостачальники зобов'язані повідомляти оператора системи розподілу (передачі) про укладення та припинення договору із споживачем в установленому цими Правилами порядку. При переході права власності (користування) на об'єкт до нового власника (користувача) переходять права та обов'язки за договорами, укладеними відповідно до цих Правил.
Відповідно до п.3.1.1. ПРРЕЕ постачання (продаж) електричної енергії споживачу здійснюється за договором про постачання електричної енергії споживачу обраним споживачем електропостачальником, який отримав відповідну ліцензію, за вільними цінами, крім постачання електричної енергії постачальником універсальної послуги або постачальником "останньої надії". Ціни (тарифи) на послуги постачальника універсальних послуг, постачальника "останньої надії" визначаються у встановленому законодавством порядку.
За змістом п.п.3.1.7., 3.1.8., 3.1.9. ПРРЕЕ договір між електропостачальником та споживачем укладається, як правило, шляхом приєднання споживача до розробленого електропостачальником договору на умовах комерційної пропозиції, опублікованої електропостачальником. У разі офіційного оприлюднення комерційної пропозиції електропостачальник не має права відмовити споживачу у приєднанні до договору на умовах цієї комерційної пропозиції, якщо технічні засоби вимірювання та обліку електричної енергії забезпечують виконання сторонами умов комерційної пропозиції. На вимогу споживача електропостачальник має надати письмовий примірник договору, підписаний з його боку. Якщо сторони досягли згоди щодо укладення договору на інших умовах, відмінних від тих, які містяться у комерційних пропозиціях, розміщених на офіційному сайті електропостачальника, договір укладається у паперовій формі. При цьому сторони можуть за взаємною згодою оформлювати додатки до договору, в яких узгоджуються організаційні особливості постачання електричної енергії. Такі додатки оформлюються у паперовій формі та підписуються обома сторонами. Договір постачання електричної енергії споживачу укладається між електропостачальником та споживачем та передбачає постачання споживачу всього обсягу фактичного споживання електричної енергії за певним об'єктом у певний період часу одним електропостачальником відповідно до обраної споживачем комерційної пропозиції. Споживання електричної енергії без укладення відповідних договорів на роздрібному ринку не допускається.
За умовами п.4.3. ПРРЕЕ дані, необхідні для формування платіжних документів, у тому числі щодо обсягів електричної енергії, надаються учасникам роздрібного ринку адміністратором комерційного обліку в порядку, встановленому Кодексом комерційного обліку. На підставі отриманих даних відповідно до умов договору (обраної споживачем комерційної пропозиції) сторони складають акти прийому-передачі проданих товарів та/або наданих послуг.
Відповідно до п.4.7. ПРРЕЕ оплата електричної енергії здійснюється споживачем виходячи з умов відповідного договору про постачання електричної енергії і може, зокрема, бути у формі: 1) планових платежів з наступним перерахунком (остаточним розрахунком), що проводиться за фактично відпущену електричну енергію згідно з даними комерційного обліку; 2) попередньої оплати з остаточним розрахунком, що проводиться за фактично відпущену електричну енергію згідно з даними комерційного обліку; 3) оплати за фактично відпущену електричну енергію відповідно до даних комерційного обліку.
Згідно з п.4.12. ПРРЕЕ розрахунки між споживачем та електропостачальником (іншими учасниками роздрібного ринку, якщо вони беруть участь у розрахунках) здійснюються згідно з даними, отриманими від адміністратора комерційного обліку в порядку, передбаченому Кодексом комерційного обліку, про обсяги поставленої, розподіленої (переданої) та купленої електричної енергії. Плата за спожиту протягом розрахункового періоду електричну енергію вноситься не пізніше 20 числа наступного місяця, якщо договором не встановлено іншого терміну.
Відповідно до п/п5.2.1. п.5.2. ПРРЕЕ електропостачальник має право, зокрема, на своєчасне та в повному обсязі отримання коштів за продану електричну енергію відповідно до укладених договорів; звертатися до оператора системи щодо відключення (обмеження) електроживлення споживача у випадках, визначених цими Правилами, крім випадків постачання вразливим споживачам, визначених Кабінетом Міністрів України.
За умовами п/п 5.5.5. п.5.5. ПРРЕЕ споживач електричної енергії зобов'язаний, зокрема: користуватися електричною енергією виключно на підставі договору (договорів); сплачувати за електричну енергію та надані йому послуги відповідно до укладених договорів; за умови неповної оплати за спожиту електричну енергію припинити власне електроспоживання відповідно до умов договору.
Згідно з п/п 5.5.13. п.5.5. ПРРЕЕ непобутовий споживач, крім обов'язків та відповідальності, визначених пунктами 5.5.5 - 5.5.12 цієї глави, зобов'язаний, зокрема, раціонально використовувати електричну енергію, не допускати марнотратного (неефективного) використання електричної енергії.
Відповідно до п.7.5. ПРРЕЕ припинення повністю або частково постачання електричної енергії споживачу здійснюється:
1) оператором системи за умови попередження споживача не пізніше ніж за 5 робочих днів до дня відключення у разі: відсутності персоналу для обслуговування електроустановок споживача або договору на обслуговування електроустановок (на виконання припису представника відповідного органу виконавчої влади); недопущення уповноважених представників оператора системи до електроустановок споживача, пристроїв релейного захисту, автоматики і зв'язку, які забезпечують регулювання навантаження в енергосистемі, та/або розрахункових засобів комерційного обліку електричної енергії, що розташовані на території споживача; заборгованості за надані послуги з розподілу (передачі) електричної енергії відповідно до умов договору з оператором системи; несплати вартості необлікованої електричної енергії внаслідок порушення споживачем цих Правил, визначеної відповідно до законодавства (за умови прийняття судом рішення щодо споживання споживачем необлікованої електричної енергії на користь оператора системи); невиконання припису представника відповідного органу виконавчої влади; закінчення терміну дії, розірвання або неукладення договору між споживачем та оператором системи; закінчення терміну дії договору між споживачем та постачальником "останньої надії" (за умови неукладення споживачем договору з іншим електропостачальником); порушення споживачем під час виконання робіт або провадження іншої діяльності поблизу електричних мереж Правил охорони електричних мереж, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 04 березня 1997 року N 209 (далі - Правила охорони електричних мереж);
2) електропостачальником за умови попередження споживача не пізніше ніж за 10 робочих днів до дня відключення у разі: заборгованості з оплати за спожиту електричну енергію відповідно до умов договору з електропостачальником; недопущення уповноважених представників електропостачальника до розрахункових засобів комерційного обліку електричної енергії, що розташовані на території споживача.
Відповідно до п.п.11.5.1. Кодексу систем розподілу, затвердженого постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 14.03.2018 № 310 (далі - Кодекс) послуги з розподілу електричної енергії надаються Користувачу безперервно, крім випадків, передбачених договором про надання послуг з розподілу електричної енергії та цим Кодексом.
Згідно з п.11.5.2. Кодексу випадки припинення розподілу електричної енергії, зокрема, 1) за заявою Користувача: припинення (тимчасове або остаточне) експлуатації електроустановки; продаж/передача прав власності/користування на об'єкт Користувача; інші тимчасові причини припинення електропостачання (виконання будівельних, аварійно-відновлювальних робіт тощо); 2) за зверненням електропостачальника: припинення електроживлення Користувача (споживача електричної енергії) у випадках, визначених Правилами роздрібного ринку електричної енергії; 3) за ініціативою ОСР: закінчення строку дії / розірвання договору про надання послуг з розподілу електричної енергії; несплата та/або неповна оплата послуг згідно з умовами договору про надання послуг з розподілу електричної енергії; виявлення несанкціонованого відбору електричної енергії Користувачем або втручання в роботу засобів обліку електричної енергії або елементів системи розподілу; наявність заборгованості за несанкціонований відбір електричної енергії; несанкціоноване відновлення електроживлення Користувача (споживача електричної енергії); невиконання вимог припису уповноваженого представника органу виконавчої влади, на який покладено відповідні обов'язки згідно із законодавством України, щодо усунення незадовільного технічного стану електроустановок Користувачів, який загрожує аварією, пожежею та/або створює загрозу життю обслуговуючого персоналу, населенню та навколишньому середовищу; недопущення до електроустановок Користувача, пристроїв релейного захисту, автоматики та зв'язку, які забезпечують регулювання навантаження в енергосистемі, та/або розрахункових засобів обліку електричної енергії уповноважених посадових осіб органів виконавчої влади та/або ОСР, на яких покладено відповідні обов'язки згідно із законодавством України та/або договором; порушення Користувачем Правил охорони електричних мереж, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 04 березня 1997 року N 209 (далі - Правила охорони електричних мереж), під час виконання робіт або провадження іншої діяльності поблизу електричних мереж унаслідок незабезпечення збереження електричних мереж, створення неналежних умов експлуатації зазначених електричних мереж, створення умов, наслідком яких можуть стати нещасні випадки від впливу електричного струму. Відключенню підлягають електроустановки та струмоприймачі Користувача, для електрозабезпечення яких використовуються електричні мережі, щодо яких Користувачем порушуються Правила охорони електричних мереж; проведення планових ремонтів електроустановок та електричних мереж системи розподілу; проведення системних випробувань; у разі несплати споживачем заборгованості за договором про постачання електричної енергії або договором про користування електричною енергією, правонаступником за якими є ОСР; у разі несвоєчасної сплати замовником остаточного розрахунку відповідно до умов договору про приєднання (для випадків зміни технічних параметрів); 4) за ініціативою адміністратора комерційного обліку: невиконання обґрунтованих вимог щодо приведення засобів розрахункового обліку до вимог щодо технічного стану, передбачених Кодексом комерційного обліку; 5) за форс-мажорних обставин, у тому числі: застосування графіків та протиаварійних систем зниження електроспоживання з метою запобігання порушенню режиму роботи ОЕС України; аварійні перерви електропостачання.
Частиною 1 статті 193 ГК України визначено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Згідно з ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Згідно з ч.5 ст.254 ЦК України якщо останній день строку припадає на вихідний, святковий або інший неробочий день, що визначений відповідно до закону у місці вчинення певної дії, днем закінчення строку є перший за ним робочий день.
Відповідно до статті 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно ч.1 ст.611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
За приписами частини першої статті 230 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Частиною 6 статті 232 ГК України визначено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Відповідно до ч.3 ст.549 ЦК України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
За змістом ч.1 ст.625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Згідно частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Статтею 601 ЦК України передбачено, що зобов'язання припиняється зарахуванням зустрічних однорідних вимог, строк виконання яких настав, а також вимог, строк виконання яких не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги. Зарахування зустрічних вимог може здійснюватися за заявою однієї із сторін.
Відповідно до ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Згідно з ч.1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Частиною 1 статті 77 ГПК України визначено, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Відповідно до ст.79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
За змістом ч. 1 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Позиція суду
Позивач звернувся до господарського суду з позовом до відповідача про стягнення заборгованості з оплати вартості поставленої позивачем та отриманої відповідачем у грудні 2020 року та січні 2021 року електроенергії на об'єкті відповідача, що знаходиться за адресою: вул. Успенська, 4, м. Одеса.
Як було встановлено судом, 03.02.2020 між сторонами було укладено договір про постачання електричної енергії споживачу №97/20-ЕЛ, термін дії якого відповідно до комерційної пропозиції (додаток №2) був погоджений до 31.12.2020 із загальним обсягом постачання електричної енергії 30000 кВт./год. Далі, між сторонами укладались додаткові угоди, якими сторони вносили зміни щодо обсягів споживання електроенергії, зокрема, додатковою угодою №6 погоджені обсяги за період постачання з лютого 2020 року по грудень 2020 року включно. Після цього між сторонами були укладені додаткові угоди №7 та №8, якими сторони продовжили термін дії договору до 28.02.2021, збільшили суму договору, але не погодили обсяг споживання електричної енергії на січень та лютий 2021 року.
Так, 17.12.2020 між сторонами був підписаний акт прийому-передачі електричної енергії №5250, яким сторони погодили планове постачання електроенергії у грудні 2020 на суму 105475,29 грн. Далі, 31.12.2020 сторони без будь-яких зауважень підписали акт №5250, яким погодили, що позивач передав, а відповідач прийняв у грудні 2020 електроенергію, вартість якої становить 177948,46 грн. Приймаючи до уваги наявність в матеріалах справи підписаного між сторонами 31.12.2020 акту, відсутність заперечень відповідача щодо зазначених в акті фактичних обсягів спожитої електричної електроенергії у грудні 2020 року, які також підтверджуються даними оператору системи розподілу, а також те, що відповідач за отриману електроенергію у грудні 2020 року розрахувався частково, сплативши кошти в розмірі 105475,29 грн, суд дійшов висновку, що станом на цей у відповідача рахується заборгованість перед позивачем за спожиту електроенергію у вказаному періоді в розмірі 72473,17 грн.
Між цим суд дійшов висновку про відсутність підстав для стягнення з відповідача на користь позивача донарахованої останнім вартості електроенергії в розмірі 11317,54 грн на підставі акту від 31.12.2020 №5250 (а.с.56, т.1), враховуючи, що в матеріалах справи відсутні докази отримання цього акту відповідачем, відповідно, позивачем не доведено в межах цієї справи, що строк для здійснення оплати за даним актом станом на цей час настав, враховуючи погоджені у комерційній пропозиції умови щодо проведення розрахунків.
Водночас, як встановлено судом, 31.01.2021 між сторонами був підписаний акт прийому-передачі електричної енергії №135, яким сторони підтвердили, що у січні 2021 позивачем було передано, а відповідачем прийнято фактичні обсяги електроенергії в обсязі 75,776 тис.кВт.год., вартістю 185426,60 грн. Також судом було встановлено, що з боку відповідача акт був підписаний із застереженням «сплатити відповідно до угоди та обсягів договору». Між цим суд відзначає, що матеріали справи не місять доказів щодо невідповідності даних акту фактичним обсягам спожитої відповідачем електричної енергії у січні 2021 року, при цьому вказані обсяги підтверджуються даними оператора системи розподілу. Більше того, в акті відповідачем не висловлено заперечень щодо фактичних обсягів спожитої електроенергії, а лише здійснено застереження щодо проведення оплати відповідно до погоджених договором обсягів, при цьому, як було встановлено судом, сторонами при продовжені дії договору та збільшені його суми не було погоджено обсяги споживання на січень 2021 року.
Суд зауважує, що відповідно до ПРРЕЕ саме на відповідача покладений обов'язок припинити власне електроспоживання відповідно до договору, за умови неповної оплати за спожиту електричну енергію, між цим, матеріали справи не місять належних доказів, які б підтвердили доводи відповідача щодо відсутності у нього такої можливості, а також щодо відсутності у відповідача доступу до об'єкту постачання та доступу до засобу обліку. Крім цього, як було встановлено судом, доводи відповідача щодо завчасного повідомлення позивача про необхідність припинення постачання електроенергії після споживання договірного обсягу не знайшли свого підтвердження, оскільки матеріали справи не містять доказів направлення відповідачем листів, на які він посилається, а позивач обставину отримання цих листів заперечує.
Крім цього, не заслуговують на увагу також доводи КП «Облтрансбуд» з приводу споживання електроенергії на об'єкті відповідача іншими особами, оскільки споживачем за договором від 03.02.2020 №97/20-ЕЛ з позивачем є саме відповідач.
Отже, за вищевикладений обставин суд вважає, що відповідач не довів суду наявності обставини для звільнення останнього від обов'язку здійснити оплату за фактично відпущену позивачем електричну енергію відповідно до даних комерційного обліку відповідача, а тому враховуючи, що відповідач за отриману електроенергію у січні 2021 розрахувався частково, сплативши кошти в розмірі 74718,83 грн, суд дійшов висновку, що станом на цей у відповідача рахується заборгованість перед позивачем за спожиту електроенергію у вказаному періоді в розмірі 110707,77 грн.
Оскільки судом встановлений факт наявності у відповідача заборгованості перед позивачем за договором про постачання електричної енергії споживачу від 03.02.2020 №97/20-ЕЛ за поставлену позивачем електроенергію у грудні 2020 та січні 2021 в загальному розмірі 183180,94 грн, позов позивача в цій частині позовних вимог належить задовольнити.
У зв'язку з тим, що бездіяльність відповідача у вигляді несплати коштів за фактично отриману від позивача електроенергію суперечить вищевказаним нормам права та договору, позивачем правомірно нараховані до стягнення з відповідача пеня, 3% річних та інфляційні нарахування.
Перевіривши здійснений позивачем розрахунок спірних сум (а.с.78-81, т.1), суд встановив його часткову невірність, яка виразилась, зокрема, у неврахуванні позивачем положень ч.5 ст.254 ЦК, крім цього за зобов'язаннями грудня 2020 року позивач здійснив розрахунок виходячи з суми основного боргу в розмірі 83791,00 грн, водночас, під час розгляду справи судом було встановлено доведеність позивачем суми боргу у зазначеному періоді в розмірі 72473,17 грн. З урахуванням зазначеного судом було здійснено власний розрахунок в межах періоду: за зобов'язанням грудня 2020 - пеня та 3% з 02.02.2021 по 01.08.2021, інфляційні нарахування за період лютий-березень 2021; за зобов'язаннями січня 2021 - пеня та 3% з 03.03.2021 по 01.08.2021, інфляційні нарахування за березень 2021. За результатами здійсненого розрахунку судом було встановлено, що за зобов'язаннями грудня 2020 року вірними сумами є: пеня - 5059,22 грн; 3% річних - 1078,16 грн; інфляційні нарахування - 1969,10 грн. При здійснені розрахунку спірних сум за зобов'язаннями січня 2021 року судом було встановлено, що їх розмір є дещо більшим, ніж заявлено позивачем, а тому враховуючи положення ч.2 ст.237 ГПК України, позов в цій частині слід задовольнити в межах позовних вимог позивача: пеня - 6596,92 грн; 3% річних - 1374,00 грн; інфляційні нарахування - 1882,02 грн.
При цьому суд зауважує, що позивачем не доведено суду наявності підстав для здійснення зарахування в межах цієї справи переплати за договором від 03.02.2021 №96/20-ЕЛ в розмірі 1296,04 грн в рахунок часткового погашення заборгованості за договором від 03.02.2021 №97/20-ЕЛ, оскільки, як було встановлено судом, позивачем не було здійснено відповідної заяви в порядку ст.601 ЦК України, натомість відповідач під час розгляду справи щодо здійснення такого зарахування заперечує.
З урахуванням викладеного, позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю “Сервіс Групп ЛТД”, заявлені до Комунального підприємства “Облтрансбуд”, слід задовольнити частково та стягнути з відповідача на користь позивача основний борг в сумі 183180,94 грн, пеню в сумі 11656,14 грн, 3% річних в сумі 2452,16 грн та інфляційні нарахування в сумі 3851,12 грн.
Розподіл судових витрат
За змістом статті 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
Згідно з ч. 1 ст. 129 ГПК України судовий збір покладається: 1) у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін; 2) у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Відповідно до ч.4 ст.129 ГПК України інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Частиною 11 статті 129 ГПК України передбачено, що при частковому задоволенні позову, у випадку покладення судових витрат на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, суд може зобов'язати сторону, на яку покладено більшу суму судових витрат, сплатити різницю іншій стороні. В такому випадку сторони звільняються від обов'язку сплачувати одна одній іншу частину судових витрат.
Отже, приймаючи до уваги часткове задоволення позову, судовий збір покладається на сторін пропорційно розміру задоволених вимог, а отже з відповідача слід стягнути на користь позивача 3017,11 грн судового збору.
Водночас, вирішуючи питання щодо заявлених позивачем витрат на правничу допомогу, суд виходить з наступного.
Згідно з ст.124 ГПК України разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи. У разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат, суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору. Попередній розрахунок розміру судових витрат не обмежує сторону у доведенні іншої фактичної суми судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами за результатами розгляду справи. Суд може попередньо визначити суму судових витрат (крім витрат на професійну правничу допомогу), пов'язаних з розглядом справи або певною процесуальною дією. Така попередньо визначена судом сума не обмежує суд при остаточному визначенні суми судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами за результатами розгляду справи.
Відповідно до ч.ч.1, 2, ст. 126 ГПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
За змістом ч. ч. 3 - 6 ст. 126 ГПК України для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Відповідно до ст. 30 Закону України “Про адвокатуру і адвокатську діяльність” гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
Так, звертаючись до господарського суду з позовом до відповідача, позивач на виконання вимог ст.162 ГПК України повідомив суду, що ним очікується понесення витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 4000,00 грн та згідно з прохальною частиною позову позивач просив суд судові витрати, в тому числі на правничу допомогу, покласти на відповідача.
Як встановлено судом, 09.01.2020 між адвокатом Макаровим С.О. (далі - адвокат, виконавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Сервіс Груп ЛТД» (далі - клієнт) було укладено договір про надання послуг з правової (адвокатської) допомоги №20/1 (а.с.60-62, т.1), відповідно до п.1.1. якого адвокат в порядку та на умовах, визначених цим договором, зобов'язується надати клієнту юридичні послуги щодо захисту інтересів останнього у судах першої та апеляційної інстанції, Верховному суді, Європейському суді з прав людини, органах прокуратури, органах та з особами, які здійснюють примусове виконання рішень, з питання стягнення простроченої заборгованості за поставлений природний газ та електричну енергію.
Згідно з п.2.3. договору правова допомога надається у формі представництва інтересів клієнта у судах, органах та з особами, що здійснюють примусове виконання рішень, а також підготовка, написання, направлення позовних заяв та інших процесуальних документів, звернення до виконання виконавчих документів.
Відповідно до п.п.4.1., 4.2., 4.3. договору сторони дійшли згоди, що формою отримання виконавцем винагороди за надані послуги клієнту є гонорар, тобто передбачена даним договором винагорода за виконані виконавцем дії по наданню правової допомоги. Гонорар не включає кошти, що вносяться клієнтом на покриття фактичних витрат, пов'язаних з виконанням договору (судовий збір, поштові витрати, витрати на відрядження тощо). За надані послуги клієнт зобов'язується сплатити виконавцю гонорар у розмірі встановленому у Додатку №1 до вказаного договору, який є невід'ємною частиною договору. Сторони домовились, що розцінки (тарифи) гонорару встановлені за рекомендованими цінами Ради адвокатів Харківської області, визначених у рішенні N917 від 21.03.2018 (Додаток №2). Оплата гонорару здійснюється в безготівковій формі, шляхом перерахування коштів на поточний рахунок виконавця на підставі узгодженого акту приймання-передачі послуг (Додаток №3).
Додатком №1 до договору між позивачем та адвокатом було погоджено розмір гонорару за надання юридичних (адвокатських) послуг (а.с.63, т.1), зокрема за складання позовної заяви 4000,00 грн.
28.08.2021 між позивачем та адвокатом Макаровим С.О. було підписано акт приймання-передавання наданих послуг за вищевказаним договором (а.с.68, т.1), яким останні погодили, що виконавцем були надані послуги на загальну суму 40000,00 грн, зокрема, складено позовну заяву про стягнення заборгованості за договорами №№96/20-ЕЛ, 97/20-ЕЛ від 03.02.2020, вартість виконаних робіт в цій частині становить 4000,00 грн.
Обставина здійснення позивачем оплати вартості послуг адвоката за договором від 09.01.2020 №20/1 в сумі 40000,00 грн підтверджується наявною у справі квитанцією від 28.04.2021 №2701648875 (а.с.70, т.1).
Отже, проаналізувавши надані позивачем докази на підтвердження понесених ним витрат на правничу допомогу у зв'язку з розглядом цієї справи, врахувавши відсутність в матеріалах справи належних доказів неспівмірності цих витрат та обґрунтованого клопотання відповідача про їх зменшення, суд дійшов висновку, що витрати позивача є доведеними та обґрунтованими, а тому підлягають відшкодуванню за рахунок відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог, а саме в сумі 3787,38 грн.
Керуючись ст.ст. 129, 231, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з Комунального підприємства “Облтрансбуд” (вул. Канатна, 83, каб. 509, м. Одеса, 65107, код ЄДРПОУ 33311491) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Сервіс Групп ЛТД” (вул. Цілиноградська, 58А, м. Харків, 61202, код ЄДРПОУ 38772399) основний борг в сумі 183180 /сто вісімдесят три тисячі сто вісімдесят/грн 94 коп, пеню в сумі 11656 /одинадцять тисяч шістсот п'ятдесят шість/грн 14 коп, 3% річних в сумі 2452 /дві тисячі чотириста п'ятдесят дві/грн 16 коп, інфляційні нарахування в сумі 3851 /три тисячі вісімсот п'ятдесят одну/грн 12 коп, судовий збір в сумі 3017 /три тисячі сімнадцять/грн 11 коп та витрати на правничу допомогу в сумі 3787 /три тисячі сімсот вісімдесят сім/грн 38 коп.
3. В іншій частині позову відмовити.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення суду набирає законної сили в порядку ст. 241 ГПК України та може бути оскаржено в апеляційному порядку до Південно-західного апеляційного господарського суду шляхом подачі апеляційної скарги у строки, визначені ст. 256 ГПК України.
Повний текст складено 07 вересня 2021 р.
Суддя Д.О. Бездоля