"30" серпня 2021 р.м. Одеса Справа № 916/1008/21
Господарський суд Одеської області
У складі судді Желєзної С.П.
Секретаря судових засідань Ловга В.М.
За участю представників сторін:
Від позивача: Демура Р.В., за довіреністю;
Від відповідача: Глазов О.О., за довіреністю;
Від третьої особи: Васильєв П.П. на підставі ордеру;
Розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом Служби автомобільних доріг в Одеській області до публічного акціонерного товариства „МТБ Банк”, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: приватного підприємства „Полтавабудцентр”, про стягнення 651 579,09 грн., -
Служба автомобільних доріг в Одеській області (далі по тексту - Служба) звернулась до господарського суду Одеської області з позовною заявою до публічного акціонерного товариства „МТБ Банк” (далі по тексту - ПАТ „МТБ Банк”) про стягнення забезпечення виконання договору за банківською гарантією №193 від 22.06.2018р. у сумі 651 579,09 грн. В обґрунтування заявлених позовних вимог Служба посилається на відмову ПАТ „МТБ Банк” сплатити грошову суму відповідно до умов гарантії у зв'язку з порушенням ПП „Полтавабудцентр” зобов'язання, забезпеченого гарантією.
Ухвалою суду від 07.06.2021р. дана справа була призначена до розгляду за правилами загального позовного провадження із залученням до участі у дану справу в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: приватного підприємства „Полтавабудцентр” (далі по тексту - ПП „Полтавабудцентр”).
ПАТ „МТБ Банк” повністю заперечувало проти задоволення заявлених позовних вимог, посилаючись на їх безпідставність та необґрунтованість. Так, Банком було наголошено, що згідно умов банківської гарантії Служба мала надіслати вимогу щодо здійснення платежу за адресою: м. Київ, вул. Р.Окіпної, 8А. Проте, позивачем було помилково пред'явлено вимогу за адресою місцезнаходження відповідача за адресою: Одеська область, м.Чорноморськ, проспект Миру 28. Крім того, ПАТ „МТБ Банк” було наголошено про необґрунтованість доводів Служби про невиконання ПП „Полтавабудцентр” зобов'язань, забезпечених гарантією, оскільки вказані доводи не підтверджуються даними, розміщеними на сайті ДП „Прозорро”.
ПП „Полтавабудцентр” також заперечувало проти задоволення позовних вимог, посилаючись на невиконання приписів ст. 619 ЦК України в частині попереднього направлення вимоги про сплату грошової суми на адресу основного боржника. На момент звернення Служби із другою вимогою про сплату грошової суми строк банківської гарантії закінчився, а, отже, підстави для задоволення вимоги позивача у Банку також були відсутні. Крім того, третьою особою було наголошено про належне виконання зобов'язань за договором, виконання яких було забезпечено банківською гарантією, оскільки фактично мало місце невиконання саме з боку Служби грошових зобов'язань за договором підряду в частині поетапної оплати виконаних робіт, що, відповідно, мало наслідком відсутність у ПП „Полтавабудцентр” можливості вчасно приступати до виконання наступних етапів підрядних робіт. При цьому, невиконання Службою грошових зобов'язань за договором стало підставою для звернення ПП „Полтавабудцентр” до суду із позовними вимогами, за результатами розгляду яких Верховним Судом ухвалою від 02.12.2020р. по справі №916/2597/19 було затверджено укладену між ПП „Полтавабудцентр” та Службою мирову угоду.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши доводи та пояснення учасників судового процесу, господарський суд встановив наступне.
25.05.2018р. між Службою (Замовник) та ПП „Полтавабудцентр” (Підрядник) було укладено договір підряду №89/П18, відповідно до п. п. 1.1., 5.1 якого Замовник доручає Підряднику та зобов'язується прийняти і оплатити якісне надання послуг по поточному середньому ремонту автомобільної дороги загального користування державного значення М-15 Одеса-Рені (на м. Бухарест), км 253+000 - км 258+500 (45233142-6 Ремонт доріг), за рахунок коштів державного, місцевого та інших бюджетів, а Підрядник зобов'язується на свій власний ризик, в межах ціни договору, надати послуги, доручені йому Замовником. Строк надання послуг: з дати підписання договору до 31.12.2019р.
Згідно з п. 20.6 договору підряду №89/П18 від 25.05.2018р. з метою забезпечення виконання взятих на себе зобов'язань по даному договору Підрядник надає Замовнику банківську гарантію, яка свідчить про обов'язок банку-гаранта у разі порушення принципалом (Підрядником) свого зобов'язання, забезпеченого гарантією, сплатити кошти бенефіціару (Замовнику) у розмірі 651 579,09 грн. Вищевказана гарантія повертається Замовником після виконання Підрядником договору. Банківська гарантія не повертається у разі порушення Підрядником умов даного договору підряду та у випадку передбаченому п. 18.12 даного договору. Банківська гарантія може сплачуватися частинами, у процентному співвідношені в залежності від суми невиконаного, або виконаного з порушенням умов договору зобов'язання. Проте це залишається на розсуд Замовника. У випадку продовження строку дії договору Підрядник зобов'язаний продовжити строк дії банківської гарантії. Продовжити строк дії банківської гарантії Підрядник має право в будь-який момент, але обов'язково до закінчення її строку дії.
22.06.2018р. ПАТ „Комерційний банк „Центр” (Гарант) було видано гарантію №193, Принципалом за якою виступає ПП „Полтавабудцентр”, Бенефіціаром - Служба. Згідно банківської гарантії №193 від 22.06.2018р. Гарантом були взяті на себе безумовні безвідкличні зобов'язання здійснити платіж на суму, яка не перевищує 651 579,09 грн. згідно вимоги, яка містить твердження про невиконання Принципалом за договором підряду, предметом якого є ремонт автомобільної дороги загального користування державного значення М-15 Одеса-Рені (на м. Бухарест), км 253+000 - км 258+500. Вимога повинна бути представлена Бенефіціаром не пізніше 17:00 за Київським часом - 31 грудня 2019р., в ПАТ КБ «Центр» за адресою: м. Київ, вул. Р. Окіпної, 8 А. Гарант має право відмовити Бенефіціару в задоволенні його вимог у випадках: якщо вимога не відповідає умовам цієї гарантії: якщо вимога надана Гаранту по закінченню вищезазначеного строку. Строк дії цієї гарантії встановлений з 22.06.2018р. по 31.12.2019р. За цією гарантією ПАТ КБ „Центр” несе субсидіарну відповідальність згідно зі ст. 619 ЦК України.
25.06.2018р. між Службою та ПП „Полтавабудцентр” було підписано акт приймання-передачі будівельного майданчика за договором підряду №89/П18 від 25.05.2018р.
23.11.2018р. відбулись спільні загальні збори акціонерів ПАТ „МТБ Банк” та ПАТ „КБ „Центр” у зв'язку із реорганізацією ПАТ „КБ „Центр” шляхом приєднання до ПАТ „МТБ Банк” за спрощеною процедурою.
Відповідно до п. 1.1. Статуту ПАТ „МТБ Банк”, затвердженого рішенням спільних загальних зборів ПАТ „МТБ Банк” та ПАТ „КБ „Центр”, яке оформлено протоколом №1 від 23.11.2018р., та погодженого 29.11.2018р. Національним банком України, ПАТ „МТБ Банк” є правонаступником прав та обов'язків ПАТ „КБ „Центр” у зв'язку із реорганізацією останнього шляхом приєднання до ПАТ „МТБ Банк”.
Слід зазначити, що факт припинення ПАТ „КБ „Центр” підтверджується відомостями з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань. При цьому, згідно відомостей реєстру правонаступником ПАТ „КБ „Центр” виступає ПАТ „МТБ Банк”.
25.03.2019р. між Службою та ПП „Полтавабудцентр” було укладено додаткову угоду №2 до договору підряду №89/П18 від 25.05.2018р., згідно умов якої сторонами було встановлено, що підрядні роботи мають бути виконанні Підрядником у строк до 01.06.2019р.
03.06.2019р. Служба звернулась до ПП „Полтавабудцентр” із листом №01-1486/06, згідно якого позивач, посилаючись на порушення Підрядником строків виконання робіт за договором підряду, повідомив про відмову від договору підряду №89/П18 від 25.05.2018р.
04.07.2019р. Служба звернулась до ПАТ „МТБ Банк”, як правонаступника ПАТ „КБ «Центр”, із листом-вимогою №01-1784/06, згідно якого Службою було повідомлено про неналежне виконання ПП „Полтавабудцентр” зобов'язань за договором підряду, укладеного для проведення ремонту автомобільної дороги загального користування державного значення М-15 Одеса-Рені (на м. Бухарест), км 253+000 - км 258+500, у зв'язку з невиконанням Підрядником передбачених договором робіт у строк до 01.06.2019р. Посилаючись на викладені обставини Служба просила сплатити грошові кошти у розмірі 651 579,09 грн. згідно банківської гарантії №193 від 22.06.2018р.
Листом №813/01 від 18.07.2019р. ПАТ „МТБ Банк” у відповідь на звернення Служби із листом-вимогою №01-1784/06 від 04.07.2019р. було повідомлено, що згідно умов банківської гарантії №193 від 22.06.2018р. Банк несе субсидіарну відповідальність у відповідності зі ст. 619 ЦК України, за положеннями якої Бенефіціар до пред'явлення вимоги особі, яка несе субсидіарну відповідальність, повинен пред'явити вимогу до Принципала. Посилаючись на відсутність у листі-вимозі відомостей про виконання Бенефіціаром імперативної норми ст. 619 ЦК України, Банком було відмовлено у сплаті грошової суми у розмірі 651579,09 грн.
04.11.2020р. Служба звернулась до ПАТ „МТБ Банк” із листом-вимогою №01-4605/06, згідно якого Службою було повідомлено про неналежне виконання ПП „Полтавабудцентр” зобов'язань за договором підряду, укладеного для проведення ремонту автомобільної дороги загального користування державного значення М-15 Одеса-Рені (на м. Бухарест), км 253+000 - км 258+500, у зв'язку з невиконанням Підрядником передбачених договором робіт у строк до 01.06.2019р. Посилаючись на викладені обставини, а також на ненадходження від ПП „Полтавабудцентр” відповіді на вимогу позивача перерахувати забезпечення виконання зобов'язання, Служба просила сплатити грошові кошти у розмірі 651 579,09 грн. згідно банківської гарантії №193 від 22.06.2018р.
Листом №01/1489-0/56.3 від 13.11.2020р. ПАТ „МТБ Банк” у відповідь, зокрема, на лист-вимогу №01-4605/06 від 04.11.2020р., було відмовлено у задоволенні вимог Бенефіціара у зв'язку з спливом строку дії гарантії на дату отримання відповідної вимоги.
Рішенням Господарського суду Одеської області від 27.11.2019р. по справі №916/2597/19, залишеним без змін постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 27.02.2020р., позовні вимоги ПП “Полтавабудцентр” до Служби було задоволено частково шляхом присудження до стягнення на користь позивача основного боргу у розмірі 19 656 934,00 грн., збитків від інфляції у розмірі 403 148,39 грн., 3% річних у розмірі 329 280,89 грн., збитків у розмірі 18 778 653,17 грн. Підставою звернення ПП “Полтавабудцентр” до Служби із даними позовними вимогами стало неналежне виконання Службою грошових зобов'язань, зокрема, за договором підряду № 89П/18 від 25.06.2018р.
Ухвалою Верховного Суду від 02.12.2020р. по справі №916/2597/19 за позовом ПП “Полтавабудцентр” до Служби про стягнення 40 995 969,14 грн. було задоволено спільну заяву ПП “Полтавабудцентр” та Служби, затверджено мирову угоду від 01.12.2020 у справі №916/2597/19, яка була укладена для врегулювання правовідносин сторін, які виникли, зокрема, на підставі договору підряду № 89П/18 від 25.06.2018р.
Звертаючись до господарського суду із позовними вимогами до ПАТ „МТБ Банк” про стягнення 651 579,09 грн. позивачем було наголошено про наявність у відповідача обов'язку сплатити грошову суму відповідно до умов гарантії у зв'язку з порушенням ПП „Полтавабудцентр” зобов'язання, забезпеченого гарантією. При цьому, в процесі вирішення даного спору позивачем було наголошено про дотримання порядку пред'явлення вимоги про сплату грошових коштів на підставі банківської гарантії, а також про відсутність вказівки Банку про необхідність надання документів, які підтверджують факт попереднього звернення із вимогою до боржника.
Вирішуючи питання про обґрунтованість заявлених в межах даної справи позовних вимог, суд виходить з наступного.
Згідно з ч. 2 ст. 4 ГГПК України юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.
Відповідно до ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Право на захист - це юридично закріплена можливість особи використати заходи правоохоронного характеру для поновлення порушеного права і припинення дій, які порушують це право.
Положеннями ст. 16 ЦК України передбачено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу, та встановлено перелік способів захисту цивільних прав та інтересів.
Варто зауважити, що застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту суб'єктивного права, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, у зв'язку з чим, суд повинен з'ясувати характер спірних правовідносин сторін (предмет та підставу позову), характер порушеного права позивача та можливість його захисту в обраний ним спосіб.
При цьому, особа, яка звертається до суду з позовом, самостійно визначає у позовній заяві, яке її право чи охоронюваний законом інтерес порушено особою, до якої пред'явлено позов, та зазначає, які саме дії необхідно вчинити суду для відновлення порушеного права. В свою чергу, суд має перевірити доводи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, у тому числі щодо матеріально-правового інтересу у спірних відносинах, і у разі встановлення порушеного права з'ясувати, чи буде воно відновлено у заявлений спосіб.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Згідно зі ст. 560 ЦК України за гарантією банк, інша фінансова установа, страхова організація (гарант) гарантує перед кредитором (бенефіціаром) виконання боржником (принципалом) свого обов'язку. Гарант відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником.
Відповідно до ч. 1 ст. 200 Господарського кодексу України гарантія є специфічним засобом забезпечення виконання господарських зобов'язань шляхом письмового підтвердження (гарантійного листа) банком, іншою кредитною установою, страховою організацією (банківська гарантія) про задоволення вимог управненої сторони у розмірі повної грошової суми, зазначеної у письмовому підтвердженні, якщо третя особа (зобов'язана сторона) не виконає вказане у ньому певне зобов'язання, або настануть інші умови, передбачені у відповідному підтвердженні.
В силу вимог п. п. 2, 5 Положення про порядок здійснення банками операцій за гарантіями в національній та іноземних валютах, затвердженого постановою Національного банку України № 639 від 15.12.2004р. (далі - Положення) гарантія - це спосіб забезпечення виконання зобов'язань, відповідно до якого банк-гарант (банк, який надає гарантію на користь бенефіціара) бере на себе грошове зобов'язання перед бенефіціаром (особа, на користь якої надається гарантія) сплатити кошти в разі настання гарантійного випадку. Зобов'язання банку-гаранта перед бенефіціаром не залежить від базових відносин, які забезпечуються такою гарантією (їх припинення або недійсності), зокрема і тоді, коли посилання на такі базові відносини безпосередньо міститься в тексті гарантії. Банк-гарант/банк-контргарант надає гарантії/контргарантії як у національній, так і в іноземних валютах для забезпечення виконання принципалом своїх зобов'язань перед бенефіціаром за базовими відносинами.
Згідно зі ст. 561, 562 ЦК України гарантія діє протягом строку, на який вона видана. Гарантія є чинною від дня її видачі, якщо в ній не встановлено інше. Гарантія не може бути відкликана гарантом, якщо в ній не встановлено інше. Зобов'язання гаранта перед кредитором не залежить від основного зобов'язання (його припинення або недійсності), зокрема і тоді, коли в гарантії міститься посилання на основне зобов'язання.
Відповідно до ст. 568 ЦК України зобов'язання гаранта перед кредитором припиняється у разі: 1) сплати кредиторові суми, на яку видано гарантію; 2) закінчення строку дії гарантії; 3) відмови кредитора від своїх прав за гарантією шляхом повернення її гарантові або шляхом подання гаранту письмової заяви про звільнення його від обов'язків за гарантією. Гарант, якому стало відомо про припинення гарантії, повинен негайно повідомити про це боржника.
Господарським судом в процесі вирішення даного спору було встановлено, що 22.06.2018р. ПАТ „КБ „Центр”, правонаступником якого є ПАТ „МТБ Банк”, в забезпечення виконання зобов'язань ПП „Полтавабудцентр” за договором підряду №89/П18 від 25.05.2018р. було видано банківську гарантію №193, згідно якої Банком були прийняті на себе безумовні безвідкличні зобов'язання здійснити платіж на суму, яка не перевищує 651 579,09 грн., згідно вимоги Служби у випадку невиконання ПП „Полтавабудцентр” зобов'язань за договором підряду. При цьому, умовами банківської гарантії №193 від 22.06.2018р. сторонами було чітко встановлено, що ПАТ КБ „Центр” несе субсидіарну відповідальність згідно зі ст. 619 ЦК України.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 619 ЦК України договором або законом може бути передбачена поряд із відповідальністю боржника додаткова (субсидіарна) відповідальність іншої особи. До пред'явлення вимоги особі, яка несе субсидіарну відповідальність, кредитор повинен пред'явити вимогу до основного боржника. Якщо основний боржник відмовився задовольнити вимогу кредитора або кредитор не одержав від нього в розумний строк відповіді на пред'явлену вимогу, кредитор може пред'явити вимогу в повному обсязі до особи, яка несе субсидіарну відповідальність.
Згідно зі ст. 563 ЦК України у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого гарантією, гарант зобов'язаний сплатити кредиторові грошову суму відповідно до умов гарантії. Вимога кредитора до гаранта про сплату грошової суми відповідно до виданої ним гарантії пред'являється у письмовій формі. До вимоги додаються документи, вказані в гарантії. У вимозі до гаранта або у доданих до неї документах кредитор повинен вказати, у чому полягає порушення боржником основного зобов'язання, забезпеченого гарантією. Кредитор може пред'явити вимогу до гаранта у межах строку, встановленого у гарантії, на який її видано. Кредитор не може передавати іншій особі право вимоги до гаранта, якщо інше не встановлено гарантією.
Пунктами 36, 37 Положення врегульовано, що Банк-гарант (резидент), отримавши від бенефіціара або банку бенефіціара, або іншого банку вимогу, перевіряє достовірність цієї вимоги, а також те, що вона становить належне представлення. Банк-гарант (резидент) надсилає копію вимоги, що становить належне представлення, принципалу (разом із копіями документів, якими вона супроводжувалася, якщо подання таких документів передбачалось умовами гарантії). Банк-гарант (резидент) сплачує кошти бенефіціару за гарантією в разі отримання вимоги, що становить належне представлення. При цьому, під належним представленням слід розуміти представлення документів за гарантією/контргарантією, яке відповідає вимогам і умовам такої гарантії/контргарантії; вимогам правил, яким підпорядковується гарантія/контргарантія, а якщо немає відповідного положення в гарантії/контргарантії або правилах, - міжнародній стандартній практиці за гарантіями/контр гарантіями (п. 2 Положення).
04.07.2019р. Служба звернулась до ПАТ „МТБ Банк” із листом-вимогою №01-1784/06 про сплату коштів у розмірі 651 579,09 грн. згідно банківської гарантії №193 від 22.06.2018р. у зв'язку з невиконанням Підрядником передбачених договором підряду №89/П18 від 25.05.2018р. робіт.
Проте, листом №813/01 від 18.07.2019р. ПАТ „МТБ Банк” було повідомлено Службу, що за умовами банківської гарантії №193 від 22.06.2018р. Банк несе субсидіарну відповідальність згідно зі ст. 619 ЦК України. Посилаючись на відсутність у листі-вимозі відомостей про виконання Бенефіціаром імперативної норми ст. 619 ЦК України, Банком було відмовлено у сплаті грошової суми у розмірі 651579,09 грн.
Господарський суд зазначає, що у розумінні положень цивільного законодавства суть субсидіарної відповідальності полягає у залученні поряд з основним боржником додаткового (субсидіарного) боржника. Так, ст. 619 ЦК України визначена послідовність пред'явлення кредитором вимог до основного боржника та особи, яка несе субсидіарну відповідальність: перш ніж пред'явити вимогу до додаткового (субсидіарного) боржника, кредитор повинен пред'явити цю вимогу до основного боржника. Лише у випадку відмови основного боржника задовольнити вимоги кредитора останній може пред'явити вимогу до особи, яка несе субсидіарну відповідальність.
Згідно зі ст. 565 ЦК України гарант має право відмовитися від задоволення вимоги кредитора, якщо вимога або додані до неї документи не відповідають умовам гарантії або якщо вони подані гарантові після закінчення строку дії гарантії. Гарант повинен негайно повідомити кредитора про відмову від задоволення його вимоги. Якщо гарант після пред'явлення до нього вимоги кредитора дізнався про недійсність основного зобов'язання або про його припинення, він повинен негайно повідомити про це кредитора і боржника. Повторна вимога кредитора, одержана гарантом після такого повідомлення, підлягає задоволенню.
З викладених обставин, враховуючи включення до умов банківської гарантії №193 від 22.06.2018р. положення про субсидіарну відповідальність ПАТ „МТБ Банк” перед Службою, господарський суд доходить висновку про наявність у Служби обов'язку надати Банку документи, які свідчать про відмову основного боржника, в даному випадку, ПП „Полтавабудцентр”, виконати пред'явлену до нього вимогу. Проте, враховуючи відсутність в матеріалах справи доказів, які можуть підтвердити факт звернення Служби із вимогою до ПП „Полтавабудцентр”, як основного божника, до моменту пред'явлення вимоги до ПАТ „МТБ Банк”, господарський суд дійшов висновку про правовірність відмови ПАТ „МТБ Банк” у сплаті грошових коштів за банківською гарантією.
При цьому, господарським судом відхиляють доводи Служби про відсутність у листі ПАТ „МТБ Банк” вказівки на необхідність надання доказів попереднього звернення із вимогою до ПП „Полтавабудцентр”, оскільки послідовність пред'явлення кредитором вимог до основного боржника та особи, яка несе субсидіарну відповідальність, закріплена безпосередньо приписами ст. 619 ЦК України.
З матеріалів справи вбачається, що 04.11.2020р. Службою повторно на адресу ПАТ „МТБ Банк” було надіслано лист-вимогу №01-4605/06 про виплату банківської гарантії, у задоволенні якої Банком було відмовлено із посиланням за закінчення строку дії гарантії на дату отримання відповідної вимоги.
Враховуючи умови банківської гарантії №193 від 22.06.2018р., яка була видана Банком на строк до 31.12.2019р., а також приймаючи до уваги приписи чинного законодавства, згідно яких закінчення строку дії гарантії має наслідком припинення зобов'язань гаранта перед кредитором, господарський суд дійшов висновку про відсутність будь-яких порушень з боку ПАТ „МТБ Банк” у зв'язку з відмовою останнім у задоволенні вимоги позивача про виплату банківської гарантії.. Таким чином, як вбачається з матеріалів справи, Служба не скористалась правом на повторне звернення із вимогою про виплату банківської гарантії до закінчення строку дії гарантії, тобто у строк до 31.12.2019р.
Підсумовуючи вищевикладене, враховуючи невиконання Службою вимог ст. 619 ЦК України в частині звернення Служби із вимогою до ПП „Полтавабудцентр”, як основного божника, до моменту пред'явлення у 2019р. вимоги до ПАТ „МТБ Банк”, приймаючи до уваги направлення повторної вимоги про виплату банківської гарантії у 2020р. після закінчення строку, на який гарантія була видана, господарський суд доходить висновку про необхідність відмови у задоволенні заявлених Службою до ПАТ „МТБ Банк” позовних вимог про стягнення 651 579,09 грн.
Доводи ПАТ „МТБ Банк” та ПП „Полтавабудцентр” про пред'явлення Службою вимог за неналежною адресою судом відхиляються, оскільки вказана у банківській гарантії №193 від 22.06.2018р. адреса пред'явлення вимоги була адресою місцезнаходження ПАТ „Комерційний банк „Центр”. Проте, в результаті реорганізації ПАТ „Комерційний банк „Центр” правонаступником прав та обов'язків останнього стало ПАТ „МТБ Банк”, а, отже, цілком виправданим є звернення Служби із вимогами за адресою місцезнаходження нового гаранта. При цьому, підстави для надання правової оцінки доводам учасників судового процесу в частині виконання сторонами зобов'язань за договором підряду, у суду відсутні, з огляду на дослідження вказаного питання під час вирішення спору по справі №916/2597/19.
Згідно вимог ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. У разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов'язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою.
Разом з тим, ст. 86 ГПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Підсумовуючи вищезазначене, суд доходить висновку щодо необхідності відмови у задоволенні заявлених Службою автомобільних доріг в Одеській області до публічного акціонерного товариства „МТБ Банк” позовних вимог про стягнення забезпечення виконання договору за банківською гарантією №193 від 22.06.2018р. у сумі 651 579,09 грн.
Судові витрати зі сплати судового збору за подання позовної заяви розподіляються судом відповідно до вимог ст. 129 ГПК України.
Керуючись ст. ст. 86, 129, 236 - 238, 240 ГПК України, суд, -
1. В позові відмовити.
Рішення набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 241 ГПК України.
Відповідно до ст. ст. 254, 256 ГПК України учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов'язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції до Південно-Західного апеляційного господарського суду протягом 20 днів з дня складання повного тексту рішення суду.
Повний текст рішення складено 08 вересня 2021 р.
Суддя С.П. Желєзна