79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128
07.09.2021 Справа № 914/1992/20
Господарський суд Львівської області в складі судді З.П. Гоменюк, розглянувши матеріали заяви Фізичної особи-підприємця Калити Лілії Богданівни, м. Львів,
про: відвід судді
у справі № 914/1992/20
за позовом: фізичної особи-підприємця Ящука Олексія Олександровича, м. Львів
до відповідача 1: Львівської міської ради, м. Львів
та відповідача 2: Головного управління Держгеокадастру у Львівській області, м. Львів
за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: ОСОБА_1 , м. Львів та Калити Лілії Богданівни , м. Львів
про: скасування реєстраційних дій з реєстрації земельних ділянок
У провадженні Господарського суду Львівської області перебуває справа № 914/1992/20 за позовом фізичної особи-підприємця Ящука Олексія Олександровича до відповідачів: Львівської міської ради та Головного управління Держгеокадастру у Львівській області, за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідачів, - ОСОБА_1 та Калити Лілії Богданівни , про скасування реєстраційних дій з реєстрації земельних ділянок.
З матеріалів справи вбачається, що первинно вказана позовна заява розглядалася суддею П.Т. Манюком. Ухвалою від 29.10.2020 суд закрив провадження у справі на підставі п. 1 ч. 1 ст. 231 ГПК України, дійшовши висновку про те, що спір не підлягає вирішенню в порядку господарського судочинства. Названа ухвала була оскаржена позивачем у апеляційному порядку, однак Західний апеляційний господарський суд постановою від 10.02.2021 ухвалу суду першої інстанції залишив без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення. Верховний Суд у складі Касаційного господарського суду постановою від 27.07.2021 задовольнив касаційну скаргу ФОП Ящука Олексія Олександровича, скасувавши ухвалу Господарського суду Львівської області від 29.10.2020 та постанову Західного апеляційного господарського суду від 10.02.2021; справ було надіслано до суду першої інстанції для продовження розгляду.
12.08.2021 справа надійшла на адресу Господарського суду Львівської області, проведено автоматизований розподіл, відповідно до якого системою передано справу на розгляд судді З.П. Гоменюк.
Ухвалою від 17.08.2021 справу прийнято до розгляду за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 09.09.2021.
06.09.2021 на електронну пошту суду надійшла заява від третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідачів, - ФОП Калити Л.Б. про відвід судді З.П. Гоменюк.
Розглянувши відповідну заяву, суд зазначає таке.
За приписами п.п. 3, 5 ч. 1 ст. 35 ГПК України суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо, зокрема, він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи; є інші обставини, які викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності судді.
Відповідно до ч. 3 ст. 38 ГПК України відвід повинен бути вмотивованим і заявленим протягом десяти днів з дня отримання учасником справи ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.
З урахуванням наведеного, суд звертає увагу на те, що ухвала про прийняття справи до розгляду новим складом суду була винесена 17.08.2021 та, відповідно до Списку № 2545 згрупованих поштових відправлень листів рекомендованих, надіслана на адреси ФОП Калити Л.Б. та її уповноваженого представника - адвоката А.Я. Курилича. Рекомендованому поштовому відправленню, скерованому ФОП Калиті Л.Б., відділенням поштового зв'язку було присвоєно штрих-кодовий ідентифікатор № 7901414075544. Згідно з інформацією з офіційного веб-порталу АТ «Укрпошта» у розділі «Трекінг відправлень» відповідне поштове відправлення ФОП Калита Л.Б. отримала ще 20.08.2021. Поштове відправлення з штрих-кодовим ідентифікатором № 7901414075536, що було надіслано адвокату А.Я. Куриличу, отримано останнім лише 31.08.2021.
Частиною 1 ст. 41 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що у справах позовного провадження учасниками справи є сторони та треті особи.
Сторона, третя особа, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь в судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника (ч. 1 ст. 56 ГПК України).
З аналізу наведених положень вбачається, що представник третьої особи - адвокат А.Я. Курилич, здійснюючи процесуальні права та обов'язки ФОП Калити Л.Б., здійснював їх саме від імені та в інтересах особи, яку він представляє. З огляду на це представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідачів, не є самостійним учасником (стороною) справи. Тому у цьому випадку суд бере до уваги момент отримання ухвали від 17.08.2021 ФОП Калитою Л.Б., а не її уповноваженим представником.
Суд зазначає, що ФОП Калитою Л.Б. було порушено встановлений чинним Господарським процесуальним кодексом України десятиденний строк з дня отримання ухвали суду про прийняття справи до розгляду. Відповідна заява про відвід судді повинна була бути подана у строк до 31.08.2021.
Зі змісту заяви про відвід випливає, що третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідачів, ФОП Калита Л.Б., має об'єктивні та підстави вважати сумніватися в неупередженості судді З.П. Гоменюк щодо розгляду справи № 914/1992/20. Зокрема, третя особа веде мову про те, що на розгляді Господарського суду Львівської області перебувала справа № 914/1049/19, що розглядалася у складі колегії суддів. До складу такої колегії входила, у тому числі, суддя З.П. Гоменюк.
ФОП Калита Л.Б. зазначає, що суддя буде заінтересована у збереженні правових висновків, зроблених у справі № 914/1049/19, для прямого підтвердження правильності рішення; суддя З.П. Гоменюк відчуватиме відповідальність за збереження таких правових висновків перед іншими членами колегії, що брали участь у розгляді справи № 914/1049/19. Такі факи, на переконання третьої особи, свідчать про наявність опосередкованого інтересу у вирішенні справи № 914/1992/20.
Суб'єктивний критерій, який викликає сумн6ів у неупередженості або об'єктивності судді, виражається у тому, під час розгляду справи № 914/1049/19 суддя З.П. Гоменюк вже склала образи учасників справи.
Підсумовуючи викладене, ФОП Калита Л.Б. вважає, що суддя З.П. Гоменюк під час розгляду справи № 914/1992/20 не зможе забезпечити такі принципи, як: рівність учасників перед законом і судом; верховенство права; змагальність сторін; диспозитивність та пропорційність господарського судочинства, як при підготовці справи до розгляду, так і при розгляді справи по суті в тій мірі, що правосуддя має не тільки чинитися, але й також має бути видно, що воно чиниться.
Право на подання заяви про відвід судді є однією з гарантій законності здійснення правосуддя і об'єктивності та неупередженості розгляду справи, оскільки статтею 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини закріплено основні процесуальні гарантії, якими може скористатися особа при розгляді її позову в національному суді і до яких належить розгляд справи незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Суд критично оцінює доводи третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідачів, ФОП Калити Л.Б., що наведені у заяві про відвід судді З.П. Гоменюк (вх. № 20489/21 від 06.09.2021). Із викладеного у заяві та долучених до неї доказів не вбачається за можливе встановити дійсний факт наявності зацікавленості (прямої чи опосередкованої) судді у вирішенні справи № 914/1992/20. Наведені міркування у згаданій заяві є лише суб'єктивною думкою ФОП Калити Л.Б. та жодним чином не підтверджують вчинення суддею дій щодо прийняття упередженого рішення по справі чи щодо обмеження процесуальних прав учасників справи.
Завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави (ч. 1 ст. 2 ГПК України).
Положеннями статті 7 ГПК України передбачено, що правосуддя в господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх юридичних осіб незалежно від організаційно-правової форми, форми власності, підпорядкування, місцезнаходження, місця створення та реєстрації, законодавства, відповідно до якого створена юридична особа, та інших обставин; рівності всіх фізичних осіб незалежно від раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного і соціального походження, майнового стану, місця проживання, мовних або інших ознак; рівності фізичних та юридичних осіб незалежно від будь-яких ознак чи обставин.
Здійснюючи правосуддя, суди є незалежними від будь-якого незаконного впливу. Суди здійснюють правосуддя на основі Конституції і законів України та на засадах верховенства права. Втручання у здійснення правосуддя, вплив на суд або суддів у будь-який спосіб, неповага до суду чи суддів, збирання, зберігання, використання і поширення інформації усно, письмово або в інший спосіб з метою дискредитації суду або впливу на безсторонність суду, заклики до невиконання судових рішень забороняються і мають наслідком відповідальність, установлену законом (ч. 1, 3 ст. 6 ЗУ «Про судоустрій і статус суддів»).
Відповідно до ч. 1, 3 ст. 7 цього ж Закону, кожному гарантується захист його прав, свобод та інтересів у розумні строки незалежним, безстороннім і справедливим судом, утвореним законом. Доступність правосуддя для кожної особи забезпечується відповідно до Конституції України та в порядку, встановленому законами України.
Відповідно до ч. 1 ст. 124 Конституції України правосуддя в Україні здійснюється виключно судами. При здійснені правосуддя судді незалежні і підкоряються лише закону. Однією з основних засад судочинства є забезпечення апеляційного та касаційного оскарження рішення, крім випадків, установлених законом (статті 126, 129 Конституції України).
Визначення судді або колегії суддів (судді-доповідача) для розгляду конкретної справи здійснюється Єдиною судовою інформаційно-телекомунікаційною системою у порядку, визначеному цим Кодексом (автоматизований розподіл справ) (ч. 3 ст. 6 ГПК України).
Таким чином, подана представником ФОП Калити Л.Б. заява про відвід судді (вх. № 20489/21 від 06.09.2021) за своєю суттю зводиться до незгоди з визначеним автоматизованою системою складу суду. Аргументи ФОП Калити Л.Б., викладені у заяві про відвід, є безпідставними та не свідчать про дійсну наявність зацікавленості судді у розгляді справи № 914/1992/20.
Суд вважає, що доводи, викладені заявником у заяві про відвід, не можна вважати об'єктивно обґрунтованими, оскільки вони не свідчать про упередженість та необ'єктивність судді З.П. Гоменюк, безпосередньо та однозначно не вказують на її особисту небезсторонність чи упереджене ставлення до заявника або особисту прихильність до інших учасників справи.
Суд зазначає, що заява ґрунтується на припущеннях та суб'єктивній думці заявника, не підтверджена жодними доказами.
При цьому, незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу, що чітко передбачено ч. 4 ст. 35 ГПК України.
Враховуючи вищевказане, заява про відвід судді З.П. Гоменюк (вх. № 20489/21 від 06.09.2021 є безпідставною, у зв'язку з чим суд відмовляє в її задоволенні.
Керуючись статтями 35, 38, 39, 118, 119, 234 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -
Заяву представника фізичної особи-підприємця Калити Лілії Богданівни (вх. № 20489/21 від 06.09.2021) - адвоката А.Я. Курилича про відвід судді З.П. Гоменюк, залишити без розгляду.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Ухвалу складено та підписано 07.09.2021 року.
Суддя З.П. Гоменюк