79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128
06.09.2021 справа № 914/1927/21
Господарський суд Львівської області у складі головуючого судді В. П. Трускавецького, розглянув по суті в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справу
за позовом: Управління комунальної власності Департаменту економічного розвитку Львівської міської ради, м. Львів,
до відповідача:Благодійний фонд - фундація імені Григорія Нудьги, м. Львів,
про: стягнення 13'716,45 грн неустойки.
1. Судові процедури.
1.1 На розгляд Господарського суду Львівської області подано позов Управління комунальної власності Департаменту економічного розвитку Львівської міської ради до Благодійного фонду - фундації імені Григорія Нудьги про стягнення 13'716,45 грн неустойки.
1.2 Ухвалою суду від 05.07.2021 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, розгляд справи постановлено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників. Вказану ухвалу суду позивач отримав 08.07.2021, що підтверджується перевіркою відстеження поштового повідомлення (7901414002040).
Також, вказану вище ухвалу надіслано відповідачу на його юридичну адресу, зазначену у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань: вул. Крушельницької, буд. 17, м. Львів, 79000. 16 серпня 2021 року поштове відправлення з штрихкодовим ідентифікатором 7901414002210 повернулося до Господарського суду Львівської області не врученим з відміткою про причини повернення «за закінченням терміну зберігання». Відмітка засвідчена підписом відповідального представника із проставленням відбитка календарного штемпеля.
Реєстр згрупованої поштової кореспонденції, згідно з яким судом направлялись копії відповідних ухвал, долучено до матеріалів справи.
1.3 Відповідно до правової позиції Верховного Суду викладеної у постанові від 15.05.2018 у справі № 904/6063/17, отримання поштової кореспонденції залежить від волевиявлення юридичної особи і на неї, як на суб'єкта господарської діяльності покладається обов'язок належної організації отримання поштової кореспонденції пов'язаної із здійснюваною господарською діяльністю. Сам лише факт неотримання скаржником кореспонденції, якою суд із додержанням вимог процесуального закону надсилав ухвалу для вчинення відповідних дій за належною адресою та яка повернулася до суду у зв'язку з її неотриманням адресатом, не може вважатися поважною причиною невиконання ухвали суду, оскільки наведене зумовлено не об'єктивними причинами, а суб'єктивною поведінкою сторони щодо отримання кореспонденції, яка надходила на її адресу (аналогічна позиція викладена в постановах КГС ВС від 16.05.2018 у справі № 910/15442/17, від 10.09.2018 у справі № 910/23064/17, від 24.07.2018 у справі № 906/587/17).
Таким чином, суд констатує, що сторони є належним чином повідомлені про розгляд їхньої справи у суді та мали можливість передбачену законом на реалізацію своїх прав та законних інтересів, з урахуванням сформованої позиції судів вищих інстанцій щодо належного повідомлення учасників процесу.
1.4 Відповідно до частин п'ятої та восьмої статті 252 Господарського процесуального кодексу України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін. При розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення. Судові дебати не проводяться. Статтею 248 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.
1.5 Водночас, суд враховує, що серед принципів господарського судочинства є, зокрема, верховенство права, рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, змагальність сторін, розумність строків розгляду справи судом.
Одночасно, застосовуючи відповідно до ч. 1 ст. 4 Господарського процесуального кодексу України, ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» при розгляді справи ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, суд зазначає, що право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується з обов'язком добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (п. 35 рішення від 07.07.1989 Європейського суду з прав людини у справі «Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії» (Alimentaria Sanders S.A. v. Spain).
Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (параграфи 66, 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі «Смірнова проти України»).
1.6 Оскільки до суду не надходило жодних клопотань учасників справи або одного з них, по суті спору (відповідач відзив не подав, проти позову не заперечив), які не перешкоджають можливості вирішенню справи по суті, враховуючи наданий процесуальним законом строк для розгляду відповідної справи за правилами спрощеного позовного провадження, який встановлений законом у 60 календарних днів, суд дійшов висновку розглянути спір по суті.
Частиною дев'ятою статті 165 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
2. Аргументи сторін.
2.1. У позовній заяві Управління комунальної власності Департаменту економічного розвитку Львівської міської ради (Позивач у справі) вказує, що Благодійний фонд-фундація імені Григорія Нудьги (Відповідач у справі) після закінчення строку Договору оренди № Г- 8691-13 від 25.06.2013, укладеного між ним та Управлінням комунальної власності Департаменту економічної політики Львівської міської ради, правонаступником якого є УКВ ДЕР ЛМР, не припинив користування об'єктом оренди, відтак, за таке користування останньому нараховано неустойку у розмірі подвійної орендної плати, зокрема на суму 13'716,45 грн за період безпідставного користування з 01.01.2018 до 24.01.2019.
2.2. Відповідач - Благодійний фонд-фундація імені Григорія Нудьги відзив на позов не подав, проти позову не заперечив.
3. Обставини справи.
3.1. 26 червня 2013 року між Управлінням комунальної власності Департаменту економічної політики Львівської міської ради, правонаступником якого є Управлінням комунальної власності Департаменту економічного розвитку Львівської міської ради (Орендодавець) та Благодійним фондом-фундацією імені Григорія Нудьги (Орендар) було укладено Договір оренди № Г-8691-13 (далі-Договір). За умовами Договору Орендодавець на підставі ухвали Львівської міської ради від 14.11.2012 № 1835, передає, а Орендар приймає в строкове користування нерухоме майно (далі - об'єкт оренди), що знаходиться на балансі ЛКП «Княже місто», надалі Балансоутримувач. Об'єктом оренди є приміщення, що знаходиться за адресою: м. Львів, вул. Є. Поповича, 17, загальною площею 28,2 кв.м., у тому числі: цоколь 0,00 кв.м., перший поверх 0,00 кв.м., мансарда 0,00 кв.м., напівпідвал 28,2 кв.м., другий поверх 0,00 кв.м., четвертий поверх 0,00 кв.м., з індексами приміщень 15-1---15-3 відповідно до даних технічного паспорта ЛОДК БТІ та ЕО від 18.11.2002, інвентарний № 930. Вартість об'єкта оренди, відповідно до звіту про оцінку майна, затвердженого наказом від 23.05.2013 № 857-е, станом на 31 березня 2013 року становить 87700,00 грн (вісімдесят сім тисяч сімсот гривень 00 копійок) без ПДВ (розділ 1 Договору).
Згідно з п. 2.1. Договору, об'єкт оренди буде використовуватись орендарем для офісу.
Відповідно до п. 4. 1. Договору термін дії договору визначений на 2 роки 364 дні з 25 червня 2013 року до 24 червня 2016 року включно.
Пунктом 4.2. Договору закріплено, що перебіг терміну дії Договору оренди та настання обов'язку Орендаря щодо внесення орендної плати починається з дати підписання акту здачі-приймання.
В матеріалах справи наявний акт приймання-передачі від 01.10.2013 відповідно до якого ЛКП «Княже місто» (балансоутримувач) здало нежитлового приміщення за адресою: м. Львів, вул. Поповича, буд. 17 (під індексами 15-1---15-3, загальною площею 28,20 кв.м.), а Благодійний фонд-фундація імені Григорія Нудьги прийняв названі приміщення.
Термін дії може бути скорочений лише за згодою сторін або за рішенням суду, господарського суду (п. 4.4. Договору)
Згідно з пунктом 9.1. Договору повернення орендодавцю об'єкта оренди здійснюється після закінчення терміну дії Договору або дострокового припинення чи розірвання.
За невиконання або неналежне виконання зобов'язань за цим Договором сторони несуть відповідальність згідно із чинним законодавством України (п. 10.1. Договору).
3.2. Рішенням Господарського суду Львівської області від 21.06.2018 у справі № 914/592/18 зобов'язано Відповідача повернути об'єкт оренди шляхом виселення з нежитлових приміщень загальною площею 28,2 кв.м., що знаходяться за адресою м. Львів, вул. Є. Поповича, 17. Рішення не оскаржувалось і набрало законної сили після закінчення строку на апеляційне оскарження - 24 липня 2018 року.
24 січня 2019 року відповідно до постанови про закінчення виконавчого провадження від 14.02.2019 ВП 57623434 примусово виконано рішення суду про виселення Благодійного фонду-фундації імені Григорія Нудьги із нежитлових приміщень площею 28,2 кв.м., що знаходяться за адресою: м. Львів, вул. Є. Поповича, 17.
3.3. Відповідно до довідки про заборгованість станом на 28.05.2021 Відповідачу за період січень 2016 року по 24 січня 2019 року нараховано неустойку у розмірі 13 716,00 грн.
3.4. Для відновлення порушених прав та законних інтересів позивач звернувся до суду із даним позовом.
4. Позиція суду.
4.1. Між сторонами у справі виникли зобов'язання на підставі Договору в силу пункту 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України. Згідно зі статтею 174 Господарського кодексу України, однією з підстав виникнення господарського зобов'язання є господарський договір та інші угоди, передбачені законом, а також угоди не передбачені законом, але такі, які йому не суперечать.
Приписами статті 759 Цивільного кодексу України визначено, що за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк. Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору найму (оренди).
Статтею 283 Господарського кодексу України встановлено, що за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності. У користування за договором оренди передається індивідуально визначене майно виробничо-технічного призначення (або цілісний майновий комплекс), що не втрачає у процесі використання своєї споживчої якості (неспоживна річ). Об'єктом оренди можуть бути: державні та комунальні підприємства або їх структурні підрозділи як цілісні майнові комплекси, тобто господарські об'єкти із завершеним циклом виробництва продукції (робіт, послуг), відокремленою земельною ділянкою, на якій розміщений об'єкт, та автономними інженерними комунікаціями і системою енергопостачання; нерухоме майно (будівлі, споруди, приміщення); інше окреме індивідуально визначене майно виробничо-технічного призначення, що належить суб'єктам господарювання. До відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Орендоване за договором майно є комунальним, а тому на спірні правовідносини поширюється також дія Закону України «Про оренду державного та комунального майна».
Відповідно до частини 1 статті 2 Закону України «Про оренду державного та комунального майна», орендою є засноване на договорі строкове платне користування майном, необхідним орендареві для здійснення підприємницької та іншої діяльності.
4.2. Як встановлено у п. 3.1. даного рішення між сторонами укладено Договір оренди № Г-8691-13 від 26.06.2013.
У пункті 5.1. Договору сторони закріпили, що розмір орендної плати за об'єкт оренди визначається відповідно до чинної на момент укладання даного Договору Методики розрахунку орендної плати за користування майном територіальної громади м. Львова, затвердженої ухвалою міської ради № 897 від 07.06.2007 (із змінами та доповненнями) і складає (87 700*0,02)/12*1,00*1,001=146,32 грн (сто сорок шість гривень 32 копійки) без ПДВ за перший місяць оренди. Врахувати індекси інфляції за червень місяць 2013 року. Розмір орендної плати підлягає індексації за відповідний період (місяць, квартал, рік). Нарахування ПДВ на суму орендної плати здійснюється у порядку, визначеному чинним законодавством України.
В Договорі оренди № Г-8691-13 визначено термін його дії на 2 роки 364 дні з 25 червня 2013 року по 24 червня 2016 року включно (п. 4.1. Договору).
Пунктом 4.8. Договору сторони погодили, що чинність цього договору припиняється внаслідок: закінчення терміну, на який його було укладено; приватизації об'єкта оренди орендарем; загибелі об'єкта оренди; взаємної згоди сторін або за рішенням суду; банкрутства орендаря та в інших випадках, прямо передбачених чинним законодавством України.
В Договорі оренди № Г-8691-13 визначено термін його дії на 2 роки 364 дні з 25 червня 2013 року по 24 червня 2016 року включно (п. 4.1. Договору).
Пунктом 4.8. Договору сторони погодили, що чинність цього договору припиняється внаслідок: закінчення терміну, на який його було укладено; приватизації об'єкта оренди орендарем; загибелі об'єкта оренди; взаємної згоди сторін або за рішенням суду; банкрутства орендаря та в інших випадках, прямо передбачених чинним законодавством України.
Згідно з пунктами 9.1. - 9.2. Договору, повернення орендодавцю об'єкта оренди здійснюється після закінчення терміну дії договору або дострокового його припинення чи розірвання. Сторони повинні приступити до передачі об'єкта оренди протягом 5 днів з моменту закінчення терміну оренди.
Рішенням Господарського суду Львівської області від 21.06.2018 у справі № 914/394/17 (не оскаржувалось та набрало законної сили), зобов'язано Відповідача повернути об'єкт оренди шляхом виселення.
Крім того, даним рішенням встановлено, що Договір було припинено у зв'язку із закінченням терміну його дії 24.06.2016, продовження цього Договору не відбулось.
Відповідно до ч. 4 ст. 75 Господарського процесуального України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Згідно зі ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.
4.3. Як визначено частиною 2 статті 795 Цивільного кодексу України, повернення наймачем предмета договору найму оформляється відповідним документом (актом), який підписується сторонами договору. З цього моменту договір найму припиняється.
Законодавство визначає наслідки припинення договору найму (оренди) для наймача: у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі (частина 1 статті 785 Цивільного кодексу України); у разі розірвання договору оренди, закінчення строку його дії та відмови від його продовження або банкрутства орендаря він зобов'язаний повернути орендодавцеві об'єкт оренди на умовах, зазначених у договорі оренди (частина 1 статті 27 Закону).
4.4. Відповідно п. 5.4. постанови пленуму Вищого господарського суду України від 29.05.2013 № 12 «Про деякі питання практики застосування законодавства про оренду (найм) майна» застосовуючи приписи статті 785 ЦК України у розгляді справ зі спорів про стягнення неустойки за прострочення виконання зобов'язань з повернення об'єкта оренди, господарським судам слід звертати увагу на те, що неустойка, стягнення якої передбачено частиною другою статті 785 ЦК України, є самостійною майновою відповідальністю у сфері орендних правовідносин і визначається як подвійна плата за користування річчю за час прострочення.
Крім того, слід враховувати, що передбачені статтею 785 Цивільного кодексу України наслідки пов'язані з моментом припинення договору оренди (найму). Підстави припинення даного виду договорів визначені в частині другій статті 291 Господарського кодексу України, згідно з якою договір оренди припиняється, зокрема, у разі закінчення строку, на який його було укладено.
Відповідно до ч. 2 ст. 785 Цивільного кодексу України, якщо наймач не виконує обов'язку щодо повернення речі, наймодавець має право вимагати від наймача сплати неустойки у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення.
Пунктами 9.1., 9.3. Договору закріплено, що повернення Орендодавцю об'єкта оренди здійснюється після закінчення терміну дії Договору або дострокового його припинення чи розірвання. Об'єкт оре6нди повинен бути переданий Орендарем та прийняти Орендодавцем (чи за його дорученням - Балансоутримувачем) протягом 15 днів з моменту настання однієї із подій, вказаних в п. 9.1. цього Договору.
24 січня 2019 року відповідно до постанови про закінчення виконавчого провадження від 14.02.2019 ВП 57623434 примусово виконано рішення суду про виселення Благодійного фонду-фундації імені Григорія Нудьги із нежитлових приміщень площею 28,2 кв.м., що знаходяться за адресою: м. Львів, вул. Є. Поповича, 17.
Згідно з довідкою № 4-2302-16417, сформованою станом на 28.05.2021, за період з 01.01.2016 до 24.01.2019 відповідачу нараховано неустойку у розмірі 13?716,45 грн.
З огляду на вказане, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення 13?716,45 грн неустойки є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
4.5. Відповідно до статей 73, 74, 81 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність чи відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Учасник справи у разі неможливості самостійно надати докази вправі подати клопотання про витребування доказів судом. У разі задоволення клопотання суд своєю ухвалою витребовує відповідні докази.
Зазначені вище норми процесуального закону спрямовані на реалізацію статті 13 Господарського процесуального кодексу України. Згідно з положеннями цієї статті судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
5. Судові витрати.
5.1. Пунктом 2 частини першої статті 129 Господарського процесуального кодексу України встановлено, судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Відтак, з відповідача підлягає до стягнення 2'270,00 грн відшкодування витрат на оплату судового збору.
Керуючись ст. ст. 2, 10, 12, 13, 20, 73, 74, 75, 76, 79, 123, 129, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Благодійного фонду-фундації імені Григорія Нудьги (79000, Львівська область, місто Львів, вулиця Крушельницької., будинок 17; ідентифікаційний код 20857599) на користь Управління комунальної власності Департаменту економічного розвитку Львівської міської ради (79008, Львівська область, місто Львів, площа Галицька, будинок 15; ідентифікаційний код 25558625) 13'716,45 грн - неустойки та 2'270,00 грн - відшкодування витрат на оплату судового збору.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Рішення господарського суду може бути оскаржено в порядку, визначеному розділом IV Господарського процесуального кодексу України.
Суддя В.П. Трускавецький