Кіровоградської області
вул.В'ячеслава Чорновола, 29/32, м.Кропивницький, Україна, 25022,
тел/факс: 32-05-11/24-09-91 E-mail: inbox@kr.arbitr.gov.ua
08 вересня 2021 рокуСправа № 912/3996/20(908/2442/21)
Суддя Господарського суду Кіровоградської області Кабакова В.Г., розглянувши у справі № 912/3996/20
про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Дарума-Інтек" (далі - ТОВ "Дарума-Інтек"), вул. Архітектора Паученка, буд. 67, м. Кропивницький, 25006, і.к. 41840903
матеріали позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Дарума-Інтек", вул. Архітектора Паученка, буд. 67, м. Кропивницький, 25006
до Товариства з обмеженою відповідальністю "ІНПРОМЗБУТ", вул. Портова, буд. 16А, каб. 404, м. Запоріжжя, Запорізька область, 69006
про стягнення 576 664,00 грн
Постановою від 13.05.2021 господарський суд визнав ТОВ "Дарума-Інтек" банкрутом, відкрив ліквідаційну процедуру у справі строком на 12 місяців, до 13.05.2022, ліквідатором ТОВ "Дарума-Інтек" призначив арбітражного керуючого Фіцуліна О.О.
18.05.2021 (номер публікації: 66443, дата публікації на сайті ВГСУ: 18.05.2021 10:10) на вебсайті Вищого господарського суду України офіційно оприлюднене повідомлення про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури ТОВ "Дарума-Інтек".
До Господарського суду Запорізької області надійшла позовна заява ТОВ "Дарума-Інтек" в особі ліквідатора арбітражного керуючого Фіцуліна О.О. до Товариства з обмеженою відповідальністю "ІНПРОМЗБУТ" про стягнення 576 664,00 грн.
Ухвалою від 30.08.2021 суддя Господарського суду Запорізької області передав вказану позовну заяву на розгляд Господарського суду Кіровоградської області в провадженні якого перебуває справа №912/3996/20 про банкрутство ТОВ "Дарума-Інтек".
Розглянувши зазначену позовну заяву суддя дійшов висновку, що остання підлягає залишенню без руху з таких підстав.
Відповідно до ч. 1 ст. 2 Кодексу України з процедур банкрутства (далі - КУзПБ) провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, Господарським процесуальним кодексом України (далі - ГПК України), іншими законами України.
Судочинство в господарських судах здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, Закону України "Про міжнародне приватне право", Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. (ч. 1 ст. 3 ГПК України)
За п. 8 ч. 1 ст. 20 ГПК України - господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв'язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті) та інші справи у визначених законом випадках, в тому числі, справи про банкрутство та справи у спорах з майновими вимогами до боржника, стосовно якого відкрито провадження у справі про банкрутство, у тому числі справи у спорах про визнання недійсними будь-яких правочинів (договорів), укладених боржником; стягнення заробітної плати; поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника, за винятком спорів про визначення та сплату (стягнення) грошових зобов'язань (податкового боргу), визначених відповідно до Податкового кодексу України, а також спорів про визнання недійсними правочинів за позовом контролюючого органу на виконання його повноважень, визначених Податковим кодексом України.
Згідно з ч. 1-3 ст. 7 КУзПБ - господарський суд, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, в межах цієї справи вирішує всі майнові спори, стороною в яких є боржник; спори з позовними вимогами до боржника та щодо його майна; спори про визнання недійсними результатів аукціону; спори про визнання недійсними будь-яких правочинів, укладених боржником; спори про повернення (витребування) майна боржника або відшкодування його вартості відповідно; спори про стягнення заробітної плати; спори про поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника; спори щодо інших вимог до боржника.
Склад учасників розгляду спору визначається відповідно до Господарського процесуального кодексу України.
Господарський суд розглядає спори, стороною в яких є боржник, за правилами, визначеними Господарським процесуальним кодексом України. За результатами розгляду спору суд ухвалює рішення.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 164 ГПК України - до позовної заяви додаються документи, які підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Згідно частини першої статті 7 КУзПБ спори, стороною в яких є боржник, розглядаються господарським судом за правилами, передбаченими ГПК України, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.
Частиною другою статті 7 КУзПБ визначено, що господарський суд, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, в межах цієї справи вирішує всі майнові спори, стороною в яких є боржник; спори з позовними вимогами до боржника та щодо його майна; спори про визнання недійсними результатів аукціону; спори про визнання недійсними будь-яких правочинів, укладених боржником; спори про повернення (витребування) майна боржника або відшкодування його вартості відповідно; спори про стягнення заробітної плати; спори про поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника; спори щодо інших вимог до боржника.
Склад учасників розгляду спору визначається відповідно до ГПК України. Господарський суд розглядає спори, стороною в яких є боржник, за правилами, визначеними ГПК України. За результатами розгляду спору суд ухвалює рішення.
З огляду на положення КУзПБ, законодавець підкреслив, що розгляд всіх майнових спорів, стороною в яких є боржник у справі про банкрутство, повинен відбуватися саме і виключно господарським судом, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, в межах цієї справи (правові висновки, викладені у постановах Великої Палати Верховного Суду від 15.01.2020 у справі № 607/6254/15-ц та від 28.01.2020 у справі № 50/311-б).
Водночас, КУзПБ, на відміну від Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", конкретизовано порядок розгляду спорів, стороною в яких є боржник.
Визначені частиною другою статті 7 КУзПБ спори розглядаються та вирішуються судом у відокремленому позовному провадженні за правилами ГПК України.
При цьому, Велика Палата Верховного Суду у постанові від 18.02.2020 у справі №918/335/17 (пункти 100-102 постанови) зауважила, що судові рішення у процедурі банкрутства можна поділити на дві групи.
Одна з них стосується не вирішення спорів, а розв'язання специфічних питань, притаманних саме процедурам банкрутства, тобто непозовному провадженню: про відкриття провадження у справі про банкрутство, про припинення дії мораторію щодо майна боржника, про закриття провадження у справі про банкрутство, про затвердження плану санації, про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури, про призначення керуючого санацією, ліквідатора тощо.
Друга група стосується виключно вирішення спорів. До неї належать судові рішення щодо розгляду спорів, стороною в яких є боржник. Такі спори розглядаються за позовом сторони, тобто в позовному провадженні. Хоча вони вирішуються тим судом, який відкрив провадження у справі про банкрутство, ці спори не стосуються непозовного провадження, яке врегульоване КУзПБ, а тому регламентуються правилами про позовне провадження, встановленими у ГПК України.
Таке розмежування є цілком виправданим з точки зору того, що справи відокремленого позовного провадження мають різний суб'єктний склад сторін спору, предмети і підстави позову, розглядаються та вирішуються господарським судом із застосуванням усього інструментарію позовного провадження, на відміну від спрощеного порядку розгляду заяв, скарг і клопотань в основній справі про банкрутство (правова позиція Верховного Суду у складі колегії суддів палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду, викладена у постанові від 15.02.2021 у справі №910/11664/20).
Відповідно такий підхід зумовлює сплату позивачем судового збору за подання до господарського суду позовної заяви майнового або немайнового характеру до боржника у відповідності до положень підпунктів відповідно 1, 2 пункту 2 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір".
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду у складі палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду від 14.04.2021 по справі №905/1818/19.
Частиною 1 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" встановлено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Згідно з пп. 1 п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру позивачем сплачується судовий збір у розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Станом на 1 січня 2021 року ст. 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2021 рік" встановлений прожитковий мінімум для працездатних осіб у розмірі 2270,00 грн.
Таким чином, за звернення до суду з даним позовом ТОВ "Дарума-Інтек" мало сплатити судовий збір в сумі 8649,96 грн.
Проте, в порушення зазначених вимог, до позовної заяви не додано документів, які підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку та розмірі.
Разом з тим, до позову додано клопотання від 18.08.2021 про відстрочення сплати судового збору, де ліквідатор банкрута, посилаючись на норми частини першої статті 8 Закону України "Про судовий збір" зазначає, що враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі.
Розглянувши клопотання ТОВ "Дарума-Інтек" про відстрочення сплати судового збору за подання позову, суд зазначає наступне.
Відповідно до частини першої статті 8 Закону України "Про судовий збір" враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
Даний перелік умов відстрочення, розстрочення сплати судового збору є вичерпним.
Із системного аналізу змісту норм зазначеної статті убачається, що положення пунктів 1 та 2 частини першої статті 8 Закону України "Про судовий збір" не поширюються на юридичних осіб, незалежно від наявності майнового критерію (майнового стану учасника справи - юридичної особи), а положення пункту 3 частини першої статті 8 Закону України "Про судовий збір" можуть бути застосовані до юридичної особи за наявності майнового критерію, але тільки у справах, визначених цим пунктом, тобто предметом позову у яких є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного суду від 14.01.2021 у справі № 0940/2276/18 (Провадження №11-336апп20).
Предметом справи, що розглядається, не є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю, тому відсутні підстави для розгляду судом питання про відстрочення сплати судового збору.
За таких обставин, клопотання ТОВ "Дарума-Інтек" про відстрочення сплати судового збору до ухвалення рішення задоволенню не підлягає.
Враховуючи вищевикладене, позивачем не дотримано вимог п. 2 ч. 1 ст. 164 ГПК України
Відповідно до частини 1 статті 174 ГПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Згідно з частиною 2 статті 174 ГПК України, в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).
З огляду на те, що позивачем не додано до позовної заяви документів, які підтверджують сплату судового збору у встановленому порядку і розмірі наявні підстави для залишення позовної заяви ТОВ "Дарума-Інтек" без руху до виправлення недоліків.
Керуючись ст. 2, 7 Кодексу України з процедур банкрутства, ст. ст. 162, 164, 174, 234 Господарського процесуального кодексу України, суддя
1. Відмовити в задоволенні клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Дарума-Інтек" від 18.08.2021 про відстрочення сплати судового збору.
2. Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Дарума-Інтек" залишити без руху.
3. Товариству з обмеженою відповідальністю "Дарума-Інтек" усунути, встановлені при поданні позовної заяви, недоліки в строк не більше десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху, а саме: надати суду належні докази сплати судового збору у встановленому порядку та розмірі.
4. Роз'яснити Товариству з обмеженою відповідальністю "Дарума-Інтек", що у відповідності до ч.ч, 3, 4 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України, якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, вона вважається поданою у день первинного її подання до господарського суду та приймає до розгляду, про що суд постановляє ухвалу в порядку, встановленому статтею 176 цього кодексу. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою.
5. Ухвала набирає законної сили в порядку ст. 235 Господарського процесуального кодексу України та не підлягає оскарженню.
6. Копію ухвали направити ліквідатору Товариства з обмеженою відповідальністю "Дарума-Інтек" арбітражному керуючому Фіцуліну О.О. (електронною поштою: ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , АДРЕСА_1 ).
Суддя В.Г. Кабакова