Справа №932/6596/21
Провадження №2-а/932/295/21
07 вересня 2021 року Бабушкінський районний суд міста Дніпропетровськ у складі головуючого судді Лукінової К.С., розглянувши у спрощеному позовному провадженні без повідомлення учасників справи адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції в особі заступника командира роти № 2 батальону № 2 Управління патрульної поліції у Дніпропетровській області Кривоніс Володимира Олексійовича про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності, -
16 серпня 2021 року позивач звернувся до суду із зазначеним позовом.
Позовні вимоги обґрунтовує тим, що має посвідчення водія серії НОМЕР_1 , що є безстроковим. У користування йому передано транспортний засіб марки «FIAT», моделі «Doblo Panorama», державний реєстраційний номер НОМЕР_2 . 08.08.2021 року близько 22:00 годин він рухався на автомобілі марки «FIAT», моделі «Doblo Panorama», державний реєстраційний номер НОМЕР_2 по вул. Запорізьке шосе у м. Дніпрі з боку пров. Джинчарадзе у напрямку вул. Панікахи. На перехресті вул. Запорізьке шосе з вул. Кросмічною у м. Дніпрі, він перед світлофором та дорожньою розміткою зупинився на забороняючий рух «червоний» сигнал світлофора. Стояв у середній смузі руху. Коли на світлофорі з'явився дозволяючий рух сигнал (зелений), він поїхав далі у цій же смузі, однак відразу за світлофором був зупинений відповідачем (напроти магазину «Biennale». Оскільки він порушив ПДР України відносно нього склали постанову серії ЕАО №4607239, якою притягнули його до адміністративної відповідальності за порушення п. 8.7.3 ґ ПДР України, тобто за вчинення адміністративного правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 122 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 510 грн. Підставами для притягнення до адміністративної відповідальності зазначив перетин дорожньої розмітки 1.12, проїзд на заборонений «жовтий» сигнал світлофору, не пред'явлення документів, зазначених у п.2.1 ПДР України. Викладені підстави у вигляді порушення п.2.1 ПДР України не можуть слугувати причиною притягнення до адміністративної відповідальності, передбаченої ч. 2 ст. 122 КУпАП, оскільки не утворюють склад цього адміністративного правопорушення та не відповідають дійсності. Як вбачається з самої постанови, поліцейським встановлено його особу з посвідчення водія, а належність транспортного засобу ОСОБА_2 - зі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу. Як учасник бойових дій він звільнений від обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності на території України. Звертає увагу суду на той факт, що його начебто бездіяльність не кваліфікувались як ненадання для перевірки реєстраційного документу на транспортний засіб, полісу (договору) обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, посвідчення водія, тобто за ч. 1 ст. 126 КУпАП, що додатково свідчить про те, що він не вчиняв її і поліцейський розумів відсутність підстав для притягнення його до адміністративної відповідальності. Постанова відповідача не містить належного опису об'єктивної сторони складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 122 КУпАП. А також, що в силу приписів ст. 283 КУпАП постанова має містити зазначення нормативного акта, що передбачає відповідальність за таке адміністративне правопорушення. Постанова не містить інформації про місце вчинення адміністративного правопорушення, а також про інформацію про застосований поліцейським технічний прилад відеофіксації, а містить лише номер відеофайла.
Відповідач відзиву на позовну заяву не надав, про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження повідомлений належним чином.
31.08.2021 року до суду від Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області Департаменту патрульної поліції надійшли пояснення та оптичний DVD-диск з файлами, який містить в собі той самий відеозапис, що був покладений в основу прийнятого відповідачем рішення щодо притягнення позивача до адміністративної відповідальності та складання оскаржуваної постанови. В своїх поясненнях вони просили відмовити в задоволені позовних вимог в повному обсязі
Дослідивши матеріали справи, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, застосувавши до спірних правовідносин відповідні норми матеріального та процесуального права, суд дійшов до висновку про відмову в задоволенні позовних вимог з огляду на наступне.
Як вбачається з матеріалів справи, 08.08.2021 року заступником командира роти №2 батальйону №2 Управління патрульної поліції у Дніпропетровській області Департаменту патрульної поліції Кривоніс В.О., було винесено постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення серії ЕАО №4607239, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 122 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 510 гривень за порушення вимоги пункту 8.7.3.ґ Правил дорожнього руху, в постанові зазначено, що 08.08.2021 року о 22 год. 04 хв. по вул. Запорізьке шосе, 52 км, м. Дніпро, водій ОСОБА_1 керуючи транспортним засобом на перехресті Запорізьке шосе та вулиці Космічна, перетнув дорожню розмітку 1.12, здійснив проїзд на заборонений «жовтий» сигнал світлофора, під час перевірки не пред'явив документи зазначені в п. 2.1 ПДР, чим порушив п. 8.7.3.ґ ПДР - проїзду на заборонений жовтий сигнал, що забороняє рух і попереджає про наступну зміну сигналів.
Згідно ч. 1 ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Відповідно до вимог ч. 1ст. 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.
Відповідно до ч. 1 ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Пункт 1 статті 247 КУпАП визначає обов'язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності наявність події і складу адміністративного правопорушення, а наявність такої події доводиться шляхом надання доказів.
На підставі ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Частиною 3 статті 283 КУпАП визначено, що постанова по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, крім даних, визначених частиною другою цієї статті, повинна містити відомості про: дату, час і місце вчинення адміністративного правопорушення; транспортний засіб, який зафіксовано в момент вчинення правопорушення (марка, модель, номерний знак); технічний засіб, яким здійснено фото або відеозапис; розмір штрафу та порядок його сплати; правові наслідки невиконання адміністративного стягнення та порядок його оскарження; відривну квитанцію із зазначенням реквізитів та можливих способів оплати адміністративного стягнення у вигляді штрафу.
Положеннями ч. 2 ст. 122 КУпАП порушення правил проїзду перехресть, зупинок транспортних засобів загального користування, проїзд на заборонний сигнал світлофора або жест регулювальника, порушення правил обгону і зустрічного роз'їзду, безпечної дистанції або інтервалу, розташування транспортних засобів на проїзній частині, порушення правил руху автомагістралями, користування зовнішніми освітлювальними приладами або попереджувальними сигналами при початку руху чи зміні його напрямку, використання цих приладів та їх переобладнання з порушенням вимог відповідних стандартів, користування під час руху транспортного засобу засобами зв'язку, не обладнаними технічними пристроями, що дозволяють вести перемови без допомоги рук (за винятком водіїв оперативних транспортних засобів під час виконання ними невідкладного службового завдання), а так само порушення правил навчальної їзди.
Відповідальність за порушення вказаних правил передбачених ч. 2 ст. 122 КУпАП тягне за собою накладання штрафу в розмірі 30 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що відповідає сумі у розмірі 510 (п'ятсот) гривень.
Згідно із вимог ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ст. 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із законом.
Факт вчинення ОСОБА_1 вказаного вище адміністративного правопорушення підтверджується наданими доказами, а саме: даними відеозапису, який міститься на DVD-диску з файлами, які були досліджені судом, згідно OSJX303506_004506 - відео, ОСОБА_1 відмовився надавати посвідчення водія, відмовився надавати документи, що посвідчують особу, згідно запису «Правопорушення» ОСОБА_1 розпочав рух на заборонений сигнал світлофору.
Суд зазначає, що відповідно до п. 8.7.3 ґ ПДР України, жовтий забороняє рух і попереджає про наступну зміну сигналів.
При цьому підпункт «б» п. 2.3 Правил зобов'язує водіїв механічних транспортних засобів бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну. Дії або бездіяльність учасників дорожнього руху та інших осіб не повинні створювати небезпеку чи перешкоду для руху, загрожувати життю або здоров'ю громадян, завдавати матеріальних збитків (п.1.5. Правил).
В силу вимог встановлених ст. 14 Закону України «Про дорожній рух», учасники дорожнього руху зобов'язані знати і неухильно дотримуватися вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху; створювати безпечні умови для дорожнього руху, не завдавати своїми діями або бездіяльністю шкоди підприємствам, установам, організаціям і громадянам. При цьому водій має право відступати від вимог Закону та відповідно до правил дорожнього руху лише в умовах дії непереборної сили або коли іншими засобами неможливо запобігти власній загибелі чи каліцтву громадян (ст. 16 Закону).
За таких обставин, суд приходить до висновку, що заступником командира роти №2 батальйону №2 Управління патрульної поліції у Дніпропетровській області Департаменту патрульної поліції Кривоніс В.О. при розгляді справи про адміністративне правопорушення та винесенні постанови по справі про адміністративне правопорушення Серії ЕАО №4607239 дотримані усі вимоги передбачені КУпАП. Належними та допустимими доказами доведено факт вчинення позивачем адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 122 КУпАП.
Відповідно до положення ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України.
А відтак відповідачем правомірно притягнуто ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 122 КУпАП, та накладено стягнення у межах санкції статті.
Статтею 6 Конвенції встановлено, що справедливість судового рішення вимагає, аби такі рішення достатньою мірою висвітлювали мотиви, на яких вони ґрунтуються. Межі такого обов'язку можуть різнитися залежно від природи рішення і мають оцінюватись у світлі обставин кожної справи. Національні суди, обираючи аргументи та приймаючи докази, мають обов'язок обґрунтувати свою діяльність шляхом наведення підстав для такого рішення. Таким чином, суди мають дослідити основні доводи (аргументи) сторін та з особливою прискіпливістю й ретельністю - змагальні документи, що стосуються прав та свобод, гарантованих Конвенцією.
Встановлені обставини в їх сукупності об'єктивно і в повній мірі підтверджують факт вчинення ОСОБА_1 порушення п.8.7.3. ґ Правил дорожнього руху.
Досліджені судом докази узгоджуються між собою та виключають сумнів щодо їх достовірності та допустимості, в сукупності підтверджують вину ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 122 КУпАП. Факт вчинення позивачем правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 122 КУпАП, не спростовано.
Всі інші доводи та аргументи позивача є безпідставними та відхиляються судом, оскільки не спростовують правомірність дій посадової особи щодо винесення постанови про притягнення до адміністративної ОСОБА_1 .
На підставі викладеного та враховуючи, що дослідженими у судовому засіданні належними та допустимими доказами, що містяться в матеріалах справи, у повній мірі підтверджено як наявність повноважень у заступником командира роти №2 батальйону №2 Управління патрульної поліції у Дніпропетровській області Департаменту патрульної поліції Кривоніс В.О. для складання оскаржуваної постанови, так і факт вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 122 КУпАП, суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення позову.
Враховуючи вищевикладене, суд прийшов до висновку, що адміністративний позов є необґрунтованим та таким, що не підлягає задоволенню у повному обсязі.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 5, 6-11, 77, 121-123, 143, 243-246, 250-251, 286, 293, 295 КАС України, суд, -
У задоволені позову ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції в особі заступника командира роти № 2 батальону № 2 Управління патрульної поліції у Дніпропетровській області Кривоніс Володимира Олексійовича про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності - відмовити.
Рішення може бути оскаржено до Третього апеляційного адміністративного суду згідно з вимогами ч. 4 ст. 286 КАС України протягом десяти днів із дня його проголошення особами, що брали участь у судовому засіданні, а особами, які не брали участь у судовому засіданні протягом десяти днів з дня отримання ними його копії.
Рішення набирає законної сили протягом десяти днів із дня його проголошення, або десяти днів зо дня отримання його копії учасниками процесу, які не брали участь у судовому засіданні, якщо не буде оскаржено у встановленому порядку.
Суддя К.С. Лукінова