08 вересня 2021 року м.Суми
Справа №591/6868/20
Номер провадження 22-ц/816/1396/21
Сумський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого - Кононенко О. Ю. (суддя-доповідач),
суддів - Левченко Т. А. , Ткачук С. С.
сторони:
позивач - ОСОБА_1 ,
відповідачі - ОСОБА_2 ,
розглянув у порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами без повідомлення учасників справи апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Брайко Юлії Валеріївни
на ухвалу Зарічного районного суду м. Суми від 19 липня 2021 року про зупинення провадження у справі, у складі судді Северинової А.С., постановлену у м. Суми, повний текст якої складено 23 липня 2021 року,
Ухвалою Зарічного районного суду м. Суми від 19 липня 2021 року частково задоволено клопотання представника ОСОБА_1 - зупинено провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням до набрання законної сили судовим рішенням Зарічного районного суду м. Суми в справі № 591/8306/19 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ майна подружжя, за зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про поділ майна подружжя.
В апеляційній скарзі представник ОСОБА_1 - адвокат Брайко Ю.В., посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, неправильне встановлення обставин справи, просить скасувати ухвалу суду в частині відмови у зупиненні провадження до набрання законної сили судовим рішенням у справі № 591/3322/21 та прийняти постанову, якою її клопотання задовольнити повністю та зупинити провадження у справі № 591/6868/20 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі № 591/3322/21.
Вважає, що для правильного, повного та всебічного розгляду цієї справи про визнання ОСОБА_2 таким, що втратив право користування житловим приміщенням - квартирою АДРЕСА_1 , суду необхідно встановити факт, що ця спірна квартира є особистою приватною власністю ОСОБА_1 , а тому саме за результатами розгляду справи № 591/3322/21 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права особистої власності на квартиру буде встановлено правовий режим спірної нерухомості, що дозволить оцінити обставини, які є предметом судового розгляду у справі № 591/6868/20.
Не погоджується з висновком суду про те, що зупинення провадження до розгляду справи № 591/3322/21 може призвести до порушення строків розгляду справи № 591/6868/20, оскільки ця справа перебуває на розгляді суду лише з листопада 2020 року.
У частині зупинення провадження у справі до набрання законної сили судовим рішенням у справі № 591/8306/19 ухвала суду не оскаржується, тому на підставі ч. 1 ст. 367 ЦПК України в апеляційному порядку не переглядається.
У відзиві на апеляційну скаргу представник ОСОБА_2 - адвокат Зацепін В.С. вважає апеляційну скаргу необґрунтованою, просить залишити її без задоволення. Зазначає, що саме у справі № 591/8306/19 за зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про визнання права власності на 1/2 частину трикімнатної квартири АДРЕСА_1 , буде вирішуватися питання про належність йому частини спірної квартири, і у випадку задоволення такого позову буде неможливим ухвалення рішення про втрату ним права користування цим житловим приміщенням. Вказує, що результати розгляду справи № 591/3322/21 не визначатимуть будь-яких прав ОСОБА_2 на користування квартирою.
Відповідно до ч. 1 ст. 368 ЦПК України, справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими главою I розділу V ЦПК України.
За пунктом 14 частини 1 статті 353 ЦПК України, окремо від рішення суду можуть бути оскаржені в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції щодо зупинення провадження у справі.
Згідно з ч. 2 ст. 369 ЦПК України, апеляційні скарги на ухвали суду, зазначені в пунктах 1, 5, 6, 9, 10, 14, 19, 37 - 40 частини першої статті 353 цього Кодексу, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.
Відповідно до ч. 13 ст. 7 ЦПК України, розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
Враховуючи те, що в апеляційному порядку оскаржується ухвала про зупинення провадження у справі (п. 14 ч. 1 ст. 353 ЦПК України), розгляд апеляційної скарги здійснено в порядку письмового провадження, без повідомлення учасників справи.
Дослідивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.
У ч. 3 ст. 3 ЦПК України визначено, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до ч. 1 ст. 375 ЦПК України, апеляційний суд залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Частково задовольняючи клопотання представника ОСОБА_1 - адвоката Брайко Ю.В. та, відмовляючи в зупиненні провадження у справі до набрання законної сили судовим рішенням у справі № 591/3322/21, суд першої інстанції, враховуючи необхідність дотримання розумних строків розгляду справи, вважав недоцільним зупинення провадження у цій справі до результатів розгляду справи № 591/3322/21 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права особистої приватної власності на квартиру, провадження в якій тільки відкрито, тоді як справа № 591/8306/19 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ майна подружжя та за зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про поділ майна подружжя перебуває на стадії судового розгляду та допитуються свідки.
Колегія суддів погоджується із висновком місцевого суду, виходячи з наступного.
Із матеріалів справи вбачається, що з листопада 2020 року в провадженні Зарічного районного суду м. Суми перебуває справа № 591/6868/20 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням - квартирою АДРЕСА_1 .
Також у провадженні Зарічного районного суду м. Суми знаходиться справа № 591/8306/19 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ майна подружжя та за зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про визнання права власності на 1/2 частину квартири АДРЕСА_1 .
24 травня 2021 року відкрито провадження у справі № 591/3322/21 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання за нею права особистої власності на квартиру за адресою: АДРЕСА_2 .
Як вбачається, предметом спору у справі № 591/6868/20 є визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням за адресою: АДРЕСА_2 .
Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач посилається на те, що спірна квартира є її особистою приватною власністю, але цей факт заперечується відповідачем, який вважає квартиру спільною сумісною власністю подружжя, тому для об'єктивного розгляду цієї справи необхідно зупинити провадження до набрання законної сили рішенням суду у справі № 591/3322/21, за результатами розгляду якої буде встановлено факти, які матимуть значення для вирішення спору у справі № 591/6868/20.
Відповідно до положення п. 6 ч. 1 ст. 251 ЦПК України суд зобов'язаний зупинити провадження у справі у разі об'єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі; суд не може посилатися на об'єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.
Передбачена законом необхідність у зупиненні розгляду однієї справи до вирішення іншої полягає в тому, що в іншій справі можуть бути встановлені або спростовані факти, що матимуть значення для вирішення цієї справи та які можуть вплинути на наявність підстав для задоволення позову повністю або частково, або відмови у ньому, або якщо ці справи є взаємовиключними.
Предметом позову у справі № 591/3322/21 є визнання за ОСОБА_3 права особистої власності на квартиру за адресою: АДРЕСА_2 , а у справі № 591/6868/20 ставиться питання про визнання ОСОБА_2 - колишнього чоловіка позивача, таким, що втратив право користування зазначеною квартирою.
У той же час, у межах розгляду цивільної справи № 591/8306/19 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ майна подружжя та за зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про поділ майна подружжя, буде встановлено режим спільного майна подружжя, що матиме значення для вирішення спору щодо користування спірною квартирою.
Відмовляючи у зупиненні провадження у справі до набрання законної сили судовим рішенням у справі № 591/3322/21, суд дійшов обґрунтованого висновку про відсутність необхідності такого зупинення провадження, оскільки це може призвести до порушення розумних строків розгляду справи.
Пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Законом України від 17 липня 1997 року № 475/97-ВР «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції», визначено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Розумність тривалості судового розгляду має визначатися з огляду на обставини справи та наступні критерії: складність справи, поведінка заявника та компетентних органів, а також важливість предмета позову для заявника у справі (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Фрідлендер проти Франції»).
З роз'яснень, наданих у п. 33 постанови Пленуму Верховного Суду України від 12 червня 2009 року № 2 «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції» вбачається, що визначаючи наявність передбачених статтею 201 ЦПК (у новій редакції - ст. 251 ЦПК України) підстав, за яких провадження у справі підлягає обов'язковому зупиненню, суд повинен, зокрема, враховувати, що така підстава для зупинення провадження у справі, як зазначено у пункті 4 частини першої цієї статті - неможливість розгляду цивільної справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного, цивільного, господарського, кримінального чи адміністративного судочинства, застосовується у тому разі, коли в цій іншій справі можуть бути вирішені питання, що стосуються підстав, заявлених у справі вимог, чи умов, від яких залежить можливість її розгляду.
Таким чином, місцевий суд дійшов обґрунтованого висновку про те, що саме від наслідків розгляду цивільної справи № 591/8306/19 залежить ухвалення рішення у цій справі, оскільки саме у ній підлягає визначенню обсяг прав сторін на спірну квартиру.
За таких обставин, апеляційний суд вважає такими, що не заслуговують на увагу доводи апеляційної скарги про необхідність зупинення провадження у справі до набрання законної сили судовим рішенням у справі № 591/3322/21.
Інші доводи апеляційної скарги висновків місцевого суду також не спростовують і не містять посилань на такі порушення, які б слугували підставою для скасування ухвали суду.
За таких обставин, колегія суддів вважає, що постановлена ухвала в оскаржуваній частині відповідає вимогам процесуального права, тому її необхідно залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.
Керуючись ст.ст. 367-369, ч.1 п.1 ст. 374, ст.ст. 375, 382, 384, 389 ЦПК України, апеляційний суд
Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Брайко Юлії Валеріївни залишити без задоволення, а ухвалу Зарічного районного суду м. Суми від 19 липня 2021 року в оскаржуваній частині - без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і касаційному оскарженню не підлягає.
Головуючий - О.Ю. Кононенко
Судді: Т.А. Левченко
С.С. Ткачук