Справа №583/1827/21 Головуючий у суді 1-ї інстанції - Сидоренко Р. В.
Номер провадження 33/816/329/21 Суддя-доповідач Філонова Ю. О.
Категорія 173-2 КУпАП
07 вересня 2021 року суддя Сумського апеляційного суду Філонова Ю. О. ,розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в місті Суми справу про адміністративне правопорушення особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 на постанову Охтирського міськрайонного суду Сумської області від 09 червня 2021 року, якою
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , не працює
визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у виді адміністративного арешту на строк 3 доби. Строк відбування адміністративного арешту рахувати з моменту затримання.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в розмірі 454 грн.
Постановою судді Охтирського міськрайонного суду Сумської області від 09 червня 2021 року ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності з накладенням адміністративного стягнення у виді адміністративного арешту строком на 3 доби за те, що він, 30 квітня 2021 року, о 10 год.30 хв., знаходячись за адресою АДРЕСА_1 , вчинив насильство в сім'ї, ображав свою матір ОСОБА_2 нецензурною лайкою, внаслідок чого завдав шкоди її психічному здоров'ю, своїми діями скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.
Не погодившись з вказаним судовим рішенням ОСОБА_1 звернувся до апеляційного суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати вказану постанову судді суду першої інстанції.
Свої вимоги ОСОБА_1 обґрунтовує тим, що прийнявши таке рішення, суддя не з'ясував усі обставини справи, при тому, що ОСОБА_2 сама неодноразового його ображала, а з його боку нецензурної лайки та штовхань не було.
При цьому апелянт посилається на відсутність свідків чи відеоматеріалу з фіксуванням зазначеного конфлікту, який стався не о 10 год. 30 хв., як зазначено у протоколі, а о 08 год., у зв'язку з тим, що діти його сестри пошкоджують придбане ним майно.
Також ОСОБА_1 вказує на помилковість висновку судді про те, що він не працює, насправді, не працюють його сестра та мати, які, фактично, перебувають на його утриманні, та на утриманні його брата.
При цьому, апелянт вказує на те, що суддя зазначив, що його вина доведена доказами, однак, на його думку, докази його винуватості у справі взагалі відсутні.
Апеляційний розгляд даної справи неодноразово відкладався, у зв'язку з неявкою ОСОБА_1 , який, відповідно до ст. 277-2 КУпАП, повідомлявся про розгляд справи, шляхом направлення повістки на відому апеляційному суду адресу, не пізніш як за три доби до дня розгляду справи в суді, з зазначенням дати і місця розгляду справи. Однак, поштові відправлення поверталися з відміткою, що «адресат відсутній за вказаною адресою», при тому, що про зміну своєї адреси апелянт ОСОБА_1 апеляційний суд не повідомляв, жодних клопотань про відкладення розгляду справи, а також про розгляд поданої ним апеляційної скарги виключного за його присутності, чи у його відсутність, не надсилав.
В судове засідання призначене на 07 вересня 2021 року на 08 год. 30 хв. до апеляційного суду ОСОБА_1 , в черговий раз, не з'явився, направлена на його адресу судова повістка також повернулася з відміткою, що «адресат відсутній за вказаною адресою».
При вирішенні питання щодо можливості здійснення апеляційного розгляду за відсутності апелянта, апеляційний суд враховує наступне.
Так, у ч.ч. 1-3 статті 6 Європейської Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (надалі - Конвенція) вказано, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Європейський суд з прав людини в рішенні від 07 липня 1989 року у справі "Юніон Аліментаріа проти Іспанії" зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосується безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження (рішення у справі Пономарьов проти України", та "Трух проти України").
У рішенні в справі "Каракуця проти України" Європейський суд з прав людини зазначив, що заявники повинні проявляти належну зацікавленість у розгляді їхньої справи.
Рішенням Європейського суду з прав людини у справі "Нешев проти Болгарії" від 28 жовтня 2004 року визначено, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду справи, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Практикою Європейського суду з прав людини, яка є преюдиційною, також встановлено, що якщо заявники у визначений законом термін не виявили належної зацікавленості у розгляді їхньої справи та своєчасно не звертались до суду за інформацією щодо стану розгляду їх справи їх права на доступ до правосуддя не є порушеними.
Враховуючи вищезазначене, а також ті обставини, що ОСОБА_1 , знаючи, що в апеляційному суді на розгляді перебуває його апеляційна скарга, в судові засідання за викликом не з'являється, жодних відомостей про причини такої неявки до суду не надсилає, апеляційний суд дійшов висновку, що останній не бажає приймати участь у розгляді справи та втратив інтерес до її вирішення.
За таких обставин, враховуючи принцип судочинства, зазначений у практиці ЄСПЛ, яким визнано пріоритет публічного інтересу над приватним, а також те, що дана справа про адміністративне правопорушення перебуває на розгляду в апеляційному суді вже тривалий час з червня місяця 2021 року, з метою її розгляду у розумні строки, апеляційний суд не вбачає підстав для відкладення та вважає за можливе здійснити розгляд поданої ОСОБА_1 апеляційної скарги на постанову Охтирського міськрайонного суду Сумської області від 09 червня 2021 року, у відсутність апелянта, і у даному випадку його права на доступ до правосуддя не є порушеними.
Перевіряючи законність прийнятого рішення в межах поданої апеляційної скарги, апеляційний суд зазначає наступне.
Так, у відповідності до ст. 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
На думку апеляційного суду, вказані вимоги Закону суддею суду першої інстанції дотримано у повному обсязі.
Частиною 1 ст. 173-2 КУпАП, встановлена адміністративна відповідальність за вчинення домашнього насильства, насильства за ознакою статі, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого могла бути чи була завдана шкода фізичному або психічному здоров'ю потерпілого, а так само невиконання термінового заборонного припису особою, стосовно якої він винесений, або неповідомлення уповноваженим підрозділам органів Національної поліції України про місце свого тимчасового перебування в разі його винесення.
Відповідність до Закону України "Про запобігання та протидію домашньому насильству" від 07 грудня 2017 року, домашнє насильство - діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім'ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім'єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.
Психологічне насильство - форма домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров'ю особи.
Так, факт скоєння ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, за обставин, викладених у постанові, підтверджується протоколом серії ВАБ № 529161 від 30.04.2021 року, письмовими поясненнями потерпілої ОСОБА_2 , сестри ОСОБА_3 та самого ОСОБА_1 , в яких останній зазначив, що між ним та його матір'ю виникла сварка з приводу проживання сестри, в ході якої він образив матір нецензурною лайкою.
Що стосується доводів апеляційної скарги про те, що він таких дій не вчиняв, то апеляційний суд не може прийняти їх до уваги, оскільки на підтвердження зазначених доводів матеріали вказаної справи доказів не містять.
При цьому, доводи апелянта про відсутність свідків чи відеоматеріалу з фіксуванням зазначеного конфлікту, апеляційний суд також вважає необґрунтованими, оскільки з пояснень потерпілої ОСОБА_2 вбачається, що конфлікт стався між нею та її сином з приводу незадоволення останнього щодо проживання з нею її доньки, і після того, як її син ( ОСОБА_4 ) почав її ображати та штовхати, вона звернулася до поліції, тобто, протокол про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП був складений за фактом звернення ОСОБА_2 , при цьому були допитані учасники конфлікту, у яких відібрані письмові пояснення, а обов'язковість присутності свідків, у даному конкретному випадку, Законом не передбачена.
Що стосується посилань апелянта на те, що конфлікт стався не о 10 год. 30 хв., як зазначено у протоколі, а о 08 год., то апеляційний суд вважає їх необґрунтованими, з врахуванням наявних у матеріалах справи письмових пояснень ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , які вказували на те, що події, зазначені у протоколі почалися саме о 10 год. 30 хв.
Таким чином, розглядаючи справу, суддя районного суду дійшов вірного висновку про наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.173-2 КУпАП і доказів на спростування такого висновку в апеляційній скарзі не наведено і в ході апеляційного розгляду не здобуто.
Враховуючи вказані обставини, всупереч доводам апеляційної скарги особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , апеляційний суд вважає оскаржуване рішення законним, обґрунтованим та вмотивованим, не вбачає підстав для його скасування, а тому, оскаржувану постанову судді районного суду слід залишити без зміни, а апеляційну скаргу - без задоволення.
Керуючись ст. 294 КУпАП України,
Постанову судді Охтирського міськрайонного суду Сумської області від 09 червня 2021 року, якою ОСОБА_1 визнано винним за ч.1 ст. 173-2 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді адміністративного арешту строком на 3 доби - залишити без зміни, а його апеляційну скаргу на цю постанову - без задоволення.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя Сумського апеляційного судуФілонова Ю. О.