Справа № 729/946/21 1-кп/729/120/21 р.
08.09.2021 Бобровицький районний суд Чернігівської області у складі:
головуючої судді - ОСОБА_1
з участю секретаря - ОСОБА_2
розглянувши в порядку спрощеного провадження кримінальне провадження внесене до ЄРДР за № 12021275400000144 від 09 серпня 2021 року по обвинуваченню ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця с.Заворичі Київської області, жителя АДРЕСА_1 , не працюючого, у вчиненні кримінального проступку передбаченого ч. 1 ст. 185 Кримінального кодексу України,
ОСОБА_3 01.08.2021 близько 16 години, маючи умисел на таємне викрадення чужого майна, з метою особистого збагачення, з корисливих мотивів, знаходячись в господарському приміщенні, розташованому на території господарства ОСОБА_4 по АДРЕСА_2 , впевнившись в тому, що його дії є непомітними для інших осіб, шляхом вільного доступу, таємно викрав з дерев'яної полиці настільні металеві лещата, вартістю 260 гривень, що належать ОСОБА_4 , та утримуючи викрадене при собі, зник з місця вчинення кримінального правопорушення, отримавши реальну можливість розпоряджатись даним майном на свій розсуд, чим спричинив потерпілому ОСОБА_4 матеріальну шкоду на вказану суму.
Таким чином, ОСОБА_3 вчинив кримінальний проступок, передбачений ч.1ст. 185 КК України.
Відповідно до ч.2 ст. 381 КПК України, суд розглядає обвинувальний акт щодо вчинення кримінального проступку без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження, якщо обвинувачений не оспорює встановлені під час дізнання обставини і згоден з розглядом обвинувального акта за його відсутності.
Від прокурора ОСОБА_5 надійшло клопотання про розгляд кримінального провадження у спрощеному порядку. Прокурор зазначає, що підозрюваний ОСОБА_3 беззаперечно визнав свою винуватість, не оспорює встановлені досудовим розслідуванням обставини і згоден з розглядом обвинувального акта за його відсутності. Потерпілий ОСОБА_4 у кримінальному провадженні також не оспорює встановлені досудовим розслідуванням обставини, просить розглядати кримінальне провадженні у його відсутність, у відповідності до положень ст.381, 382 КПК України. У зв'язку з цим прокурор просить суд розглянути кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_3 у вчиненні кримінального проступку передбаченого ч.1 ст.185 КК України, у спрощеному порядку без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження.
ОСОБА_3 надав письмову заяву, написану в присутності захисника ОСОБА_6 , в якій зазначає, що свою вину у вчиненні кримінального проступку він беззастережно визнає в повному обсязі, вважає, що досудовим розслідуванням обставини вчинення кримінального проступку встановлені в повному обсязі. Також, у вказаній заяві зазначив, що йому роз'яснено та зрозуміло зміст встановлених досудовим розслідуванням обставин, а також про його обізнаність у тому, що у разі надання згоди на розгляд обвинувального акта у спрощеному порядку він буде позбавлений права оскаржити вирок в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, недослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини.
Крім того, в заяві ОСОБА_3 вказав, що його згода на розгляд обвинувального акта у спрощеному провадженні без його участі є добровільною та надана у присутності захисника без будь-якого тиску.
Враховуючи викладене, положення підпункту 6 пункту 4 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №2617-VIII, те, що ОСОБА_3 обвинувачується у вчиненні кримінального проступку, наявність заяви ОСОБА_3 , в якій він зазначає, що не оспорює встановлені під час дізнання обставини і згоден з розглядом обвинувального акта у спрощеному порядку без його участі, відсутність сумнівів в добровільності такої позиції обвинуваченого, заяву потерпілого, який також також не оспорює встановлені досудовим розслідуванням обставини, суд дійшов висновку, що обвинувальний акт має бути розглянутий в порядку визначеному статтями 381-382 КПК України.
При цьому, у відповідності до частини 4 ст.107 КПК України в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу судове провадження здійснюється судом за відсутності осіб, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснюється.
Суд, вивчивши обвинувальний акт, оглянувши матеріали кримінального провадження внесеного до ЄРДР за №12021275400000144, та враховуючи, що обвинувачений ОСОБА_3 свою вину визнав та не оспорює обставин, встановлених органом досудового розслідування, вважає доведеним, що він вчинив кримінальний проступок, передбачений ч. 1ст. 185 КК України, тобто скоїв таємне викрадення чужого майна (крадіжку), за зазначених вище обставин.
У відповідності до частини 2 ст.382 КПК України у вироку суду за результатами спрощеного провадження замість доказів на підтвердження встановлених судом обставин зазначаються встановлені органом досудового розслідування обставини, які не оспорюються учасниками судового провадження.
Органом досудового розслідування встановлено обставини вчинення кримінального проступку, які підтверджують обставини, встановлені судом.
ОСОБА_3 в поданій заяві зазначені обставини не оспорює, вважає, що органом досудового розслідування вони встановлені в повному обсязі, свою вину у вчиненні вказаного кримінального проступку беззастережно визнає в повному обсязі, його позиція є добровільною та не є наслідком будь-якого примусу.
Суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального правопорушення, керуючись законом, дійшов висновку, що під час розгляду обвинувального акту підтверджено факт вчинення ОСОБА_3 кримінального проступку передбаченого за ч.1 ст.185 КК України.
Відповідно до частини 1 статті 1 КК України цей кодекс має своїм завданням правове забезпечення охорони прав і свобод людини і громадянина, власності, громадського порядку та громадської безпеки, довкілля, конституційного устрою України від злочинних посягань, забезпечення миру і безпеки людства, а також запобігання кримінальним правопорушенням.
Частиною 1 статті 50 КК України визначено, що покарання є заходом примусу, що застосовується від імені держави за вироком суду до особи, визнаної винною у вчиненні кримінального правопорушення, і полягає в передбаченому законом обмеженні прав і свобод засудженого.
Відповідно до частини 2 статті 50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами.
При призначенні покарання обвинуваченому суд, відповідно до ст.65 КК України враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке відповідно до ст.12 КК України є кримінальним проступком, особу винного, який на обліку у лікарів нарколога та психіатра не знаходиться, наявність обставини, що пом'якшує покарання, - щире каяття, відсутність обставин, які обтяжують покарання ОСОБА_3 , дійшов висновку про необхідність призначення йому покарання у виді обмеження волі в межах санкції, передбаченої ч. 1ст. 185 КК України.
Суд вважає, що саме таке покарання є дійсно необхідним і буде цілком достатнім для виправлення винуватого і попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень відповідно до передбачених статтею 65 КК України загальних засад призначення покарання.
Цивільних позовів по справі не заявлено.
Запобіжний захід щодо обвинуваченого ОСОБА_3 не обирався.
Питання про процесуальні витрати, пов'язані з проведенням судово-товарознавчої експертизи, вирішити відповідно до положень ст. 124 КПК України. Долю речових доказів вирішити відповідно до ст. 100 КПК України.
Керуючись ст. 374, 381-382, 394, 424, 473, 475 КПК України, суд
ОСОБА_3 визнати винуватим у вчиненні кримінального проступку передбаченого ч.1 ст.185 КК України і призначити йому покарання у виді 2 (двох) років обмеження волі.
На підставі ст. 75 КК України звільнити засудженого від відбування призначеного покарання з випробуванням з встановленням іспитового строку тривалістю в 1 (один) рік, якщо він протягом визначеного судом іспитового строку не вчинить нового кримінального правопорушення і виконає покладені на нього обов'язки.
Початок іспитового строку слід рахувати з моменту проголошення вироку.
Відповідно до ст. 76 КК України зобов'язати ОСОБА_3 повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання та роботи; періодично з'являтись для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації.
Запобіжний захід відносно ОСОБА_3 до набрання вироком законної сили не обирати.
Стягнути з ОСОБА_3 на користь держави процесуальні витрати за проведення судової експертизи в сумі 514 (п'ятсот чотирнадцять) гривень 86 копійок.
Речові докази у справі: металеві лещата, які передані власнику ОСОБА_4 на зберігання - залишити у володінні власника.
На вирок може бути подана апеляційна скарга до Чернігівського апеляційного суду через Бобровицький районний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У відповідності до частини 1 статті 394 КПК України вирок суду першої інстанції, ухвалений за результатами спрощеного провадження в порядку, передбаченому статями 381 та 382 цього Кодексу, не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, недослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини.
Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
У разі подання апеляційної скарги вирок суду, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Копію вироку за результатами розгляду обвинувального акта щодо вчинення кримінального проступку не пізніше дня, наступного за днем його ухвалення, надіслати учасникам судового провадження.
Суддя Бобровицького районного суду ОСОБА_1