Провадження №2-а/447/39/21
Справа №447/2861/21
07.09.2021 року м. Миколаїв
Суддя Миколаївського районного суду Львівської області Друзюк М.М., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Управління соціального захисту населення Новороздільської міської ради про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити певні дії та стягнення щорічної допомоги, -
встановила:
ОСОБА_1 звернувся до Миколаївського районного суду Львівської області із позовом до Управління соціального захисту населення Новороздільської міської ради, в якому просить, зокрема, визнати протиправними дії Управління соціального захисту населення Новороздільської міської ради щодо непроведення перерахунку виплати до 05.05.2021 позивачу щорічної допомоги , як особі з інвалідністю ІІІ групи внаслідок війни у розмірі семи мінімальних пенсій за віком з урахуванням виплачених коштів; про зобов'язання Управління соціального захисту населення Новороздільської міської ради нарахувати та виплатити ОСОБА_1 щорічну допомогу у розмірі семи мінімальних пенсій за віком з урахуванням виплачених коштів.
Вивчивши матеріали заяви та додані до неї документи, суд приходить до висновку, що у відкритті провадження у справі слід відмовити з наступних підстав.
Статтею 125 Конституції Українипередбачено, що судоустрій в Україні будується за принципами територіальності та спеціалізації і визначається законом.
За вимогами частини першої статті 18 Закону України «Про судоустрій та статус суддів'суди спеціалізуються на розгляді цивільних, кримінальних, господарських, адміністративних справ, а також справ про адміністративні правопорушення.
З метою якісної та чіткої роботи судової системи міжнародним і національним законодавством передбачено принцип спеціалізації судів.
Згідно із частиною першою статті 4 ЦПК Україникожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд (частини перша, третя статті 13 ЦПК України).
За загальним правилом, передбаченим у частині першій статті 19 ЦПК України, суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.
Суди розглядають у порядку цивільного судочинства також вимоги щодо реєстрації майна та майнових прав, інших реєстраційних дій, якщо такі вимоги є похідними від спору щодо такого майна або майнових прав, якщо цей спір підлягає розгляду в місцевому загальному суді і переданий на його розгляд з такими вимогами.
Отже, у порядку цивільного судочинства можуть розглядатися будь-які справи, що виникають із приватноправових відносин, якщо їх вирішення не віднесено до інших видів судочинства.
У пунктах 1, 2 частини першої статті 4 КАС України вказано, що адміністративна справа - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір. Публічно-правовий спір - спір, у якому: хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв'язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій; або хоча б одна сторона надає адміністративні послуги на підставі законодавства, яке уповноважує або зобов'язує надавати такі послуги виключно суб'єкта владних повноважень, і спір виник у зв'язку із наданням або ненаданням такою стороною зазначених послуг; або хоча б одна сторона є суб'єктом виборчого процесу або процесу референдуму і спір виник у зв'язку із порушенням її прав у такому процесі з боку суб'єкта владних повноважень або іншої особи.
Суб'єкт владних повноважень - орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг (пункт 7 частини першої зазначеної статті).
За змістом пункту 1 частини першої статті 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема, спорах фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.
Характерною ознакою публічно-правових спорів є сфера їх виникнення - публічно-правові відносини, тобто передбачені нормами публічного права суспільні відносини, що виражаються у взаємних правах та обов'язках їх учасників у різних сферах діяльності суспільства, зокрема пов'язаних з реалізацією публічної влади.
Публічно-правовим вважається також спір, який виник з позовних вимог, що ґрунтуються на нормах публічного права, де держава в особі відповідних органів виступає щодо громадянина не як рівноправна сторона у правовідносинах, а як носій суверенної влади, який може вказувати або забороняти особі певну поведінку, надавати дозвіл на передбачену законом діяльність тощо.
Основною ознакою справи адміністративної юрисдикції є суть (зміст, характер) спору. Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин.
Отже, до адміністративного суду можуть бути оскаржені виключно рішення, дії та бездіяльність суб'єкта владних повноважень, що виникають у зв'язку зі здійсненням суб'єктом владних повноважень владних управлінських функцій, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності встановлено інший порядок судового провадження.
Аналіз змісту статті 19 ЦПК Українита статті 19 КАС Україниу сукупності дає підстави для висновку, що під час вирішення питання про розмежування компетенції судів щодо розгляду адміністративних і цивільних справ у кожній конкретній справі визначальною ознакою є характер спірних правовідносин.
З матеріалів поданої позовної заяви вбачається, що предметом спору є визнання неправомірними дії відповідача, який діяв як суб'єкт владних повноважень,та зобов'язання останнього вчинити дії по питанню нарахування та виплати позивачу щорічної допомоги у встановленому законом порядку.
Відповідачем у справі є суб'єкт владних повноважень, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства.
Тобто між сторонами виник публічно-правовий спір, пов'язаний зі здійсненням суб'єктом владних повноважень владних управлінських функцій, тому цей спір належить до юрисдикції адміністративних судів.
Відповідно до п.1 ч.1ст.186 ЦПК України суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо заява не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.186, 260, 353 ЦПК України,
постановив:
Відмовити у відкритті провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Управління соціального захисту населення Новороздільської міської ради про визнання неправомірними дії Управління соціального захисту, зобов'язання провести перерахунок та виплату щорічної допомоги.
Роз'яснити позивачу що розгляд справи віднесено до юрисдикції Львівського окружного адміністративного суду.
Копію ухвали направити позивачу.
Ухвала може бути оскаржена до Львівського апеляційного суду через Миколаївський районний суд Львівської області протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому копії ухвали суду.
Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Суддя Друзюк М. М.