Справа № 465/220/21
07 вересня 2021 року Залізничний районний суд м. Львова у складі головуючої судді Галайко Н. М., розглянувши заяву ОСОБА_1 про відвід судді Залізничного районного суду м. Львова Колодяжного Сергія Юрійовича у цивільній справі № 465/220/21 за позовом ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_1 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 до держави в особі Державної казначейської служби України, треті особи - Вища рада правосуддя, Уповноважений Верховної Ради України з прав людини, про відшкодування моральної шкоди, завданої суддею в процесі здійснення правосуддя,
встановив:
10.08.2021 року від позивача у справі ОСОБА_1 надійшла заява про відвід головуючого судді Залізничного районного суду м. Львова Колодяжного С. Ю. у цивільній справі № 465/220/21.
Ухвалою Залізничного районного суду м. Львова від 06.09.2021 року заяву ОСОБА_1 про відвід головуючого судді Колодяжного С. Ю. у справі за позовом ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_1 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 до держави в особі Державної казначейської служби України, треті особи - Вища рада правосуддя, Уповноважений Верховної Ради України з прав людини, про відшкодування моральної шкоди, завданої суддею в процесі здійснення правосуддя, - визнано необґрунтованою. Заяву ОСОБА_1 про відвід головуючого судді Колодяжного С. Ю. передано для вирішення зазначеного питання, у порядку, передбаченому ч. 1 ст. 33 ЦПК України, іншому судді.
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями - головуючим суддею по розгляду заяви ОСОБА_1 про відвід судді Залізничного районного суду м. Львова Колодяжного С. Ю. у цивільній справі № 465/220/21, визначено суддю Залізничного районного суду м. Львова - Галайко Н. М.
Згідно ч. 8 ст. 40 ЦПК України суд вирішує питання про відвід судді без повідомлення учасників справи. За ініціативою суду питання про відвід судді може вирішуватися у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неявка учасників справи у судове засідання, в якому вирішується питання про відвід судді, не перешкоджає розгляду судом питання про відвід судді.
Суд вважає за можливе розглянути заяву про відвід судді у відповідності до вимог ч. 8 ст. 40 ЦПК України без повідомлення учасників справи.
Вивчивши та оглянувши матеріали цивільної справи № 465/220/21, суд дійшов наступних висновків.
Відповідно до вимог ст. 36 ЦПК України, суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо: він є членом сім'ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім'ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі; він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи; було порушено порядок визначення судді для розгляду справи; є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об'єктивності судді.
Із змісту ч. 3 ст. 39 ЦПК України вбачається, що відвід повинен бути вмотивованим.
Відвід повинен бути вмотивований - з наведенням відповідних аргументів, доказів, які підтверджують наявність підстав для відводу. Якщо він не вмотивований, це є підставою для відмови у його задоволенні.
Для відведення судді необхідно обґрунтувати наявність обставин, які об'єктивно можуть вказувати на можливу упередженість. Обставини, які були покладені в основу заяви про відвід, повинні бути доведеними.
Згідно з ч. 4 ст. 36 ЦПК України незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.
Статтею ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав та основоположних свобод передбачено, що кожен має право на справедливий розгляд його справи незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків.
Відтак суд, який розглядає справу має бути безстороннім і незалежним. Розглядаючи питання безсторонності з двох точок зору, Європейський Суд з прав людини у справі «Лавентс проти Латвії» зазначив, що по-перше, йдеться про суб'єктивний підхід, для того щоб спробувати визначити переконання та особисту поведінку конкретного судді у конкретній обстановці. Зокрема, суд не повинен суб'єктивно виявляти будь-яку упередженість або особисті переконання; особиста безсторонність судді не ставиться під сумнів, аж доки не буде доведено протилежне. По-друге, слід застосувати об'єктивний підхід, метою якого є пересвідчитися, чи надає суд необхідні гарантії, щоб зняти з цього приводу можливість будь-якого правомірного сумніву; крім того, поняття незалежності та об'єктивної безсторонності тісно пов'язані між собою (справи «Пуллар проти Сполученого Королівства» і «Томанн проти Швейцарії», а також «Екедемі Трейдинг ЛТД та інші проти Греції» і «Дактарас проти Литви»). Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, при оцінці безсторонності суду слід розмежовувати суб'єктивний та об'єктивний аспект. Так у справі «Гаусшильдт проти Данії», «Мироненко і Мартиненко проти України» зазначається, що наявність безсторонності, для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції, має визначатися за допомогою суб'єктивного та об'єктивного критеріїв. Щодо суб'єктивної складової даного поняття, то у справі «Гаусшильдт проти Данії» вказано, що потрібні докази фактичної наявності упередженості судді для відсторонення його від справи. Причому суддя вважається безстороннім, якщо тільки не з'являються докази протилежного. Таким чином, існує презумпція неупередженості судді, а якщо з'являються сумніви щодо цього, то для його відводу в ході об'єктивної перевірки має бути встановлена наявність певної особистої заінтересованості судді, певних його прихильностей, уподобань стосовно однієї зі сторін у справі. У кожній окремій справі слід визначити, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу та ступінь, що свідчать про те, що суд не є безстороннім.
Як встановлено судом, підставою для відводу судді Колодяжного С. Ю. стала суб'єктивна думка заявника щодо заінтересованості судді, порушення вимог ЦПК України, виходу за межі делегованих повноважень (зокрема під час розгляду клопотання позивачів щодо законності допуску до участі у розгляді справи № 465/220/21 представника третьої особи ВРП - Цуцкірідзе І. Л.), однак жодних доказів на підтвердження сумнівів заявника суду не надано, а тому такі покликання не можуть бути визнані об'єктивно обґрунтованими. Заява про відвід не обґрунтована жодними доказами, які б свідчили про наявність підстав для відводу судді, що передбачені нормами ЦПК України, не містить належних обґрунтувань та мотивів відводу.
Враховуючи наведене, суд дійшов переконання, що вказані у заяві про відвід судді Колодяжного С. Ю. припущення не ґрунтуються на вимогах ст. 36 ЦПК України, заявником не надано належних та допустимих доказів наявності особистої заінтересованості, упередженості та необ'єктивності судді Колодяжного С. Ю., оскільки наведені заявником доводи зводяться по суті до незгоди з процесуальними діями судді та дані мотиви не можуть бути підставою для відводу, відтак у задоволенні заяви про відвід головуючого судді Колодяжного С. Ю. у справі № 465/220/21 слід відмовити.
Керуючись ст. 36, 40, 258-261 ЦПК України, суд, -
постановив:
У задоволенні заяви ОСОБА_1 про відвід судді Залізничного районного суду м. Львова Колодяжного Сергія Юрійовича у цивільній справі № 465/220/21 за позовом ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_1 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 до держави в особі Державної казначейської служби України, треті особи - Вища рада правосуддя, Уповноважений Верховної Ради України з прав людини, про відшкодування моральної шкоди, завданої суддею в процесі здійснення правосуддя - відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя/підпис/ Н. М. Галайко
З оригіналом згідно.
Суддя: