264/2307/21
2-о/264/83/2021
"07" вересня 2021 р. Іллічівський районний суд м. Маріуполя Донецької області під головуванням судді Іванченко А. М. , за участю секретаря судового засідання Єрьоміної А.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Маріуполі справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа - Маріупольське об'єднане управління Пенсійного Фонду України Донецької області, про встановлення факту, що має юридичне значення, -
У квітні 2021 року ОСОБА_1 звернулася до суду із заявою про встановлення факту належності правовстановлюючого документу, а саме диплому та трудової книжки.
В обґрунтування заявлених вимог посилається на те, що вона звернулася до Маріупольського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області із заявою про призначення пенсії, однак їй було відмовлено у призначенні пенсії, оскільки у трудовій книжці не правильно зазначено її прізвище та дата народження записана не повністю, а також у дипломі не правильно зазначено ім'я та по батькові заявниці.
На підставі викладеного, просила встановити факт належності їй трудової книжки та диплому.
Заявниця надала до суду заяву з проханням розглянути справу за її відсутності, на задоволенні заявлених вимог наполягає.
Представник заінтересованої особи - Маріупольського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області до судового засідання не з'явився, надавши заяву з проханням слухати справу за його відсутності. Вирішення справи покладає на розсуд суду.
Дослідивши письмові докази, суд вважає, що заява підлягає задоволенню з наступних підстав.
У ст. 46 Конституції України закріплене право громадян на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Відповідно до ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
За ч. 1 ст. 293 ЦПК України окреме провадження це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.
Згідно п. 6 ч. 1; ч. 2ст. 315 ЦПК України суд може встановити факт належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім'я, по батькові, місце і час народження якої, що зазначені в документі, не збігаються з прізвищем, ім'ям, по батькові, місцем і часом народження цієї особи, зазначеним у свідоцтві про народження або в паспорті. У судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.
Відповідно до ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Відповідно до ч.1ст.95 ЦПК України письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.
Виходячи із висновків Європейського Суду з прав людини, викладених у рішенні у справі «Бочаров проти України» від 17.03.2011 (п.45), «Суд при оцінці доказів керується критерієм доведення «поза розумним сумнівом» (рішення від 18.01.1978 у справі «Ірландія проти Сполученого Королівства»). Проте, таке доведення може випливати зі співіснування достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою висновків або подібних неспростованих презумпцій щодо фактів (рішення у справі «Салман проти Туреччини»)».
З копії паспорта громадянина України серії НОМЕР_1 , виданого 25.02.1997 року Вугледарським МВ УМВС України в Донецькій області, вбачається, що він виданий на прізвище, ім'я та по батькові - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце народження: селище Канку Алданського району Якутія.
З копії трудової книжки серії НОМЕР_2 , виданої 02.03.1979 року, вбачається, що вона заповнена 02.03.1979 року російською мовою на прізвище, ім'я та по батькові « ОСОБА_1 , 1961».
З копії диплому серії НОМЕР_3 , виданого 28.06.1982 року вбачається, що заявниця (дошлюбне прізвище - « ОСОБА_2 ») закінчила у 1982 році Красноармійське педагогічне училище за спеціальністю «викладання в початкових класах загальноосвітньої школи» та здобула кваліфікацію «вчитель початкових класів». В графі кому видано диплом ім'я та по батькові заявниці вказано з помилкою, а саме: « ОСОБА_3 ».
З гідно п. 12 Постанови Пленуму Верховного Суду України №5 від 31.03.1995 року «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення», при розгляді справи про встановлення факту належності правовстановлюючих документів особі, суд повинен запропонувати заявникові подати докази про те, що правовстановлюючий документ належить йому і що організація, яка видала документ, не має можливості внести до нього відповідні виправлення.
Отже проаналізувавши сукупність зібраних у справі доказів, суд дійшов висновку, що вони в достатній мірі підтверджують факт того, що диплом та трудова книжка дійсно належать ОСОБА_1 , про що свідчить відповідність у наданих документах. При цьому наявність вказаних помилок при написанні анкетних даних заявниці у дипломі та трудовій книжці позбавляє її можливості реалізувати своє право на пенсійне забезпечення; виправити помилку на даний час неможливо.
Наведене дає підстави вважати заяву обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.
На підставі вказаного, керуючись 258,259,263-265, 315, 319 ЦПК України, суд,
Заяву ОСОБА_1 про встановлення факту, що має юридичне значення, заінтересована особа: Маріупольське об'єднане управління Пенсійного Фонду України Донецької області, - задовольнити.
Встановити юридичний факт того, що диплом серії НОМЕР_3 , виданий 28.06.1982 року Красноармійським педагогічним училищем, та трудова книжка НОМЕР_2 , видана 02.03.1979 року, належить ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Рішення може бути оскаржене безпосередньо до Донецького апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Суддя: А. М. Іванченко