Справа № 991/2288/21
1-кп/991/15/21
01 вересня 2021 року м. Київ
Вищий антикорупційний суд у складі колегії суддів:
головуючий - ОСОБА_1 ,
судді - ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
учасники кримінального провадження:
секретар судового засідання - ОСОБА_4 ,
прокурор - ОСОБА_5 ,
обвинувачені - ОСОБА_6 , ОСОБА_7 ,
захисники - ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 ,
здійснюючи у відкритому судовому засіданні розгляд клопотань прокурора про продовження строку дії обов'язків, покладених на ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27, ч. 4 ст. 369, ст. 368-5 КК, ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 4 ст. 369 КК, у кримінальному провадженні № 52020000000000362,
Обставини кримінального провадження
1.Щодо обвинуваченого ОСОБА_7 .
2.У провадженні колегії суддів Вищого антикорупційного суду перебувають матеріали кримінального провадження № 52020000000000362, внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 03.06.2020, за обвинуваченням ОСОБА_7 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ст. 368-5, ч. 5 ст. 27, ч. 4 ст. 369 КК, ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 4 ст. 369 КК.
3.15.06.2020 ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду до підозрюваного ОСОБА_7 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з можливістю внесення застави у розмірі 84 080 000 грн та покладенням у разі внесення застави обов'язків, передбачених ст. 194 КПК.
4.Ухвалою Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду від 22.06.2020 залишено без змін зазначену вище ухвалу.
5.08.08.2020 ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду ОСОБА_7 продовжено запобіжний захід у вигляді тримання під вартою та визначено розмір застави у вигляді 20 000 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 42 040 000 грн з покладенням, у разі внесення застави, процесуальних обов'язків, передбачених ст. 194 КПК.
6.21.08.2020 у зв'язку з внесенням застави у розмірі 42 040 000 грн ОСОБА_7 звільнено з-під варти.
7.Ухвалами слідчих суддів Вищого антикорупційного суду від 05.10.2020, 11.11.2020, 05.01.2021 та 09.02.2021 строк дії обов'язків, покладених на підозрюваного ОСОБА_7 продовжувався відповідно до 12.11.2020, 11.01.2021, 12.02.2021 та 09.04.2021.
8.Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 18.012021 задоволено клопотання захисника ОСОБА_12 про зміну запобіжного заходу та застосовано до підозрюваного ОСОБА_7 запобіжний захід у вигляді застави у розмірі 15 877 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 36 040 790 грн.
9.Ухвалою суду від 08.04.2021 обвинуваченому ОСОБА_7 було продовжено строк дії обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК, до 08.06.2021 включно.
10.Відповідно до ухвали суду від 08.06.2021 обвинуваченому ОСОБА_7 продовжено строк дії обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК, до 10.07.2021 включно. Також суд змінив, застосований ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 18.01.2021 до підозрюваного ОСОБА_7 запобіжний захід у виді застави у розмірі 15 877 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 36 040 790 грн на запобіжний захід у виді застави у розмірі 14 555 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 33 039 850 грн.
11.06.07.2021 колегія суддів постановила ухвалу, якою призначила у кримінальному провадженні № 52020000000000362 судовий розгляд та продовжила обвинуваченому ОСОБА_7 строк дії обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК, до 06.09.2021 включно.
12.Щодо обвинуваченого ОСОБА_6 .
13.14.06.2020 ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду до підозрюваного ОСОБА_6 було застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з можливістю внесення застави у розмірі 40 358 400 грн та покладенням у разі внесення застави обов'язків, передбачених ст. 194 КПК.
14.15.06.2020 у зв'язку з внесенням застави ОСОБА_6 звільнено з-під варти.
15.Ухвалами слідчих суддів Вищого антикорупційного суду від 11.08.2020, 08.10.2020 та 09.02.2021 строк дії обов'язків, покладених на підозрюваного ОСОБА_6 продовжувався відповідно до 11.10.2020, 12.11.2020 та 09.04.2021.
16.Водночас, ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного від 23.12.2020 було частково задоволено клопотання адвоката ОСОБА_8 про зміну запобіжного заходу та застосовано до підозрюваного ОСОБА_6 запобіжний захід у вигляді застави у розмірі 16 347 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 34 361 394 грн.
17.Ухвалою суду від 08.04.2021 обвинуваченому ОСОБА_6 було продовжено строк дії обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК, до 08.06.2021 включно.
18.Відповідно до ухвали суду від 08.06.2021 обвинуваченому ОСОБА_6 продовжено строк дії обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК, до 10.07.2021 включно. Також суд змінив, застосований ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 23.12.2020 до підозрюваного ОСОБА_6 запобіжний захід у виді застави у розмірі 16 347 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 34 361 394 грн на запобіжний захід у виді застави у розмірі 13 815 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 31 360 050 грн.
19.06.07.2021 колегія суддів постановила ухвалу, якою призначила у кримінальному провадженні № 52020000000000362 судовий розгляд та продовжила обвинуваченому ОСОБА_6 строк дії обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК, до 06.09.2021 включно.
Зміст клопотання прокурора про продовження строку дії обов'язків, покладених на обвинуваченого ОСОБА_7 .
20.31.08.2021 до суду надійшло клопотання прокурора про продовження строку дії обов'язків, покладених на ОСОБА_7 , обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27, ч. 4 ст. 369, ст. 368-5 КК.
21.За змістом клопотання, прокурор просив суд продовжити на два місяці строк дії обов'язків, покладених на обвинуваченого ОСОБА_7 , передбачених ст. 194 КПК, а саме: 1) прибувати до прокурора та суду за першим викликом; 2) не відлучатися за межі України без дозволу суду; 3) повідомляти прокурора та суд про зміну свого місця проживання та роботи; 4) утримуватися від спілкування з будь-якими особами з приводу обставин, викладених в обвинувальному акті у кримінальному провадженні № 52020000000000362, крім своїх захисників, слідчих, детективів, прокурорів, слідчого судді, суду та експерта, залученого стороною захисту на договірних умовах або слідчим суддею, судом, а також членів своєї сім'ї та близьких родичів.
22.Обґрунтовуючи необхідність продовження строку дії обов'язків, покладених на обвинуваченого ОСОБА_7 , прокурор посилався на наявність обґрунтованого обвинувачення щодо вчинення ОСОБА_7 кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27, ч. 4 ст. 369, ст. 368-5 КК, за обставин, визначених в обвинувальному акті, а також на наявність ризиків, які дають достатні підстави вважати, що обвинувачений може здійснити дії, передбачені п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК, а саме: переховуватися від суду; незаконно впливати на свідків, у цьому кримінальному провадженні; вчинити інше кримінальне правопорушення.
23.На переконання прокурора, на час розгляду клопотання вказані ризики не зменшилися та продовжують існувати.
24.Так, існування ризику переховування обвинуваченого ОСОБА_7 від суду, прокурор обґрунтовує: можливістю обвинуваченого вибути за кордон, оскільки обвинувачений має паспорт громадянина України для виїзду за кордон та неодноразово перетинав кордон України; тяжкістю злочинів, у вчиненні яких обвинувачується ОСОБА_7 та суворістю передбаченого за їх вчинення покарання; наявністю в обвинуваченого та його дружини великої суми коштів і нерухомого майна, що є достатнім активом для фінансового забезпечення під час можливого переховування; обставинами затримання обвинуваченого, під час якого він вчинив спробу втечі з використанням вогнепальної зброї; обставинами обвинувачення висунутого ОСОБА_7 , що викликають значний суспільний резонанс, згідно з якими останній, обіймаючи посаду в державному органі обласного значення, був викритий у вчиненні кримінального правопорушення, пов'язаного з наданням неправомірної вигоди, що була отримана від особи, яка переховується від органів слідства та обіймала посаду міністра Кабінету Міністрів України.
25.Обґрунтовуючи існування ризику незаконного впливу обвинуваченим ОСОБА_7 на свідків у цьому кримінальному провадженні, прокурор посилається на те, що ОСОБА_7 , перебуваючи на посадах у податкових органах, набув широке коло зв'язків серед службових осіб органів державної влади, місцевого самоврядування, правоохоронних органів, керівників підприємств, установ та організацій, які він може використати з метою незаконного впливу на свідків у кримінальному провадженні, зокрема на працівників ГУ ДФС у м. Києві. Можливість впливу на свідків прокурор також пояснює тим, що змінилася стадія кримінального провадження, тобто на разі здійснюється судовий розгляд, під час якого, суд отримує показання свідків усно шляхом їх допиту в судовому засіданні та у своєму рішенні не може посилатися на показання, надані слідчому або прокурору.
26.Ризик вчинити інше кримінальне правопорушення обвинуваченим, прокурором обґрунтовується тим, що за результатами проведених слідчих (розшукових) дій отримано інформацію про те, що 12.09.2020 під час спілкування з ОСОБА_13 обвинувачений ОСОБА_7 обговорював та пропонував йому за неправомірну вигоду вирішити питання про закриття кримінальних проваджень щодо певних осіб, зокрема ОСОБА_14 , яке розглядається Вищим антикорупційним судом. Під час зазначеної розмови ОСОБА_7 також доводив до відома ОСОБА_13 про свою обізнаність з окремими фактами можливої протиправної діяльності ОСОБА_15 та групи компаній Burisma Group, що на думку обвинуваченого, можливо було використати для початку досудового розслідування у інших кримінальних провадженнях та отримати неправомірну вигоду за їх закриття, аналогічно до вже вчиненого злочину.
27.В обґрунтування вказаного клопотання прокурор також зазначає, що ризики, передбачені п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК, не перестали існувати, з огляду на продовження існування всіх об'єктивних обставин, з якими пов'язані ці ризики.
Зміст клопотання прокурора про продовження строку дії обов'язків, покладених на обвинуваченого ОСОБА_6 .
28.31.08.2021 до суду надійшло клопотання прокурора про продовження строку дії обов'язків, покладених на ОСОБА_6 , обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 4 ст. 369 КК.
29.За змістом клопотання, прокурор просив суд продовжити на два місяці строк дії обов'язків, покладених на обвинуваченого ОСОБА_6 , передбачених ст. 194 КПК, а саме: 1) не відлучатися за межі України без дозволу суду; 2) повідомляти прокурора та суд про зміну свого місця проживання та роботи; 3) утримуватися від спілкування з будь-якими особами з приводу обставин, викладених в обвинувальному акті у кримінальному провадженні № 52020000000000362, крім своїх захисників, слідчих, детективів, прокурорів, слідчого судді, суду та експерта, залученого стороною захисту на договірних умовах або слідчим суддею, судом.
30.Обґрунтовуючи необхідність продовження строку дії обов'язків, покладених на обвинуваченого ОСОБА_6 , прокурор посилався на наявність обґрунтованого обвинувачення щодо вчинення ОСОБА_6 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 4 ст. 369 КК, за обставин, визначених в обвинувальному акті, а також на наявність ризиків, які дають достатні підстави вважати, що обвинувачений може здійснити дії, передбачені п. 1, 3 ч. 1 ст. 177 КПК, а саме: переховуватися від суду; незаконно впливати на свідків та інших обвинувачених у цьому ж кримінальному провадженні.
31.На переконання прокурора, на час розгляду клопотання вказані ризики не зменшилися та продовжують існувати, з огляду на наступні обставини.
32.Існування ризику переховування обвинуваченого ОСОБА_6 від суду, прокурор обґрунтовує можливістю обвинуваченого вибути за кордон, оскільки останній має паспорт громадянина України для виїзду за кордон та неодноразово перетинав кордон України; тяжкістю злочину, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_6 ; наявністю в обвинуваченого та його дружини великої суми коштів і нерухомого майна, що є достатнім активом для фінансового забезпечення під час можливого переховування.
33.Прокурор також вважає, що додатковим підтвердженням наявності матеріальних та інших можливостей у обвинуваченого ОСОБА_6 переховуватися від суду є його звернення до суду з проханням надати дозвіл на виїзд за кордон для відпочинку із сімєю.
34.Обґрунтовуючи існування ризику незаконного впливу обвинуваченим ОСОБА_6 на свідків у цьому ж кримінальному провадженні, прокурор посилається на те, що ОСОБА_6 , використовуючи широке коло зв'язків обвинуваченого ОСОБА_7 , може незаконно впливати на свідків у кримінальному провадженні, зокрема, на працівників ГУ ДФС у м. Києві. Також обвинувачений ОСОБА_6 довгий час займав посаду директора з правових питань компанії «Burisma», а тому, з огляду на набуті зв'язки, може впливати на свідка ОСОБА_16 з метою дачі ним неправдивих показань.
35.Можливість впливу на інших учасників цього кримінального провадження, прокурор пояснює тим, що змінилася стадія кримінального провадження і за наслідками ознайомлення з матеріалами кримінального провадження, обвинуваченому стають відомі всі особи, які були допитані в цьому кримінальному провадженні. Окрім цього, на разі здійснюється судовий розгляд, під час якого суд отримує показання свідків усно шляхом допиту в судовому засіданні та у своєму рішенні не може посилатися на показання, надані слідчому або прокурору.
36.В обґрунтування вказаного клопотання прокурор також зазначає, що ризики, передбачені п. 1, 3 ч. 1 ст. 177 КПК, не перестали існувати, з огляду на продовження існування всіх об'єктивних обставин, з якими пов'язані ці ризики.
Позиція учасників кримінального провадження щодо поданих клопотань
37.У судовому засіданні прокурор ОСОБА_5 підтримав клопотання про продовження строку дії обов'язків, покладених на обвинувачених, просив їх задовольнити, з викладених у клопотаннях підстав. Зазначив про наявність у матеріалах кримінального провадження експертних висновків та про те, що до закінчення їх дослідження існує ризик впливу обвинувачених на експерта, що здійснював експертні дослідження. Також прокурор наголосив на тому, що в цьому кримінальному провадженні сторона обвинувачення планує допитати в якості свідка особу, в співучасті з якою було вчинене вказане кримінальне правопорушення, та матеріали кримінального провадження стосовно якої були виділенні в окреме провадження, а тому, з огляду на те, що ця особа має намір надати викривальні свідчення, існує ризик впливу на цього свідка зі сторони обвинувачення.
38.Захисник ОСОБА_8 заперечував щодо задоволення клопотання прокурора про продовження строку дії обов'язків, покладених на обвинуваченого ОСОБА_6 та просив відмовити в його задоволенні. У своїх запереченнях захисник вказав на те, що клопотання прокурора ідентичне тому, які подавалися раніше; посилання прокурора на те, що обвинувачений ОСОБА_6 звертався з клопотанням про надання дозволу для виїзду за кордон, як на ризик переховуватися від суду, є не доречним, оскільки користування правом не може бути підтвердженням наміру уникнути відповідальності; прокурор не надає докази на підтвердження наявності ризиків, зазначених у клопотанні. Окрім того, прокурором не доведено існування ризику впливу на свідків та не надано докази щодо спроби обвинуваченим спілкуватися зі свідками. Захисник зауважив, що посилання прокурора на цей ризик є нерелевантними, оскільки обвинувачений ОСОБА_6 не може спілкуватися зі свідками, з якими йому заборонено спілкуватися, через особу, з якою йому також заборонено спілкуватися. При цьому, прокурор не зазначає, на яких саме свідків може вплинути обвинувачений та яким чином він може здійснити такий вплив. Також захисник стверджував, що ризик впливати на свідка, який був також обвинуваченим у даному кримінальному провадженні не існує, оскільки обвинувачений ОСОБА_6 з ним не спілкувався з моменту затримання. Клопотання не містить жодних нових фактів та прокурором не надано доказів на підтвердження цих ризиків. На переконання захисника, посилання прокурора на вчинення тяжкого злочину, як на ризик переховування від органів досудового розслідування та суду, не може існувати самостійно. Захисник послався на характеристики особи обвинуваченого; його міцні соціальні зв'язки; наявність нерухомого майна, як підставу дотримуватися покладених на нього обов'язків. Крім цього, захисник наголосив на належній процесуальній поведінці обвинуваченого, оскільки останній жодного разу не проігнорував виклик ані до детектива, ані до слідчого судді, ані до суду.
39.Захисник ОСОБА_10 заперечував проти задоволення клопотання прокурора про продовження строку дії обов'язків, покладених на обвинуваченого ОСОБА_6 , посилаючись на його необгрунтованість та безпідставність. Зазначив, що під час встановлення додаткових процесуальних обов'язків обвинуваченому потрібно враховувати фактичні обставини поведінки особи та особисті якості, які не були взяті до уваги стороною обвинувачення в даному клопотанні. Зауважив, що прокурор не надав жодного підтвердження наявності тих ризиків, про які йдеться в клопотанні. Зазначив, що потрібно привести у відповідність з КПК обв'язки, покладені на обвинуваченого ОСОБА_6 . Так, захисник стверджує, що прокурору потрібно чітко зазначити перелік осіб, з якими обвинуваченому слід утримуватися від спілкування. Також є не незрозумілим чому в обов'язках зазначені детектив, слідчий суддя та експерт, як особи з якими обвинуваченому дозволено спілкуватися. Разом з цим, захисник вважає абсурдним посилання прокурора на звернення сторони захисту із клопотанням про надання дозволу для виїзду за кордон, як на ризик переховуватися від суду. Вважає, що такі посилання є суперечливими, оскільки саме прокурор просив встановити обов'язок не виїжджати за межі України без дозволу суду і правом на звернення щодо надання такого дозволу скористався обвинувачений.
40.Захисник ОСОБА_9 заперечував проти задоволення клопотання прокурора про продовження строку дії обов'язків, покладених на обвинуваченого ОСОБА_6 , оскільки прокурором не надано доказів на підтвердження ризиків, зазначених у клопотанні. Погодився з позицією захисника ОСОБА_10 щодо необхідності конкретизувати осіб, з якими обвинуваченому слід утримуватися від спілкування. Захисник зазначив, що визначений розмір застави може забезпечити належну процесуальну поведінку обвинуваченого. Разом з цим, прокурор не навів перелік свідків, на яких обвинувачений може впливати. Крім того, посилання прокурора на те, що обвинувачений може здійснювати вплив на особу, відносно якої були виділенні матеріали кримінального провадження, є не обгрунтованими, оскільки в матеріалах справи відсутні пояснення, які вона надавала, а тому стороні захисту не відомо її показання та інформацію, яку вона може повідомити. Крім того, захисник зауважив, що свідки, які надавали пояснення під час досудового розслідування не надають жодних показань проти обвинуваченого ОСОБА_6 . Також посилався на міцні соціальні зв'язки обвинуваченого, його належну процесуальну поведінку та відсутність наміру переховуватися.
41.Обвинувачений ОСОБА_6 заперечував проти задоволення клопотання та посилався на відсутність доказів, що підтверджують наявність ризиків, зазначених у клопотанні. Також зазначив про свою належну процесуальну поведінку.
42.Захисник ОСОБА_11 заперечував проти задоволення клопотання прокурора щодо його підзахисного ОСОБА_7 . Зазначив, що прокурором не надано жодного доказу до клопотання, а тому слід вважати не доведеними обставини, на які він посилається в клопотанні. Разом з цим докази, на які посилається прокурор неодноразово спростовувалися стороною захисту, зокрема протокол огляду неправомірної вигоди складений 13 червня, а не 12 червня, як зазначає прокурор. Також послався на необґрунтованість підозри та недоведеність наявності ризиків, викладених у клопотанні. Окрім того, стороною обвинувачення не доводиться, що ризики не зменшилися та не обґрунтовується розмір застави, застосований до обвинуваченого ОСОБА_7 . Факти, на які посилається прокурор як на підставу продовження строку дії обов'язків, втратили свою актуальність, зокрема щодо спроби втечі обвинуваченого з використанням вогнепальної зброї під час затримання. Також захисник, просив чітко визначити певне коло осіб, з якими обвинуваченому ОСОБА_7 заборонено спілкуватися.
43.Окрім цього, захисник ОСОБА_11 вказав на те, що повідомлення його та обвинуваченого ОСОБА_7 про дату судового засідання за один день до його проведення є некоректним, оскільки на захисника не покладено обов'язок з'являтися до суду за першим викликом. При цьому, суд не має права проводити дане судове засідання, оскільки після постановолення ухвали про призначення судового розгляду наступне судове засідання має починатися з оголошення прокурором обвинувального акта, а здійснення розгляду даних клопотань не передбачено законодавством, тобто судом порушено порядок здійснення судового розгляду.
44.Разом з цим, захисник, посилаючись на відсутність обґрунтування прокурором розміру застави, просив зменшити її розмір до 20 000 000 грн.
Положення закону, якими керувався суд
45.Відповідно до ст. 177 КПК метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам:
-переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;
-знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;
-незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні;
-перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;
-вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
46.Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
47.Згідно з ч. 5 ст. 194 КПК суд застосовуючи запобіжний захід не пов'язаний з триманням під вартою, може зобов'язати обвинуваченого прибувати за кожною вимогою до суду або до іншого визначеного органу державної влади, а також виконувати один або кілька обов'язків, необхідність покладення яких була доведена прокурором, а саме: 1) прибувати до визначеної службової особи із встановленою періодичністю; 2) не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора або суду; 3) повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи; 4) утримуватися від спілкування з будь-якою особою, визначеною судом, або спілкуватися з нею із дотриманням умов, визначених судом; 5) не відвідувати місця, визначені судом; 6) пройти курс лікування від наркотичної або алкогольної залежності; 7)докласти зусиль до пошуку роботи або до навчання; 8) здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну; 9) носити електронний засіб контролю.
48.Відповідно до ч. 7 ст. 194 КПК вказані обов'язки можуть бути покладені на обвинуваченого на строк не більше двох місяців. У разі необхідності строк дії обов'язків може бути продовжений за клопотанням прокурора в порядку, передбаченому статтею 199 цього Кодексу. З огляду на приписи ч. 4 ст. 199 КПК суд зобов'язаний розглянути клопотання про продовження строку дії обов'язків згідно з правилами, передбаченими для розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу. Тобто при вирішенні цього питання суд керується загальними приписами, які регулюють застосування запобіжного заходу.
49.Системний аналіз положень ст. 194, 199 КПК, які регулюють загальні підстави і порядок застосування та продовження запобіжного заходу, дають суду підстави вважати, що на стадії судового провадження, під час розгляду клопотання про продовження строку дії обов'язків, покладених на обвинуваченого, суд має перевірити існування ризиків, які були заявлені прокурором відповідно до ч. 1 ст. 177 КПК та чи є обставини, що обґрунтовують необхідність покладення таких обов'язків.
50.Відповідні ризики, які дають достатні підстави суду вважати, що обвинувачений може здійснити спробу протидії кримінальному провадженню у формах, що передбачені ч. 1 ст. 177 КПК, слід вважати наявними за умови встановлення обґрунтованої ймовірності можливості здійснення обвинуваченим зазначених дій. При цьому КПК не вимагає доказів того, що обвинувачений обов'язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому.
51.Окрім того, під час судового розгляду кримінального провадження, вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу. (ч. 2 ст. 331 КПК України).
52.Так, суд зобов'язаний розглянути клопотання прокурора про продовження строку дії обов'язків, покладених на обвинуваченого на підставі ч. 5 ст. 194 КПК України, до закінчення строку дії попередньої ухвали згідно з правилами, передбаченими для розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу (ч. 7 ст. 194 та ч. 4 ст. 199 КПК України).
53.Відповідно до ст. 186 КПК клопотання про застосування або зміну запобіжного заходу розглядається слідчим суддею, судом невідкладно, але не пізніше сімдесяти двох годин з моменту фактичного затримання підозрюваного, обвинуваченого або з моменту надходження до суду клопотання, якщо підозрюваний, обвинувачений перебуває на свободі, чи з моменту подання підозрюваним, обвинуваченим, його захисником до суду відповідного клопотання.
54.Разом з цим, відповідно до ст. 201 КПК обвинувачений, до якого застосовано запобіжний захід, його захисник, має право подати до Вищого антикорупційного суду клопотання про зміну запобіжного заходу, в тому числі про скасування чи зміну додаткових обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 цього Кодексу та покладених на нього слідчим суддею, судом, чи про зміну способу їх виконання. Копія цього клопотання та матеріалів, якими воно обґрунтовується, надається прокурору не пізніше ніж за три години до початку розгляду клопотання, після чого розглядається судом згідно з правилами, передбаченими для розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу.
Мотиви, з яких суд виходив при постановленні ухвали за наслідками розгляду клопотання прокурора про продовження строку дії обов'язків, покладених на обвинувачених ОСОБА_7 та ОСОБА_6 .
55.Заслухавши доводи сторін та дослідивши надані документи, суд дійшов висновку, що клопотання прокурора про продовження строку дії обов'язків, покладених на обвинувачених ОСОБА_7 та ОСОБА_6 підлягає частковому задоволенню, з огляду на таке.
56.Сторона обвинувачення у клопотаннях посилалась на те, що не зменшились та продовжують існувати ризики, які дають достатні підстави вважати, що обвинувачені ОСОБА_7 та ОСОБА_6 можуть здійснити дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК, а саме: переховуватися від суду, незаконно впливати на свідків. Окрім того, обвинувачений ОСОБА_7 може вчинити інше кримінальне правопорушення.
57.Колегія суддів погоджується з доводами, наведеними у клопотанні прокурора про продовження існування зазначених ризиків.
58.Так, ризик переховування обумовлюється можливістю притягнення обвинувачених до кримінальної відповідальності та пов'язаними із цим можливими негативними для обвинувачених наслідками і суворістю передбаченого покарання, оскільки злочин, передбачений ч. 4 ст. 369 КК, у якому обвинувачується ОСОБА_7 та ОСОБА_6 , а також злочин, передбачений ст. 368-5 КК, у якому додатково обвинувачується ОСОБА_7 є корупційними, санкція яких, передбачає покарання у виді позбавлення волі.
59.Важливим аспектом є також те, що звільнення від відбування покарання з випробуванням чи призначення покарання більш м'якого, ніж передбачено законом, за вчинення корупційного злочину КК не передбачено (ст. 69, 75 КК).
60.Окрім того, ризик переховування пов'язаний з даними щодо неодноразових випадків перетину обвинуваченими державного кордону України, а також даними про наявність у сім'ї обвинувачених достатніх фінансових ресурсів для забезпечення свого перебування в умовах переховування від суду як в Україні так і за її межами.
61.Зокрема, згідно з копією витягу з інтегрованої міжвідомчої автоматизованої системи обміну інформацією з питань контролю осіб, транспортних засобів та вантажів, які перетинають державний кордон, ОСОБА_7 та ОСОБА_6 неодноразово перетинали державний кордон України упродовж 2018-2019 років (а.с. 3, 4, а.с. 184-187, 191).
62.На даний час обвинувачений ОСОБА_6 має паспорт громадянина України для виїзду за кордон (а.с. 172).
63.Окрім того, як вбачається із даних, наявних у декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, поданої ОСОБА_7 за 2019 рік, обвинуваченому та його дружині належали значні суми готівкових і безготівкових коштів, значна кількість дороговартісного рухомого та нерухомого майна (а.с. 166-187).
64.Також, згідно з даними Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, ОСОБА_6 та його дружина володіють значною кількістю нерухомості (а.с. 172-181).
65.Накладення арешту на нерухоме майно обвинувачених не перешкоджає можливому одержанню доходів від надання його в користування третім особам.
66.Окрім того, набуття обвинуваченими та членами їх сімей відповідних статків вказує на те, що вони мають значні джерела доходів, які дозволяли придбавати рухоме та нерухоме майно, а також накопичувати готівкові кошти. Об'єктивних даних, які б вказували, що такі джерела доходів перестали існувати суду надано не було.
67.Навпаки, обвинувачені неодноразово зазначали суду про своє бажання виїхати на відпочинок закордон разом зі своєю сім'єю, що дає підстави вважати, що вказані активи, навіть з урахуванням часткового їх арешту, є достатніми для фінансового забезпечення під час перебування за кордоном.
68.Суд погоджується з позицією сторони захисту стосовного того, що користування обвинуваченим правом на звернення з клопотанням про надання дозволу для виїзду за кордон, не може бути підтвердженням наміру уникнути криминальної відповідальності.
69.Проте, факт такого звернення судом оцінюється з точки зору підтвердження фінансової можливості обвинуваченого перебувати поза межами України.
70.Оцінюючи обставини, пов'язані з ризиком переховування від суду, колегія суддів також враховує, що запобіжний захід у вигляді застави, на даному етапі кримінального провадження, не є достатнім самостійним стимулюючим фактором для належної поведінки обвинувачених, оскільки така застава хоча і становить велику суму, однак внесена не самими обвинуваченими, а іншими особами.
71.Окрім зазначених обставин, ризик переховування суд оцінює в сукупності з іншими наявними даними, зокрема щодо обставин затримання ОСОБА_7 , під час якого останній вчинив спробу втечі, з використанням вогнепальної зброї, про що вказує службова записка детектива, який брав участь у затриманні (а.с. 205, 206).
72.Така обставина хоча і мала різну оцінку слідчого судді на стадії досудового розслідування, проте, на переконання суду, вона є досить суттєвою для визначення існуючого ризику переховування від суду.
73.Таким чином, продовження існування ризику переховування, обумовлює необхідність продовження строку дії, покладених на ОСОБА_7 та ОСОБА_6 обов'язків: не відлучатися за межі України без дозволу суду; повідомляти прокурора та суд про зміну свого місця проживання та роботи, а також покладеного на ОСОБА_7 обов'язку прибувати до прокурора та суду за першим викликом.
74.Також, суд погоджується з доводами прокурора щодо продовження існування ризику незаконного впливу обвинувачених на свідків.
75.При встановленні наявності ризику впливу на свідків, суд враховує встановлену КПК процедуру отримання показань від осіб, які є свідками у кримінальному провадженні, а саме спочатку, на стадії досудового розслідування показання отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акта до суду, на стадії судового розгляду - усно шляхом допиту особи в судовому засіданні (ч. 1, 2 ст. 23, ст. 224 КПК). При цьому, суд може обґрунтовувати свої висновки лише показаннями, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому ст. 225 КПК, тобто допитаних на стадії досудового розслідування слідчим суддею. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них (ч. 4 ст. 95 КПК).
76.За таких обставин, ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом.
77.На переконання суду, з переходом на стадію судового провадження ризик незаконного впливу на свідків лише актуалізується, адже за наслідками ознайомленням з матеріалами кримінального провадження, обвинувачений стає обізнаним про всіх осіб, які допитувалися у цьому кримінальному провадженні.
78.Відповідний незаконний виплив може стосуватись як свідків, які безпосередньо вказують на обвинуваченого як на особу, що вчинила злочин так і свідків, які можуть надати свідчення щодо інших важливих обставин кримінального провадження, які не інкримінуються обвинуваченому та не мають безпосереднього зв'язку із його особою.
79.На переконання суду, існує імовірність того, що ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , використовуючи широке коло зв'язків, які останній набув під час роботи на посадах у податкових органах, у тому числі керівних, можуть незаконно впливати на свідків у кримінальному провадженні, зокрема, на працівників ГУ ДФС у м. Києві.
80.Тому встановлена судом для обвинувачених заборона спілкування з будь-якими особами з приводу обставин, викладених в обвинувальному акті є абсолютно виправданою та може слугувати важливим фактором для запобігання ризику впливу на свідків.
81.Також, обвинувачений ОСОБА_6 певний час займав посаду директора з правових питань групи «Burisma», з якою, за версією сторони обвинувачення, також пов'язаний свідок ОСОБА_16 (а.с. 188-190). Таким чином, суд вважає слушними доводи сторони обвинувачення, згідно з якими обвинувачений ОСОБА_6 , використовуючи наявні зв'язки зі службовими особами групи «Burisma» може впливати на свідка ОСОБА_16 , з метою надання ним неправдивих показань.
82.Вплив на вказаного свідка також можливий через бенефіцарного власника компанії «Burisma» ОСОБА_15 , адже за версією сторони обвинувачення ОСОБА_6 , вчиняючи кримінальне правопорушення діяв у його інтересах.
83.Суд також вважає переконливими доводи прокурора про можливий вплив обвинуваченими на особу, яку прокурор планує допитати в якості свідка, та матеріали кримінального провадження, стосовно якої були виділенні в окреме провадження. Оскільки, в судовому засіданні прокурор повідомив, що вказана особа має намір надати викривальні свідчення щодо вчиненого кримінального правопорушення. Цей свідок не був допитаний під час досудового розслідування, проте він (прокурор) має намір заявити цю особу для допиту під час судового розгляду.
84.Відповідно до ч. 1 ст. 65 КПК свідком є фізична особа, якій відомі або можуть бути відомі обставини, що підлягають доказуванню під час кримінального провадження, і яка викликана для давання показань.
85.З повідомлених прокурором даних, суд робить висновок, що зазначеній вище особі можуть бути відомі обставини, які підлягають доказуванню під час даного кримінального провадження, а тому така особа може бути викликана та допитана судом як свідок.
86.За таких обставин, не будучи обмеженими у вільному спілкуванні з визначеним колом осіб з приводу обставин, викладених у обвинувальному акті, ОСОБА_6 та ОСОБА_7 можуть здійснювати вплив на свідків, з метою їх спонукання до ненадання показань, перекручування або спотворення обставин, які їм достовірно відомі.
87.Отже, на переконання колегії суддів, продовження строку дії обов'язку, який полягає в необхідності утримуватися обвинуваченим від спілкування з визначеним колом осіб є об'єктивно виправданим.
88.Посилання сторони захисту на те, що формулювання такого обов'язку у клопотанні прокурора є невизначеним, оскільки не містить вказівки на імена конкретних осіб, на переконання суду є необґрунтованими, оскільки прокурор з достатньою чіткістю визначив відповідне коло осіб, щодо яких просив встановити заборону у спілкуванні.
89.У свою чергу, сторона захисту не навела переконливих аргументів, які б вказували на те, що упродовж дії відповідної заборони, обвинувачені мали складнощі для ідентифікації осіб, щодо яких вона встановлена.
90.Оцінюючи ризик вчинення обвинуваченим ОСОБА_7 іншого кримінального правопорушення, суд бере до уваги, що згідно з результатами проведених негласних слідчих (розшукових) дій у кримінальному провадженні отримано інформацію про те, що ОСОБА_7 12.09.2020 під час спілкування з ОСОБА_13 обговорював можливість неправомірного закриття кримінальних проваджень щодо ряду осіб (а.с. 101).
91.За наявності такої інформації, позицію прокурора про існування ризику вчинення іншого кримінального правопорушення також слід визнати обґрунтованою.
92.Таким чином, оцінивши в сукупності всі наведені вище обставини, суд дійшов висновку про необхідність продовження обвинуваченому ОСОБА_7 строку дії процесуальних обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК, а саме: прибувати до прокурора та суду за першим викликом; не відлучатися за межі України без дозволу суду; повідомляти прокурора та суд про зміну свого місця проживання та роботи; утримуватися від спілкування з будь-якими особами з приводу обставин, викладених в обвинувальному акті у кримінальному провадженні № 52020000000000362, крім своїх захисників, слідчих, детективів, прокурорів, слідчого судді, суду та експерта, залученого стороною захисту на договірних умовах або слідчим суддею, судом, а також членів своєї сім'ї та близьких родичів.
93.Також, суд дійшов висновку про необхідність продовження обвинуваченому ОСОБА_6 строку дії процесуальних обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК, а саме: не відлучатися за межі України без дозволу суду; повідомляти прокурора та суд про зміну свого місця проживання та роботи; утримуватися від спілкування з будь-якими особами з приводу обставин, викладених в обвинувальному акті у кримінальному провадженні № 52020000000000362, крім своїх захисників, слідчих, детективів, прокурорів, слідчого судді, суду та експерта, залученого стороною захисту на договірних умовах або слідчим суддею, судом.
94.На переконання суду, за вказаних вище обставин, обраний щодо обвинувачених запобіжний захід у вигляді застави з покладенням відповідних обов'язків, буде співмірним з існуючими ризиками, відповідатиме особі обвинувачених та буде достатнім стримуючим засобом, який здатен забезпечити гарантії їх належної процесуальної поведінки.
95.Щодо доводів захисту про невідповідність клопотання прокурора вимогам КПК, внаслідок відсутності додатків до такого клопотання, суд вже наводив свою позицію у попередній ухвалі від 08.06.2021, а тому не вбачає за необхідне висловлюватись з цього приводу повторно.
96.Такої ж позиції суд дотримується оцінюючи письмові заперечення захисника ОСОБА_8 , що за своїм змістом дублюються із запереченнями, наданими суду захисником 08.06.2021.
97.Окрім того, посилання захисту на те, що прокурор не надав нових доказів на підтвердження доводів клопотання, а тому у його задоволенні слід відмовити, не можуть бути враховані судом, оскільки у своєму клопотанні прокурор не посилається на нові ризики, які виправдовують продовження строку дії обов'язків, а обґрунтовує його тим, що заявлені раніше ризики не зменшилися, при цьому цілком правомірно посилається на докази, які були подані ним раніше.
98.Разом з цим, суд вважає необхідним надати оцінку посиланням захисника ОСОБА_11 на порушення порядку здійснення судового розгляду вказаних клопотань прокурора.
99.Суд зазначає, що згідно з ч. 2 ст. 331 КПК на стадії судового провадження вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 КПК (запобіжні заходи, затримання особи), яка, зокрема, визначає порядок розгляду клопотання прокурора про застосування запобіжних заходів.
100.Так, суд зобов'язаний розглянути клопотання прокурора про продовження строку дії обов'язків, покладених на обвинуваченого на підставі ч. 5 ст. 194 КПК, до закінчення строку дії попередньої ухвали згідно з правилами, передбаченими для розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу (ч. 7 ст. 194 та ч. 4 ст. 199 КПК).
101.Відповідно до ч. 1 ст. 186 КПК клопотання про застосування запобіжного заходу розглядається судом невідкладно, але не пізніше сімдесяти двох годин з моменту надходження до суду клопотання, якщо обвинувачений перебуває на свободі.
102.Згідно з штампом вхідної кореспонденції, вищезазначені клопотання прокурора про продовження строку дії обов'язків, покладених на обвинувачених ОСОБА_7 та ОСОБА_6 надійшли до суду 31.08.2021, тобто дані клопотання повинні бути розглянуті судом не пізніше 03.09.2021.
103.Разом із тим, наступною датою судового засідання в цьому кримінальному провадженні було визначено 16.09.2021.
104.За таких обставин, суд, керуючись положеннями ст. 187 КПК, призначив дату судового засідання і здійснив виклик учасників кримінального провадження для розгляду відповідник клопотань прокурора, за для дотримання визначених законодавством строків їх розгляду.
105.Таким чином, доводи захисника ОСОБА_11 щодо порушення судом порядку здійснення розгляду клопотань прокурора є помилковими.
106.Щодо заявленого клопотання захисника ОСОБА_11 про зменшення розміру застави, слід зазначити таке.
107.Звернення до суду з відповідним клопотанням регулюється ст. 201 КПК, згідно з якою копія клопотання та матеріалів, якими воно обґрунтовується, надається прокурору не пізніше ніж за три години до початку розгляду клопотання.
108.З наведеного слід дійти висновку, що клопотання захисника про зменшення розміру застави має складатись у письмовій формі.
109.Під час судового засідання, захисник ОСОБА_11 заявив відповідне клопотання в усній формі та не вручав його прокурору за три години до початку розгляду клопотання.
110.З огляду на зазначене, суд не розглядав вказане клопотання захисника по суті.
111.Водночас, усні доводи захисника, зазначені у клопотанні про зменшення розміру застави враховувались судом як заперечення на клопотання прокурора про продовження строку дії обов'язків, покладених на обвинуваченого ОСОБА_7 .
Керуючись положеннями ст. 177, 184, 186, 194, 199, 201, 331, 372 КПК, суд
1. Клопотання прокурора про продовження строку дії обов'язків, покладених на обвинуваченого ОСОБА_7 - задовольнити.
2. Продовжити обвинуваченому ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , строк дії обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК, до 01.11.2021 включно, а саме:
- прибувати до прокурора та суду за першим викликом;
- не відлучатися за межі України без дозволу суду;
- повідомляти прокурора та суд про зміну свого місця проживання та роботи;
- утримуватися від спілкування з будь-якими особами з приводу обставин, викладених в обвинувальному акті у кримінальному провадженні № 52020000000000362, крім своїх захисників, слідчих, детективів, прокурорів, слідчого судді, суду та експерта, залученого стороною захисту на договірних умовах або слідчим суддею, судом, а також членів своєї сім'ї та близьких родичів.
3. Клопотання прокурора про продовження строку дії обов'язків, покладених на обвинуваченого ОСОБА_6 - задовольнити.
4. Продовжити обвинуваченому ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , строк дії обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК, до 01.11.2021 включно, а саме:
- не відлучатися за межі України без дозволу суду;
- повідомляти прокурора та суд про зміну свого місця проживання та роботи;
- утримуватися від спілкування з будь-якими особами з приводу обставин, викладених в обвинувальному акті у кримінальному провадженні № 52020000000000362, крім своїх захисників, слідчих, детективів, прокурорів, слідчого судді, суду та експерта, залученого стороною захисту на договірних умовах або слідчим суддею, судом.
5. Ухвала підлягає негайному виконанню та окремому оскарженню не підлягає. Заперечення проти ухвали можуть бути включені до апеляційної скарги на судове рішення, передбачене ч. 1 ст. 392 КПК.
Судді:
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3