Справа № 554/1141/21 Номер провадження 22-ц/814/1495/21Головуючий у 1-й інстанції Андрієнко Г. В. Доповідач ап. інст. Пікуль В. П.
02 вересня 2021 року м. Полтава
Полтавський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого Пікуля В.П.,
суддів Одринської Т.В., Панченка О.О.,
при секретарі Філоненко О.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою Головного управління Держпродспоживслужби в Полтавській області, в інтересах якого діє представник - адвокат Книш Сергій Іванович на рішення Октябрського районного суду м. Полтави від 01 квітня 2021 року (повний текст рішення складено 05 квітня 2021 року) у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Держпродспоживслужби в Полтавській області, третя особа Полтавська обласна державна лікарня ветеринарної медицини про визнання протиправним та скасування наказу,
Короткий зміст позовних вимог
У лютому 2021 року позивач ОСОБА_1 звернувся до суду із позовною заявою до Головного управління Держпродспоживслужби в Полтавській області, третя особа Полтавська обласна державна лікарня ветеринарної медицини про визнання протиправним та скасування наказу.
В обґрунтування позовних вимог зазначає, що наказом начальника Головного управління Держпродспоживслужби в Полтавській області від 04 січня 2017 року №2-0 ОСОБА_1 було призначено на посаду начальника Полтавської обласної державної лікарні ветеринарної медицини з 04 січня 2017 року з посадовим окладом згідно штатного розпису.
05 лютого 2021 року виконуючим обов'язки начальника Головного управління Держпродспоживслужби в Полтавській області було винесено наказ №619-ОД «Про проведення перевірки», згідно якого для проведення перевірки фактів, викладених в зверненні громадської організації «Об'єднання народного контролю України в м. Полтаві» від 04 лютого 2021 року №Вх-797-21, керуючись статтею 46 КЗпП, Положенням про Головне управління Держпродспоживслужби в Полтавській області від 24 лютого 2020 року №160 наказано: 1. Створити комісію для службової перевірки Полтавської обласної державної лікарні ветеринарної медицини. 2. Комісії провести перевірку в строк до 04 березня 2021 року та за результатами перевірки скласти довідку (акт) в строк до 15 березня 2021 року. 3. На час проведення службової перевірки відсторонити начальника Полтавської обласної державної лікарні ветеринарної медицини - ОСОБА_1 від виконання посадових обов'язків.
Вважає, що даним наказом його відсторонено від виконання посадових обов'язків начальника на час проведення службової перевірки на підставі статті 46 КЗпП України незаконно та необґрунтовано, а тому не погоджується з даним наказом в цій частині.
Після уточнення позовної заяви прохав визнати протиправним та скасувати пункт 3 Наказу Головного управління Держпродспоживслужби в Полтавській області від 05 лютого 2021 року №619-ОД «Про проведення перевірки», яким на час проведення службової перевірки відсторонено начальника Полтавської обласної державної лікарні ветеринарної медицини - ОСОБА_1 від виконання посадових обов'язків; судові витрати стягнути з відповідача на користь позивача.
Короткий зміст рішення суду
Рішенням Октябрського районного суду м. Полтави від 01 квітня 2021 року позов ОСОБА_1 до Головного управління Держпродспоживслужби в Полтавській області, третя особа Полтавська обласна державна лікарня ветеринарної медицини про визнання протиправним та скасування наказу задоволено.
Визнано незаконним та скасовано пункт 3 наказу Головного управління Держпродспоживслужби в Полтавській області від 05 лютого 2021 року №619-ОД «Про проведення перевірки», яким на час проведення службової перевірки відсторонено начальника Полтавської обласної державної лікарні ветеринарної медицини - ОСОБА_1 від виконання посадових обов'язків.
Стягнуто з Головного управління Держпродспоживслужби в Полтавській області на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 908,00 грн.
Короткий зміст вимог апеляційної скарги
Із рішенням Октябрського районного суду м. Полтави від 01 квітня 2021 року не погодився відповідач та оскаржив його в апеляційному порядку.
В апеляційній скарзі представник Головного управління Держпродспоживслужби в Полтавській області - адвокат Книш С.І. просить скасувати рішення Октябрського районного суду м. Полтави від 01 квітня 2021 року і ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.
Позиції учасників справи
Узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу
В апеляційній скарзі представник відповідача зазначає, що оскаржуване судове рішення є незаконним та необґрунтованим, таким, що підлягає скасуванню у зв'язку з істотним порушенням норм процесуального та матеріального права.
Скаржником вказано, що на позивача як на начальника Полтавської обласної державної лікарні ветеринарної медицини розповсюджуються норми антикорупційного законодавства України як на посадову особу юридичної особи публічного права, в тому числі, які встановлюють додаткові підстави для відсторонення окремої категорії працівників та посадових осіб від виконання своїх обов'язків. Відповідач вважає, що у разі не відсторонення позивача від виконання посадових обов'язків виникне конфлікт інтересів.
На думку скаржника, начальник Головного управління Держпродспоживслужби в Полтавській області при надходженні звернення, в якому порушувались питання щодо протиправної діяльності позивача зобов'язаний був вжити у відношенні цієї особи передбачені Законом заходи для запобігання та врегулювання конфлікту інтересів такої особи.
Також зазначається, що суд першої інстанції своїм рішенням здійснив втручання в дискреційні повноваження начальник Головного управління Держпродспоживслужби в Полтавській області.
Узагальнені доводи та заперечення інших учасників справи
У відзиві на апеляційну скаргу позивач зазначає, що посилання відповідача в апеляційній скарзі на Порядок проведення службового розслідування стосовно осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування №950 від 13 червня 2000 року, який встановлює перелік відповідних підстав для відсторонення особи не може бути застосовано, оскільки відповідачем (керівником органу) не приймалось рішення про проведення службового розслідування відносно позивача, а було видано наказ про створення комісії для проведення службової перевірки Полтавської обласної державної лікарні ветеринарної медицини.
Вважає, що підстави, передбачені пунктом 4 Порядку для відсторонення позивача як особи, стосовно якої проводиться службове розслідування від здійснення повноважень, відсутні оскільки таке рішення не приймалось.
Також не погоджується з доводами відповідача стосовно прийняття рішення в межах дискреційних повноважень керівника, оскільки оскаржуваним наказом в частині відсторонення від виконання посадових обов'язків порушуються права позивача.
Крім того, не погоджується з посиланнями представника відповідача на те, що рішення було прийнято з тих підстав, що звернення громадської організації безпосередньо стосується виконання позивачем посадових обов'язків, з метою уникнення конфлікту інтересів під час здійснення службової перевірки, через наявність підстав вважати, що керівник може знищити чи підробити речі і документи, які мають суттєве значення для проведення об'єктивної перевірки, можливість впливу на працівників установи тощо.
Вважає, що вищевказані підстави не доводяться жодними належними та допустимими доказами по справі і є надуманими відповідачем.
У зв'язку з цим просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржуване судове рішення - без змін.
Щодо явки та позиції учасників справи в суді апеляційної інстанції
Від представника Головного управління Держпродспоживслужби в Полтавській області надійшла заява про розгляд справи без участі особи, яка подала апеляційну скаргу та його представника. В заяві зазначено, що апеляційну скаргу підтримують в повному обсязі та прохають скасувати оскаржуване рішення та ухвалити нове, яким у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.
Представник позивача ОСОБА_1 проти задоволення апеляційної скарги заперечував та прохав залишити її без задоволення, а оскаржуване рішення суду першої інстанції без змін.
Інші учасники справи в судове засідання не з'явилися, будучи належним чином повідомлені про час та місце розгляду справи, що підтверджується рекомендованими повідомленнями про вручення поштових відправлень.
Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представника позивача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, приходить до такого висновку.
Встановлені обставини справи
Судом першої інстанції правильно встановлено та підтверджується матеріалами справи, що наказом начальника Головного управління Держпродспоживслужби в Полтавській області №2-0 від 04 січня 2017 року призначено ОСОБА_1 начальником Полтавської обласної державної лікарні ветеринарної медицини з 04 січня 2017 року з посадовим окладом згідно штатного розпису (а.с. 3, 49).
04 лютого 2021 року від громадської організації «Об'єднання народного контролю України в м. Полтава» надійшло звернення за вхідним номером №Вх-797-21, в якому повідомляється про розкрадання бюджетних коштів Полтавською міською державною лікарнею ветеринарної медицини (а.с. 52-53).
Відповідно до наказу №619-ОД від 05 лютого 2021 року в.о. начальника Головного управління Держпродспоживслужби в Полтавській області «Про проведення перевірки» для проведення перевірки фактів, викладених в зверненні громадської організації «Об'єднання народного контролю України в м. Полтава» від 04 лютого 2021 року №Вх-797-21, керуючись статтею 46 КЗпП України, Положенням про Головне управління Держпродспоживслужби в Полтавській області, затвердженого наказом Держпродспоживслужби від 24 лютого 2020 року №160, наказано, зокрема: 1. Створити комісію для службової перевірки Полтавської обласної державної лікарні ветеринарної медицини в складі відповідного переліку посадових осіб; 2. Комісії провести перевірку в строк до 04 березня 2021 року та за результатами перевірки скласти довідку (акт) в строк до 15 березня 2021 року; 3. На час проведення службової перевірки відсторонити начальника Полтавської обласної державної лікарні ветеринарної медицини - ОСОБА_1 від виконання посадових обов'язків (а.с. 4-5, 50-51, 81).
Позиція суду апеляційної інстанції
Статтею 15 ЦК України визначено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Отже, стаття 15 ЦК України визначає об'єктом захисту порушене, невизнане або оспорюване право чи цивільний інтерес. Порушення права пов'язане з позбавленням його володільця можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково. При оспорюванні або невизнанні права виникає невизначеність у праві, викликана поведінкою іншої особи.
За правилами статтей 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до статті 43 Конституції України кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Громадянам гарантується захист від незаконного звільнення.
Однією із гарантій забезпечення права громадян на працю є передбачений у статті 5-1 КЗпП України правовий захист від необґрунтованої відмови у прийнятті на роботу і незаконного звільнення, а також сприяння у збереженні роботи.
Статтею 46 КЗпП України передбачено, що відсторонення працівників від роботи власником або уповноваженим ним органом допускається у разі: появи на роботі в нетверезому стані, у стані наркотичного або токсичного сп'яніння; відмови або ухилення від обов'язкових медичних оглядів, навчання, інструктажу і перевірки знань з охорони праці та протипожежної охорони; в інших випадках, передбачених законодавством.
Відсторонення працівника від роботи - це призупинення виконання ним своїх трудових обов'язків за рішенням уповноважених на це компетентних органів з підстав, передбачених законодавством, що, як правило, відбувається з одночасним призупиненням виплати йому заробітної плати.
Відсторонення від роботи можливе лише у випадках, що передбачені законодавством. Про це оголошується наказом або розпорядженням керівника підприємства, установи чи організації, і про це працівник повинен бути повідомлений. Термін відсторонення встановлюється до усунення причин, що його зумовили. Працівник має право оскаржити наказ про відсторонення від роботи у встановленому законом порядку.
Разом з тим за змістом статті 46 КЗпП України допускається відсторонення працівника або у випадках, перелічених у статті, або в інших випадках, які повинні бути також передбачені певним нормативним документом.
Правовий висновок про те, що статтею 46 КЗпП України встановлений вичерпний перелік випадків відсторонення працівника від роботи висловлено Верховним Судом у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду у постанові від 23 січня 2019 року у справі № 755/6458/15-ц (провадження № 61-18651св18).
З аналізу оскаржуваного наказу вбачається, що в ньому відсутні відомості щодо визначених законом підстав відсторонення працівника від роботи, а наявні лише посилання на статтю 46 КЗпП України та Положення про Головне управління Держпродспоживслужби в Полтавській області, затверджене наказом Держпродспоживслужби від 24 лютого 2020 року №160.
Разом із тим, зазначене в наказі Положення визначає статус відповідного державного органу та регулює його внутрішню діяльність та водночас не встановлює правові норми щодо підстав та процедури відсторонення працівників, а також конкретні випадки у розумінні приписів статті 46 КЗпП України (а.с. 91-116).
Отже, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції, що рішення відповідача про відсторонення позивача від роботи є необґрунтованим, не містить належного посилання на норми чинного законодавства, що дають підстави для відсторонення позивача від роботи, а стаття 46 КЗпП України не може бути застосована самостійно в даному випадку без посилання на відповідний нормативно-правовий акт, так як не передбачає такої підстави відсторонення як проведення службової перевірки.
Також судом першої інстанції було правильно зазначено, що відсторонення від посади має відмінності від відсторонення від роботи, адже відсторонення працівників від роботи власником або уповноваженим ним органом допускається за наявності підстав визначених статтею 46 КЗпП України, натомість відсторонення від виконання посадових обов'язків передбачено правовими нормами Закону України «Про державну службу».
Щодо інших доводів апеляційної скарги
Посилання в апеляційній скарзі на те, що відсторонення ОСОБА_1 відбулося в рамках Постанови Кабінету Міністрів України №950 та статті 46 КЗпП України для уникнення та мінімізації доступу позивача до документів, які б він міг знищити або змінити, перешкодити іншим чином встановленню об'єктивної істини не беруться колегією суддів до уваги, адже оскаржуваний наказ не містить посилання на Постанову Кабінету Міністрів України №950 від 13 червня 2000 року «Про затвердження Порядку проведення службового розслідування стосовно осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, та осіб, які для цілей Закону України «Про запобігання корупції» прирівнюються до осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування».
У пункті 1 вищевказаного Порядку передбачено, що відповідно до цього Порядку стосовно осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, та осіб, які для цілей Закону України «Про запобігання корупції» (далі - Закон) прирівнюються до осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, може бути проведено службове розслідування:
у разі невиконання або неналежного виконання ними службових обов'язків, перевищення своїх повноважень, що призвело до людських жертв або заподіяло значну матеріальну чи моральну шкоду громадянинові, державі, підприємству, установі, організації чи об'єднанню громадян;
у разі недодержання посадовими особами місцевого самоврядування законодавства про службу в органах місцевого самоврядування, антикорупційного законодавства;
на вимогу особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, або особи, яка для цілей Закону прирівнюється до осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, з метою зняття безпідставних, на її думку, звинувачень або підозри;
з метою виявлення причин та умов, що призвели до вчинення корупційного або пов'язаного з корупцією правопорушення чи невиконання вимог Закону в інший спосіб, за поданням спеціально уповноваженого суб'єкта у сфері протидії корупції або приписом Національного агентства з питань запобігання корупції (далі - Національне агентство) за рішенням керівника органу, підприємства, установи, організації, в якому працює особа, стосовно якої пропонується проведення службового розслідування, а у разі його відсутності - особи, яка виконує його обов'язки (далі - керівник органу).
Разом з тим, з оскаржуваного наказу вбачається, що позивача було відсторонено від виконання посадових обов'язків у зв'язку з проведенням службової перевірки для перевірки фактів викладених у зверненні громадської організації «Об'єднання народного контролю України в м. Полтава», а не службового розслідування щодо позивача, як передбачено Постановою Кабінету Міністрів України №950 від 13 червня 2000 року.
Що ж стосується твердження особи, яка подала апеляційну скаргу про те, що дане відсторонення було здійснено з метою уникнення конфлікту інтересів, то дане твердження не береться судом до уваги, адже, як зазначалося, оскаржуваним наказом призначено проведення перевірки, а не службового розслідування щодо ОСОБА_1 , до того ж відповідачем не представлено достатніх доказів, які вказують про об'єктивне існування наведених ризиків.
Копію доповідної записки завідуючого Полтавського міського відділу Полтавської обласної державної лікарні ветеринарної медицини Діденка М. за вх.№842-21 від 05 лютого 2021 року колегія суддів сприймає критично, адже не зрозуміло яким чином дана доповідна записка стосується безпосередньо ОСОБА_1 та чим саме підтверджує обставини, що він як керівник може знищити чи підробити речі і документи, які мають суттєве значення для проведення об'єктивної перевірки відповідного звернення, відповідачем не доведено, а відповідно до норм чинного процесуального законодавства доказування не може ґрунтуватися на припущеннях (частина шоста статті 81 ЦПК України).
Твердження відповідача про те, що рішенням суду першої інстанції здійснено втручання у дискреційні повноваження начальника Головного управління Держпродспоживслужби в Полтавській області не може братись судом до уваги, адже частиною першою статті 4 ЦПК України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Що ж стосується інших доводів апеляційної скарги, то вони не спростовують законність та правильність рішення суду першої інстанції, який дослідивши подані докази, дійшов до обґрунтованого висновку про задоволення позовної заяви, а тому підстави для задоволення даної апеляційної скарги відсутні.
Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги
Як вбачається з частини першої статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Як передбачено пунктом 1 частини першої статті 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.
Згідно із статтею 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Враховуючи викладене, колегія суддів вважає за необхідне відмовити у задоволенні апеляційної скарги Головного управління Держпродспоживслужби в Полтавській області, в інтересах якого діє представник - адвокат Книш С.І., а рішення Октябрського районного суду м. Полтави від 01 квітня 2021 року - залишити без змін.
Щодо судових витрат
За правилами частини першої статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Відповідно до частини тринадцятої статті 141 ЦПК України якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.
Зважаючи на те, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, відсутні підстави для нового розподілу судових витрат.
Керуючись статтями 367, 374, 375, 382 ЦПК України, суд
Апеляційну скаргу Головного управління Держпродспоживслужби в Полтавській області, в інтересах якого діє представник - адвокат Книш Сергій Іванович - залишити без задоволення.
Рішення Октябрського районного суду м. Полтави від 01 квітня 2021 року - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду шляхом подачі касаційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повний текст постанови складено 06 вересня 2021 року.
Головуючий В.П. Пікуль
Судді Т.В. Одринська
О.О. Панченко